Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1680/12/1070 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.11.2012. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		06 листопада 2012 року                     09 год. 50 хв.                                           2а-1680/12/1070
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання -Роздобудько Я.В. за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
		за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії»
		до         Київської обласної митниці
		про      визнання рішення Київської обласної митниці № 125000048/2012/010317/1 від 08.03.2012 р. про визначення митної вартості товарів недійсним, визнання Картки відмови Київської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів на митний кордон України за №125120106/2/00049 від 15.03.2012 р. недійсною, зобов'язання здійснити митне оформлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії»літака цивільної авіації ТУ-134А-3 (бортовий №UR-65076, заводський №60001, рік виготовлення 1977), придбаного за Контрактом №001/11 VС від 14.12.2011 р. -за першим методом визначення митної вартості за митною вартістю 294426,68 грн.  
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії»звернулось до суду з позовом до Київської обласної митниці з вимогами:
		- визнати рішення Київської обласної митниці № 125000048/2012/010317/1 від 08.03.2012 р. про визначення митної вартості товарів недійсним; 
		- визнати картку відмови Київської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів на митний кордон України за №125120106/2/00049 від 15.03.2012 р. недійсною; 
		- зобов'язати Київську обласну митницю здійснити митне оформлення на користь ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії»літака цивільної авіації ТУ-134А-3 (бортовий №UR-65076, заводський №60001, рік виготовлення 1977), придбаного за Контрактом №001/11VС від 14.12.2011 р. -за першим методом визначення митної вартості за митною вартістю 294426,68 грн.  
		У обґрунтування своїх вимог вказує, що 22.12.2011 р. ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії»до Київської обласної митниці було подано вантажно-митну декларацію  №125120106/2011/652872 для митного оформлення в режимі імпорту літака цивільної авіації ТУ-134А-3, бортовий №UR-65076, заводський №60001, рік виготовлення 1977 (далі - Літак).
		Вказує, що декларантом митну вартість Літака було визначено за першим методом визначення митної вартості (графа 43 ВМД) на умовах СIP-UA Бориспіль в розмірі 36852 дол. США (294426,68 грн.). При цьому разом із ВМД також подавалася і декларація митної вартості. У декларації митної вартості, і у  ВМД декларант обрав метод №1 визначення митної вартості та, на основі цього методу самостійно визначив митну вартість літака в розмірі 36852 дол. США (294426,68 грн.). 
		Зазначає, що 15.03.2012 р. Київською обласною митницею за вищеназваною ВМД було видано Картку відмови  у прийняття митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125120106/2/00049. Причиною у відмові стало винесення рішення щодо митної вартості товару 125000048/2012/010317/1 від 08.03.2012 р., згідно з яким митна вартість Літака була визначена у сумі 498000 дол.США. При визначенні митної вартості митниця застосувала резервний метод визначення митної вартості - попереднє митне оформлення за ВМД №122000107/2007/113214. 
		Позивач вважає, що рішення митниці про визначення митної вартості, а також, відповідна картка відмови є необґрунтованими, прийнятими без належних підстав та з істотним порушенням процедури прийняття такого роду рішень, з порушенням ряду норм Митного кодексу України та інших норм законодавства.
		Зазначає, що перешкодою для застосування цього методу митниця помилково вважала те, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або інших комплектуючих, які входять до складу товару.
		У судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
		Відповідач -Київська обласна митниця проти позову заперечував, позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що згідно із заявою позивача від 07.12.2005 р. №1355 на митну територію України був ввезений Літак в режимі тимчасового ввезення «ІМ-31»за ВМД №122000106/5/113921 згідно з контрактом на оренду літака №123/04-3 від 05.07.2004 р., укладеним між позивачем та болгарською компанією «Комплектімпекс»ЕООД.
		Згідно з графами 12 та 45 ВМД №122000106/5/113921 від 14.12.2005 р., за якою було здійснено митне оформлення літака у режимі ІМ-31, митна вартість Літака на момент ввезення склала 15150000 грн. (3000000 дол.США).
		Вказує, що за заявами позивача термін тимчасового ввезення Літака продовжувався митницею до 2011 р. Митне оформлення тимчасово ввезеного Літака в режимі імпорту було здійснно за заявою позивача від 06.12.2011 р. №1.6-255 за ВМД №125120106/2011/652872 від 22.12.2011 р.
		При цьому на момент переоформлення Літака в режимі ІМ-40 позивачем було зазначено митну вартість товару у розмірі 294421,68 грн. (36852 дол. США).
		Зазначає, що враховуючи значну розбіжність між задекларованою вартістю Літака під час митного оформлення у митний режим тимчасового ввезення та заявленою митною вартістю при оформленні у митний режим імпорту позивачу відповідно до п.11 Порядку декларування митної вартості було запропоновано надати додаткові документи для пітдвердження заявленої митної вартості, а саме: бухгалтерські документи щодо розрахунку балансової вартості товару, формуляри щодо технічного стану товару,  бухгалтерські документи щодо розрахунку вартості ремонту для відновлення.
		Вказує, що на адресу митниці надійшов лист позивача від 03.03.2012 р. №5/03-34, в якому зазначалось, що компанія-експортер «Комплекс Лтд»вважає ціну літака дійсною та зазначено, що декларантом ТОВ «Українсько-середземноморські авіалінії»додатково було подано довідку про балансову вартість від компанії експортера №11/2801-ТU134 від 28.11.2011 р. і звіт про оцінку вартості повітряного судна від 28.11.2011 р.
		Враховуючи наявну в митниці цінову інформацію, та те, що позивачем у встановленому порядку не підтверджено заявлену ним митну вартість товару митницею було прийнято рішення про визначення митної  вартості товарів від 08.03.2012 р. №125000048/2012/010317/1 у зв'язку з неможливістю застосування 1-5 методів визначення митної вартості товарів, був застосований шостий метод.
		У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, згідно із заявою позивача від 07.12.2005 р. №1355 на митну територію України був ввезений Літак в режимі тимчасового ввезення «ІМ-31» за ВМД №122000106/5/113921 згідно з контрактом на оренду Літака №123/04-3 від 05.07.2004 р., укладеним між позивачем та «Комплектімпекс»ЕООД.
		Згідно з графами 12 та 45 ВМД №122000106/5/113921 від 14.12.2005 р., за якою було здійснено митне оформлення літака у режимі ІМ-31, митна вартість літака на момент ввезення склала 15150000 грн. (3000000 дол.США).
		За заявами позивача термін тимчасового ввезення Літака продовжувався митницею до 2011 р.
		14.12.2011 р. між болгарською компанією «Комплектимпекс»ЕООД (Продавець) та ТОВ «Українсько-середзимноморські авіалінії»(Покупець) укладено Контракт №001/11VC. 
		Згідно п.п.1 Контракту Продавець продає, а Покупець купує та оплачує Літак ТУ-134-3, реєстраційний номер UR-65076, заводський номер 60001 з двигунами Д-30 ІІІ серіїї №№МС00313006, МС09303064.
		Згідно п.2.2 загальна покупна ціна Літака складає 36852 доларів США.
		Митне оформлення тимчасово ввезеного Літака в режимі імпорту було здійснно за заявою позивача від 06.12.2011 р. №1.6-255 за ВМД №125120106/2011/652872 від 22.12.2011 р.
		Судом встановлено, що позивачем при митному оформленні Літака відповідачу було надано наступні товаросупровідні документи: вантажна митна декларація №125120106/2011/652872 від 22.12.2011 р., вантажна митна декларація №125120106/2011/652632 від 14.12.2011 р., облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності №12500/09/11/05786 від 21.12.2011 р., картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125120106/1/00172 від 14.12.2011 р., довідка про балансову вартість №11 від 28.11.2011 р., довідка ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 14.10.2011 р., рахунок-фактура (інвойс) №001/11VC-01 від 14.12.2011 р., Контракт №001/11VC від 14.11.2011 р., доповлнення до Контракту №1 від 14.11.2011 р., лист позивача до відпоідача вх.№36511/16-45 від 30.11.2011 р. про надання дозволу на зміну митного режиму з ІМ-31 на ІМ-40.
		Однак, відповідачем митне оформлення Літака не було здійснено, митним органом було запропоновано декларанту відповідно до п.11 Порядку декларування митної вартості надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: бухгалтерські документи щодо розрахунку блансової вартості товару, формуляри щодо технічного стану товару, бухгалтерьскі документи щодо розрахунку вартості ремонту для відновлення.
		На підставі листів ТОВ «Українсько-середзимноморські авіалінії» від 29.12.2011 р. №1.6-269, від 16.01.2012 р. №5/03-04, від 30.01.2012 р. №5/03-12, від 29.02.2012 р. №5/03-28 строк надання додаткових документів було продовжено.
		Позивачем було надано лист від 03.03.2012 р. №5/03-34, в якому зазначалось, що компанія експортер «Комплетимпес ЛТД»вважає ціну літака дійсною, та додатково було подано довідку про балансову вартість від компанії експортера №11/2801-ТU134 від 28.11.2011 р. в якій було зазначено, що станом на 28.11.2011 р. балансова вартість Літака у комплектації з авіаційними двигунами Д-30 ІІІ серії (зав.№МС00313006 та зав.№МС9303064) і допоміжною силовою установкою ТА-8 (зав.№338012), з урахуванням вироблення всіх ресурсів і фактичного стану планера, двигунів, ВСУ, усіх агрегатів та комплектуючих, складає 36852 дол.США. В тому числі балансова вартість авіаційного двигуна Д-30 ІІІ серії (зав.№МС00313006), яка окремо, з урахуванням виробітку ресурсів стану авіадвигуна складає 1140 дол.США. і звіт про оцінку вартсоті повітряного судна 28.11.2011 р. складеного ТОВ «Бюро оцінок», згідно якого ринкова вартість літака складає 23798 дол.США
		08.03.2012 р. Київською обласною митницею за №125000048/2012/010317/1 було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів, яким була визначена митна вартість Літака -498000 дол.США (далі - Рішення).
		Як вбачається з вказаного Рішення про визначення митної вартості товару  винесено Київською обласною митницею на підставі Митного Кодексу України від 11.07.2002 р. №92-ІV; Постанови Кабінету Міністірв України №1766 від 20.12.2006 р. "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", ВМД №1220000107/2007/113214 із застосуванням шостого (резервного) методу.
		При цьому у вказаному рішенні зазначається, що метод 1 не затосовуєтья тому, що визначна декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього Літака,  тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару. Методи 2-3 не застосовуються у зв'язку з невиконанням умов статей 268 та 269  МК України (відсутне походження). Методи 4-5 не застосовуються у звязку з відсутністю інформації щодо цін складових необхідних для застосування методів.
		Відповідачем  карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №125120106/2/00049 від 15.03.2012 р. (далі -Картка відмови) відмовлено в прийнятті митної декларації до здійснення митного оформлення відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів №125000048/2012/010317/1. 
		Суд вважає, що вказані Рішення та Картка відмови винесені протиправно, а тому підлягають скасуванню виходячи з наступного.
		Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані ст.ст. 266-273 Митного кодексу України, ст. 15 Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.1992 р. №2097-ХІІ, постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" від 09.04.2008 р. №339, "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" від 20.12.2006 р. №1766.
		Відповідно до ч. 1 ст. 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
		Зі змісту частин 1-5 статті 266 Митного кодексу України убачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість), 6) резервного.
		Статтею 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторгівельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні ціни, що формуються відповідно до цін та умов світового ринку.
		Законом України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі»від 10.04.2008 р. №250-VI ратифіковано  Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі.
		Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Оскільки станом на момент виникнення спірних правовідносин Україна була членом СОТ, то в Україні мають застосовувати загальні, принципові правила митної оцінки, викладені в Генеральній Угоді з Тарифів та Торгівлі 1947 року (Далі - ГАТТ) та в Угоді про застосування ст.7 ГАТТ від 1994 року (далі -Угоді 1994 року).
		В цих нормативно-правових актах визначено легітимну мету митної оцінки та принципи, яким має відповідати митна оцінка.
		Так, відповідно до ч.2 ст. 7 ГАТТ, яка є частиною національного законодавства України, визначено, в чому полягає сутність поняття «митна вартість товару».  
		Зокрема, встановлено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на  вартості  товару національного походження  чи  на довільній або фіктивній вартості.
		Відповідно до п.п.b) п.2 ст. 7 визначено, що під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
		Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларантом подаються документи, передбачені п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1766. Крім зазначених в п. 7 документів за вимогою митного органу можуть надаватися і інші документи, зазначені в п. 11.
		Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №1766 "Про затвердження порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" та Митний Кодекс України містять вичерпний перелік товаросупровідних документів, які повинні подаватися митному органу декларантом на підтвердження митної вартості товару.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач при митному оформлені товару застосував саме метод 1 визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України. При цьому позивач визначив вартість товарів у сумі, яка дорівнює вартості товару, визначеній умовами Контракту №001/11VC від 01.10.2010 р. Для підтвердження ціни товару ним надано всі документи, перелік яких встановлений п. 7 Порядку. 
		Статтею 2442 КАС України визначено, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. 
		В постанові Верховного Суду України від 29.05.2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства «СПС»до Харківської обласної митниці Державної митної служби, Головного управління Державного казначества України у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень по аналогічній справі зазначено, що Вищий адмінстративний суд України дійшов висновку, що зі змісту норм пункту 14 Порядку декларування митної вартості товарів та частини четвертої статті 266 МК України вбачається, що позивач не зобов'язаний надавати повний перелік документів, визначених пунктом 11 зазначеного Порядку. При цьому витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
		Разом з тим, витребувавши весь перелік документів, передбачених пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.
		Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
		За таких обставин касаційний суд дійшов правильного висновку про протиправність рішення Митниці щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 МК, та без обґрунтування неможливості їх застосування.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на   відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Визначення митної вартості ввезених товарів здійснюється митними органами в порядку визначеними ст.ст.267-273 МК України. 
		Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
		Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
		У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
		При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
		Пунктом 1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. за №443/2247 зазначено, що митна вартість - це вартість товару, що визначається відповідно до положень Закону України «Про єдиний митний тариф»і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики. 
		Стаття 16 Закону України «Про єдиний митний тариф України»передбачає, що нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включається ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури. За змістом ч.2 ст.16 Закону України «Про єдиний митний тариф»застосування інших методів визначення митної вартості можливе лише при умові явної невідповідності заявленої митної вартості товарів тій вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки їх обчислення. У таких випадках митна вартість визначається послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів. 
		Згідно п.6 ст.266 МК України резервний метод застосовується у разі неможливості застосування жодного іншого методу, визначеного ст.266 МК України. Згідно ст.273 МК України якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.267-272 МК України, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики. Доказів явної невідповідності заявленої позивачем митної вартості товарів, і, як наслідок, неможливості послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів відповідачем до суду не надано.
		Застосування відповідачем шостого (резервного) метода визначення митної вартсоті товару не позбавляє митний орган обов'язку довести, що визначена позивачем митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в т.ч. сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару.
		Обгрунтовуючи правомірність свого Рішення та Картки відмови, відповіддач зокрема посилався на вартість сировини, яка використовується при будівництві літаків -леговану сталь, алюмінієві сплави, мідні сплави, а також окремих агрегатів літака.
		Судом встановлено, що під час проведення коригування митної вартості, Відповідачем не було проведено будь-яких розрахунків вартості літака. 
		Також відповідачем не зазначено, які саме метали та сплави використовувались для будівництва Літака, їх вид, кількість, класифікація. Натомість, відповідачем додано до матеріалів справи таблиці з цінами на різні продукти з вуглецевої сталі без зазначення де ці метали використовуються, в якій кількості, а також не проведено розрахунку вартості сировини, необхідної для будівництва Літака.
		В запереченнях відповідача також немає жодних розрахунків вартості літака, видів металів, що використовуються при будівництві, їх кількості і вартості.
		У зв'язку з викладеним суд вважає, що, вищезазначені таблиці продуктів з вуглецевої сталі не можуть бути використані в якості доказів, у зв'язку з тим, що Відповідачем не доведено, що саме ці продукти були використані при будівництві Літака, не зазначена їх кількість та вартість.
		Суд вважає, що позивачем по зовнішньоекономічній операції надано відповідачу всі необхідні для розмитнення товару документи.
		Окрім цього, доказів послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або доцільності застосування чи не застосування інших методів, відповідачем не було надано суду, за таких обставин відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено підстави визначення митної вартості за ВМД №125120106/2011/652872 від 22.12.2011 р. згідно зі ст.273 МК України, а саме за шостим (резервним) методом. 
		Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»від 02.12.1997 р. №671/97-ВР торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість;
		Відповідно до Висновка про вартість майна Торгово-промислової палати України №1949/08.2-8 від 28.08.2012 р. ринкова (справедлива, звичайна ціна) Літака становить 1290520 грн.
		Згідно вказаного висновку єдиною можливою вартістю/ціною літака ТУ134А-3 1977 р.в. бувшого в експлуатації може вважатися лише утилізаційна вартість літака. Даний висновок випливає з наступних факторів:
		- необхідність проведення капітально-ремонтних робіт (капітального ремонту потребує, як сам Літак, так і його агрегати, включаючи заміну застарілого обладнання. Крім того, на момент подання митної декларації, зазначений Літак був виключений з державного реєстру цивільних повітряних суден, згідно Наказу Державної авіаційної адміністрації України №682 від 02.10.2009 р., тобто станом на 14.12.2011 р. Літак взагалі не може експлуатуватися);
		- неможливість проведення повного комплексу ремонтних робіт з метою введення Літака в експлуатацію ( Капітальний ремонт літаків даного типу виконується лише на ДП «Мінський авіаремонтний завод». В серпні 2012 р. Позивач звернувся до ДП «Мінський авіаремонтний завод»з метою підтвердження можливості проведення ремонтних робіт відповідно до раніше отриманої довідки №96-566 від 19.01.2011 р. Позивачу було повідомлено, що заявки на проведення ремонтно-відновлювальних робіт заводом не приймаються у зв'язку з перенесення виробничих потужностей заводу. Дата можливого проведення ремонтно-відновлювальних робіт -невідома.);
		- рішення ВАТ «Туполєв»від 03.07.2007 р., затвердженого Державною авіаційною адміністрацією України 03.07.2007 р. (Відповідно до якого літакам ТУ-134А (Б) з не посиленим та посиленим крилом, що експлуатуються в авіакомпаніях та авіапідприємствах України, та їх функціональним системам назначений строк служби -35 років. Літак ТУ134А-3 був виготовлений 23.09.1977 р. Таким чином, навіть якщо Літак був повністю відновлений/відремонтований та введений в експлуатацію, термін його експлуатації закінчується 23.09.2012 р.);
		Відповідно до Висновку Торгово-промислової палати України №1949/08.2-8 від 28.08.2012 р. в разі зміни законодавчо-нормативного регулювання, процедур, регламентів, продовження ресурсів, ремонтів, капітального ремонту Літака ТУ 134А-3, або проблемності, неможливості, техніко-економічної недоцільності продовження експлуатаційних ресурсів даного Літака вважається за можливе застосування в якості вартості літака ТУ 134А-3 дата виготовлення 23.09.1977 р., реєстраційний номер UR-65076, заводський номер 60001, згідно комплектації і специфікації, з двигунами Д-30 ІІІ серії №МС00313006 та №МС09303064, що поставляється згідно з Контрактом №001011VC від 14.12.2011 р., його ліквідаційнe вартість, яка станом на грудень 2011 р. може становити 289260 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч двісті шістдесят) гривень.
		Отже, зважаючи на вищенаведене, суд погоджується із Висновком ТПП, та вважає  застосування утилізаційної вартості Літака ТУ134А-3 1977 р.в. бувшого в експлуатації в якості його вартості єдиною можливою, враховуючи економічну недоцільність продовження експлуатаційних ресурсів, необхідністю та неможливістю проведення ремонтно-відновлювальних робіт, яка станом на грудень 2011 р. складає 289 260 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч двісті шістдесят) гривень, що еквівалентно 36203 (тридцять шість тисяч двісті три) дол. США (за курсом НБУ грн./дол. США станом на 14.11.2011р. =7,9899).
		Щодо тверджень відповідача про значну розбіжність між задекларованою митною вартістю Літака під час митного оформлення у митний режим тимчасового ввезення (07.12.2005 р.) та заявленою митною вартістю при оформленні у митний режим імпорт (06.12.2011 р.), а також про те, що митна вартість на умовах поставки товару СІР-Бориспіль повинна включати вартість товару, витрати по доставці товар та страхуванні товару до а/п «Бориспіль»суд вважає за необхідне вказати наступне.
		На момент ввезення Літака в України -2005 р. він міг використовуватись у якості повітряного судна для перевзення пасажирів, однак відповідно до рішення ВАТ «Туполев»від 03.07.2007 р., Наказу Державної авіаційної адмінстрації України №682 від 02.10.2009 р. вказаний літак взагалі не може використовуватись у якості повятрного судна, оскільки термін його експлуатації закінчився 23.09.2012 р. і він виключений з державного реєстру цивільних суден України.
		Вказана обставина на думку суду може об'єктивно свідчити про зміну реальної вартості Літака за вказаний проміжок часу.
		Як вбачається з матеріалів справи при купівлі Літака не існувало додаткових витрат, які підлягали у включенню в ціну Літака, зокрема не існували, а тому і не сплачувались будь-які витрати, передбачені ч.2 ст.267 МК України.
		Навпаки, Літак поставлявся у стані «як є»за умовами СІР, м. Бориспіль, Україна, що, зокрема, означає, що позивач не ніс ніяких додаткових витрат, пов'язаних із доставкою (транспортуванням) літака на Україну, не оплачував будь-якої його передпродажної підготовки, пакування, маркування і т.д. і т.п.
		За таких обставин суд вважає, що задекларована у ВМД №125120106/2011/652872 від 22.12.2011 р. вартість товару відповідає ринковій вартості даного типу товару, вартості договору Контракту №001/11VC та інвойсу №001/11VC від 14.12.2011 р.
		Висновком Торгово-промислової палати України №1949/08.2-8 від 28.08.2012 р. встановлено, що авіатехніка бувша в експлуатації не має і не може мати аналогів, подібних літаків, які мають однакові техніко-економічні параметри, комплектацію, і умови попередньої експлуатації і ресурси, а також ремонти та капремонти для окремих агрегатів, двигунів, комплектуючих. Тому літаки бувші у використанні мають індивідуальну ціну/вартість, яка визначається за результатами індивідуальної оцінки.
		Щодо вимоги позивача зобов'язати Київську обласну митницю  здійснити митне оформлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Середземноморські Авіалінії»літака цивільної авіації ТУ-134А-3 (бортовий № UR -65076, заводський № 60001, рік виготовлення - 1977), придбаного за Контрактом №001/11VC від 14.12.2011 р. - за першим методом визначення митної вартості за митною вартістю  294426,68 грн. задоволенню не підлягає, оскільки така вимога пов'язується з визначенням митної вартості ввезеного товару, що є дискреційною функцією митних органів та не належить до компетенції суду. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 55, 71, 86, 94, 98, 158, 159, 162, 163, 167, 186, 2442 КАС України, суд -
		п о с т а н о в и в:
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Визнати протиправним і скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №125000048/2012/010317/1 від 08.03.2012 р.
		3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови №125120106/2/00049 від 15.03.2012 р. 
		4. Зобов'язати Київську обласну митницю розглянути питання щодо митного оформлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Українсько-середземноморські авіалінії» літака цивільної авіації ТУ-134А-3 (бортовий №UR-65076, заводський №60001, рік виготовлення 1977), придбаного за Контрактом №001/11 VС від 14.12.2011 р. у порядку визначеному законом.  
		5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України.
		 
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України. 
		 
		Суддя                                                                                 Щавінський В. Р.
		 
		 
		Постанова складена у повному обсязі та підписана 12 листопада 2012 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...