Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22ц/1290/2965/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.11.2012. Забезпечено надання загального доступу: 28.11.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №   22ц/1290/2965/12
		Провадження №  22ц/1290/2965/12  
		   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 червня 2012 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
		Головуючого - Пащенко Л.В.,
		Суддів:   Парінової І.К., Соловей Р.В.,
		при секретарі: Друпповій О.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську  цивільну справу 
		за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 
		на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 квітня 2012 року 
		по справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах підопічної ОСОБА_3 до Управління охорони здоров`я Сєвєродонецької міської ради, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_2, орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради про визнання недійсним протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння,- 
		 
		                                                    ВСТАНОВИЛА:          
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду з позовом до Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_2, орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради про визнання недійсним протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння відносно ОСОБА_5 В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення п.9 Тимчасової інструкції медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та факту сп'яніння Міністерства охорони здоров'я СРСР №06-14/33-14, затвердженої 01.08.1998 р., ОСОБА_5 було проведене однократне дослідження вмісту алкоголю в крові, замість двократного з інтервалом у 30-60 хв. кількісного дослідження на алкоголь не менше двох біологічних рідин організму (кров, урина, слина). 11.06.2010 р. Таким чином, травма ОСОБА_6, яка сталась 04.02.1990 р., не пов'язана з наявністю алкоголю в крові, а є побутовою. Визнання недійсним протоколу медичного огляду від 04.02.1990 р. відносно ОСОБА_5 є необхідним для розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про позбавлення дружини права на утримання. Просила суд визнати недійсним протокол медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння, складений 02.04.1990 р. відносно ОСОБА_5 лікарем - реаніматологом Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області ОСОБА_7.
		В ході судового розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, в остаточній редакції позовних вимог позивач просила суд постановити рішення, яким визнати недійсним протокол медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння, складений 04.02.1990 р. відносно ОСОБА_5 лікарем - реаніматологом Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради Луганської області ОСОБА_4, через невиконання вимог Тимчасової інструкції медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та факту сп'яніння Міністерства охорони здоров'я СРСР №06-14/33-14 та порушення методичних вказівок від 02.09.1988 р. №06-14/33-14 «Медичний огляд для встановлення факту вживання алкоголю та факту сп'яніння», що підтверджується довідкою комісії, спеціально створеної за Наказом Міністра охорони здоров'я України від 26.03.2010 р. та листом Департаменту МОЗ України від 07.09.2010 р. №3-46-4/4435 - Г/3-3075.
		Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 квітня 2012 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
		Позивач ОСОБА_1 не погодилась із рішенням суду, вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги.
		Третя особа ОСОБА_2 також не погодився із зазначеним рішенням та просив змінити його в частині деяких висновків суду, оскільки вважає, що ці висновки не відповідають обставинам справи.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.  
		У даному випадку судом у повному обсязі  вказані вимоги не дотримано.
		 Судом встановлено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 11.05.2004 р. №902 ОСОБА_1 було призначено опікуном над недієздатною ОСОБА_5. Таким чином, ОСОБА_1 є належним позивачем по цій справі, оскільки відповідно до положень ч.4 ст. 71 ЦК України її звернення до суду з цим позовом є заходом щодо захисту цивільних прав та інтересів її підопічної.
		 Судом встановлено, що з ОСОБА_5 04.02.1990 р. стався нещасний випадок: вона випала з балкону своєї квартири, розташованого на 5 поверсі будинку, коли розвішувала білизну. Зазначена обставина не заперечувалась сторонами в судовому засіданні. 
		Для надання медичної допомоги ОСОБА_5 було доставлено до лікарні м. Сєвєродонецька, що підтверджується талоном №5 від 04.02.1990 р. станції швидкої медичної допомоги.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що у даному випадку має місце невідповідність обраного позивачем способу захисту цивільних прав та інтересів своєї підопічної тим способам, які визначені чинним законодавством.
		Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Тобто особа, право якої порушено, може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права визначається законом, який регламентує конкретні правовідносини.
		Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що висновок лікаря - реаніматолога, оформлений протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та факту сп'яніння від 04.02.1990 р., є лише фіксацією стану ОСОБА_6 і не носить характеру обов'язкових для виконання ненормативних актів.
		Судова колегія вважає, що такі висновки суду повністю відповідають обставинам справи.  
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до  цього Закону, в межах  заявлених ними вимог і на підставі  доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. 
		Однак, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив обставини, які не були предметом позовних вимог та не підтверджуються наданими доказами.  Так, судом в мотивувальній частині рішенні зазначено, що  04.02.1990 р. стався нещасний випадок: вона випала з балкону своєї квартири, розташованого на 5 поверсі будинку, коли розвішувала білизну. 
		До такого висновку суд прийшов безпідставно, посилаючись на те, що ці обставини не заперечуються сторонами, що не відповідає дійсності. 
		Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, однак дійшов обґрунтованого висновку, а доводи апеляційних скарг  не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли привести до неправильного вирішення справи. 
		          Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення  або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, тому рішення підлягає зміні.                                                                                                                                                                                                                                                 
		           Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 314- 316 ЦПК України судова колегія ,
		 
		                                                             ВИРІШИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03 квітня 2012 року змінити, виключити з мотивувальної частини рішення те, що судом було встановлено, що 04.02.1990 року з ОСОБА_5 стався нещасний випадок: вона впала з балкону своєї квартири, розташованої на п`ятому поверсі будинку, коли розвішувала білизну.
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		                   Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів. 
		             
		         Головуючий:                
		 
		          Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...