Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-461/12/1070 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		Справа: №   2а-461/12/1070                                   Головуючий у 1-й інстанції:  Журавель В.О.     
		Суддя-доповідач:  Костюк Л.О. 
		 
		 
		У  Х  В  А  Л  А
		Іменем України
		 
		"22" листопада 2012 р.                                                                                                 м. Київ
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого -судді          Костюк Л.О.;                    
		суддів:                    Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
		за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна товариства, -
		            В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У січні 2011 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна товариства. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач відмовився від допуску посадових осіб податкового органу до проведення позапланової документальної виїзної перевірки до офісного приміщення ТОВ «Агрофірма Корнацьких»за юридичною адресою: вул.Б.Хмельницького, 4, с.Тростинка, Васильківський район, Київської області, та не надав бухгалтерських документів за перевіряємий період. Так, на підставі наказу Кривоозерської МДПІ від 22.12.2011 року №467 «Про проведення службового розслідування»стосовно посадових осіб Кривоозерської МДПІ, що проводили планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Агрофірма Корнацьких», 25.01.2012 року начальником Кривоозерської МДПІ винесено наказ №24 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких». 25.01.2012 року відповідач отримав копію наказу від 25.01.2012 року №24 про проведення цієї перевірки та ознайомився з направленнями на перевірку, проте відмовився від допуску співробітника податкового органу до проведення перевірки та від надання їм бухгалтерських документів за перевіряємий період, про що складено акт від 25.01.2012 року №06/23-600 про недопуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агрофірма Корнацьких». У зв'язку з цим податковий орган прийняв Рішення №3 від 26.01.2012 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків та просив суд підтвердити обґрунтованість такого рішення.
		Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю. 
		Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з  таких підстав.
		Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
		Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Агрофірма Корнацьких" як платник податків перебуває на податковому обліку в Кривоозерській міжрайонній державній податковій інспекції Миколаївської області з 21.03.2002, а в подальшому - у Первомайській об'єднаній державній податковій інспекції Миколаївської області Державної податкової служби. Із 25.10.2011 здійснено реєстрацію зміни місцезнаходження та визначено нову юридичну адресу товариства - Київська область, Васильківський район, с.Тростинка, вул.Б.Хмельницького, 4.
		Наказом Кривоозерської МДПІ від 22.12.2011 №467 «Про проведення службового розслідування»розпочато службове розслідування стосовно посадових осіб Кривоозерської МДПІ, що проводили планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Агрофірма Корнацьких». На час розгляду справи це службове розслідування не завершено.
		Начальником Кривоозерської МДПІ 25.01.2012 видано наказ №24 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 по 31.12.2010, терміном 10 робочих днів, з 25 січня 2012 року, а також виписано направлення посадовим особам на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Агрофірма Корнацьких»від 25.01.2012 №16/23-600 та №17/23-600. 
		Згідно з текстом подання старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Кривоозерською МДПІ Хитровою В.С. було здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Агрофірма Корнацьких»- Київська область, Васильківський район, с. Тростинка, вул. Б.Хмельницького, 4. Як встановлено матеріалами справи та не заперечується представниками податкового органу і відповідача, Хитрову В.С. супроводжували два працівника податкової міліції. Після прибуття цих трьох представників податкового органу (податкової інспекції та податкової міліції) за юридичною адресою ТОВ «Агрофірма Корнацьких»- Київська область, Васильківський район, с. Тростинка, вул. Б.Хмельницького, 4, їх зустріли два охоронця фірми ТОВ «Контроль-Сервіс-Патруль-Сервіс», які здійснюють охорону офісу ТОВ «Агрофірма Корнацьких». У цей час посадові особи ТОВ «Агрофірма Корнацьких»у приміщенні цього офісу товариства були відсутні.
		У поданні також зазначено, що після телефонної розмови охоронців товариства з керівництвом до офісу ТОВ «Агрофірма Корнацьких»за вказаною адресою прибув в.о. директора ТОВ «Агрофірма Корнацьких»Ткаченко Т.М. Із матеріалів справи не вбачається, що посадові особи відповідача були відсутні упродовж тривалого періоду часу після прибуття Хитрової В.С.
		Працівник податкового органу Хитрова В.С. 25.01.2012 о 10:25 год. вручила в.о. директора ТОВ «Агрофірма Корнацьких»Ткаченку Т.М. копію наказу про призначення перевірки від 25.01.2012 №24  та у той же час ознайомила його з направленням на перевірку від 25.01.2012 №16/23-600, про що свідчить підпис в.о. директора ТОВ «Агрофірма Корнацьких»на направленні. 
		Згідно з текстом подання, на прохання посадової особи податкового органу Хитрової В.С. пройти до офісного приміщення товариства для здійснення запису в Журналі перевірок Ткаченко Т.М. не впустив її до цього офісного приміщення та не надав бухгалтерських документів, що пов'язані з предметом перевірки.
		Податковий орган у поданні зазначає, що саме ці обставини є свідченням відмови від допуску до проведення позапланової перевірки ТОВ "Агрофірма Корнацьких" посадовій особі податкового органу - Хитровій В.С.
		Старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Кривоозерської МДПІ Хитровою В.С. складено Акт від 25.01.2012 №06/23-600 про неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ "Агрофірма Корнацьких" у зв'язку з недопуском посадових осіб Кривоозерської МДПІ до проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Згідно з цим актом, на час прибуття Хитрової В.С. її зустріли два охоронця, а посадові особи ТОВ «Агрофірма Корнацьких»у приміщенні офісу товариства були відсутні, але після телефонної розмови цих охоронців з керівництвом до офісу ТОВ «Агрофірма Корнацьких»прибув в.о. директора ТОВ «Агрофірма Корнацьких»Ткаченко Т.М. Після вручення йому копії наказу та ознайомлення з направленнями на перевірку 25.01.2012 в.о. директора ТОВ «Агрофірма Корнацьких»відмовився від допуску до проведення перевірки співробітника податкового органу та не надав бухгалтерських документів за перевіряємий період, що пов'язані з предметом перевірки. Згідно з текстом акту, Хитрова В.С. попросила ОСОБА_4 пройти до офісного приміщення товариства для здійснення запису в Журналі перевірок, але Ткаченко Т.М. не впустив її до офісного приміщення та не надав бухгалтерських документів, що пов'язані з предметом перевірки. Хитровою В.С. вказано, що нею було доведено до Ткаченка Т.М. вимоги п.81.1 ст.81 ПК України та зроблено висновок, що викладені в акті обставини є свідченням відмови відповідача від допуску до проведення перевірки працівника податкового органу - Хитрової В.С.
		У цьому акті зазначено дату (25 січня 2012 року) та місце його складання (Київська область, Васильківський район, с. Тростинка, вул. Б.Хмельницького, 4) і реєстраційний номер, але відомостей щодо часу його складання акт не містить.
		В акті відсутні будь-які відомості про прибуття за юридичною адресою ТОВ «Агрофірма Корнацьких»разом з працівником податкового органу Хитровою В.С. двох працівників податкової міліції, а також щодо надання Ткаченком Т.М. договору та актів прийому-передачі документів.
		Крім того, старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Кривоозерської МДПІ Хитровою В.С. подано доповідну записку від 25.01.2012 №10/23-100 голові комісії з проведення реорганізації Кривоозерської МДПІ, в якій зазначалися аналогічні обставини про те, що в.о. директора товариства Ткаченко Т.М. не впустив її до офісного приміщення ТОВ «Агрофірма Корнацьких», яке розташоване за юридичною адресою: вул. Б.Хмельницького, 4, с. Тростинка, Васильківський район, Київська область, та не надав бухгалтерських документів за перевіряємий період, що пов'язані з предметом перевірки.
		Дослідженням у судовому засіданні цієї доповідної записки також встановлено, що у ній відсутні будь-які відомості про прибуття за юридичною адресою ТОВ «Агрофірма Корнацьких»разом з працівником податкового органу Хитровою В.С. двох працівників податкової міліції, а також щодо надання Ткаченком Т.М. договору та актів прийому-передачі документів.
		На підставі цього акта про відмову відповідача від допуску посадової особи податкового органу до проведення перевірки за наявністю законних підстав для її проведення та вказаної доповідної записки заступником голови комісії з проведення реорганізації Кривоозерської МДПІ підготовлено звернення за №203/15-100 від 26.01.2012 до голови комісії з проведення реорганізації Кривоозерської МДПІ про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
		Головою комісії з проведення реорганізації Кривоозерської МДПІ Бондарець Д.І. 26.01.2012 о 12 год. 35 хв. прийнято Рішення №3 "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків", яким на підставі пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків - ТОВ "Агрофірма Корнацьких" за адресою: с.Чаусове-2, Первомайський район, Миколаївська область, 55234 (вул. Молодіжна, 24, вул. Перемоги, 31-а, вул. Прибугська, 20); за юридичною адресою: вул. Б.Хмельницького, 4, с. Тростинка, Васильківський район, Київська область, а також майно за адресою: вул. Комсомольська, 2, с. Кам'яна Балка Первомайського району Миколаївської області; за адресою: с. Секретарка Кривоозерського району Миколаївської області (вул. Леніна, 62, вул. Леніна, 63, вул. Піонерська, 67). У цьому Рішенні безпосередньо зазначено єдину підставу для його прийняття - платник податків відмовився від допуску посадових осіб до проведення позапланової виїзної документальної перевірки за наявності підстав для її проведення.
		Крім того, згідно з матеріалами справи 11.01.2012 між замовником - ТОВ «Агрофірма Корнацьких»та виконавцем - ТОВ «Міжнародна юридична фірма «Прецедент»укладено договір про прийняття документів на відповідальне зберігання, який досліджено судом. Згідно з цим договором виконавець приймає на зберігання з метою подальшого юридичного моніторингу та аудиту господарської діяльності наступні документи замовника: бухгалтерські, банківські, первинні документи замовника, перераховані в акті прийому-передачі документів від 11.01.2012. Документи замовника зберігаються та території виконавця. Прийом-передачі документів оформлюється актом прийому-передачі, який підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору. Видача документів замовнику здійснюється на підставі письмового запиту. Дату завершення аудиту у договорі не визначено.
		Актом прийому-передачі документів від 11.01.2012 підтверджується, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких»в особі в.о. директора Ткаченка Т.М. передано, а ТОВ «Міжнародна юридична фірма «Прецедент»прийнято наступні документи на підставі договору про надання юридичних послуг від 11.01.2012: первинна бухгалтерія та інші документи, всі банківські документи, які відносяться до статутної діяльності ТОВ «Агрофірма Корнацьких», для юридичного моніторингу та аудиту господарської діяльності.
		Згідно з дослідженими судом постановами Апеляційного суду Миколаївської області від 19.01.2012 та від 27.02.2012 установлено, що за фактами умисного ухилення посадових осіб ТОВ «Агрофірма Корнацьких»в період 2009-2011 років від сплати податку на додану вартість в сумі 15791900 грн. в Управлінні податкової міліції Державної податкової адміністрації у Миколаївській області розслідується кримінальна справа. У цій кримінальній справі судом винесено зазначені постанови про витребування від посадових осіб ТОВ «Агрофірма Корнацьких»первинних бухгалтерських, касових, банківських, статистичних, складських, звітних та інших юридичних документів, які характеризують та підтверджують фінансову господарську діяльність ТОВ 
		 
		«Агрофірма Корнацьких»за період 01.01.2009 по 18.01.2012. При цьому Апеляційним судом Миколаївської області 19.01.2012 винесено постанову про їх вилучення у ТОВ «Агрофірма Корнацьких». У подальшому цим судом отримано відомості про те, що зазначені документи відповідно до вищевказаного договору та акту приймання-передачі документів передано до ТОВ «Міжнародна юридична фірма «Прецедент», у зв'язку з чим судом винесено 27.02.2012 постанову про їх витребування від вказаної юридичної особи, а не від ТОВ «Агрофірма Корнацьких».
		Судом першої інстанції було досліджено наданий податковим органом в обґрунтування подання протокол допиту як свідка директора ТОВ «Міжнародна юридична фірма «Прецедент»ОСОБА_6 від 04.05.2012, який показав, що документів про діяльність ТОВ «Агрофірма Корнацьких»до ТОВ «Міжнародна юридична фірма «Прецедент»на зберігання фактично не передавалось, хоча він дійсно підписав як договір від 11.01.2012 про прийняття документів від ТОВ «Агрофірма Корнацьких»на зберігання, так і акт від 11.01.2012 прийому-передачі документів ТОВ «Агрофірма Корнацьких»та договір від 11.01.2012 про надання юридичних послуг ТОВ «Агрофірма Корнацьких».
		Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, необхідно зазначити наступне.
		Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Вимогами ст.81 ПК України визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
		Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці другому цього пункту, не дозволяється. 
		При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. 
		У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.  
		Згідно з підпунктами 16.1.9 та 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платники податків зобов'язані не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Підпунктом 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
		Пунктом 94.2 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт може бути застосований за наявності одної з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа,  яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності  реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
		Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
		При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено. 
		Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків затверджено Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1398.
		Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України передбачено наявність двох окремих підстав для застосування адміністративного арешту, однією з яких є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
		В акті про недопуск від 25.01.2012 вказано тільки єдину підставу для адміністративного арешту - відмову відповідача від допуску до проведення перевірки працівника податкового органу - Хитрової В.С. 
		25.01.2012 року співробітник податкового органу Хитрова В.С., яка мала службове посвідчення, направлення на перевірку та наказ про її проведення, прибула до місця проведення перевірки, вжила заходів щодо попередження про своє прибуття представника ТОВ «Агрофірма Корнацьких», пред'явила ці документи у встановленому порядку в.о. директора ТОВ «Агрофірма Корнацьких»Ткаченку Т.М. 
		З урахуванням наведеного суд першої інстанції вірно визначив, що для проведення документальної перевірки були наявні законні підстави та дотримано визначену ПК України та відомчими документами ДПС України процедуру її початку.
		У суді першої інстанції представниками позивача та відповідача не заперечувався факт перебування з перевіряючим Хитровою В.С. двох працівників податкової міліції, а також факт пред'явлення Ткаченком Т.М. працівнику податкового органу Хитровій В.С. договору та актів прийому-передачі документів на аудит, а також факт наявності постанов Апеляційного суду Миколаївської області щодо вилучення цих документів. При цьому представниками сторін зазначалося, що ці ж обставини вже досліджувалися і в інших адміністративних справах між тими ж сторонами.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Суд вважає, що за таких обставин факт прибуття з Хитровою В.С. двох працівників податкової міліції та факт пред'явлення Ткаченком Т.М. працівнику податкового органу Хитровій В.С. договору та актів прийому-передачі документів на аудит не викликає сумніву в його достовірності і не потребує доказуванню.
		Згідно з приписами п.61.2 ст.61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом, а відповідно до п.61.3 цієї ж статті органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у 
		 
		проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
		Приписами п.78.3 ст.78 ПК України визначено, що працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом України та іншими законами України.
		Податковим органом не зазначалося у наданих суду документах та не доведено суду, що вказана у поданні перевірка пов'язана з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно ТОВ «Агрофірма Корнацьких»чи посадових осіб цього платника податків, що знаходяться в їх провадженні.
		З урахуванням наведеного, що в.о. директора ТОВ «Агрофірма Корнацьких»Ткаченко Т.М. обґрунтовано не допустив до проведення перевірки двох працівників податкової міліції, які прибули разом з працівником податкового органу Хитровою В.С.
		Надаючи оцінку твердженням податкового органу про недопуск до проведення перевірки працівника податкового органу Хитрової В.С. суд бере до уваги, що безпосередні відомості про це наведено виключно у двох документах, які складено самою Хитровою В.С. (акт про недопуск та доповідна записка) і не підтверджено очевидцями, іншими документами чи іншими доказами. 
		Інші документи, в яких податковим органом зазначається про недопуск Хитрової В.С. до перевірки, а саме - звернення заступника голови комісії з проведення реорганізації Кривоозерської МДПІ за №203/15-100 від 26.01.2012 до голови комісії з проведення реорганізації Кривоозерської МДПІ про застосування адміністративного арешту майна платника податків та Рішення №3 "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків" від 26.01.2012 складено виключно на підставі двох вищевказаних документах за підписом Хитрової В.С.
		При цьому, встановлені фактичні обставини справи не в повній мірі відповідають обставинам, викладеним Хитровою В.С. у вищевказаних документах, оскільки в акті про недопуск та в доповідній записці Хитровою В.С. не наведено жодних відомостей про прибуття за юридичною адресою ТОВ «Агрофірма Корнацьких»разом з нею ще й двох працівників податкової міліції, а також щодо надання Ткаченком Т.М. договору та актів прийому-передачі документів на аудит. 
		Має місце наявність інших суперечностей в цьому акті, а саме - зазначення у ньому місця складання акту. Так, якщо в акт внесено достовірні відомості про обставини перевірки, то з урахування зазначення в акті про його складання безпосередньо за юридичною адресою відповідача (вул. Б.Хмельницького, 4, с.Тростинка, Васильківський район, Київська область), твердження про недопуск представника податкового органу Хитрової В.С. до перевірки спростовуються тим, що фактично, як слідує з акту, Хитровій В.С. уповноваженим представником відповідача Ткаченком Т.М. надано можливість в офісі відповідача з використанням комп'ютерної техніки скласти цей акт, роздрукувати і підписати його. У тому випадку, якщо в акт внесено недостовірні відомості про місце його складання, то з урахуванням встановлених судом відомостей про невнесення в акт іншої важливої інформації (щодо прибуття на перевірку працівників податкової міліції, щодо надання Ткаченком Т.М. договору та акту приймання-передачі документів), відповідно до приписів ст.70 КАС України цей акт є неналежним та недопустимим доказом, а тому судом при вирішенні справи не повинен братися до уваги. 
		Отже, твердження податкового органу про відмову платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби обґрунтовуються виключно на документі, який в силу приписів ст.70 КАС України як неналежний та недопустимий доказ не повинен братися судом до уваги.
		Разом з тим, встановлення факту відмови від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки повинно ґрунтуватися не тільки на дослідженні вищевказаного акту, але й за наслідками комплексної сукупної оцінки усіх доказів щодо встановлених обставин справи у взаємозв'язку з поведінкою представників як податкового органу, так і відповідача під час досліджуваних судом подій.
		Приписами пп.16.1.9 ст.16 ПК України визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, зазначено: не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи. Це означає, що законодавцем чітко визначено обов'язок платника податку надавати податковим органам необхідну інформацію, документи та виконувати їх законні вимоги.
		          Керівництво відповідача на час прибуття представника податкового органу для перевірки було відсутнє за юридичною адресою відповідача, а також те, що відповідачем належним чином організовано систему оповіщення, унаслідок чого на прохання представника податкового органу Хитрової В.С. про її прибуття на перевірку працівниками охоронної фірми було повідомлено керівництво відповідача; у подальшому до місця проведення перевірки без зволікання прибув уповноважений представник відповідача Ткаченко Т.М., який без заперечень отримав наказ на проведення перевірки та розписався в направленні на перевірку, встановив наявність повноважень на проведення перевірки у Хитрової В.С. та не допустив до участі в перевірці двох представників податкової міліції, а також надав Хитровій В.С. наявні у нього документи (договір та акт приймання-передачі документів), що свідчили про передачу бухгалтерських та інших документів відповідача до ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Прецедент», та просив сприяння податкового органу в поверненні цих документів, тобто просив вжити заходи, спрямовані на забезпечення надання цих документів працівнику податкового органу.
		Отже, наведені дії посадових осіб відповідача свідчать не тільки про добросовісне виконання законних вимог представника податкового органу, але й про наявність волевиявлення відповідача на проведення перевірки.
		Крім того, факт отримання представником відповідача направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службового посвідчення особи, яку зазначено в направленні на проведення перевірки, відповідно до приписів п.81.1 ст.81 ПК України надає право податковому органу приступити до проведення перевірки.
		Факт надання Ткаченком Т.М. договору з ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Прецедент» та акту приймання-передачі документів до цієї фірми представнику податкового органу Хитровій В.С. безпосередньо свідчить про початок перевірки, оскільки їх може бути надано лише після відповідної вимоги Хитрової В.С. виключно вже в процесі перевірки.
		Таким чином, судом  першої інстанції не встановлено жодних дій відповідача, які б свідчили про ухилення від перевірки, створення перешкод для проведення податковим органом перевірки, у тому числі шляхом невиконання приписів п.п. 16.1.9 ст. 16 та п. 81.1 ст. 81 ПК України, чи шляхом відмови у перевірці чи відмови в допуску до перевірки.
		Згідно з актом від 25.01.2012 та поданням саме відмова від допуску до перевірки визначена єдиною підставою для застосування адміністративного арешту.
		Крім того, з приводу ненадання відповідачем документів представнику податкового органу суд першої інстанції правомірно не узяв до уваги таке.
		Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», обов'язок зберігання бухгалтерських документів покладено на платника податків, а приписами ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менше як на 1095 днів з дня подання податкової звітності. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленим цим кодексом (п.44.5 ст.44 ПК України).
		Згідно з п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим особам органам державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.
		Правовий аналіз цих норм свідчить, що законодавцем чітко зобов'язано платника податків зберігати вищевказані документи.  
		Разом з тим, відповідно до положень Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Так, частиною першою статті  204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. 
		Судом першої інстанції вірно встановлено, що укладений 11.01.2012 договір між відповідачем та його контрагентом (ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Прецедент») про прийняття документів на відповідальне зберігання не віднесено законом до нікчемних правочинів та відсутні судові рішення про визнання його недійсними. Отже, цей правочин є дійсним, а відповідач мав право передати документи для зберігання та проведення аудиту. При цьому суд бере до уваги, що наказ про проведення перевірки відповідача винесено 25.01.2012, тобто значно пізніше, ніж укладено цей договір та складено акт приймання-передачі документів.
		Факт укладання цього договору та підписання відповідного акту підтверджує, що документи відповідачем передано на зберігання саме на його підставі, а не з інших причин. З урахуванням наведеного у цьому випадку відсутні як факт втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, так і супутній цьому обов'язок платника податків згідно з приписами п.44.5 ст.44 ПК України у п'ятиденний строк з дня такої події повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленим цим кодексом.
		Надаючи оцінку факту відсутності певних документів відповідача, який не заперечувався сторонами, необхідно зазначити, що згідно з приписами підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу, застосовуються лише за наявності визначених цією нормою двох обов'язкових підстав: 1) у разі ненадання для перевірки документів, їх копій; 2) за умови наявності таких документів. 
		Як встановлено судом першої інстанції у цій справі, наявна була лише одна з цих двох обов'язкових підстав, а саме - ненадання документів, але відсутня інша обов'язкова підстава - факт наявності цих документів у відповідача.
		Натомість, встановлено, що такі документи у відповідача на час прибуття представника податкового органу для перевірки були відсутні, що згідно з приписами підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України виключає можливість застосування адміністративного арешту майна, передбаченого ст.94 ПК України. 
		Посилання представника податкового органу на показання свідка - директора ТОВ «Міжнародна юридична фірма «Прецедент»ОСОБА_6 про те, що в ТОВ «Міжнародна юридична компанія «Прецедент»ніяких документів щодо діяльності ТОВ «Агрофірма Корнацьких»на зберіганні немає, суд першої інстанції вірно не узяв до уваги, оскільки ці показання надані свідком у ході досудового слідства, при цьому податковим органом не надано суду відомостей про їх підтвердження судовим рішенням у кримінальній справі, в якій допитувався свідок, яке набрало законної сили, а також відсутній висновок почеркознавчої експертизи щодо підтвердження підпису ОСОБА_6 в договорі та в акті прийому-передачі документів.
		Посилання відповідача на постанови Апеляційного суду Миколаївської області від 19.01.2012 та від 27.02.2012 є безпідставними, оскільки предметом цих судових рішень було не підтвердження факту місцезнаходження вказаних документів, а реалізація процедури встановлення їх місцезнаходження та пошук цих документів.
		Методичними рекомендаціями щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 за №213, розроблених на підставі пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Податкового кодексу України, встановлено порядок проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки платника податків.
		Так, відповідно до пункту 1.9 розділу 1 вказаного Порядку, у разі якщо платник податків відмовляється за наявності визначених Кодексом підстав від проведення перевірки (не допускає до перевірки), посадовими (службовими) особами органу ДПС вживаються заходи, передбачені пунктом 81.2 статті 81 та статтею 94 розділу II Кодексу. 
		Згідно з п.1.10 цього ж Порядку у разі неможливості розпочати документальну перевірку у зв'язку з ненаданням документів для перевірки працівником підрозділу, який очолює або бере участь у перевірці, складається акт у довільній формі. В акті викладаються причини неможливості розпочати перевірку з дати, зазначеної у направленні та наказі, та вчиняється відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення. Цей акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.8 цього розділу. 
		Указаний Порядок передбачає також і право керівника податкового органу зупинити  проведення перевірки та в подальшому поновити її проведення, та прийняти рішення про перенесення терміну її проведення у разі складання акту про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами, а також надає право у разі вилучення документів правоохоронними або іншими органами підрозділу, який проводить (очолює) перевірку, забезпечити підготовку та направлення письмового запиту до відповідного органу про надання органу ДПС копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів. 
		Отже, встановивши 25.01.2012 факт відсутності документів, що підлягають перевірці, представник податкового органу повинен був згідно з вимогами п.1.10 вказаного Порядку скласти відповідний акт, чого фактично Хитровою В.С. здійснено не було. У подальшому керівник податкового органу повинен був здійснити дії, передбачені приписами вказаного Порядку.
		Натомість, представник податкового органу Хитрова В.С. не тільки не дотримала вимог вказаного Порядку щодо складання такого акту та проведення перевірки, але й зробила помилкові висновки та розцінила факт відмови у допуску до перевірки працівників податкової міліції як відмову у допуску до перевірки її особисто, а відсутність документів - як протидію проведенню перевірки, про що склала відповідні вищевказані документи.
		Саме на підставі складених Хитровою В.С. документів податковий орган прийняв рішення про застосування адміністративного арешту, неповно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для справи.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. 
		Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. 
		Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (ч.1 ст.138 КАС України). 
		У цій адміністративній справі податковим органом, який посилається на відмову відповідача від проведення документальної перевірки та просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків, повинно бути надано належні й допустимі докази того, що платник податків дійсно відмовився від проведення документальної виїзної перевірки чи від допуску до її проведення.
		Проте, податковим органом не надано суду жодного належного й допустимого доказу того, що посадові особи ТОВ "Агрофірма Корнацьких" відмовили посадовій особі податкового органу у допуску до проведення перевірки та не надано доказу відмови посадових осіб відповідача від проведення перевірки чи недопущення працівників податкового органу до її проведення.
		Відповідач надав суду докази, які підтверджують відсутність у директора товариства первинних документів ТОВ «Агрофірма Корнацьких».
		Не можливо взяти до уваги, що ПК України передбачає презумпцію правомірності рішень платника податку (пп.4.1.4 ст.4 ПК), а відповідно до приписів п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. 
		З урахуванням наведеного, податковим органом не доведено, що ТОВ "Агрофірма Корнацьких" вчинено відмову платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених виняткових обставин, що надавали б право на застосування адміністративного арешту, не доведено недобросовісності відповідача, оскільки позиція податкового органу про відмову відповідача від проведення перевірки чи від допуску до її проведення ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.
		Згідно з частиною восьмою статті 1833 КАС України в постанові суду, прийнятій за результатами розгляду подання податкового органу, зазначаються, зокрема, мотиви задоволення судом заявлених вимог з посиланням на закон. Згадана норма не повинна тлумачитися як обмеження права суду на розгляд обґрунтованості внесеного податковим органом подання по суті чи як обов'язок суду в усіх випадках приймати постанову лише про задоволення викладених у поданні вимог.
		Так, відповідно до п.94.10 ст.94 ПК України, суд перевіряє обґрунтованість рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Отже, перевірка обґрунтованості повинна завершуватися відповідним висновком суду, на підставі якого суд приймає рішення по суті порушеного в поданні питання.
		Відповідно в разі, якщо суд за результатами розгляду дійде висновків про неможливість застосування спеціальних заходів, передбачених статтею 1833 КАС України, суд може відмовити у задоволенні подання податкового органу із зазначенням мотивів незадоволення у постанові.
		Адміністративний арешт майна є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, проте, судом першої інстанції правомірно було не встановлено наявність підстав для його застосування до ТОВ "Агрофірма Корнацьких".
		За таких обставин податковим органом відповідно до вимог п.94.1 ст.94 ПК України не обґрунтовано застосовано адміністративний арешт майна платника податків як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. 
		Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним. 
		Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		                                                        
		                                                     У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року - без змін.
		           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 27 листопада 2012 року.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                       Костюк Л.О. 
		           
		Судді:                                                                                              Бужак Н.П. 
		                                                                                                       Твердохліб В.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...