Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження № 22-ц/1590/8319/12
		Головуючий у першій інстанції  Середа 
		Доповідач Дрішлюк А. І.
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 25.09.2012                                                                                                   м. Одеса
		Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: 
		головуючого судді  Дрішлюка А.І., суддів  Кварталової А.М., Гірняк Л.А.,
		                       при секретарі судового засідання  Кушнір М.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 червня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Одеській області та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що наслідком дій вчинених інспектором ДАІ ГУМВС України в Одеській області Свідерко А.І, він був безпідставно затриманий, після чого за надуманих підстав у складеній постанові про адміністративне правопорушення притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу. Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 15 листопада 2010 року дії інспектора ДАІ визнанні неправомірними, постанова щодо притягнення його до відповідальності та накладення штрафу у розмірі 255 грн. скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. У зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення, УДАІ відповідно до вимог ст.14 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»питання щодо порядку поновлення порушеного права і відшкодування шкоди залишило до теперішнього часу без розгляду і вирішення, що явилось підставою у зверненні до суду з позовною заявою. Моральна шкода полягає у спричиненні моральних страждань яких він зазнав в результаті неправомірних дій вчинених посадовою особою органу державної влади. Безпідставне затримання та складання постанови про адміністративне правопорушення за надуманими підставами проводилось з приниженням людської гідності. Незаконне накладення штрафу за правопорушення якого позивач не вчинював негативно позначилося на життєвих стосунках та позбавленні можливостей.  Вказану ним суму в розмірі 5000 грн. вважає співмірною компенсацією за завдані моральні страждання, виваженою і такою, що відповідає межам розумності. Між неправомірними діями і завданою шкодою є причинний зв'язок, а згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням не потребують доказуванню при розгляді інших справ. Посилаючись на норми Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст.1174 ЦК України та ст.56 Конституції України просив стягнути кошти з державного бюджету.
		Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 27 червня 2012 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Одеській області та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди було відмовлено.
		04.07.2012 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу  на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 червня 2012 року. В обґрунтування посилався на незаконність та несправедливість рішення суду першої інстанції, так як суд не примінив норми ст.56 Конституції України, яка гарантує що кожен має право на відшкодування за рахунок держави ... матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконними діями органів державної влади..., їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. В зв'язку з обмеженням конституційного права на відшкодування шкоди, суд порушив ст.64  Конституції України, якою встановлено, що конституційні права ... людини і громадянина не можуть бути обмежені. 
		В судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.     
		Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився,  про день і час розгляду справи сповіщений належним чином. У відповідності з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи. 
		Представник Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Одеській області  надав письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких посилався на те, що в позовній заяві позивач безпідставно посилається на душевні страждання, яких він зазнав, на його думку, у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, проте будь-яких обґрунтувань щодо протиправної поведінки та доказів, якими вона встановлена позивачем не зазначається та не додано до матеріалів справи. Крім того посилається на те, що позивач визначив ступінь моральної шкоди в розмірі 5000 грн., проте мотиви та розрахунки не надає.  В судове засідання не з'явився,  про день і час розгляду справи сповіщений належним чином. У відповідності з вимогами ч.2 ст.305 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи. 
		Представник  прокурора вважав рішення суду першої інстанції обґрунтованим, просив відхилити апеляційну скаргу.  
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача,  доводи апеляційної скарги,  пояснення позивача, представника прокурора,  судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню  виходячи з наступного. 
		Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне. 
		27 вересня 2010 року позивач рухався по вул.Отамана Головатого в м.Одесі, на автомобілі НОМЕР_1. Його зупинив інспектор ДПС Свідерко А.І. і не пред'являючи приладу для вимірювання швидкості повідомив, що ним перевищена швидкість на 23 км/год, далі без будь-яких пояснень щодо відхилення зауважень склав постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.. Дані обставини відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не потребують доказуванню. Вказаною постановою Суворовського районного суду м.Одеси було визнано неправомірними дії інспектора ДПС Свідерко Андрія Івановича, постанову в справі про адміністративне правопорушення ВН №341602 від 27 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225 грн. скасовано, а провадження у справі закрито.
		Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено розміру завданої моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Разом з тим. з таким висновком не можна погодитися, оскільки він був зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права.  
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (ст. 1167 ЦК України). Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»). Разом з тим, згідно з нормами ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї 
		особи. Таким чином, доведення вини посадової особи в розглядаємому випадку не здійснюється, оскільки цей юридичний факт винесений за межи юридичного складу встановленого ст. 1174 ЦК України  на виконання вказаних вимог постанови Пленуму суд першої інстанції повинен був  встановити наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.
		Як визначено нормами частин 5 та 6 ст.4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»відшкодування моральної шкоди провадиться у разі,   коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели   до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому ст. 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суду першої інстанції необхідно було враховувати, що згідно з ч. 3  ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, факт вчинення неправомірних дій інспектором ДАІ відносно позивача встановлений постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2010 року та доведенню не підлягає.  Щодо наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, то відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. З цієї норми випливає, що факт противоправної поведінки обумовлює виникнення душевних страждань, які і є моральною шкодою.  
		Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове  підтвердження, а судом першої інстанції було допущено невірне застосування окремих норм  матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних  вимог. При цьому     задовольняючи частково позовні   вимоги про стягнення компенсації завданої моральної шкоди судова колегія виходить з наступного.  
		Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.  Моральною    шкодою    визнаються    страждання,    заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу,    що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.  Відповідно до п.2 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу. Згідно з п.4 ч.1 ст.2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття справи про адміністративне правопорушення. Виходячи з загальних засад цивільного законодавства судова колегія вважає, що компенсація в ромзір 200 грн. є достатньою компенсацією завданої моральної шкоди, компенсацію  якої    в грошовому еквіваленті необхідно стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь позивача ОСОБА_1.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 303,  304, п. 2 ч. 1 ст. 307, 309,  313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,   судова колегія, -   
		 
		ВИРІШИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 червня 2012 року -задовольнити частково.
		Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 червня 2012 року -скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Стягнути компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 300 грн. з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь позивача ОСОБА_1.
		 
		Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його  проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
		 
		Судді апеляційного суду
		Одеської області                              /підпис/                             А.І. Дрішлюк  
		                                                                                         
		                                          /підпис/                       А.М. Кварталова                                                                                                      
		                                                     /підпис/                        Л.А. Гірняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...