Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-2584/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації до засобів масової інформації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		11.09.2012
		 
		 
		                 Справа № 2/808/117/2012          
		                              
		         Р І Ш Е Н Н Я
		                             І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И 
		 
		11 вересня 2012 року                                                                                    м. Запоріжжя
		          Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Васецької В.В., при   секретарі Андрієнко С.О.  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіакомпанія Слово», фізична особа-підприємець ОСОБА_4, третя особа Запорізька міська рада  про спростування недостовірної інформації, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		          
		13 вересня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом   до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіакомпанія Слово», фізична особа-підприємець ОСОБА_4, третя особа Запорізька міська рада  про спростування недостовірної інформації. Під час розгляду справи неодноразово позивач уточнював свої позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що  ІНФОРМАЦІЯ_1. в номері НОМЕР_1 на сторінці 54 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_3»та ІНФОРМАЦІЯ_2, в номері НОМЕР_2 на сторінці 18 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4, газетою «Субота плюс»було розміщено на правах реклами інформацію, що порочить честь, гідність та ділову репутацію Голови комісії з питань життєзабезпечення міста Запоріжжя - ОСОБА_1. 
		Особисті права і свободи людини, а також їх захист гарантуються, перш за все, Конституцією України, яка має пріоритетне значення серед інших нормативно-правових актів.
		Позивач зазначив, що у першій колонці четвертого абзацу статті «Не дайте ограбить запорожцев», мова йде про те що: «Среди самых разрушительных инициатив депутата ОСОБА_1 нужно особенно отметить две: введение новых договоров на предоставление коммунальных услуг, выделение 30% доходов ПРЭЖО на покупку материалов.», але всі ці твердження є безпідставними, не обгрунтованими та не правдивими.
		Окрім всього вище переліченого інформація яка була опублікована в обох статтях газети «Субота плюс»на правах реклами взагалі не є рекламою.
		Крім того, позивач вважає, що інформація, що була надрукована у газеті «Субота плюс», принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 як громадянина та як голову комісії з питань життєзабезпечення міста Запоріжжя.
		Відтак поширення недостовірної інформації стосовно ОСОБА_1 порушує його честь та ділову репутацію, оскілки спрямоване на формування у необмеженого кола осіб уявлення про низький рівень ділових і професійних якостей позивача при виконанні ним службових та громадських обов'язків, а також про умисні негативні, з використанням службових повноважень, дії щодо підприємств комунального господарства.
		Поширення недостовірної інформації призвело до порушення особистих немайнових прав позивача, що є підставою для відшкодування моральної шкоди, яку позивач оцінює в 1,00 грн.
		Відшкодування моральної шкоди має бути стягнуто із головного редактора газети ОСОБА_3, так як авторів публікацій не вказано, а за законом редактор підписує тираж газети на вихід у світ та несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації, його редакції відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
		                              На підставі вище викладеного позивач просить визнати недостовірною інформацію, викладену у газеті «Субота плюс» ІНФОРМАЦІЯ_1. в номері НОМЕР_1 на сторінці 54 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_3», а
		саме: «Среди самих разрушительньїх инициатив депутата ОСОБА_1 нужно особенно отметить две: - введение новьіх договоров на предоставление коммунальньїх услуг; - вьіделение 30% доходов ПРЗЖО на покупку материалов» та ІНФОРМАЦІЯ_2, в номері НОМЕР_2 на сторінці 18 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: «... очередная инициатива депутата может принести вполне осязаемьій вред. Речь идет о предложении ввести новые договора на услуги ЖКХ и обязательное вьщеление из бюджета ПРЭЖО 30% на закупку материалов и комплектующих для ремонта.». Крім того, позивач просить зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіакомпанія Слово», Фізичну
		особу-підприємця ОСОБА_4 спростувати через газету «Субота
		плюс»недостовірну інформацію, яка була надрукована ІНФОРМАЦІЯ_1. в номері
		НОМЕР_1 на сторінці 54 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_3»та ІНФОРМАЦІЯ_2, в номері НОМЕР_2 на
		сторінці 18 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4,
		шляхом опублікування у запланованому найближчому випуску газети «Субота
		плюс»на тому ж місці шпальти та тим самим шрифтом, що і спростовувані
		повідомлення, спростування наступного змісту: «Опровержение. Уважаемые читатели! В випусках еженедельной газеты «Суббота плюс» № НОМЕР_1-НОМЕР_2 опубликован ряд материалов, в том числе на правах реклами, где содержалась негативная оценка деятельности депутата городского совета, руководителя постоянной комиссии по жизнеобеспечению города ОСОБА_1 Как мы впоследствии вияснили, эти материалы основывались на нелепой и недостоверной информации, которую представили редакции заказники этих публикаций.»та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1,00 (одну) гривню моральної шкоди та покласти судові витрати на відповідачів.
		В ході розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та зазначив, що у зв'язку із проведенням судової психолого-лінгвістичної експертизи за висновком експертів ДНДІСЕ від 19.06.2012 р., за висновками експертів у всіх наданих на дослідження статтях міститься інформація, яка принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1, а сама інформація виражена у формі категоричних суджень. 
		В спірних публікаціях відображена якраз негативна інформація, зокрема та, що стверджує необмеженому колу читачів неетичну поведінку в суспільному та політичному житті, введення людей в оману задля власних корисних інтересів (стор. 9 висновку) від
		19.06.2012 р.), в цілому непорядність ОСОБА_1, його нездатність прогнозувати наслідки своїх суспільних ініціатив.В номері НОМЕР_3 газети йдеться про спростування лише публікації від ІНФОРМАЦІЯ_1. (№ НОМЕР_1 стор. 54), але не містить спростувань публікації від 25.08.2011 р. (№ НОМЕР_2 стор. 18). Крім того, за формою воно не відповідає вимогам до тексту спростування, що встановлені ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», зокрема відрізняються шрифтом та місцем розташування, а також не враховує загального негативного контексту спростовуваних статей. Крім того, позивач зазначив, що поширення недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 призвело до приниження його честі, гідності та ділової репутації. Зокрема, позивач пережив відчуття образи та приниження як в особистому, так і в професійному аспектах, викликані серед іншого великою кількістю звернень до нього з цього питання в колах професійного оточення, від колег та мешканців міста. Внаслідок публікацій позивач опинився в ситуації, коли йому довелося пояснювати та виправдовувати свої рішення та дії великому колу осіб з метою відновлення попередньо існуючого стану. Також у позивача виникла необхідність зміни звичайних умов життя, додаткового витрачання часу з метою відстоювання своєї позиції та охоронюваних інтересів, пов'язана в тому числі з необхідністю звернення до суду та підтверджено висновком судової експертизи. У зв'язку з чим позивач просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
		В ході судового розгляду  представник позивача підтримав свої позовні вимоги при обґрунтуваннях, зазначених в позові, просив його задовольнити.
		В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіакомпанія Слово», фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, оскільки він є недоведеним та таким, що не ґрунтується на  законі. 
		Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
		Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
		Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		Із відповіді на запит суду вбачається, що редакція газети «Субота плюс»не є юридичною особою та не є структурним підрозділом юридичної особи(арк.с 29).
		З витягу з Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності № 7235 вбачається, що засновником газети «Субота плюс»є ОСОБА_2(арк.с. НОМЕР_3). 
		Згідно ст. 21 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні, підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників) здійснює редакція або інша установа, що виконує її функції.
		Згідно ст. 29 цього ж Закону, виготовлений видавцем тираж окремого випуску видання, підписаний редактором (головним редактором) на вихід у світ, є продукцією друкованого засобу масової інформації.
		На підставі ч. 4 ст. 23 закону, редактор (головний редактор) керує діяльністю редакції в межах повноважень, визначених її статутом, представляє редакцію у відносинах із засновником (співзасновниками), видавцем, авторами, державними органами, об'єднаннями громадян і окремими громадянами, а також у суді і третейському суді та несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації, його редакції відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України. Редактором газети є ОСОБА_3.
		Згідно ст. 28  вище зазначеного Закону, видавцем друкованого засобу масової інформації може виступати суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації, на підставі пред'явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору.
		Відповідно до п. 2.2. до договору № 22 на видання газети «Субота плюс», укладеного між ОСОБА_2 (засновник) та ТОВ «Медіакомпанія Слово», ФОП ОСОБА_4 (видавці), обов'язок організувати підготовку публікацій покладений на видавців(арк.с. 64-66).
		Згідно п.3 Рішення Запорізької Міської Ради від 22.06.2011р. № 43, яким зобов'язано всі КП «ВРЕЖО»та КП «РЕПОГ»з 01.08.2011 р. використовувати на придбання матеріалів та комплектуючих не менше 30 % вартості складової тарифу на проведення ремонту конструктивних елементів будинків в межах коштів, які сплатили мешканці за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що загальному тарифі цей вимір може складати десь близько 3,5 % , але ніяк не 30 % бюджету ВРЕЖО. (арк..с. 7).
		У зв'язку з чим відповідно, ніяких негативних наслідків, описаних у статтях, таке рішення міської ради спричинити не може.
		Закон України «Про рекламу»надає чітке визначення поняттю реклами, а саме: реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
		Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
		Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).
		Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе та членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь - якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»визначається, що громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу
		Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою.
		Згідно ч. 3 ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком «Спростування»на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується.
		Відповідно до ст. 299 ЦК України кожен має право на недоторканість своєї ділової репутації.
		Таким чином, вказані рекламні публікації є недостовірною інформацію, оскільки не відповідає дійсності, та є негативною відповідно до особи позивача і образливою, ставлять під сумнів його честь, порядність і добросовісність.
		Згідно висновку експертів № 1010/28-1011/НОМЕР_1 психолого-лінгвістичної експертизи від 19 червня 2012 року зазначено, що у всіх наданих на дослідження статтях, міститься інформація, яка формує у реципієнта негативний образ ОСОБА_1 і таким чином принижує його честь, гідність та ділову репутацію, зазначена інформація виражена у формі категоричних суджень.(арк..с.93-99 )
		Статтею 68 Конституції України визначено обов'язок кожного громадянина неухильно дотримуватись Конституції України, а також інших законів, не посягати на права і свободи інших людей.
		Згідно ст. 5 Закону України «Про інформацію»передбачено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію. Це право передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
		Але реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні екологічні та інші права, свободи і законні інтереси осіб.
		Також ст. 28 Зак ону України «Про інформацію»зазначає, що інформація не може бути використана для посягання на права і свободи людини.
		Постановою Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»визначено, що під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладених в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному колу осіб або хоча б одній людині.
		Згідно зазначеної Постанови до відомостей, що ганьблять особу, слід відносити ті з них, які принижують честь, гідність і ділову репутацію громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.
		Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВС України № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Згідно п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
		Згідно вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Сторони та інші особи, які беруть участь у справі. мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК України. за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
		Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 
		У зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо  спричинення позивачу моральної шкоди є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки є недоведеними та такими, що не ґрунтуються на законі, в іншій частині позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
		На підставі вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати.  
		На підставі вище викладеного та керуючись  ст.ст.8, 10,11, 57,58, 59,15, 213-215,218  ЦПК України , ст. 23 ч.2, 277,  299 ЦК України,  Закону України «Про друковані засоби масової інформації в Україні», Закону України «Про інформацію», суд                                        
		                                                            
		                                                    В И Р І Ш И В :
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.
		                              Визнати недостовірною інформацію, викладену у газеті «Субота плюс»
		ІНФОРМАЦІЯ_1 року в номері НОМЕР_1 на сторінці 54 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_3 а
		саме:
		«Среди самих разрушительных инициатив депутата ОСОБА_1 нужно особенно отметить две: - введение новых договоров на предоставление коммунальных услуг; - выделение 30% доходов ПРЭЖО на покупку материалов»
		та ІНФОРМАЦІЯ_2, в номері НОМЕР_2 на сторінці 18 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме:
		«...очередная инициатива депутата может принести вполне осязаемый вред. Речь идет о предложении ввести новые договора на услуги ЖКХ и обязательное выделение из бюджета ПРЭЖО 30% на закупку материалов и комплектующих для ремонта.».
		                    Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіакомпанія Слово», Фізичну
		особу-підприємця ОСОБА_4 спростувати через газету «Субота
		плюс»недостовірну інформацію, яка була надрукована ІНФОРМАЦІЯ_1 року в номері
		НОМЕР_1 на сторінці 54 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_3»та ІНФОРМАЦІЯ_2, в номері НОМЕР_2 на
		сторінці 18 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_4,
		шляхом опублікування у запланованому найближчому випуску газети «Субота
		плюс»на тому ж місці шпальти та тим самим шрифтом, що і спростовувані
		повідомлення, спростування наступного змісту:
		«Опровержение.
		Уважаемые читатели!
		В выпусках еженедельной газеты «Суббота плюс»№ НОМЕР_1-НОМЕР_2 опубликован ряд материалов, в том числе на правах рекламы, где содержалась негативная оценка деятельности депутата городского совета, руководителя постоянной комиссии по жизнеобеспечению города ОСОБА_1
		Как мы впоследствии выяснили, эти материалы основывались на нелепой и недостоверной информации, которую представили редакции заказчики этих публикаций.»
		В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Медіакомпанія Слово», фізична особа-підприємець ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у розмірі 109 грн., а також судові витрати по сплаті за проведення експертизи у розмірі 1954 грн. 68 копійок.
		Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		          
		Суддя :                                                                                                         В.В.Васецька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...