Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2570/3376/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2012. Зареєстровано: 07.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2012.
Дата набрання законної сили: 22.01.2013
Результат оскарження 22.01.2013 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                       Справа №  2а/2570/3376/2012 
		 
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		03 грудня 2012 року                                                                                                   м. Чернігів
		 
		Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді                                                            Лобана Д.В.,
		при секретарі                                                                      Романенко Л.Л.,
		за участю представників сторін
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,  -
		                                                      в с т а н о в и в:
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові) № 0001751740 від 27.06.2012 та № 0001731740 від 22.06.2012.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з помилковим визначенням податкових зобов'язань з ПДВ за 2 квартал 2010 року позивач, користуючись своїм правом, передбаченим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, 02.03.2012 подав уточнюючий розрахунок та додаток № 5 до цього розрахунку, в яких до податкового кредиту включив податок на додану вартість у розмірі 18 806 грн, який сформовано за рахунок податкових накладних, виписаних в II кварталі 2010 року. Тобто, позивач вважає, що він самостійно до проведення перевірки та винесення оскаржуваних рішень усунув недоліки, допущені при складанні податкової звітності та адмініструванні податкових зобов'язань з податку на додану вартість, однак ДПІ в місті Чернігові замість проведення позапланової документальної виїзної перевірки, не виявляючи порушення, а фактично використовуючи помилку платника податків (самостійно усунену), донараховує податок на додану вартість та застосовує штрафні санкції, що є за своєю суттю, як вважає позивач, зловживанням своїми владними повноваженнями. Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідачем не враховано той факт, що господарська операція здійснювалась в період дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого платник податків був вправі, у разі виявлення помилок у веденні податкового обліку, подати уточнення в межах строку 1095 днів, що по суті і зроблено позивачем. Отже, на думку позивача, податковою не враховано правила терміну дії нормативного акту у часі при винесенні рішення. До того ж, позивач зазначає, що статтею 123 Податкового кодексу України передбачено відповідальність у разі, якщо контролюючим органом самостійно визначено суму податкового зобов'язання. За таких обставин, податкове повідомлення-рішення № 0001751740 від 27.06.2012, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001731740 від 22.06.2012 позивач зазначає, що воно також є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ним особисто 01.03.2012 було подано уточнюючий розрахунок грошового зобов'язання з податку на додану вартість та 26.04.2012 податкові зобов'язання погашені. Позивач вважає, що оскільки уточнені декларації зареєстровані та враховані у березні 2012 року, то, з урахуванням вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18. ст. 49 та пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, базовим місяцем в даному випадку є березень 2012 року, подача декларації за вказаний період має бути здійснена протягом 20 календарних днів, а отже сплата самостійно визначеного податкового зобов'язання відбутись у строк до 30 квітня 2012 року. Проте, відповідачем протиправно, на думку позивача, застосовано до нього штрафну санкцію на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. Крім того, позивач зазначає, що наведені дані мають бути підставою для проведення податковим органом позапланової виїзної документальної перевірки, але аж ніяк не підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій. 
		Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
		Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, в його задоволенні просили відмовити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях, в яких зазначено, що відповідачем була проведена перевірка даних, задекларованих ФОП ОСОБА_2 у податковій звітності з ПДВ за 2 квартал 2010 року - податкова декларація з ПДВ (вх. до ДПІ у м. Чернігові від 09.08.2010 № 113580), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ (вх. до ДПІ у м. Чернігові від 02.03.2012 № 9009412703), додаток № 5 до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ (вх. до ДПІ у м. Чернігові від 02.03.2012 № 9009413005), за результатами якої складений акт від 14.06.2012 № 62/17/НОМЕР_5. Вказаним актом встановлено, що згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2 квартал 2010 року (поданий ФОП ОСОБА_2 до ДПІ у м. Чернігові ДПС 02.03.2012) та додатком № 5 до цього розрахунку (поданий підприємцем до ДПІ у м. Чернігові ДПС 02.03.2012) ФОП ОСОБА_2 до податкового кредиту включений податок на додану вартість у розмірі 18 806 грн, який сформований за рахунок податкових накладних, виписаних в квітні 2010 року, травні 2010 року та червні 2010 року, тобто більше ніж 365 днів до дня подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ. У зв'язку з цим, ФОП ОСОБА_2 було порушено абз. 3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, - завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 18 806 грн в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 2 квартал 2010 року. У зв'язку з незгодою з результатами проведеної перевірки, 20.06.2012 (вх. № 13159/К) підприємцем було подано до ДПІ у м. Чернігові заперечення до акту перевірки від 14.06.2012 № 62/17/НОМЕР_5, у якому ФОП ОСОБА_2 просив скасувати вищезазначений акт перевірки, посилаючись на подання ним 20.06.2012 іншого уточнюючого розрахунку з ПДВ, у зв'язку з самостійно виявленими помилками за 2 квартал 2010 року. На це заперечення ДПІ у м. Чернігові листом від 25.06.2012 № 8914/К/17-416 позивачу була надана відповідь, якою ФОП ОСОБА_2 повідомлено, що Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, поданий ФОП ОСОБА_2 в порушення п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України. Даному розрахунку був присвоєний статус «Не визнано як податкова звітність», про що ДПІ було повідомлено підприємця листом № 8837/К/17-416 від 21.06.2012. Так, за розглядом акту перевірки від 14.06.2012 № 62/17/НОМЕР_5 ДПІ у м. Чернігові було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2012 № 0001751740 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 18 806 грн та застосування, на підставі      п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4701,50 грн. Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001731740 від 22.06.2012, представниками відповідача зазначено, що позивачем 01.03.2012 подано уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість та самостійно задекларовано до сплати в бюджет суму зобов'язання з ПДВ в розмірі 3129 грн, проте, вказана сума ФОП ОСОБА_1 сплачена лише 26.04.2012, тобто з порушенням термінів, визначених п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, за що, на підставі п. 126.1 ст. 126 цього кодексу, до позивача застосовано фінансові санкції 699,40 грн. За таких обставин, відповідач зазначає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.
		Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
		Судом встановлено, що у зв'язку з помилковим визначенням податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за 2 квартал 2010 року позивачем 02.03.2012 подано уточнюючий розрахунок та додаток № 5 до цього розрахунку, в яких до податкового кредиту включено податок на додану вартість у розмірі 18 806 грн, який сформовано за рахунок податкових накладних, виписаних в II кварталі 2010 року (а.с. 17-22).
		Враховуючи подані уточнюючий розрахунок та додаток № 5 до цього розрахунку, відповідачем проведена перевірка даних, задекларованих позивачем у вказаній звітності, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки від 14.06.2012            № 62/17/НОМЕР_5 (а.с. 51).
		Вказаним актом перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яка передбачає, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. 
		Враховуючи вищезазначені порушення, відповідачем, за наслідками акту камеральної перевірки від 14.06.2012 № 62/17/НОМЕР_5 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001751740 від 27.06.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 18806 грн та, у відповідності до п. 123.1 ст. 123 ПК України, нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 4701,50 грн.
		 Проте, з таким висновком податкового органу суд не погоджується, зважаючи на те, що уточнюючий розрахунок ФОП ОСОБА_1 подав за ІІ квартал 2010 року, а відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення керується нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності лише 01.01.2011, в той час як до спірних правовідносин повинні застосовуватись норми податкового законодавства, що були чинними на момент їх виникнення, тобто Закон України «Про податок на додану вартість» та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
		В свою чергу, ані Закон України «Про податок на додану вартість», а ні Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачали жодних термінів для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних.
		Зважаючи на те, що уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість та додаток № 5 до цього розрахунку стосувався податкових накладних, виписаних у II кварталі 2010 року, то позивач правомірно керувався нормами законодавства, діючими на час виникнення спірних правовідносин, зокрема, враховуючи, що ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачала, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. 
		В свою чергу, стаття 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає строк давності 1095 днів. 
		Суд звертає увагу на ст. 58 Конституції України, яка встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
		Крім того, п. 56.21 Податкового кодексу України передбачає, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків (аналогічна норма містилась і в пп. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).   
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0001751740 від 27.06.2012 підлягає скасуванню.
		Що стосується позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001731740 від 22.06.2012 суд зазначає наступне.
		З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2012 позивачем до ДПІ у м. Чернігові подано уточнюючі розрахунки грошового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 3129 грн та 1560 грн відповідно.
		У зв'язку з поданими уточнюючими розрахунками, відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платником податків, за результатами якої складено акт перевірки від 14.06.2012 № 61/17/НОМЕР_5, в якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата платником податків узгодженого податкового зобов'язання.
		За результатами розгляду акту перевірки від 14.06.2012 № 61/17/НОМЕР_5 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001731740 від 22.06.2012, яким, на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20 % від несвоєчасно погашеної суми грошових зобов'язань з ПДВ, а саме в сумі 699,40 грн. 
		Не погоджуючись із вказаними висновками податкового органу, позивач посилаються на вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18. статті 49 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, вважаючи, що граничний строк сплати грошового зобов'язання за поданими ним уточнюючими розрахунками, зважаючи на базовий місяць березень 2012 року) є 30 квітня 2012 року, а тому сплативши зазначену у розрахунку суму 26 квітня 2012 року ФОП ОСОБА_1, на думку останнього, не пропустив строку погашення податкового зобов'язання.
		Проте, з даними твердженнями позивача суд не погоджується, зважаючи на те, що норми податкового законодавства, на які посилається позивач (підпункт 49.18.1 пункту 49.18. статті 49 та пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України), стосуються строків подачі та сплати податкових зобов'язань за податковими деклараціями, в той час як порядок подачі та сплати сум податкових зобов'язань за уточнюючими розрахунками до податкових декларацій передбачений окремою статтею Податкового кодексу України, яка є спеціальною нормою для вказаних правовідносин.
		Так, у відповідності до абзацу «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
		Таким чином, враховуючи вищезазначену норму податкового законодавства, позивач, подавши уточнюючий розрахунок сум податку на додану вартість, повинен був сплатити суму недоплати та штрафу у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, тобто до 01.03.2012.    
		Проте, вказані в уточнюючих розрахунках суми, були сплачені ФОП ОСОБА_1 26.04.2012, тобто із затримкою більше ніж на 30 календарних днів.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій до позивача за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України, якою передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. 
		Крім того, доводи позивача щодо обов'язку проведення податковим органом позапланової виїзної документальної перевірки в разі подання платником податків уточнюючої податкової звітності, а не застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, є неправомірними з огляду на наступне.
		Так, п. 50.3 ст. 50 ПК України, на який посилається позивач, передбачено, що у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.  
		Проте, по-перше, зазначений пункт Податкового кодексу України передбачає саме право, а не обов'язок податкового органу на таку перевірку, а по-друге, він застосовується лише в разі, якщо проводились саме планові або позапланові перевірки за вказаний період, яких не було, оскільки за спірні періоди були проведені лише камеральні перевірки.
		В свою чергу, обов'язок відповідача щодо проведення камеральної перевірки, як під час подання податкової декларації, так і уточнюючого розрахунку вбачається зі змісту п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 та п. 86.2 ст. 86 ПК України.
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог лише щодо скасування повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби № 0001751740 від 27.06.2012. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає за необґрунтованістю.
		Документально підтверджені судові витрати, здійснені позивачем у справі, суд присуджує, згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.
		Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		п о с т а н о в и в:
		Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, - задовольнити частково.
		Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби № 0001751740 від 27.06.2012, - скасувати.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 121 (сто двадцять одна) грн 05 коп.
		У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.  
		Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя:                                                                                          Д.В. Лобан

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...