Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-44031св12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		28 листопада 2012 року                                        м. Київ
		 
		                            Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		                  
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і 
		                                          кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого Ткачука О.С., суддів:  Висоцької В.С., Савченко В.О.,Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_6 про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2012 року 
		 
		в с т а н о в и л а :         
		 
		У липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» звернувся до суду з позовом, у якому просило зобов'язати відповідача укласти з ним договір про надання послуг за утримання будинку та прибудинкової території.       
		Позов мотивований тим, що  позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг будинку АДРЕСА_1 у якому є відповідач. Остання ухиляється від укладання договору про надання послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкової території, чим порушує вимоги ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та права позивача, як експлуатуючої організації.    
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня               2011 року в задоволенні даного позову відмовлено. 
		Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2010 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. 
		Зобов'язано ОСОБА_6 укласти договір про надання послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій з експлуатуючою  організацією товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс», відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року «Про  затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».    
		У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 квітня 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, рішення апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2012 року залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 квітня 2012 року частково задоволено. Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 квітня 2012 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі договору міни від 15 квітня 2008 року ОСОБА_6 є власником квартири             АДРЕСА_1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» є виконавцем з надання житлово-комунальних послуг у вказаному будинку.
		Пропозиції товариства про укладення договору з надання житлово-комунальних послуг ОСОБА_6 відхилила, посилаючись на те, що договір не відповідає вимогам закону.
		Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ці вимоги не ґрунтуються на нормах                ст.ст. 626, 627, 628 ЦК України, оскільки суперечать принципу свободи договору, визначеному в указаних нормах закону.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції і ухвалюючи нове рішення про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва керувалася тим, що укладення такого договору є обов'язком споживача на підставі п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а тому в разі відмови споживача послуг від укладення договору виконавець послуг має право на судовий захист в обраний ним спосіб.
		Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання                житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором (п. 3 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
		Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
		Таким чином, укладення договору на житлово-комунальні послуги є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення такого договору суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст.ст. 267, 630 ЦК України та ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не містять висновків щодо відповідності договору про надання житлово-комунальних послуг запропонованого позивачем ОСОБА_6 типовому договору. Встановлення відповідності договору має суттєве значення для правильного вирішення спору. 
		Крім того, при вирішенні спору суди не надали правової оцінки обраному позивачем способу захисту своїх прав.
		Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ст. 16 ЦК України).
		Статтею 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту, як встановлення правовідносин, в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів.
		Разом з тим, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (ст.ст. 3, 6, 12 - 15, 20 ЦК України, ст.ст. 3-5 ЦПК України) можна дійти висновку про те, що в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі                  п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії. 
		Апеляційним судом, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України, недоліки допущені судом першої інстанції не усунуто, належним чином не встановлено характеру правовідносин, що виникли між сторонами, не досліджено норми права, що підлягають застосуванню до правовідносин та зібрані у справі докази. Вказані обставини призвели до ухвалення апеляційним судом судового рішення, що не відповідає вимогам закону.
		У зв'язку з наведеним, оскаржуване рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Рішення апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  О.С. Ткачук  Судді:В.С. Висоцька   В.М. Колодійчук     В.О. Савченко   І.М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...