Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-361а12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		20 листопада 2012 року                                                м. Київ
		 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного    Суду України у складі:
		 
		головуючогоТерлецького О.О., суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В.,   Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г., -
		розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (далі - управління ПФУ, ПФУ відповідно) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт Кіровське Автономної Республіки Крим (далі - відділення Фонду, Фонд відповідно) про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій та державної адресної допомоги,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У червні 2009 року управління ПФУ звернулося до суду з позовом до відділення Фонду, в якому просило стягнути з відповідача невідшкодовані витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття та адресної допомоги, яка включається до складу пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за квітень-травень 2009 року у розмірі 29 430 грн 59 коп.
		На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-XIV) відділення Фонду повинно відшкодовувати управлінню ПФУ всі витрати, пов'язані з виплатами особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі і витрати з виплати державної адресної допомоги.
		Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим постановою від 8 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року, у задоволенні позову відмовив.
		Вищий адміністративний суд України постановою від 7 червня 2012 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у позові щодо стягнення з відповідача невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, і щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття скасував та ухвалив у цій частині своє рішення про задоволення позовних вимог. У решті зазначені судові рішення залишив без змін. 
		Касаційний суд, скасовуючи частково рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову, зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову у частині стягнення витрат на доставку пенсій, щомісячної грошової допомоги на прожиття та основного розміру пенсій, оскільки таке рішення суперечить вимогам пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління ПФУ та правління Фонду від 4 березня 2003 року № 5-4/4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (далі - Порядок).
		У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, відділення Фонду зазначає, що в доданій до заяви ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2012 року по-іншому, ніж в оскаржуваній постанові, застосовано положення статті 21 Закону № 1105-XIV, статті 81 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи). 
		Колегія суддів вважає, що заява відділення Фонду не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		У справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, пославшись на положення статті 21 Закону № 1105-XIV та пункту 4 Порядку, дійшов висновку про те, що невідшкодовані витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття підлягають відшкодуванню відділенням Фонду управлінню ПФУ.
		Натомість у справі, рішення суду касаційної інстанції в якій додано до заяви, зазначений суд дійшов висновку, що ці витрати не підлягають відшкодуванню Фондом.
		Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що цей суд неоднаково застосував зазначені норми права. Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, колегія суддів виходить із такого. 
		Статтею 1 Основ встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. 
		Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
		За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
		Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, наведено у статті 21 Закону № 1105-XIV. Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку. 
		Статтею 81 Закону № 1788-ХІІ визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами ПФУ. Механізм відшкодування Фондом витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком.
		Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону № 1105-XIV, Закону № 1788-ХІІ та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така допомога надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат ПФУ з виплати і доставки зазначених пенсій.
		За таких обставин у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України правильно застосував норми матеріального права, тому підстав для задоволення заяви відділення Фонду немає. 
		 Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
		 
		п о с т а н о в и л а: 
		 
		У задоволенні заяви відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт Кіровське Автономної Республіки Крим відмовити.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий             О.О. Терлецький  
		Судді:М.Б. Гусак О.В. Кривенда П.В. Панталієнко Ю.Г. ТітовО.А. Коротких В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...