Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 3-47гc12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ України 
		 
		5 листопада 2012 року         м. Київ
		 
		Верховний Суд України у складі:
		Головуючого  Ємця А.А.,                                          
		Суддів:             Балюка М.І., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф.,
		                          Гошовської Т.В., Григор'євої Л.І., Гриціва М.І.,
		                          Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В.,
		                          Канигіної Г.В., Коротких О.А., Кривенди О.В.,
		        Кривенка В.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П.,
		        Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І.,
		        Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф.,
		        Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Романюка Я.М.,
		        Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Терлецького О.О.,
		        Тітова Ю.Г., Фесенка Л.І., Школярова В.Ф., 
		        Яреми А.Г., -  
		 
		за участю представників: товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Верітас» - Андрусенка В.В., відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» - Коптєлової Н.Л., -
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Верітас» про перегляд Верховним Судом України постанови Верховного Суду України від 13 травня 2008 року у справі 
		№ 28/173-07 (9/276-06 (10/161) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Верітас» до відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про стягнення 1 167 752 грн.74 коп. та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Верітас» про визнання недійсним договору, -
		 
		встановив:
		У червні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Верітас» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з вказаним позовом, мотивуючи заявлені вимоги невиконанням відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (далі - відповідач) взятого ним на себе зобов'язання згідно з пунктами 3.3, 3.4 договору про надання правової допомоги від 24 червня 2003 року № 1418-И (далі -  Договір) щодо сплати авансу у встановлений цією угодою строк з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та пені на підставі пункту 5.2 Договору. 
		Заперечуючи проти позову, відповідач подав зустрічний позов про визнання недійсним Договору, посилаючись на те, що спірна угода суперечить положенням Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ, затвердженому постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 грудня 2002 року № 1455; та підписана від імені відповідача неуповноваженою особою. Крім того, позивачем не надано належним чином оформленого акта приймання-здачі послуг, що позбавляє позивача за первісним позовом стверджувати про надання відповідних послуг. 
		Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.
		Останнім рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11 414 грн 21 коп. основного боргу, 2 357 грн 95 коп. інфляційних витрат і три проценти річних у сумі 577 грн 22 коп. У решті позовних вимог, а також у задоволенні зустрічного позову відмовлено. 
		Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2007 року вказане рішення суду першої інстанції змінено та викладено його резолютивну частину в іншій редакції, згідно з якою позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 091 127 грн 
		41 коп. основного боргу, 125 876 грн 16 коп. інфляційних витрат, три проценти річних у розмірі 43 085 грн 38 коп. та 99 139 грн 71 коп. пені. У зустрічному позові відмовлено. 
		Постановою Вищого господарського суду України від 13 лютого 
		2008 року постанову апеляційного господарського суду залишено без змін. 
		Постановою Верховного Суду України від 13 травня 2008 року постанову Вищого господарського суду України від 13 лютого 2008 року, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2007 року скасовано, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2007 року залишено в силі.
		В обґрунтування постанови від 13 травня 2008 року Верховний Суд України зазначив, що в силу положень статей 6, 8 Конституції України він не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням статті 125 Конституції України і статей 2, 39 Закону України «Про судоустрій України» в частині визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність в здійсненні правосуддя і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду першої інстанції. При цьому Верховним Судом України було визначено, що наведений у ст. 11118 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є правовою перешкодою для прийняття такого рішення. 
		Не погоджуючись із зазначеною постановою Верховного Суду України у листопаді 2008 року ТОВ «Фірма Верітас» на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод звернулося до Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) із заявою, в якій послалося на те, що повторний розгляд Верховним Судом України справи № 28/173-07 (9/276-06 (10/161) не був справедливим з огляду на те, що Верховний Суд України безпідставно та поза межами своєї компетенції, встановленої законом, скасував рішення судів апеляційної та касаційної інстанції і залишив у силі рішення суду першої інстанції.
		Рішенням Європейського суду від 15 травня 2012 року у справі «ТОВ «Фірма Верітас» проти України» встановлено порушення Україною статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час повторного розгляду вказаної справи Верховним Судом України. У своєму рішенні Європейський суд зазначив, що згідно зі статтею 11118 ГПК України Верховний Суд України, скасувавши постанову Вищого господарського суду України, міг або повернути справу на новий розгляд до нижчої інстанції, або ж припинити провадження у справі. Натомість він залишив у силі рішення першої інстанції, і такі дії не були передбачені ГПК України. Європейський суд також зазначив, що не було жодної іншої правової норми, яка б надавала повноваження Верховному Суду України ухвалювати такого роду рішення. При цьому Європейський суд відхилив аргументи Уряду про те, що Конституція України має вищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, зазначивши, що загальні положення Конституції України не могли стати достатньою правовою підставою для такої специфічної компетенції, яка не надавалась відповідним законодавством. Крім того, Європейський суд вказав, що у цій справі Верховний Суд України не навів жодних аргументів щодо прийняття такої постанови, виходячи за межі своїх повноважень шляхом свідомого порушення ГПК України і ухвалення такого роду рішень, що, як вказувалось Урядом, стало звичайною практикою Верховного Суду України. 
		ТОВ «Фірма Верітас» звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України у порядку пункту 2 частини першої статті 11116 ГПК України постанови Верховного Суду України від 13 травня 2008 року у зв'язку зі встановленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. 
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 1 серпня 2012 року у справі № 28/173-07 (9/276-06 (10/161) вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Верховного Суду України від 13 травня 2008 року.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені в заяві доводи, Верховний Суд України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України встановлено, що заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
		Згідно зі статтею 10 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» з метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції про захист прав людини основоположних свобод і протоколів до неї; б) інші заходи, передбачені у рішенні Європейського суду. 
		Відновлення попереднього юридичного стану стягувача здійснюється, зокрема, шляхом: а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі; б) повторного розгляду справи адміністративним органом. 
		У справі, що розглядається, рішенням Європейського суду встановлено порушення національним судом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 
		17 липня 1997 року, оскільки Верховний Суд України скасувавши постанову Вищого господарського суду України, міг або повернути справу на новий розгляд до суду нижчої інстанції, або ж припинити провадження у справі. Натомість він скасувавши постанову суду апеляційної інстанції залишив у силі рішення суду першої інстанції, а такі дії не були передбачені Господарським процесуальним кодексом України, або іншою правовою нормою, яка б надавала повноваження Верховному Суду України ухвалювати такі рішення. Тобто мало місце перевищення повноважень Верховним Судом України, в цій частині. 
		За таких обставин Верховний Суд України скасовує постанову Верховного Суду України від 13 травня 2008 року у справі 
		№ 28/173-07 (9/276-06 (10/161) в частині залишення в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2007 року та скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2007 року з направленням справи у цій частині на новий розгляд до касаційного суду.
		Керуючись ст.ст. 11123 11124 11125 ГПК України, Верховний Суд України 
		 
		 
		постановив:
		Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Верітас» задовольнити частково.
		Постанову Верховного Суду України від 13 травня 2008 року у справі 
		№ 28/173-07 (9/276-06 (10/161) скасувати в частині залишення в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 
		2007 року та скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2007 року, а справу направити в цій частині на новий касаційний розгляд.
		Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК України.
		 
		Головуючий                           А.А. Ємець Судді:                      М.І. Балюк                         І.С. Берднік                        С.М. Вус                        Л.Ф. Глос                        Т.В. Гошовська                        Л.І. Григор'єва                         М.І. Гриців                         В.І. Гуменюк                                   Т.Є. Жайворонок                                   В.В. Заголдний                                   Г.В. Канигіна                                   О.А. Коротких                                   О.В. Кривенда                                   В.В. Кривенко                                   О.Т. Кузьменко                                   Н.П. Лященко                                     В.Л. Маринченко                                      В.В. Онопенко                                      Л.І. Охрімчук                                      П.В. Панталієнко                                       М.В. Патрюк                                       В.Ф. Пивовар                                      Б.М. Пошва                                      О.Б. Прокопенко                                      Я.М. Романюк                                      Ю.Л. Сенін                                      А.М. Скотарь                                      О.О. Терлецький                                      Ю.Г. Тітов                                      Л.І. Фесенко                                      В.Ф. Школяров                                      А.Г. Ярема

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...