Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-2269/12/0970 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 17.12.2012. Зареєстровано: 18.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2012.
Дата набрання законної сили: 19.06.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		            ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		                                                              ПОСТАНОВА
		                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		 
		"30" жовтня 2012 р.                                                                                  Справа № 2а-2269/12/0970 
		м. Івано-Франківськ  
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
		Судді Скільського І.І.
		при секретарі Бурда М.Р.,
		за участю:                              
		позивача -ОСОБА_1,
		представника позивача -ОСОБА_2,
		представника відповідача -Кривка Д.Б.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківській області в особі інспектора ВДР ДАІ лейтенанта міліції Кривка Дмитра Богдановича, ГУ ДКС України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій та стягнення коштів у сумі 13793,65 грн.,    
		 
		                                                                 ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області (далі - відповідач №1),  Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківській області в особі інспектора  ВДР ДАІ лейтенанта міліції Кривка Дмитра Богдановича (далі - відповідач№2), про визнання дій неправомірними та стягнення коштів у сумі 13793, 65 грн.
		Ухвалою суду допущено заміну відповідача №1- УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, до якого було звернуто вимоги про стягнення на користь позивача матеріальної та моральної шкоди в розмірі 13793,65 грн., на належного відповідача -  ГУ ДКС України в Івано-Франківській області.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.04.2012 року близько 10.00 год., ранку позивач керуючи автомобілем Вольво д.н.з. НОМЕР_1, разом з гр. ОСОБА_4, виїхав з             м.Тлумач в напрямку м.Городенка, на весілля дочки знайомого гр. ОСОБА_5, де відповідно до укладеного договору, повинен був провести відеозйомку урочистого заходу (весілля). На обумовленому із гр. ОСОБА_5, місці (с.Тарасівка, вул. Башти неподалік зупинки) позивач зупинив автомобіль, щоб дочекатись останнього. Через декілька хвилин під'їхав автомобіль ДАІ, який зупинився неподалік автомобіля позивача. З автомобіля  вийшов працівник міліції, який підійшов до позивача, представився інспектором ВДР ДАІ Кривком Д.Б. та попросив пред'явити посвідчення водія та документи на машину, а також попросив підняти кришку капота автомобіля для перевірки номера двигуна. Перевіривши документи, працівник міліції запропонував позивачу пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння. При цьому, як зазначає позивач, працівник міліції не роз'яснив йому порядок користування газоаналізатором. Оскільки позивач алкогольних напоїв не вживав, то він і не заперечував проти проходження тесту. Пройшовши тест, прилад показав 0,21 промілю, що свідчило про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння. З результатами тесту позивач не погодився, про що повідомив інспектору ВДР ДАІ Кривку Д.Б., та попросив відвести його на освідчення в медичний заклад, однак працівник міліції відмовив,  сказав, що буде складати протокол і запропонував позивачу написати пояснення, де зазначити, що він випив стакан пива. Позивач відмовився писати такі пояснення оскільки спиртного не вживав. Після цього, як зазначено позивачем, працівники міліції силою запхнули його на заднє сидіння автомобіля ДАІ та заборонили виходити з автомобіля. Склавши протокол про адміністративне правопорушення інспектор ВДР ДАІ Кривко Д.Б. запропонував позивачу підписати його, на що позивач відмовився та пояснив, що хоче зазначити в протоколі заперечення проти результатів освідчення, також повторно попросив відвести його на освідчення у медичний заклад. У відповідь працівник міліції Кривко Д.Б. повідомив, що у нього є результати освідчення за допомогою приладу «Драгер 0502» і потреби їхати в лікарню немає. Після цього інспектор ВДР ДАІ Кривко Д.Б. почав викликати із Івано-Франківська евакуатор, щоб забрати автомобіль позивача на штраф майданчик. Почувши вказане, ОСОБА_5, який мав при собі посвідчення водія, був тверезим, звернувся до працівника міліції Кривка Д.Б. з тим, що може сісти за кермо автомобіля позивача, однак він не реагували на це, та продовжував викликати евакуатор. Після цього позивач побіг у м.Тлумач за братом, який міг би забрати автомобіль додому, про що повідомив працівників міліції. Повернувшись через пів години із братом та його товаришем позивач побачив, що його автомобіль вже знаходиться на евакуаторі. Не зважаючи на те, що брат позивача та товариш брата мали при собі посвідчення водія на їх прохання повернути автомобіль працівники міліції категорично відмовились і автомобіль позивача був доставлений евакуатором в м. Івано-Франківськ. Також позивач вказує, що того ж дня, після наведених подій, ним з дозволу головного лікаря було пройдено освідчення в Тлумацькій ЦРЛ, згідно висновку медичного освідчення він був тверезий.      
		22.04.2012 позивач разом із своїм знайомим протягом дня двічі їздив у м. Івано-Франківськ, щоб забрати свій автомобіль із штраф майданчика, про що свідчать фіксальні чеки з АЗС про заправку автомобіля його знайомого, однак позивачу було відмовлено у поверненні автомобіля так як він повинен був сплатити за послуги евакуатора та за перебування автомобіля на штрафмайданчику. Оскільки 22.04.2012 та 23.04.2012 були вихідні дні, позивач зміг сплатити за послуги евакуатора та перебування автомобіля на штрафмайданчику тільки 24.04.2012, сплативши за послуги евакуатора приватній комерційній фірмі «Марс» - 780 грн., та за перебування автомобіля на штрафмайданчику - Івано-Франківській філії ДП «Інформ-Ресурси» - 450 грн, і 13,80 грн., за здійснення касових операцій Ідеал Банком. Також позивач зазначає, що постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 07.06.2012 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП відносно позивача закрито за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. 19.06.2012 року позивач звернувся з письмовою заявою до начальника Тлумацького ВДР ДАІ з проханням повернути йому посвідчення водія та кошти, які внаслідок незаконних дій працівників ДАІ були сплачені позивачем. Посвідчення водія позивачу було повернуто, а будь-якої відповіді щодо повернення коштів отримано не було.  З огляду на наведене позивач зазначає, що розмір матеріальної шкоди, спричиненої незаконними діями працівника ВДР ДАІ Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківській області становить 3793, 65 грн., а саме: - оплата послуг евакуатора - 780 грн., - оплата перебування автомобіля на штрафмайданчику - 450 грн., банківські послуги - 13,80 грн., збитки понесені позивачем внаслідок ненадання відео послуг підчас проведення весілля у гр. ОСОБА_5 - 1600 грн., витрати пов'язані з поїздками до м. Івано-Франківська, з метою одержання автомобіля зі штрафмайданчика - 149,85 грн., витрати на оплату послуг адвоката 800 грн. Також позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій інспектора ВДР ДАІ Кривка Д.Б., йому було завдано значну моральну шкоду, яка полягає в перенесенні нервових стресів, психічних потрясінь, безсонних ночей, підірвання репутації та авторитету. На обґрунтування вказаного позивач зазначив, що він більше години просидів у автомобілі ДАІ, будучи фактично позбавлений волі. Вказані події бачили та дізнались знайомі позивача з м. Тлумач, фактично йому створено репутацію п'яниці, який в нетверезому стані роз'їжджає автомобілем. Кожний день йдучи на роботу він переживав, що над ним будуть насміхатись колеги та знайомі. Вимушений був їздити в лікарню на освідчення, звертатися за послугами адвоката, неодноразово ходити в судові засідання, тратити свій час. У зв'язку із вказаними подіями у нього серйозно зіпсулись стосунки із гр. ОСОБА_5, тому що останній, з вини позивача, запізнився на весілля своєї дочки, повинен був шукати іншого відео оператора, у зв'язку з чим частина весілля взагалі була не відзнята відео оператором. З огляду на наведене, позивач оцінює завдану неправомірними діями працівників міліції моральну шкоду в розмірі             10 000, 00 грн.
		Також позивачем в судовому засіданні подано заяву, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача на його користь коштів витрачених на оплату праці адвоката у даній справі в розмірі 800 грн. (а.с.61).  
		В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, надали аналогічні за змістом пояснення, просили позов задовольнити в повному обсязі, стягнути на користь позивача через ГУ ДКС України в Івано-Франківській області майнову шкоду в розмірі - 4593,65 грн., та моральну шкоду в розмірі - 10 000, 00 грн.         
		Представник відповідача ГУ ДКС України в Івано-Франківській області в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання (а.с. 89). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без участі представника відповідача на адресу суду не надходило. Правом подання заперечення відповідач не скористався. 
		Представник відповідача Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківській області інспектор  ВДР ДАІ лейтенант міліції Кривко Дмитро Богданович в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, вважає позовні вимоги безпідставними необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
		Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, працює економістом у відділі культури Тлумацької РДА Івано-Франківської області.
		15.03.2012 року між позивачем ОСОБА_1 «Виконавець» та гр. ОСОБА_5 «Замовник» укладено договір №1 про взаємне зобов'язання сторін на проведення відеозйомки. Предметом даного договору є Виконавець бере на себе зобов'язання щодо проведення відеозйомки урочистого заходу (весілля) та створення фільму для замовника. Замовник зобов'язується оплатити послуги. Загальна сума договору складає 1600,00 грн.,(а.с.22).
		21.04.2012 року інспектором ВДР ДАІ Тлумацького РВ УМВС України  в Івано-Франківській області, лейтенантом міліції Кривком Д.Б., відносно позивача - ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії СА1№247425 за ч.1 ст.130 КУпАП, яким встановлено, що ОСОБА_1, 21.04.2012 року о 10.10 год., в м. Тлумачі по вул. Башта, керував автомобілем Вольво д.н.з.НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР України. Огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою спеціального приладу «Драгер№0502». 
		Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось відповідачем автомобіль позивача 21.04.2012 року було доставлено евакуатором на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів в м. Івано-Франківськ.  
		07.06.2012 року постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області у справі № 916/2840/12 по матеріалах, що надійшли від ВДАІ Тлумацького РВ УМВС України області про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1, закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.83-84).    
		Постанова Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 07.06.2012 року у справі № 916/2840/12 набрала законної сили, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.
		Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої  встановлено ці обставини.    
		Таким чином, при розгляді даної адміністративної справи не підлягають доказуванню обставини, які встановленні постановою Тлумацького районного суду Івано-франківської області від 07.06.2012 року у справі № 916/2840/12, а саме: судом встановлено, що всупереч вимог Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України №400/666 від 09.09.2009 року, в протоколі про адміністративне правопорушення серії СА1 №247425 від 21.04.2012 року зазначені свідки, які являються працівниками міліції - інспекторами патрульної служби ВДАІ Тлумацького РВ УМВС України в Івано-Франківській області; огляд працівниками міліції на стан алкогольного сп'яніння позивача - ОСОБА_1 проводився 21.04.2012 року о 10.17 год., за допомогою приладу газоаналізатора «Драгер №0502», який показав 0,21 % алкоголю у видихуваному повітрі, ОСОБА_1 не було доставлено в медичний заклад для проведення огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.04.2012 року, який складений о 13.25 год., у гр.ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено. 
		У постанові Тлумацького районного суду Івано-Франківської області судом зроблено висновок про те, що вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не має, з огляду не підтвердження факту порушення ОСОБА_1, вимог п. 2.9 ПДР України.
		Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією, чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.
		В даному випадку відповідач не довів правомірність вчинених ним дій та не спростував доводів позивача, натомість позивач, представник позивача довели  обґрунтованість своїх позовних вимог в частині визнання протиправності дій інспектора ВДР ДАІ Тлумацького РВ УМВС України в області Кривка Дмитра Богдановича.           
		Судом встановлено, що внаслідок протиправності дій інспектора ВДР ДАІ Тлумацького РВ УМВС України в області Кривка Дмитра Богдановича автомобіль позивача евакуатором був доставлений у м. Івано-Франківськ на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів, внаслідок чого позивач поніс матеріальні збитки в сумі 1393,65 грн., що складається з витрат на оплату послуг евакуатора в сумі - 780 грн., що підтверджується копією заказу - наряду 0000016 від 21.04.2012 року(а.с.15), квитанцією №4 від 24.04.2012 року (а.с.17); оплата перебування транспортного засобу на спеціальному майданчику - 450 грн., що підтверджується квитанцією №3 від 24.04.2012 року (а.с.16); витрат на проїзд -149,85 грн., що підтверджується фіксальним чеком №312444 АЗС- WOC від 22.04.2012 року на суму 49,92 грн.(а.с.20), та фіксальним чеком №0198 АЗС- OККО від 22.04.2012 року на суму 99,93 грн.(а.с.21) банківських послуг - 13.80 грн. 
		Позивачем підтверджено документально понесені ним витрати в розмірі 1393,65 грн., тому суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
		Щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката в загальній сумі 1600, 00 грн., суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката  або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
		З огляду на наведене не підлягає до задоволення стягнення на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката в загальній сумі 1600, 00 грн.   
		Щодо стягнення збитків в розмірі 1600,00грн., понесених позивачем внаслідок ненадання відповідно до договору про надання відео послуг під час проведення весілля у гр. ОСОБА_5 суд зазначає наступне.
		Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини; шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом; шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом (стаття 1166 ЦК України). 
		Позивач вважає, що внаслідок протиправних дій працівника міліції Кривка Д.Б., ним понесено збитки в сумі 1600, 00 грн, згідно укладеного договору про надання послуг.
		Разом з тим, позивачем не доведено перед судом належними доказами завдання вказаними діями відповідача збитків (матеріальної шкоди) в розумінні статей 22, 1166 ЦК України. Позивач не є приватним підприємцем, у встановленому законом порядку не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, основним видом діяльності якого є надання послуг, які є предметом укладеного договору. Крім того, позивачем не надано також доказів того, що внаслідок невиконання укладеного договору позивачем понесено будь яких негативних наслідків, а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. 
		Щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000, 00 грн., позивач в обґрунтування позовних вимог в цій частині посилається на те, що внаслідок протиправних дій інспектора ВДР ДАІ Кривка Д.Б., йому було завдано значну моральну шкоду, яка полягає в перенесенні нервових стресів, психічних потрясінь, безсонних ночей, підриві репутації та авторитету.
		Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Згідно положень ст. 23 Цивільного Кодексу України №435-IV від 16.01.2003 року, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. 
		Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди  підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіяння, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіяння, та вини в її заподіянні.        
		Суд, зокрема,  повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Таким чином, позивач повинен обґрунтувати, чим підтверджується факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Позивач повинен надати до суду обґрунтований розрахунок суми, яку він просить стягнути.
		Однак, як вбачається з матеріалів справи вказані вимоги позивачем не виконані.
		Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів. 
		Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Позивачем не доведено перед судом факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, відсутні докази того у чому саме полягала моральна шкода та причинний зв'язок між такою шкодою і протиправним діянням відповідача та його вини в її заподіянні. За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
		На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,- 
		 
		                                                         ПОСТАНОВИВ:
		          Позов задовольнити частково. 
		          Визнати протиправними дії інспектора ВДР ДАІ Тлумацького РВ УМВС України  в Івано-Франківській області Кривка Дмитра Богдановича.
		          Стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в Івано-Франківській області майнову шкоду на користь ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_2, АДРЕСА_1 ) у розмірі 1393,65 гривень.
		          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.    
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. 
		          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
		          
		          Суддя:                                        /підпис/                                                    Скільський І.І. 
		          
		          Постанова складена в повному обсязі 05.11.2012 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...