Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1329/2-1798/2011 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність; Спори про самочинне будівництво.
Надіслано для оприлюднення: 18.12.2012. Зареєстровано: 18.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №  1329/2-1798/2011                                 Головуючий у 1 інстанції: Воробель М.М.  
		Провадження №  22-ц/1390/7132/12                     Доповідач в 2-й інстанції:   Штефаніца Ю. Г. 
		Категорія: 57 
		 
		 
		       Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		         04 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
		головуючого: Штефаніци Ю.Г.
		суддів: Павлишина О.Ф., Федоришина А.В.
		за участі судового секретаря: Дідуся О.Р.,
		відповідача ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зобов'язання   вчинити дії, -
		 
		                                                       в с т а н о в и л а:
		Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2012 року відмовлено у позові ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії за безпідставністю позовних вимог. 
		Рішення суду оскаржили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В апеляційній скарзі зазначає, що дане рішення є незаконним, оскільки винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. В апеляційній скарзі покликається на те, що суд безпідставно відмовив їм у вимогах до відповідачів про винесення всіх наявних вуликів із бджолиними сім'ями з земельної ділянки з адресою: АДРЕСА_1. Судом не враховано, що позивачі не мають можливості нормально проживати у власній садибі через систематичні укуси бджіл з пасіки відповідачів. Із-за цього вони не можуть нормально ходити по подвір'ї та обробляти земельну ділянку. Вважає, що з вини відповідачів, через їхні бджоли, укусу неодноразово зверталися до лікаря. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їхній позов (а.с. 74-76).
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні апеляційної інстанції сторін та їх представників на обґрунтування та спростування апеляційних скарг ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів на вбачає достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7 та приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а рішення суду - частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
		 
		Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		          Згідно ст.3 ЦПК України кожна   особа  має право в порядку,  встановленому цим Кодексом, звернутися  до  суду  за  захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		 
		          Положеннями ст.15 ЦК України передбачено, що кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		 
		          Статтеню 16 ЦК україни визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органудержавної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. 
		 
		Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
		 
		Судом беззаперечно встановлено, що на присадибній земельній ділянці за адресою по  АДРЕСА_1 власники садиби розташували пасіку, яка складається із 12-ти вуликів з бджолиними сім'ями, власницею якої після смерті ОСОБА_8 являється відповідач ОСОБА_2.
		 
		Судом встановлено і те, що садиба останньої безпосередньо межує з садибою позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по АДРЕСА_2.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову позивачів, щодо винесення пасіки за межі земельної ділянки відповідача, який подано до суду в листопаді 2011 року,  суд першої інстанції виходив з недоведеності того, що саме бджолині сім'ї приносять шкоду позивачам.
		 
		Однак з такими висновками та рішенням суду колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.
		 
		За вимогами ч.ч.4,5 ст.319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
		 
		Відповідно до положень  статті 11 Закону України Про бджільництво право на утримання  бджіл і зайняття бджільництвом  мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні  навики або спеціальну підготовку.
		 
		Положеннями ст.ст.14,15 цього Закону передбачено, що земельні ділянки надаються пасічникам для зайняття бджільництвом у порядку, встановленому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі". Фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках,  які належать їм на правах власності  або  користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.
		 
		Відповідно до п. 1.3. "Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл", затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини Українивід 30 січня 2001 р. N 9 територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім'ю потрібно 30 - 35 м2, залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
		 
		          За результатами  обстеження присадибної  земельної ділянки в с.Старичі від 04 серпня 2011 року, складеного комісією Старичівської сільської ради, встановлено, що на присадибній земельній ділянці ОСОБА_8(співрозміщено 12 вуликів на відстані 22 м. від житлового будинку ОСОБА_4. При цьому комісія вирішила відповідно до вищезазначених положень п.1.3 "Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл" та відповідно до ветеринарно-санітарних правил зобов'язати ОСОБА_8 спорудити огорожу між присадибними земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не менше 2,5 метри для підвищення рівня льоту бджіл в термін до 21 серпня 2011 року (а.с.6).
		 
		          Згідно довідки №249 від 07 вересня 2011 року, виданої управлінням ветеринарної медицини в Яворівському районі в с.Старичі, у власника присадибної ділянки ОСОБА_8 згідно статистичних даних, станом на 01 січня          2011 року бджоло-пасіка не зареєстрована. Паспортизація пасіки спеціалістами ветеринарної медицини не проводилась (а.с.7).
		 
		          Така реєстрація була здійснена лише в ході розгляду даної справи в березні 2012 року на ім'я ОСОБА_10 з видачею відповідного паспорта (а.с.23,24).
		 
		          В той же час, з матеріалів справи вбачається що відповідачем не усунуто вимог комісії щодо спорудження огорожі між присадибними земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не менше 2,5 метри.
		 
		          Не усунуто цей недолік розміщення пасіки і на час розгляду справи судом апеляційної інстанції,  що підтвердила відповідач ОСОБА_2.
		 
		          Звернувшись з позовом до суду, позивачі зазначили, що близьке розташування з  їхньою садибою пасіки ОСОБА_2 з бджолиними сім'ями не дає можливість вільно користуватись їм своєю земельною ділянкою та обслуговувати садибу внаслідок постійної загрози нападу бджіл та отримання бджолиних укусів. 
		 
		          При вирішенні спору судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги цих пояснень позивачів, які підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, про те, що саме рої бджіл з пасіки ОСОБА_2 неодноразово завдавали шкоди їх здоров'ю та перешкоджають можливості вільно обробляти земельні ділянки та безпечно перебувати на території своїх садиб під страхом бджолиних укусів (а.с.64, технічний запис фіксації судового засідання від 21.06.2012 року).
		 
		          Окрім того, як вбачається із копії медичної книжки ОСОБА_4, що проживає по АДРЕСА_2, останній 24 серпня 2012 року звернувся за медичною допомогою в Новояворівську районну лікарню №1 з приводу укусу бджоли з проявом алергічної реакції (а.с.79).
		 
		          Відповідно до ст.282 ЦК України фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров'ю.
		 
		          Згідно ст.1163 ЦК України фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, має право вимагати її усунення від того, хто її створює. 
		          Стаття 103 ЗК України передбачає, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення. при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.
		 
		          Як передбачає ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. 
		 
		          Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач займаючись бджільництвом на належній йому присадибній земельній ділянці порушує чинне законодавство, яке регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, забезпечення гарантій  дотримання прав та захисту інтересів фізичних осіб суміжних земельних ділянок, використання земельних ділянок та самостійного господарювання на них.
		 
		          З огляду на викладені обставини та положення норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
		 
		Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції  і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
		 
		Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
		в и р і ш и л а:
		 
		       Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити.
		         Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення. 
		     Позовну заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити. Зобов'язати ОСОБА_2 винести всі наявні вулики із бджолиними сім'ями із земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1. 
		       Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати у вигляді сплаченого ними судового збору в сумі 147 грн.75 копійок.
		          Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.          
		     
		          Головуючий:                                                                 Штефаніца Ю.Г. 
		 
		                         Судді:                                                                 Павлишина О.Ф.
		 
		                                                                                               Федоришин А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...