Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2601/17903/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 19.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 Справа № 2601/17903/12
		Провадження №  2/2601/4814/12
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		І м е н е м  У к р а ї н и
		18 грудня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого  - судді  Новак А.В., 
		при секретарі - Герасимчук А.А.,
		розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
		в с т а н о в и в:
		              позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідач відмовляється належно виконувати укладений між ними договірпозики та повертати борг.
		У судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Мотивував його тим, що він 16 листопада 2010 року позичив ОСОБА_2 10000 гривень безстроково. 
		Крім того 01 червня 2012 року позивач надав відповідачу у борг 52500 гривень з кінцевим терміном повернення позики 01 вересня 2012 року та сплатою за користування грошовими коштами 20-ти відсотків річних. Про отримання грошових коштів, відповідачем було складено письмові розписки, копії яких містяться у матеріалах справи. 
		Представник позивача зазначає, що на його звернення повернути грошові кошти відповідач не відреагував і у встановлений строк відповідач борг не повернув, а тому він змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав і просить суд стягнути з відповідача на користь його довірителя суму боргу згідно письмових розписок, при цьому за письмовою розпискою від 01 червня 2006 року з урахуванням відсотків від суми позики виходячи з розрахунку двадцяти відсотків річних від суми боргу.
		Представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, яким просив суд позов задовольнити повністю. 
		Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення судової повістки за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку.
		Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
		Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав. Про причину неявки суд не повідомив. Позивач у своїй заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з чим суд на підставі ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.
		Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
		В конкретному випадку, суд вважає, що сторонами спору є позивач ОСОБА_1, як позикодавець та відповідач ОСОБА_2, як позичальник.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем було передано у позику відповідачу грошові кошти у розмірі 62500 гривень, а відповідач в свою чергу отримавши грошові кошти написав письмові розписки від 16.11.2010 року та 01.06.2012 року із зазначенням у розписці від 01.06.2012 року термін повернення позички та зобов'язання сплатити двадцять відсотків річних за користування грошовими коштами (а.с. 3-4).
		Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
		Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
		Суд, з врахуванням зазначених норм закону, вважає за можливе прийняти до уваги та покласти в обґрунтування мотивування рішення наданий представником позивача розрахунок суми боргу з врахуванням розміру процентів визначених домовленістю сторін на рівні двадцяти відсотків річних від суми позики за три місяці користування такою.
		Погоджуючись з наданим представником позивача розрахунком, суд вважає обґрунтовано доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 і вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_2 суми боргу за наступним розрахунком, а саме: 62500(сума основного боргу)+2625 гривень (сума розміру процентів). 
		За таких обставин, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.
		Згідно  ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати, а зокрема суму судового збору у розмірі 652 гривні.       
		Керуючись ст. ст. 208-209, 212-215, 294-296 ЦПК України, суд,-
		в и р і ш и в:
		          позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу -  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 65777 (шістдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят сім) гривень.
		Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути  подано протягом десяти днів  з дня отримання його копії.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
		              Суддя                                                                                     А.Новак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...