Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-3555/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		 
		Cправа №  2-3555/12 
		Категорія 1 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		13 грудня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді -          Вовк С.В.,
		при секретарі -                    Горова Н. Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_3, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві, про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, визнання права власності, припинення права власності, виселення та визнання недійсним правочину, - 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому із врахуванням уточнень позовних вимог просить усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні 1/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1; визнати право власності у порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1; припинити право власності ОСОБА_9 на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_9 та ОСОБА_3 з 1/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1; визнати право власності у порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 на 1/3 частини будинку, по АДРЕСА_2; зобов'язати ОСОБА_9 та ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні 1/3 частини будинку по АДРЕСА_2; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане держаним нотаріусом Прудь Н.В. шостої Київської Державної нотаріальної контори у спадковій справі №154/10 05.08.2010 року на ім'я ОСОБА_9, на отримання спадщини, яка складається з 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_2.
		Суть позову зводиться до того, що ОСОБА_9 не входить до кола осіб, які мають право на отримання спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_5, оскільки актовий запис про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_9 було анульовано. Зазначає, що відповідачі, проживаючи та користуючись частиною будинку яка належала його дядькові, позбавляють можливість користуватися спадщиною яка повинна належати йому за законом.
		Відповідачі заперечували проти задоволення позовних вимог, суть яких зводилась до того, що у позивач не породжується право вимоги на визнання за ним права власності на спадкове майно, що є предметом позову, оскільки він не довів ступень спорідненості до спадкодавця, пропустив строки на прийняття спадщини, у будинку окрім відповідачів, ще проживає син ОСОБА_3 - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, який не забезпечений іншим житлом, позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права. Також відповідачі повідомили суду про існування рішення суду від 1962 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_9, однак суду вказане рішення не було пред'явлено.
		Третя особа направила 23.11.2012 року до суду лист, в якому порушує питання про розгляд справи за відсутності її представника, за наявними документами та доказами, враховуючи фактичні обставини справи.
		Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
		          Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 13.06.1987 року здобула право власності на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_2. Відповідно до цього договору до її користування перейшла частина будинку, що складається з двох жилих кімнат площею 15,2 кв.м. та 15,5 кв.м., зазначених по плану індексами 3-4 та 3-5, кухня площею 12,9 кв.м. зазначена під індексом 3-1, ванна площею 1,8 - під індексом 3-3, та туалет площею 1,4 - під індексом 3-2. (а.с.123-124).
		ОСОБА_3 надано суду довідку форми №3, з якої вбачається реєстрація ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 з 1987 року, її син ОСОБА_6 з 1995 року та ОСОБА_9 з 2000 року. (а.с. 163).
		26.04.1988 року ОСОБА_5 успадкував 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_2 від своєї дружини ОСОБА_8 (а.с. 16).
		Таким чином у порядку спадкування став власником 1/3 частини житлового будинку, що складається з жилої кімнати площею 12,3 кв.м., яка визначена на плані індексом 2-4, кухні площею 9,7 кв.м. визначеної індексом 2-2, кімнати площею 12,9 кв.м. - індекс 2-3 та веранди площею 14,2 кв.м. - індекс 2-1 згідно з технічним паспортом від 08.09.2006 року, який містить план будівлі (а.с. 22, 53 ).
		21.01.2003 року ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2) одружився із ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_3), про що відділом реєстрації актів громадського стану Печерського районного управління юстиції в м. Києві у книзі реєстрації актів про одруження 21.01.2003 року зроблено запис за №21 (а.с. 14).
		ІНФОРМАЦІЯ_5 року внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належну йому 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 13).
		ОСОБА_3 повідомила суду про об'єднання входу 1/3 частини будинку, яка належить їй та 1/3 частини житлового будинку, яка належала спадкодавцю у житловому будинку по АДРЕСА_2. 
		ОСОБА_9 успадкувала як дружина, що пережила чоловіка, 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_2, про що 05.08.2010 року Державним нотаріусом шостої Київської державної нотаріальної контори у спадковій справі №154/10 видано свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 16).
		28.09.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану Переслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Київській області анульовано актовий запис №21 про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_9, складений 21.01.2003 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 15).
		Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно із статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
		У силу положень ст. 10 та 60 ЦПК України, на сторін по справі покладається обов'язок по доведенню тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Судом роз'яснювались сторонам, які беруть участь справі, їх процесуальні права та обов'язки.
		Відповідачі, заперечуючи проти позовних вимог, посилалися на наявність рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та відповідно, законного перебування у шлюбі останньої із ОСОБА_5.
		Для забезпечення права відповідачів та надання останнім можливість подати відповідні докази, судом відкладався розгляд справи.
		Проте відповідачами рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 надано не було, отже вимоги ст. 180 КпШС України який діяв до 01.02.2003 року, не були дотриманні, як і не були дотриманні вимоги ст.184 КпШС України. 
		Відповідачі не надали суду підтвердження реєстрації розірвання шлюбу між  ОСОБА_7 та ОСОБА_9. 
		Також не було надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_9 склала сім'ю у розумінні ст. 3 СК України із ОСОБА_5.
		21.09.2012 року відділ державної реєстрації актів цивільного стану Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Київській області повторно видав свідоцтво про шлюб, що укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_9, чим підтвердив перебування у шлюбі останнє зазначених осіб (а.с. 143).
		За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 не належала до кола спадкоємців, які входять до черговості спадкування за законом, яка відкрилась в наслідок смерті ОСОБА_5, як вимагає ст.1258 ЦК України.
		Відповідно до ч.2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.
		За таких обставин, ОСОБА_9 не є особою, яка має право на спадкування 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_2, яка належала ОСОБА_5.
		ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4) є сином ОСОБА_10 (1927 року народження).
		ОСОБА_10 (1927 року народження) був рідним братом ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2) (а.с. 82 - 91).
		04.12.2012 року ОСОБА_1 подав до Шостої Київської Державної нотаріальної контори заяву про прийняття вище наведеної спадщини, мотивування якої полягає у поважності причин пропуску строків на її подачу у зв'язку із хворобою та мешканням в іншій області України, посиланням, на те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті свого рідного дядька (ОСОБА_5).
		Право на спадщину ОСОБА_1 отримав після 28.09.2012 року,  а саме з дати анулювання відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції актового запису про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_9 
		За таких обставин суд приходить до висновку, що у позивача породжується право вимоги за спірними правовідносинами, оскільки підлягає захисту його права, як особи, яка належить до п'ятої черги спадкоємців за законом на отримання спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 та була успадкована особою, яка не мала права на її спадкування.
		За приписами п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 « Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1301 ЦК, свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. 
		Отже свідоцтво, про право на спадщину, що видано ОСОБА_3 підлягає визнанню недійсним.
		Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину позбавляє відповідачів в тому числі права на користування житловим будинком у межах, що належали ОСОБА_5, отже останні підлягають виселенню із зазначеної частки житлового будинку та, відповідно, права ОСОБА_1 як особи, що є спадкоємцем ОСОБА_5 повинні бути захищенні шляхом визнання права власності на спірну частку будинку із припиненням права власності ОСОБА_9 у цих межах.
		Оскільки позовна вимога про виселення відповідачів, в собі охоплює вимогу про усунення перешкод у користуванні будинком, остання задоволенню не підлягає.
		Судом не приймаються до уваги доводи відповідачів про порушення прав неповнолітньої особи ОСОБА_6 у випадку задоволення позовних, вимог, оскільки будь-яких обов'язків для останнього рішення про часткове задоволення позовних вимог не створює та його право на проживання у будинку таким рішенням не обмежується.  
		Також не приймаються судом до уваги доводи відповідачів на предмет передчасності позовних вимог, оскільки спір полягає у площині конфлікту інтересів особи спадкоємця із особою що безпідставно здобула право власності на спадкове майно.
		На підставі   ст. ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_3, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві, про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, визнання права власності, припинення права власності, виселення  та визнання недійсним правочину - задовольнити частково.
		Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 05 серпня 2010 року  Державним нотаріусом шостої Київської державної нотаріальної контори у спадковій справі №154/10 на ім'я ОСОБА_9 на отримання спадщини, яка складається з 1/3 частини житлового будинку який знаходиться в АДРЕСА_2 - визнати недійсним.
		Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/3 частину будинку, який знаходиться в АДРЕСА_2.
		Припинити право власності ОСОБА_9 на 1/3 частину будинку, який знаходиться в АДРЕСА_2.
		Виселити ОСОБА_9 та ОСОБА_3 з 1/3 частини будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 на яку за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_3, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві, про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, визнання права власності, припинення права власності, виселення  та визнання недійсним правочину, визнано право власності за ОСОБА_1.
		В решті задоволення позовних вимог - відмовити.  
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
		 
		 
		Суддя      Вовк С.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...