Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2506/10361/2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2012.
Дата набрання законної сили: 02.01.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2506/10361/2012 
		Провадження по справі № 4/2506/436/2012  
		 
		 
		                                                        ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		            20.12.2012 року Деснянський районний суд м. Чернігова 
		в складі : головуючого -судді             - Самусь Л.В.
		при секретарі                                         -Сидорець Ю.В.
		з участю прокурора                              -Грицан А.А.                                        
		та особи, яка подала скаргу                    -ОСОБА_1
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінальної справи, -
		 
		в с т а н о в и в :
		          ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду зі скаргою, в якій просять скасувати постанову слідчого в ОВС прокуратури м. Чернігова від 26.07.2012 р. про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ст. 166 ч.2 КК України, оскільки органом досудового слідства не були вжиті всі заходи для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. 
		В судовому засіданні особа, яка подала скаргу - ОСОБА_1, скаргу підтримав та просив задовольнити таку з підстав, у ній наведених, а також пояснив, що в постанові, копію якої він отримав 10.11.2012 р., слідчий посилається лише на пояснення співробітників міліції, які показали, що тілесні ушкодження йому та ОСОБА_3 могли бути спричинені співробітниками міліції під час їх затримання, але так і не з'ясовано, що змусило тих прийти до них додому та затримувати їх. В матеріалах справи достатньо доказів того, що тілесні ушкодження йому та ОСОБА_3 були спричинені після їх затримання та доставки у відділок міліції, і після їх повернення додому сусіди і родичі побачили на їх тілі тілесні ушкодження, яких раніше не було. Вказав, що постанова про закриття кримінальної справи винесена лише на підставі пояснень працівників міліції і тому є безпідставною, передчасною та суперечить матеріалам справи, зібраним доказам, а також є однобічною і порушує права та свободи громадян, жодних підстав для проникнення працівників правоохоронних органів в його помешкання не було, тобто їх проникнення до житла було незаконним. Також зазначив, що необхідно провести очні ставки між ним та ОСОБА_5 і ОСОБА_6, провести очні ставки між ним та ОСОБА_7 і ОСОБА_8, оскільки вони плутаються в своїх показах, додатково провести очну ставку між ним та ОСОБА_9, провести відтворення обстановки та обставин події від 14.08.2001 р. саме з працівниками міліції - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які були присутні під час їх затримання, провести очну ставку між ним та працівниками міліції, які стверджують, що бачили, як він падав на сходах у міському відділку міліції, щоб з'ясувати, як саме він впав на сходах, та чи міг він при такому падінні отримати такі тілесні ушкодження, провести додаткову судово-медичну експертизу, за його участю, з урахуванням його пояснень, щоб усунути існуючі протиріччя між висновками експертизи № 1775 від 15.08.2001 р. та № 485 від 15.01.2004 р. Перевірка проводилась поверхнево, слідчий не надав належного значення матеріалам справи, поясненням свідків, висновкам експертиз та не виконав вказівки суду, що призвело до затягування розгляду справи та уникнення винними особами відповідальності.  
		          Прокурор заперечував проти скасування постанови, вважав, що та є законною та обґрунтованою, прокуратурою перевірка проведена в повному обсязі, були виконані всі дії і наданий аналіз зібраним доказам. Після скасування судом постанови слідчого від 22.02.2012 р., були виконані всі вказівки, зазначені в постанові суду, всі були допитані, слідчі дії проведені, була надана правова оцінка, але, вказані заявниками факти не знайшли свого підтвердження. Було з'ясовано, що ОСОБА_3 міг отримати тілесні ушкодження під час його затримання, коли чинив опір працівникам міліції, ОСОБА_1 також міг отримати тілесні ушкодження під час його затримання та у відділку міліції, коли він впав на сходах. Експерт не виключає можливості, що тілесні ушкодження могли утворитись за обставин, на які вказує заявник, але свідки не бачили, щоб хтось наносив йому тілесні ушкодження. Також вказав, що при проведенні перевірки свідок ОСОБА_9 відмовився від проведення очної ставки з ОСОБА_1, а в проведенні інших очних ставок необхідності не було.
		          Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1, думку прокурора та дослідивши матеріали кримінальної справи №75/1665, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.
		В суді встановлено, що 09.11.2001 р. прокуратурою м. Чернігова порушена кримінальна справа за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо неправомірних дій працівників міліції за ознаками злочину, передбаченого ст. 166 ч.2 КК України, і проведено досудове слідство. 26.07.2012 р. слідчим в особливо важливих справах прокуратури м. Чернігова на підставі ст. 6 п. 2 КПК України 1960 р. винесена постанова про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 166 ч.2 КК України, за відсутністю в діях працівників міліції даного складу злочину (т.3 а.с.241-246).
		Разом із тим, суд не може погодитися з таким висновком, оскільки були порушені вимоги ст. 22 КПК України 1960 р. щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, тобто доводи, викладені в скарзі, підлягають перевірці в рамках кримінально-процесуального закону і саме при розслідуванні кримінальної справи. 
		03.04.2012 р. Деснянський районний суд м. Чернігова, скасовуючи попередню постанову слідчого в ОВС прокуратури м. Чернігова про закриття кримінальної справи від 22.02.2012 р. (т.3 а.с.227), зазначив, що досудовим слідством фактично не встановлено і в постанові про закриття кримінальної справи не вказано, при яких все ж таки обставинах ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості. В зв'язку з чим суд вказав, що в ході додаткового розслідування необхідно призначити додаткову судово-медичну експертизу, після чого надати належну правову оцінку діям працівників міліції у сукупності з усіма наявними доказами по справі. Також було вказано, що слідчим не надано належної правової оцінки додатковому висновку судово-медичної експертизи №38 від 18.08.2004 р. та №9 від 18.08.2004 р. щодо наявності у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, що утворились за обставин, на які посилається ОСОБА_3, а також слідчим при закритті провадження по справі залишена без уваги та обставина, що згідно висновку службового розслідування від 17.09.2001 р. та висновку за матеріалами перевірки по заявах родини ОСОБА_1 від 14.04.2005 р., знайшов своє підтвердження факт протиправних дій працівників Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 При необхідності провести інші слідчі дії та прийняти законне рішення.   
		В матеріалах кримінальної справи дійсно відсутні достатні відомості про повну перевірку зазначених обставин під час додаткового розслідування.
		Відповідно до наданих матеріалів кримінальної справи слідує, що 31.08.2001 р. та 06.09.2001 р. до прокуратури м. Чернігова звернулись із заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо незаконного проникнення до житла, незаконного їх затримання, здійснення приводу до ЧМВ УМВС України в Чернігівській області та спричинення тілесних ушкоджень працівниками ЧМВ УМВС України в Чернігівській області. 09.11.2001 р. прокурором м. Чернігова винесена постанова про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 166 ч.2 КК України, по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 працівниками відділу карного розшуку Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області, за ознаками злочину, передбаченого ст. 166 ч.2 КК України, із якої вбачається, що 14.08.2001 р. працівники міліції ЧМВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 незаконно проникли до житла, незаконно затримали та здійснили привід до ЧМВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 та ОСОБА_3, де спричинили їм тілесні ушкодження, після чого працівники міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6, погрожуючи проведенням обшуку в житлі, змусили видати приватне майно та підписати протокол добровільної видачі (т.1 а.с.1). 
		В оскаржуваній постанові, в обґрунтування підстав для закриття кримінальної справи, відповідно до ст. 6 п.2 КПК України, тобто за відсутністю в діях працівників міліції складу злочину, лише зазначається про те, що в ході досудового слідства не зібрано достатньо доказів, які б свідчили про перевищення влади або службових повноважень працівниками міліції при затриманні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і вилучення в них газової зброї та перфоратора. Разом з тим, зазначено, що в матеріалах маються висновки службового розслідування, відповідно до яких, факт протиправних дій працівників ЧМВ УМВС України в Чернігівській області по відношенню до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження, проте, в ході досудового слідства не доведено, в чому саме виразилось перевищення службових повноважень з боку міліціонерів та відсутній причинний зв'язок із наслідками у вигляді тілесних ушкоджень, адже останніми, при затриманні  ОСОБА_1 та ОСОБА_3, дотримано вимоги Закону України «Про міліцію». Також вказано, що, як вбачається із матеріалів кримінальної справи, виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження могли бути спричинені під час затримання останнього, коли він чинив опір працівникам міліції, а тілесні ушкодження у ОСОБА_1 могли утворитись під час його затримання працівниками міліції, а інша частина -при падінні на сходинках у міському відділі міліції. 
		Враховуючи викладене, є слушним твердження ОСОБА_1 про те, що під час досудового слідства не були у повному обсязі виконані вказівки, зазначені в постанові Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.04.2012 р. Під час проведення досудового слідства не було досліджено у повному обсязі та не визначено, при яких обставинах він та його син ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження, додаткова судово-медична експертиза була проведені без  участі заявника, слідчим не надана належна правова оцінка додатковим висновкам судово-медичної експертизи №38 від 18.08.2004 р. та №39 від 18.08.2004 р. (т.1 а.с. 359-362), щодо наявності у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, також не були проведені очні ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які вилучали перфоратор та газовий пістолет, не проведені очні ставки між ОСОБА_1 та працівниками міліції, які стверджували, що бачили, як ОСОБА_1 падав на сходах у міському відділку міліції, не проведено відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які були присутні при затриманні  ОСОБА_1 та ОСОБА_3
		Крім того, у висновку експерта №956 від 10.07.2012 р. (т.3 а.с.237-240) зазначено про те, що у  ОСОБА_1 дійсно маються тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому 6-го ребра зліва по середній пахвовій лінії без зміщення, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця та саден, забиття м'яких тканин голови, саден верхніх кінцівок, котрі виникли від дії тупих твердих предметів, індивідуальні ознаки яких не визначились і  відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, строком понад 21 день, які могли утворитись 14.08.2001 р. Виходячи з характеру та локалізації тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1, можна припустити, що він міг піддаватися впливу не менше двох травмуючи дій, приймаючи до уваги характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, утворення їх комплексу внаслідок падіння з положення стоячи, малоймовірне. Не виключена можливість, що комплекс тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1 міг утворитись, як при падінні з попереднім наданням тілу прискорення та послідуючим ударом об тверду чи виступаючу поверхню, так і при падінні на бетонні сходи. Також не виключена можливість, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_1, могли утворитись, як за обставин, на які вказує потерпілий, так і за обставин, на які вказують працівники міліції в описовій частині постанови.     
		В постанові слідчого в ОВС прокуратури м. Чернігова від 26.07.2012 р. знову ж таки підтверджено, що у заявників виявлені вищезазначені тілесні ушкодження та зроблений висновок, що відсутня суб'єктивна сторона складу даного злочину, оскільки працівники міліції заперечують вказані факти щодо  нанесення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, під час затримання та доставки тих у відділ міліції працівники міліції явного перевищення своїх службових повноважень не допустили, при цьому застосування фізичного насильства під час затримання з боку працівників міліції було вимушеним і правомірним, тому в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України відмовлено, при цьому істинні обставини, за яких заявники отримали такий комплекс тілесних ушкоджень прокуратурою встановлені так і не були. Тобто, вказана постанова однозначно не виключає факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за обставини, на які ті вказують.
		Аналіз зазначеного свідчить про те, що в даному випадку органом досудового слідства не виконана його основна мета щодо перевірки заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3, та однозначного висновку щодо того, чи мало місце перевищення влади або службових повноважень працівниками міліції при затриманні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і вилучення у них газової зброї та перфоратора.
		Виходячи з рішень Європейського суду з прав людини, як зазначено у справі «Афанасьєв проти України» (Afanasyev v. Ukraine), при вирішенні питань щодо можливого порушення статті 3 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод (заборона катувань), гарантією проти зловживань із боку представників державного органу влади є обов'язок проведення ретельного й ефективного розслідування, здатного привести до виявлення й покарання винуватих у жорсткому поводженні, що в даному випадку зроблено не було. Орган досудового слідства не заперечував наявність у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, а, враховуючи, що ті наполягали на завданні таких саме з боку працівників міліції, в разі, якщо вони це не вчиняли, необхідно встановити дійсні обставини та дійсних осіб, які завдали такі ушкодження заявникам.
		Однозначно встановлено, що час затримання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 співпадає з часом отримання ними тілесних ушкоджень. Разом з тим, якщо прокуратура впевнена у не завданні тим тілесних ушкоджень лише вказаними працівниками міліції ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_6, то це жодним чином не спростовує неправдивість заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про завдання їм тілесних ушкоджень саме названими працівниками міліції, оскільки, як дійсні особи (можливо і не працівники міліції), котрі їх завдали ОСОБА_1 та ОСОБА_3, так і дійсні обставини в зв'язку з чим такі були завдані (місце, точний час, мотив), до цього часу все рівно не встановлені, тобто твердження заявників в цій частині фактично не спростовані. Лише посилання прокуратури на одні твердження працівників міліції про не завдання ними тілесних ушкоджень, за відсутністю інших об'єктивних доказів, не можуть бути покладені в основу заперечення такого твердження ОСОБА_1 та ОСОБА_3
		Це є і вимога ст.ст. 94-95, 97, 100 КПК України 1960 р., оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зроблено заяву про скоєння стосовно них злочину у вигляді завдання тілесних ушкоджень, причому ті наполягали не на побутовій мотивації їх завдання, а стверджували про умисні злочинні дії працівників міліції, тобто навіть у разі намагання ними умисно обмовити таких осіб у скоєнні злочину, перевірка такої заяви не може завершуватись постановою про закриття кримінальної справи щодо працівників міліції, оскільки відсутнє судження щодо вказаних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 обставин, які продовжують наполягати на своїй заяві. Зазначене потребує перевірки в рамках кримінального провадження за фактом спричинення заявникам тілесних ушкоджень та точного встановлення особи чи осіб, які їм таких завдали.
		Крім того, слідчий після винесення 26.07.2012 р. постанови про закриття кримінальної справи, порушеної по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 і ОСОБА_3, про прийняте рішення повідомив лише ОСОБА_1 та лише йому роз'яснив право на оскарження прийнятого рішення, тоді як дані про таке повідомлення іншого заявника - ОСОБА_3, в наданих суду матеріалах відсутні.  
		За таких обставин скаргу належить визнати обґрунтованою, оскаржувану постанову слід скасувати, справу направити прокурору для відновлення слідства, в ході якого належить з'ясувати зазначені обставини, виконати інші дії, якщо в таких виникне необхідність, дати аналіз всім зібраним доказам та винести рішення щодо всіх із зазначених питань, відповідно до діючого законодавства.
		          Керуючись ст. ст. 236-5, 236-6 КПК України 1960 р., -
		 
		п о с т а н о в и в :
		          Скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити, скасувати постанову слідчого в ОВС прокуратури м. Чернігова від 26.07.2012 р. про закриття кримінальної справи, порушеної за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ст. 166 ч.2 КК України, направивши справу прокурору м. Чернігова для відновлення досудового слідства.
		Копію постанови надіслати особі, яка прийняла рішення про закриття справи, особам, які подали скаргу на постанову, прокурору м. Чернігова.
		          На постанову можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 7 діб із дня її винесення.
		 
		 
		Суддя                                                                                                         Л.В. Самусь

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...