Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/2570/3820/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2012. Зареєстровано: 22.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2012.

Результат оскарження 21.03.2013 Київський апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                 Справа № 2а/2570/3820/2012 
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          19 грудня 2012 р.                                                                      м. Чернігів
		Чернігівський окружний адміністративний суд  у складі:
		головуючої судді                                                      Соломко І.І.,
		за участю секретаря                                                 Розмовенко А.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії, -
		 
		                                         В С Т А Н О В И В : 
		 
		фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з  адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача № Ф-1910 від 05.11.2012 року та зобов'язати припинити нарахування єдиного соціального внеску, як особі, що перебуває на пенсії за віком на пільгових умовах. 
		Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно нараховано йому єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та складено вимогу про сплату боргу №  Ф-1910 від 05.11.2012 року, оскільки приписами частини 4 статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску  загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що пенсіонери за віком  звільняється за себе від сплати єдиного внеску. За таких обставин вважає вимогу відповідача такою, що підлягає скасуванню.
		Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі. 
		Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив справу розглянути у відсутності його представника та за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивач не досяг встановленого статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, а тому на нього не поширюється  положення частини 4 статті 4  Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і він не звільняється від сплати єдиного внеску. Позивачу органом УПФУ правомірно нараховано до сплати за 2011 рік єдиного внеску та  правомірно сформовано вимогу про сплату боргу у розмірі 1698,23грн.
		Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Спірні правовідносини даного адміністративного позову регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»  від 08.07.2010 року № 2464 та Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788. 
		Судом встановлено, ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець 18.02.2009 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 306726 (а.с.5)
		Здійснюючи підприємницьку діяльність, у 2011 році позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності - єдиному податку.
		05.11.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові було складено акт № 2600 звірки сум єдиного внеску за 2011 рік, згідно  якому позивачу донараховано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті за 2011 рік, у розмірі 1698,23 грн. (а.с.7-8)
		На підставі вказаного акта та даних картки особового рахунку позивача  відповідачем 05.11.2012 року сформовано вимогу № Ф 1910 про сплату боргу з єдиного соціального внеску за 2011 рік у розмірі 1698,23 грн. Вказана вимога була отримана позивачем 13.11.2012 року (а.с.9).
		Не погодившись з донарахуванням єдиного соціального внеску за 2011 рік, позивач звернувся до УПФУ з заявою про  скасування зазначеної вимоги, мотивуючи свої вимоги тим, що будучи пенсіонером, він єдиний соціальний внесок сплачувати не повинен. 
		Рішенням про результати розгляду заяви про узгодження вимоги № 19957/02 від 21.11.2012 року відповідач повідомив позивача  про те, що оскільки на даний час він не досяг пенсійного віку, встановленого законом (60-річного віку), то від сплати єдиного соціального внеску він не звільняється. 
		З пенсійного посвідчення серії ААЄ № 827854, виданого 24.11.2011 року Пенсійним фондом України встановлено, що позивач народився  13.03.1962 року та йому призначена пенсія за віком, з терміном дії - довічно. (а.с.6).
		Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
		Щодо вищенаведених обставин справи  встановлених судом, у сторін немає розбіжностей. Дані обставини сторонами визнаються. Спірним є питання щодо поширення дії частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення позивача від сплати єдиного внеску як особи, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
		Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних мотивів та положень діючого законодавства.
		Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 зазначеного Закону встановлено, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності -є платниками єдиного внеску.
		Законом України від 07.07.2011 року N 3609-V «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено частиною четвертою, відповідно до якої встановлено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
		Вказані зміни набули чинності з 06.08.2011 року.
		Із наведеного вбачається, що фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску якщо вони є пенсіонерами за віком та отримують відповідні виплати або вони є інвалідами та отримують відповідні виплати.
		При цьому, суд зазначає, що законодавцем чітко визначено коло осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску.
		До даному переліку, пенсіонери за віком, які отримують пенсію на пільгових умовах, не віднесені.
		Умови призначення пенсії за віком зазначені в Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ в статті 12, а саме: право на пенсію за віком мають чоловіки після 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, а жінки-після досягнення 55 років при стажі роботи не менше 20 років.
		Тобто, критерієм звільнення від сплати єдиного внеску, є досягнення особою, яка обрала спрощену систему оподаткування, певного віку, після досягнення якого вона має право на призначення відповідної пенсії, а не факт отримання пенсії, у тому числі пенсії за віком на пільгових умовах.
		Позивач не досяг встановленого зазначеною статтею віку.
		Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 встановлюють, що визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах здійснюється згідно з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788. 
		Так, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право на пенсію на пільгових умовах.
		У зв'язку із зазначеним, суд вважає, що факт отримання особою пенсії, призначеної на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не звільняє позивача від сплати єдиного внеску.
		На підставі наведеного, у зв'язку із тим, що встановленого частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» віку позивач не досяг, а призначена на підставі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсія дає йому право на отримання пенсії на пільгових умовах, суд вважає, що позивач у спірному періоді 2011 року не може бути звільнений від сплати єдиного внеску.
		Позивач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що зазначено у пункті 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
		Згідно частини 8 статті 9 зазначеного Закону  платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
		Таким чином, обов'язок позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначений чинним законодавством.
		Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
		Відповідно до пункту 4.9 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за № 994/18289, передбачено, що обчислення єдиного внеску органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів Пенсійного фонду, актів звірок з податковими органами про нараховані суми доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
		Частиною 2 статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
		        Статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
		На підставі наведеного, з урахуванням установлених обставин справи, суд вважає, що оскільки позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах та не досяг 60 років, то він не звільняється від сплати єдиного соціального внеску за період з серпня 2011 року.
		Отже, відповідачем позивачу правомірно донарахована сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік та виставлено вимогу про сплату боргу.
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		В силу частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		З урахуванням викладеного, перевіривши дії відповідача відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що до нарахувавши позивачу єдиний соціальний внесок за 2011 рік та сформувавши вимогу про сплату боргу, відповідач діяв у межах своїх  повноважень та у спосіб, що визначений діючим законодавством України. За таких обставин суд не вбачає будь-якої неправомірності в діях відповідача, а тому приходить до висновку про необґрунтованість  та безпідставність заявленого позову.
		Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
		Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 9,  71, 158 - 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		                                                  П О С Т А Н О В И В :
		 
		В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії, -  відмовити повністю.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Суддя                                                                                           Соломко І.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...