Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-24915св12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А
		іменем    україни
		 
		 
		12 грудня 2012 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		головуючого                 Гвоздика П.О.
		 
		суддів:                             Горелкіної Н.А.,            Євтушенко О.І.,
		 
		                                                   Євграфової Є.П.,                       Журавель В.І., 
		розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, приватного підприємства «Нива-В.Ш.», ОСОБА_4, третя особа -  публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, визнання результатів прилюдних торгів, протоколу та акта про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності недійсними
		за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 15 травня 2012 року 
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_3; ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 15 травня 2012 року 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У серпні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, ПП «Нива-В.Ш.», ОСОБА_4, третя особа - ПАТ «ОТП Банк», про визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, визнання результатів прилюдних торгів, протоколу та акта про проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності недійсними.
		Посилалася на те, що 04 серпня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та нею (на той час ОСОБА_3) було укладено кредитний договір, відповідно до якого вона отримала кредит у сумі 48 700 доларів США під 14 % річних строком до 03 серпня 2016 року. В якості забезпечення зобов'язання за цим кредитним договором, цього ж дня було укладено договір іпотеки № РСL-401/41/2006, предметом якого є належна позивачці трикімнатна квартира АДРЕСА_1.
		16 грудня 2008 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_9 було вчинено виконавчий напис № 2728, відповідно до якого в рахунок заборгованості за вищевказаним кредитним договором в сумі 274 348 грн 74 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки.
		03 лютого 2009 року відділом ДВС було відкрито виконавче провадження про примусове виконання даного виконавчого напису. Після оцінки квартири та отримання всіх необхідних документів державний виконавець передав майно спеціалізованій організації ПП «Нива-В.Ш.» для продажу на публічних торгах 04 лютого 2010 року ПП «Нива-В.Ш.» проведено прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки. Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів №159128-1 переможцем аукціону став ОСОБА_4
		Під час судового засідання позивачка уточнила свої позовні вимоги та зазначала, що торги від 04 лютого 2010 року є такими, що не відбулися, оскільки відповідач ОСОБА_4 не вніс всієї належної суми за придбане на прилюдних торгах нерухоме майно в строк до 18 лютого 2010 року, чим порушив вимоги ст. 46 Закону України «Про іпотеку» та п. 5.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. 
		Посилаючись на вищевикладене та те, що нею з поважних причин було пропущено строк на звернення до суду з даною позовною заявою, позивачка остаточно просила поновити їй строк на звернення з даною позовною заявою, визнати прилюдні торги з продажу арештованого майна: квартири АДРЕСА_1, проведенні 04 лютого 2010 року філією № 15 ПП «Нива-В.Ш.» такими, що не відбулися. Визнати недійними результати прилюдних торгів, протокол №159128-1 про проведення прилюдних торгів, акт проведення прилюдних торгів від 4 лютого 2010 року, свідоцтва, що засвідчує право власності на квартиру, видане на ім'я ОСОБА_4
		 
		Ухвалою суду від 15 лютого 2012 року до участі в справі в якості третьої особи залучено ПАТ «ОТП Банк».
		 
		Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2012 року позовні вимоги задоволено. Визнано прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3, проведені 04 лютого 2010 року, такими, що не відбулися; визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3; визнано недійсним протокол № 159128-1 по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3; визнано недійсним акт про проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1, належної ОСОБА_3, затверджений 09 березня 2010 року начальником Центрального ВДВС ММУЮ, згідно з яким переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_4; визнано недійсним свідоцтво про належність ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1, зареєстрованого в реєстрі № 294, виданого 11 березня 2010 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та розподілено судові витрати.
		 
		Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 15 травня 2012 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухваленого в справі рішення апеляційного суду Миколаївської області від 15 травня 2012 року та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
		 
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 − ОСОБА_5 порушує питання про скасування ухваленого в справі рішення апеляційної інстанції та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав. 
		 
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.  
		Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прилюдні торги є такими, що не відбулися внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем ОСОБА_4 вартості придбаного нерухомого майна в строки, визначені Тимчасовим положенням.
		 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що немає підстав для поновлення позивачу строку на звернення до суду за захистом свого права, оскільки пропущений три місячний строк на звернення до суду з даним позовом.
		 
		Однак з висновком апеляційного суду не можна погодитися.
		 
		Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 04 серпня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3, яка пізніше змінила прізвище на ОСОБА_3, був укладений кредитний договір згідно з яким позивачу було надано кредитні кошти в сумі 48700 дол. США строком до 03 серпня 2016 року (а.с.40-42). 
		В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з позивачем було укладено договір іпотеки від 04 серпня 2006 року, предметом якого була трикімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с. 43-45).
		В зв'язку з невиконанням умов кредитного договору від 04 серпня 2006 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_9 16 грудня 2008 року було вчинено виконавчий напис № 2728 про звернення стягнення на квартиру, яким було запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири, задовольнити вимоги банку в розмірі 274 348,74 грн (а.с. 46).
		17 грудня 2009 року були проведені перші прилюдні торги з реалізації належної позивачу квартири, які не відбулися. Наступні прилюдні торги, які було призначено на 11 січня 2010 року, також не відбулися.
		Після цього, 04 лютого 2010 року було проведено прилюдні торги, на яких належна позивачу квартира була продана відповідачу - ОСОБА_4 за 254 000,00 грн (а.с. 132, 185-186). За результатами проведення вказаних торгів відповідачем - ПП «Нива-В.Ш.» був складений протокол № 159128-1 від 04 лютого 2010 року про проведення прилюдних торгів.
		Відповідач ОСОБА_4 оплатив придбану з публічних торгів квартиру лише 09 березня 2010 року, що підтверджується квитанцією №1775.49.3 (а.с. 126).
		09 березня 2010 року відповідачем - Центральним відділом Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції було складено акт про проведення прилюдних торгів (а.с. 185), на підставі якого 11 березня 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_10 відповідачу ОСОБА_4 було видано свідоцтво № 294 про придбання належної позивачу квартири з прилюдних торгів (а.с. 265).
		 
		Відповідно до статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. 
		Відповідно до частини 4 статті 656 ЦК України до договорів купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
		 
		Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
		 
		Реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах. Умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно (частина 1 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», пункт 1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1998 року № 68/5).
		 
		Згідно з пунктами 6.1-6.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві, а копія акта надсилається стягувану, боржникові та спеціалізованій організації.
		 
		Стаття 48 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна. 
		 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 16 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним. Таким чином, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності (продаж) на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів. Враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведені прилюдні торги є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах. 
		 
		Зважаючи на викладене, прилюдні торги можуть бути визнані недійсними за правилами, закріпленими ЦК України, з підстав його невідповідності вимогам цього Кодексу та актів цивільного законодавства
		 
		Відповідно до «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» за результатами торгів укладається договір купівлі-продажу між організатором торгів та його переможцем, який оформляється протоколом проведення торгів, а тому його, як і будь-який інший договір, може бути визнано недійсним з підстав, передбачених законом, зокрема, через його невідповідність актам цивільного законодавства. 
		Позовна давність для оспорювання укладеного на торгах договору є загальною.
		Враховуючи зміст ст. 48 Закону України «Про іпотеку» та ст. 267 ЦК України строк позовної давності відносно вимог про визнання публічних торгів такими, що не відбулися та про визнання недійсним протоколу, свідоцтва про право власності, не сплинув.
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		 
		Апеляційний суд на порушення ст. 267 ЦК України не звернув уваги на стан здоров'я та постійне лікування позивача, внаслідок чого не знайшов підстав для поновлення строку. Але враховуючи вищезазначені доводи цей висновок є необґрунтованим.
		 
		Стаття 48 Закону України «Про іпотеку» чітко передбачає, що іпотекодавець має право оскаржити до суду результати публічних торгів. А тому висновок апеляційного суду про те, що вказані результати не можуть бути оскаржені не відповідає нормам матеріального права.
		 
		Відповідно до пунктів 4.14, 4.15, 6.1, 6.4, 6.5 Положення № 68/5 під час проведення прилюдних торгів ведеться протокол, в який заносяться дані щодо предмета торгів, стартова та продажна ціна, відомості про покупця, сума сплаченого гарантійного внеску, сума, яку належить сплатити для повного розрахунку та номери рахунків, на які необхідно зарахувати різницю. Після повного розрахунку на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведення прилюдних торгів, в якому має міститися інформація, яка характеризує реалізоване майно, ціну реалізації, дані про боржника, покупця, дані, які підтверджують право власності боржника на реалізоване майно. На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів в порядку, передбаченому розділом 25 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
		 
		Таким чином, протокол та акт з проведення прилюдних торгів фактично є юридичними угодами щодо нерухомого майна, на підставі них нотаріусом видається правоустановчий документ. Тому, визнаючи недійсними результати прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, необхідно визнавати недійсними протокол і акт з проведення прилюдних торгів.
		 
		Отже, протокол та акт про проведення прилюдних торгів можуть бути оскаржені в судовому порядку та визнані недійсними з підстав, встановлених ст. 203 ЦК України.
		 
		Суд апеляційної інстанції на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, належної оцінки їм не дав та ухвалив хибне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. 
		 
		Судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права, в межах позовних вимог, з урахуванням обставин по справі та думки сторін та наданих доказів. 
		 
		Відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, як ухвалене згідно із законом та помилково скасоване апеляційним судом. 
		 
		Керуючись п. 5. ч. 1 ст. 336, ст. ст. 339, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		у х в а л и л  а : 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. 
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_3; ОСОБА_5 задовольнити.
		 
		Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 15 травня 2012 року скасувати, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 березня 2012 року залишити в силі.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий: П.О. Гвоздик  судді:Н.А. Горелкіна   О.І. Євтушенко   Є.П. Євграфова  В.І. Журавель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...