Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 19/93пд : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2012.
Дата набрання законної сили: 11.04.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  
		                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 
		                                                             Р І Ш Е Н Н Я   
		                                                            іменем України
		 
		11.04.12 р.                                                                                 Справа № 19/93пд                               
		Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.
		При секретарі судового засідання (помічнику судді) Перекрестній О.О.
		Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
		 
		за позовом: Публічного акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр", с.Гранітне Тельманівського району Донецької області
		до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком", м. Донецьк 
		до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства „Сведбанк" м.Київ 
		про визнання недійсним договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. 
		 
		та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком", м. Донецьк
		до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр", с.Гранітне Тельманівського району Донецької області
		до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства „Сведбанк" м.Київ 
		про визнання недійсним договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. 
		 
		За участю представників сторін:
		Від ПАТ «Тельманівський кар'єр»: Матченко О.О.  за довіреністю.
		Від ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком»: не з'явився.
		Від ПАТ «Сведбанк»: не з'явився. 
		 
		Суд перебував в нарадчій кімнаті 
		11.04.2012р. з 11.00 год. по 11.15 год.
		 
		Суть справи:
		Публічне акціонерне товариство „Тельманівський кар'єр", с.Гранітне Тельманівського району Донецької області звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком", м. Донецьк та Публічного акціонерного товариства „Сведбанк" м.Київ про визнання недійсним договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на відсутність у поручителя за оспорюваним правочином необхідного обсягу цивільної дієздатності, укладання якого потребує наявності в нього правового статусу фінансової установи з огляду на оплатний характер поруки, яка має ознаки фінансової послуги. 
		12 вересня 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком", м. Донецьк звернулось до Публічного акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр", с.Гранітне Тельманівського району Донецької області та Публічного акціонерного товариства „Сведбанк" м.Київ з зустрічним позовом про визнання недійсним договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р., посилаючись на його укладення з боку поручителя невідомою особою, а не уповноваженим на те генеральним директором. Ухвалою суду від 12.09.2011р. вищевказану позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом по справі №19/93пд.
		13 вересня 2011р. через канцелярію суду Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» наданий відзив на позов №6575 від 08.09.2011р., в якому він заперечив проти  задоволення первісних позовних вимог, посилаючись на відсутність законодавчо встановленої заборони юридичним особам, які не є фінансовими установами, надавати оплатні послуги поруки, та на відсутність інших законних підстав для визнання договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. недійсним. 
		11 жовтня 2011р. Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» наданий відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він заперечив проти їх задоволення з огляду на його підписання уповноваженою особою - генеральним директором ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» Антощуком А.В.
		За клопотанням позивача за зустрічним позовом, ухвалою суду від 11.10.2011р. призначено судову почеркознавчу експертизу по справі №19/93пд, на вирішення якої поставлено питання: чи виконано підпис на кожному аркуші договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. у графі „поручитель" Антощуком А.В. або іншою особою? У зв'язку з призначенням експертизи та надісланням матеріалів справи до експертної установи, провадження у вищевказаній справі зупинено відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). 
		29 березня 2012р. через канцелярію суду надійшов висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи №5596/02 від 29.02.2012р. разом з матеріалами справи №19/93пд, у зв'язку з чим провадження по справі поновлено відповідно до ухвали від 02.04.2012р. 
		В судовому засіданні 11.04.2011р. представник ПАТ «Тельманівський кар'єр» підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представники ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. 
		За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).
		Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачами за первісним позовом не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки їх повноважних представників в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» за наявними в ній матеріалами.
		Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності зі ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.  
		У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані в судових засіданнях, господарський суд, -
		Встановив:
		09 лютого 2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - банк), Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво « Альтком » (далі  - поручитель) та Відкритим акціонерним товариством « Тельманівський кар'єр» (далі - аплікант) був укладений договір поруки №П-005/А-029/07Н (далі - договір). 
		Відповідно до п.1 договору, поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання аплікантом зобов'язань щодо сплати суми всіх акредитивів, наданих банком апліканту згідно з генеральним договором про відкриття акредитивів №А-029/07Н від 27.06.2007р. на загальну суму не більше 6 300 000,00 євро строком до 21.05.2013р. включно. 
		За умовами п.2, поручитель несе солідарну відповідальність з аплікантом перед банком за виконання аплікантом умов основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами. Пунктом 3 договору поруки встановлено обмеженість відповідальності поручителя сумою коштів, фактично наданих в рахунок акредитиву згідно з основним зобов'язанням, нарахованими процентами, пенями, комісіями та іншими платежами, передбаченими основним зобов'язанням. Порядок притягнення поручителя до солідарної відповідальності з аплікантом за належне виконання зобов'язань за генеральним договором про відкриття акредитивів №А-029/07Н від 27.06.2007р. узгоджений сторонами в п.п.5-10 договору поруки. 
		Відповідно до п.12, договір поруки набуває чинності з моменту його підписання. Сторони, керуючись умовами ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України, встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором, є повне виконання аплікантом або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням.  
		У договорі №1 від 30.06.2009р. сторони дійшли згоди про внесення змін до п.1 договору поруки, виклавши в новій редакції умови основного зобов'язання, забезпеченого порукою. 
		Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою спрямований на забезпечення виконання аплікантом зобов'язань за генеральним договором про відкриття акредитивів №А-029/07Н від 27.06.2007р. та підпадає під правове регулювання норм §3 глави 49 Цивільного кодексу України.
		За змістом п.1.1 статуту Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», нова редакція якого затверджена позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Сведбанк» (публічне) відповідно до протоколу №42 від 25.10.2009р., зазначена юридична особа є правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк», отже кредитором за договором поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. наразі виступає ПАТ «Сведбанк».
		Обґрунтовуючи недійсність спірного договору поруки ПАТ «Тельманівський кар'єр» посилається на його характер фінансової послуги з огляду на оплатність послуг поручителя відповідно до укладеної між ним та ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» угоди №30/01-10 від 30.01.2009р., відповідно до п.1.1 якої в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується за завданням боржника протягом визначеного в угоді строку надати за плату наступні послуги з укладення договору поруки з Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» щодо забезпечення його вимог кредитора, що випливають з генерального договору про відкриття акредитивів №А-029/07Н від 27.06.2007р. на загальну суму 6 300 000 євро, а боржник зобов'язується оплачувати надані поручителем послуги за цією угодою. Зокрема, за надання передбачених угодою послуг боржник виплачує поручителю 100 000,00 грн. протягом 14 банківських днів після підписання договору поруки з ВАТ «Сведбанк» шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок поручителя (п.3.1 угоди). 
		Пунктом 7 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (в редакції чинній на момент укладення спірного договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р., далі - Закон), надання гарантій та поручительств вважається фінансовою послугою, під якою в цьому законі розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
		Згідно з ч.ч.1,4 ст.7 Закону, фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції. 
		Аналіз норм чинного законодавства (зокрема п.п.6, 7 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст.ст. 553, 1046 ЦК України) дає підстави для висновку, що окремі послуги, які відносяться до фінансових послуг (наприклад, надання коштів у позику, поручительства) можуть надаватися не тільки фінансовими установами, які є учасниками ринку з надання фінансових послуг, але і юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами.
		Можливість надання юридичними особами-суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання послуг поручительства встановлена розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №5555 від 31.01.2006р., відповідно до п.1 якого юридичні особи - суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Аналогічну позицію з цього приводу висловлено у листі вищевказаного уповноваженого органу у сфері фінансових послуг №2068/39-6 від 18.10.2010р.
		З урахуванням викладеного, суд робить висновок про необґрунтованість та невідповідність закону вимог про визнання недійсним договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. з підстав відсутності у поручителя правового статусу фінансової установи, що кореспондується з правовою позицією Верховного суду України, викладеній у постанові №6-85цс11 від 26.12.2011р., яка є обов'язковою для застосування відповідно до приписів ст.128-11 ГПК України, позицією Вищого господарського суду України, наведеній у постанові від 07.09.2010р. по справі №53/86-09.
		Водночас, судом взято до уваги, що умови оплатності послуг поручителя узгоджені сторонами угоди про надання послуг №30/01-10 від 30.01.2009р., дійсність якої наразі не оспорюється, та відсутні у договорі поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р., відповідність закону якого є предметом спору по справі №19/93пд, тому погоджується з твердженням ПАТ «Сведбанк» щодо неналежного характеру таких доводів ПАТ „Тельманівський кар'єр". 
		З огляду на наведені обставини, суд відмовляє в задоволенні вимог про визнання недійсним договорі поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. з підстав, визначених первісним позивачем по справі №19/93пд. 
		В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком" у зустрічному позові обґрунтовує недійсність вищевказаного договору поруки його підписанням невідомою, не уповноваженою на це особою.
		Як вбачається з договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р., поручителем виступає Товариство з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком", з боку якого договір підписано генеральним директором Антощуком А.В., статус якого підтверджений наказом №13/09-01 від 13.09.2005р.
		Оскільки, позивач за зустрічним позовом посилався на підробку підпису генерального директора ТОВ „Шляхове будівництво „Альтком" Антощука А.В. на договорі на договорі поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р., а у суду відсутні спеціальні знання, щоб належним чином дослідити достовірність такого твердження та встановити або спростувати факт підписання спірного договору уповноваженою особою, для вирішення цього питання судом призначено почеркознавчу експертизу підпису на кожному аркуші договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. у графі „поручитель" щодо його виконання Антощуком А.В. або іншою особою. 
		За висновком №5596/02 експерта-завідуючої сектором судово-почеркознавчих та технічних досліджень документів Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Сухорукової Л.Г., яку попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до ст.384 Кримінального кодексу України, підписи від імені Антощука Андрія Васильовича, розташовані на кожному аркуші оспорюваного договору у графі «поручитель», виконано Антощуком Андрієм Васильовичем. 
		Відповідно до ч.5 ст.41 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу - за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Отже, беручи до уваги, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування сумніву у підписанні договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. генеральним директором ТОВ „Шляхове будівництво „Альтком" Антощуком А.В., суд вважає його твердження щодо підписання цього правочину невідомою особою безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
		Разом з цим, повноважність вищевказаної посадової особи на укладення оспорюваного правочину підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ „Шляхове будівництво „Альтком" та сторонами в межах справи №19/93пд не оспорюється. 
		На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що посилання позивача за зустрічним позовом на невідповідність договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. чинному законодавству, зокрема приписам ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України, є необґрунтованими, тому зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати за подання первісного та зустрічного позовів залишаються на сторонах, якими вони сплачені, витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи залишаються на позивачеві за зустрічним позовом у зв'язку з відмовою у задоволенні його вимог. 
		Керуючись ст.129 Конституції України, ст.203, §3 Глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 36, 41, 43, 49, 60, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр", с.Гранітне Тельманівського району Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком", м. Донецьк та Публічного акціонерного товариства „Сведбанк" м.Київ про визнання недійсним договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. - відмовити.
		У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхове будівництво „Альтком", м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Тельманівський кар'єр", с.Гранітне Тельманівського району Донецької області та Публічного акціонерного товариства „Сведбанк" м.Київ про визнання недійсним договору поруки №П-005/А-029/07Н від 09.02.2009р. - відмовити. 
		У судовому засіданні 11.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 17.04.2012р.
		 
		 
		          
		 
		Суддя                                                               Демідова П.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...