Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-6266/12/1070 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		24 грудня 2012 року           2а-6266/12/1070
		          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді                                          Колеснікової І.С. при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю., за участю осіб, які беруть участь у справі
		від позивача:          ОСОБА_1,
		від відповідача:      не з'явився,
		від третьої особи:   не з'явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом  ОСОБА_1до  третя особавідділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Головного управління у Київській області відділ ДАІ Подільського району УДАЇ ГУ МВС України у м. Києвіпровизнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії  та скасування постанови,                                                                 ВСТАНОВИВ:
		           ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Головного управління у Київській області (надалі - відповідач) за участю третьої особи - відділу ДАІ Подільського району УДАЇ ГУ МВС України у м. Києві  (надалі -третя особа) про визнання неправомірними дій відповідача щодо винесення постанови від 12.10.2012 про відкриття виконавчого провадження ВП № 34751560,  скасування постанови про відкриття виконавчого провадження                              ВП № 34751560 від 12.10.2012 та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за постановою у справі про адміністративне правопорушення АМ1 № 124921 від 20.06.2012 у зв'язку із пропущенням встановленого строку пред'явлення документів до виконання та закрити виконавче провадження.
		          У ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови від 12.10.2012 про відкриття виконавчого провадження ВП № 34751560 та визнати незаконною і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження   ВП № 34751560 від 12.10.2012.
		          В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 34751560 від 12.10.2012 є незаконною та винесена з порушенням законодавства. Позивач вказує, що постанову  у справі про адміністративне правопорушення АМ1 № 124921 від 20.06.2012 про накладення штрафу пред'явлено до виконання поза межами трьохмісячного строку, встановленого на її виконання, а тому відповідач повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пропуском встановленого строку пред'явлення документів до виконання, як то передбачено Законом України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-XIV. Відтак, позивач просив суд скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 24.12.2012.
		Зважаючи на те, що частиною п'ятою  статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено скорочені терміни розгляду справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, суд, на підставі статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив застосувати винятковий засіб надсилання особам, які беруть участь у справі, судових повідомлень - факсом або засобами телефонного зв'язку.
		Позивач у судовому засіданні 24.12.2012 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. 
		          Відповідачем позов не визнано, заперечення надано суду у письмовій формі. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що оскаржувану постанову прийнято ним з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, а виконавчі дії державним виконавцем вчинені  відповідно до приписів чинного законодавства.
		          Третьою особою  письмових пояснень стосовно предмету спору, зокрема, щодо дотримання порядку та строків звернення до виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення, винесеної щодо позивача від 20.06.2012  № АМ1 № 124921 та докази на їх підтвердження, суду не надано.
		Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 24.12.2012 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча  про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Письмових заяв чи клопотань про розгляд справи без участі їх представників або письмових заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. 
		Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
		 Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач та третя особа були повідомлені своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористалися, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності їх представників  та на підставі наявних у справі доказів.           
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
		          Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2012 до відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Головного управління у Київській області надійшла заява відділу ДАІ Подільського району УДАЇ ГУ МВС України у м. Києві про примусове виконання постанови АМ1 № 124921 від 20.06.2012 у справі про адміністративне правопорушення, за якою до позивача застосовано штраф у розмірі 850, 00 грн.
		12 жовтня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Головного управління у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 34751560 з примусового виконання постанови ВДАІ  АМ1 № 124921 від 20.06.2012.
		Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її, звернувшись із позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
		Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України «Про виконавче провадження»              від 21.04.1999 № 606-XIV.
		Приписами статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999              № 606-XIV (надалі -Закон України №  606-XIV) встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
		Постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом є виконавчими документами в силу приписів частини 2 пункту 6 статті 17 Закону України № 606-XIV.
		Судом встановлено, що ВДАІ 20.06.2012 прийнято  постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 12492, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850, 00 грн. 
		У відповідності до статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови (стаття 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення). 
		Матеріали судової справи  не містять доказів оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення АМ1 № 124921 від 20.06.2012 про накладення штрафу.
		Таким чином, постанова АМ1 № 124921 від 20.06.2012, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850, 00 грн. набрала законної сили 30.06.2012, що також підтверджується і інформацією, зазначеною в оскаржуваній постанові (а.с.10). 
		Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження передбачені нормами глави 3 Закону України № 606-XIV.
		У відповідності до частини першої статті 19 Закону України № 606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках. 
		Статтею 25 Закону України № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання та він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. 
		Строки пред'явлення виконавчих до документів встановлені статтею 22 Закону України № 606-XIV. Так, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання у такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. 
		Як то встановлено судом та вбачається з оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 34751560 від 12.10.2012, заява про  примусове виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення АМ1 № 124921 від 20.06.2012 була подана лише 11.10.2012. 
		Суд зазначає, що відповідно до статті 24 Закону України № 606-XIV, державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає. 
		Суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про відкриття провадження не містить інформації щодо поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до стягнення. 
		Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання або переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, з підстав, передбачених статтею 23 Закону України № 606-XIV, відповідачем та третьою особою суду не надано.
		Статтею 26 Закону України № 606-XIV визначено перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, зокрема,  державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.
		Тобто, законодавством чітко встановлено та врегульовано питання щодо строку, протягом якого виконавчий документ - постанова органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, може бути пред'явлено до примусового виконання. У даному випадку цей строк становить три місяці.
		Аналогічні норми містяться і у статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено, що  не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. 
		Відтак, з огляду на вищевказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що  підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження може бути  факт її винесення за наявності підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.
		Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що суду не надано доказів поновлення строку пред'явлення для примусового виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення АМ1 № 124921 від 20.06.2012, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав, передбачених статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження», для прийняття оскаржуваної постанови ВП № 34751560 від 12.10.2012 про відкриття виконавчого провадження з підстав закінчення трьохмісячного строку, встановленого законодавством для примусового виконання даного виконавчого документа. 
		Оскільки судом встановлено, що  дії державного виконавця з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 34751560 від 12.10.2012 є неправомірними та такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, суд дійшов висновку, що  оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
		Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відтак, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		За переконанням суду, у ході судового розгляду справи позивачем  надано достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.
		На виконання цих вимог відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, як і   третьою особою, не надано суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності своїх рішень. 
		З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
		Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 112, 136, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		п о с т а н о в и в:
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Головного управління у Київській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження  ВП № 34751560 від 12.10.2012.
		          Визнати незаконною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Головного управління у Київській області про відкриття виконавчого провадження  ВП № 34751560 від 12.10.2012.
		          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
		    
		 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		 
		 
		Суддя                                                                                 Колеснікова І.С.
		 
		 
		Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови -  24 грудня 2012 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...