Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-14019/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 02.01.2013. Зареєстровано: 02.01.2013. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2013.
Дата набрання законної сили: 18.04.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 03 грудня 2012 року           11:47           № 2а-14019/12/2670
		 
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Бевзи В.І.,  відповідача - Овдієнко Т.В.  прокуратури -Булиги Ю.С.,  розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом  Дочірнього підприємства «Цептер Інтернаціональ Україна»доКиївської обласної митниці за участю Прокуратури Київської області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2012 року № 64, -  
		 
		ОБСТАВИНИ  СПРАВИ: 
		 
		До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Цептер Інтернаціональ Україна»(далі -ДП «Цептер Інтернаціональ Україна») з позовом до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2012 року № 64.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-14019/12/2670 призначено до судового розгляду на 07 листопада 2012 року.
		07 листопада 2012 року у судовому засіданні оголошено перерву до 21 листопада 2012 року, а в подальшому до 03 грудня 2012 року.
		Позивач позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
		Представник відповідача проти задоволення подання заперечував 
		Представник прокуратури проти задоволення адміністративного позову заперечував.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»(код за ЄДРПОУ 20056698) зареєстровано 06 липня 1994 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 068 120 0000 003494). Вказане товариство розташоване за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького, 58. 
		Київською обласною митницею Державної митної служби України проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»з питань правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів, ввезених на митну територію України, за результатами якої складено акт від 07 вересня 2012 року № н24/12/125000000/20056698.
		В ході перевірки встановлено, що ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»імпортовано товар - апарати світлової терапії «Bioptron Pro 1 із настільною стійкою»PAG-990, «Bioptron Pro 1 із підловогою стійкою»PAG-991, Light Therapy Device «Bioptron Pro 1 inc. Table stand» PAG-990, «Bioptron Pro 1 inc. floor stand»PAG-991, Апарат світлової терапії Bioptron Compact III із стійкою PAG-860-С, Апарат світлової терапії Bioptron 2 PAG-880 Light Therapy Device Bioptron 2 PAG-880 (далі - Апарат Віоптрон) виробництва Швейцарії, відповідно до контракту від 01.03.2001 № 28/2001, укладеного з «Home art Sales Services AG», предметом якого є купівля-продаж Апаратів. Митне оформлення їх здійснювалося за ВМД, відповідно до графи 31 яких товар визначено за кодами згідно з УКТ ЗЕД 9018908590 для Апаратів, оформлених до 14.01.2011, та УКТ ЗЕД 9018908500 для Апаратів, оформлених з 15.01.2011 (код змінився в зв'язку із набранням чинності з 15 січня 2011року Закону України від 21 грудня 2010 року N 2829-VI «Про внесення змін до закону України «Про Митний тариф України»). Відповідно до вказаних для товарів, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 9018908590 та 9018908500, застосовуються ставки ввізного мита в розмірі 0%. Оформлені ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»- Апарати внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволено для застосування в медичній практиці. 
		Перевіркою встановлено, що позивачем до митного оформлення Апаратів не надано всієї наявної в нього інформації (інструкцій, рекламних листівок тощо), необхідної для визначення вищевказаних кодів товару - апарати світлової терапії Bioptron Compact III із стійкою PAG-860-С та апарати світлової терапії «Bioptron Pro 1 із настільною стійкою»PAG-990, «Bioptron Pro 1 із підловогою стійкою»PAG-991. Це є порушенням вимог ст. 81. Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV., ст. 10.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 197/97, та ст. 16.1.3 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2756-VI, що, в свою чергу, призвело до неправомірного застосування ст. 5.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 197/97 та ст. 197.1.27 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2756-VI.
		Отже, апарати світлової терапії Bioptron Compact III із стійкою PAG-860-С та апарати світлової терапії «Bioptron Pro 1 із настільною стійкою»PAG-990, «Bioptron Pro 1 із підловогою стійкою»PAG-991, оформлені ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»за ВМД, зазначеними в додатку 1 акту перевірки, класифікуються згідно з УКТЗЕД в товарній позиції 8543, як такі, що мають індивідуальні функції, а саме за наступними кодами: 8543899500 для товарів, оформлених до 14.01.2011, та 8543709000 для товарів, оформлених з 15.01.2011.
		Вказане виключає можливість віднесення Апаратів до товарної позиції УКТ ЗЕД 9018 «Прилади та пристрої, що використовуються у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії, включаючи сцинографічну апаратуру та іншу електромедичну апаратуру, а також апаратура для дослідження зору».
		Відповідно до Закону України від 05.04.2001 №2371-111 «Про Митний тариф України»для товарів, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8543899500 та 8543709000, застосовуються ставки ввізного мита в розмірі: для коду 8543899500 пільгова та повна - 0%, для коду 8543709000 пільгова - 0%, повна - 1%. Для товарів, країною виробництва яких є Швейцарія застосовується пільгова ставка мита відповідно до Двосторонньої угоди від 20.07.1995 «Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про торговельне та економічне співробітництво».
		У висновках за результатами перевірки встановлено, що:
		- при проведенні митного оформлення товару «Апарат світлової терапії Bioptron...»за період з 24.12.09 по 31.12.10 ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»порушено вимоги митного законодавства, а саме: ст. 81 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV, ст. 10.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 197/97, що призвело до неправомірного застосування ст. 5.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168/97.
		- при проведенні митного оформлення товару «Апарат світловоїтерапії Bioptron...»за період з 01.01.11 по 31.12.11 ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»порушено вимоги митного законодавства, а саме: ст. 81 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV; ст. 16.1.3 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2756-VI, що призвело до неправомірного застосування ст. 197.1.27 Податкового кодексуУкраїни від 02.12.10 № 2756-VI.
		В результаті порушень вимог митного законодавства, зазначених в п.1, 2 висновку, ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 1 761 374,87 грн., в т.ч.:
		-          за період з 24.12.09 по 31.12.10 - 851 411, 67 грн.;
		-          за період з 01.01.11 по 30.06.11 - 274 846,22 грн. (всього 6 ВМД);
		-          за період з 01.07.11 по 31.12.11 - 635 116, 98 грн.
		ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»14 вересня 2012 року подано до митного органу заперечення (вих. № 41/09/12/GM) на Акт перевірки від 07 вересня 2012 року № н24/12/125000000/20056698.
		У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 21 вересня 2012 року № 12-45/15-7346, в акт перевірки внесено зміни, а саме висновки акту перевірки викладено в наступній редакції, зокрема:
		- в результаті порушень вимог митного законодавства, зазначених в п.1, 2 висновку, ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 1 856 545, 84 грн., в т.ч.:
		-          за період з 23.11.09 по 31.12.10 -946 582, 64 грн.;
		-          за період з 01.01.11 по 30.06.11 - 274 846, 22 грн. (всього 6 ВМД);
		-          за період з 01.07.11 по 31.12.11 - 635 116, 98 грн.
		На підставі зазначеного Київською обласною митницею Державної митної служби України винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 64 від 28 вересня 2012 року, відповідно до якого ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»згідно з ст. 345, 351 Митного кодексу України (Закон України від 13.03.2012 р. № 4495-VI), Постанови КМУ від 17.12.2003 р. № 1949 «Про перелік  лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податком на додану вартість», Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні Положення»Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI за порушення ст. 81 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-IV, ст.16.1.3 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2756-VI, п. 1.5, 1.7 розділу 1, п. 2.1 розділу 2 Порядку справлення податку на додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, наказом ДМСУ від 27.09.2006 р. № 821 визначила суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницькою діяльністю»в загальному розмірі 3 833 676, 37 грн., у тому числі 1 856 545, 84 грн. -за основним платежем та 1 977 130, 53 грн. -за штрафними санкціями. 
		Не погоджуючись з вказаним рішеннями та висновками митного органу, ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним було під час митного оформлення імпортованого товару надано всі документи для об'єктивного визначення митної вартості та отримання пільги з ПДВ. 
		Окрім цього позивач зазначав, що продукція поставлялася згідно свідоцтв про державну реєстрацію № 5668/2006 та № 7360/2007, що включені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України, з кодом УКТЗЕД 9018908590, 9018908500, а тому органи Держмитслужби повинні керуватися виключно свідоцтвом про державну реєстрацію продукції і самостійно не можуть відносити товар до інших кодів УКТЗЕД, якщо ними раніше на підставі цих же документів було віднесено цей товар до відповідної товарної позиції та такий товар перебуває у Реєстрі медичних виробів. 
		Позивач також зазначив, що віднесення Апаратів «Біоптрон»до товарів медичного призначення підтверджується численними експертними висновками, дослідженнями, науковими роботами та медичними посібниками, що пройшли сертифікацію не тільки відповідними органами МОЗ України, але й країнами Європейського Союзу.
		Враховуючи викладене вище, позивач вважає, що ним вірно визначено код товарної групи для товару, який ввозився на митну територію України, та правомірно застосовано 0 % ставку ввізного мита, що підтверджується матеріалами справи та свідчить про безпідставність спірного рішення, а контролюючим органом в особі Київської обласної митниці Державної митної служби України протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення форми № 64 від 28 вересня 2012 року, шляхом безпідставного визначення суми податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницькою діяльністю», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягають скасуванню.
		В своїх запереченнях, відповідач та прокурор просили суд в задоволенні адміністративного позову ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»повністю відмовити, оскільки винесення спірного податкового повідомлення-рішення та донарахування позивачу додаткового податкового зобов'язання відбувалося в рамках чинного законодавства України.
		Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з позовними вимогами ДП «Цептер Інтернаціональ Україна», виходячи з наступного.
		Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Митного кодексу України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. 
		Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. 
		Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори. 
		На час виникнення спірних правовідносин, засади організації та здійснення митної справи в Україні, а також економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби визначалися Митним кодексом України від 11.07.2002 року № 92-VI (далі -МК України), що втратив чинність 01.06.2012 року, який був спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. 
		Відповідно до пп. 16.1.3, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів та сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		Відповідно до ст. 4 МК України митне регулювання здійснюється на основі принципу виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи. 
		Статтями 11, 15 МК України визначено, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України; митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця діє в межах території, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. 
		Пунктом 35 статті 1 МК України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України -це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів. 
		Відповідно до пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. 
		Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п. 15 ст. 1 МК України). Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (ст. 42 МК України). 
		Митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів (п. 14 ст. 1 МК України). 
		Стаття 72 МК України передбачає, що митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. 
		Згідно зі статтею 86 МК України від митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.
		Пунктом 12 ст.1 МК України визначено, що митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. 
		Відповідно до ст. 78 МК України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах. 
		Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (п. 19, 35 ст.1 МК України). 
		За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 168/97-ВР) платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.
		Згідно із ст. 4 Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ (далі -Закон 2097-ХІІ), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом. 
		Статтею 8 Закону 2097-ХІІ передбачено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. 
		Відповідно до ст. 17 Закону 2097-ХІІ мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинних на день подання митної і декларації, і сплачується як у валюті
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1863 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)»обов'язок проведення перевірки правильності класифікації та кодування товару покладено на Державну митну службу України.
		Згідно з Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України контроль правильності класифікації товарів при митному оформленні здійснюється посадовими особами вказаного відділу, що мають доступ до необхідних баз даних та інформації, що використовуються для виконання покладених завдань (уповноваженими особами ПМО, які пройшли відповідну підготовку та/або стажування у ВНКТ (ВКМВН), посадовими особами ВНКТ (ВКМВН), які перебувають в ПМО). 
		Відповідно до Наказу Держмитслужби України № 314 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур»вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду. 
		Завершення митного оформлення згідно норм вказаного Порядку здійснюється шляхом проставляння відбитка особистої номерної печатки посадової особи підрозділу митного оформлення, яка завершила митне оформлення.
		Відповідно до статті 312 МК України ведення УКТЗЕД, серед іншого, передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТЗЕД. 
		Відповідно до статті 40 МК України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. 
		Згідно з розділом 3 Порядку № 314 митні процедури здійснюються в такому порядку: 1) прийняття ВМД до оформлення; 2) митний контроль; 3) завершення митного контролю й митного оформлення, видача оформлених документів декларанту. 
		Відповідно до пункту 16 розділу 3 зазначеного Порядку після прийняття ВМД до оформлення на етапі проведення митного контролю здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів. 
		Відповідно до статті 313 МК України саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян. 
		Пунктом 1 розділу II Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за № 968/14235 (далі - Порядок роботи відділу номенклатури) визначено, що прийняття рішення про визначення коду товару, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, належить до компетенції відділу номенклатури. 
		Рішення про визначення коду товару приймається відділом номенклатури за встановленою формою (додаток 2 до Порядку роботи відділу номенклатури) та є обов'язковим для виконання при митному оформленні товару (п. 11 розділу ІІІ Порядку роботи відділу номенклатури). 
		Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на митну територію України ввезено товар, який згідно з УКТЗЕД класифіковано за 9018908590 (для Апаратів, оформлених до 14.01.2011р.), та за 9018908500 (для Апаратів, оформлених з 15.01.2011р.) та випущено у вільний обіг, що підтверджується відповідними відмітками на ВМД. 
		Суд не погоджується з відповідачем про можливість використання Апаратів не в медичних цілях, що відповідно до пояснень до товарної позиції виключає можливість його класифікації за кодом 9018 УКТЗЕД, з огляду на наступне.
		Таке твердження ґрунтується на висновках митниці, які зроблені з отриманої інформації про товар, розміщеної на офіційному сайті виробника http://www.zepter.com та офіційному сайті представництва в Україні http://www.zepter.ua, що Апарати Біоптрон використовуються для усунення сезонного афективного розладу («зимня депресія»).
		Відповідно до товарної позиції 9018 УКТЗЕД відносяться прилади та пристрої, що використовуються у медицині, хірургії, стоматології або ветеринарії, включаючи сцинтографічну апаратуру та іншу електромедичну апаратуру, а також апаратуру для дослідження зору, а саме: апарати електродіагностичні (включаючи апарати для функціональних діагностичних досліджень або для контролю фізіологічних параметрів). До цієї товарної позиції включається також широкий діапазон приладів і пристроїв, які у більшості випадків використовуються лише в професійній практиці(наприклад, лікарями, хірургами, стоматологами, ветеринарними хірургами, акушерками) або для встановлення діагнозу, профілактики чи лікування хвороби, або для оперування і т.п. 
		Позивачем в підтвердження своєї позиції надано суду свідоцтва про державну реєстрацію медичної техніки разом з додатками № 5668/2006, № 7360/2007, № 9194/2009, видані Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, відповідно до яких апарати світлової терапії «Bioptron Pro 1 із настільною стійкою»PAG-990, «Bioptron Pro 1 із підловогою стійкою»PAG-991, Light Therapy Device «Bioptron Pro 1 inc. Table stand» PAG-990, «Bioptron Pro 1 inc. floor stand»PAG-991, Апарат світлової терапії Bioptron Compact III із стійкою PAG-860-С, Апарат світлової терапії Bioptron 2 PAG-880 Light Therapy Device Bioptron 2 PAG-880 зареєстровані за кодом УКТЗЕД 9018 90 85 00 та внесенні до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України і дозволені для використання в медичній практиці.
		Окрім цього, позивачем надано також сертифікат вільного продажу № FSC-2010-12205 від 21.01.2010р., експертні висновки Київської торгово-промислової палати щодо визначення коду УКТЗЕД № К-300 від 26.01.2006 р., № К-399 від 02.02.2005 р., № К-5177 від 16.10.2003 р., № СК-108 від 18.05.2011 р., сертифікати відповідності від 13.12.2011 р. № UAL177.0188693-11, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.05.2008 р. № 29415, відзив щодо ефективності використання світло терапевтичного апарату «БІОПТРОН»від 08.09.2005 р. № 55/4-533, відзив щодо ефективності апарату БІОПТРОН при лікуванні дітей, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 12.08.2005 р. № 562, лист Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика від 01.06.2011 р. № 12/23, відзив щодо ефективності апаратів БІОПТРОН ДУ «Науковий центр радіаційної медицини», Протокол до клінічної експертизи від 05.05.2006 р. № 929, протокол клінічних випробувань зразка виробу медичного призначення: апарат світлової терапії «Біоптрон Про 1 PAG-990»від 23.05.2006 р., лист Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика від 31.08.2005 р. № 12/100-1696, лист компанії «Біоптрон АГ»до ДМСУ від 27.02.2012 р., сертифікат системи безпечної якості «ДЕКРА», лист компанії «Біоптрон АГ»до ДМСУ від 04.04.2012 р., лист компанії «Біоптрон АГ»від 23.03.2012 р., відповідно до яких  вищевказані Апарати відносяться до групи «Апаратура для актинотерапії», оскільки мають три діапазони електромагнітних хвиль за межами видимого спектру, один діапазон видимого спектру, які застосовуються для лікування шкірних та інших захворювань, а джерелом світла є галогенна лампа. 
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, пояснення до товарної позиції не місить імперативного, безумовного визначення використання апаратів позиції 9018 тільки професійними лікарями (кваліфікованим медичним персоналом), а стверджують переважну більшість випадків, а тому висновок митного органу про можливість використання вказаних вище апаратів і не в медичних цілях та відповідно не можливість їх класифікації у межах товарної позиції 9018, є протиправним.
		Що стосується наявної інформації з інформаційного інтернет-ресурсу митниці СІЛА, суд зазначає, що наявне рішення датовано 2002р., тобто було відомим митному органу, ще до початку митного оформлення товарів, а тому посилання на нього як на нову обставину, що свідчить про порушення позивачем правил класифікації товарів є необґрунтованим.
		Отже, суд критично ставиться до посилання відповідача на те, що позивачем порушено вимоги товарної номенклатури Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої Законом України «Про митний тариф України»від 05.04.2001 р. № 2371, що призвело до невірного класифікування товару за кодом 9018908590 та 9018908500, та не сплати податку на додану вартість у повному обсязі. 
		Відповідно до вказаних вище норм законодавства України передбачено, що перевірка правильності та кодування товарів, класифікація товарів в УКТЗЕД і прийняття відповідного класифікаційного рішення є обов'язком митниці.  
		Судом встановлено, що при переміщенні товару через митний кордон України перевірка правильності класифікацій товару згідно УКТЗЕД, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД проводилась відповідачем на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Будь-які зауваження щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару за кодом 9018908590 та 9018908500 під час митного оформлення були відсутні, документи, які подані позивачем для визначення коду товару згідно УКТЗЕД при митному оформлені товару у митного органу сумнівів не викликали.  
		Окрім цього, з досліджених в судовому засіданні матеріалів адміністративної справи вбачається, що перевірку позивача проведено на підставі наказу від 03 липня 2012 року № 353. 
		Підставою для його прийняття є службова записка відділу митних платежів від 24.02.2012 р. № 09-48/73-к, відповідно до якої необхідність такої перевірки виникла за наслідками аналізу митних оформлень зазначеного вище товару ДП «Цептер Інтернаціональ Україна». Вказана службова записка не місить у собі жодних посилань на факти та докази порушення вимог митного законодавства позивачем, та які не були відомі відповідачу на час митного оформлення. 
		Суд також зазначає, що лист Всесвітньої митної організації від 06.06.2012 р. № 12NL0218-DK було отримано відповідачем на його запит від 03.04.2012 р. № 11.1/2-16.2/3735, тобто вже після складання зазначеної вище службової записки відділом митних платежів.
		При цьому, викладені в ньому висновки, які було використано в акті перевірки № н24/12/125000000/20056698 від 07 вересня 2012 року, суд не приймає до уваги, оскільки вони є не категоричними та зроблені міжнародною організацією без дослідження відповідних документів, які подавалися позивачем до митного оформлення.
		За змістом статті 313 МК України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів. 
		Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у цій справі не встановлено.
		Таким чином, суд при вирішенні справи, виходить з того, що оскільки заявлений позивачем товар до митного оформлення за ВМД пропущено на митну територію України, то відповідач погоджувався з наданими позивачем відомостями про товар, а отже митний орган не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування ввізного мита і податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати документальної перевірки. 
		Вказана правова позиція відповідає практиці Верховного Суду України (постанова від 16 січня 2012 року у справі № 21-116а11 за позовом ТОВ «НеоКард»до Полтавської митниці; постанова від 06 листопада 2012 року у справі № 21-330а12 за позовом ОСОБА_6 до Державної митної служби України).
		Окрім цього, Київською обласною митницею до ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»було застосовано штрафні санкції у загальному розмірі 1 977 130, 53 грн. у відповідності до п. 123.1, п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України.
		Згідно з ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Виходячи з того, що судом порушення ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»вимог податкового законодавства під час митного оформлення вантажу встановлено не було, застосування штрафних санкцій до вказаного товариства є безпідставним.
		На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2012 року № 57, яким ДП «Цептер Інтернаціональ Україна»визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем «податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницькою діяльністю»в загальному розмірі 3 833 676, 37 грн., у тому числі 1 856 545, 84 грн. -за основним платежем та 1 977 130, 53 грн. -за штрафними санкціями є протиправним, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню. 
		Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Представник відповідача в судовому засіданні додаткових доказів, які б доводили законність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень не надав, правомірності вищевказаних податкових повідомлень-рішень не довів, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.
		Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує  всі здійснені нею документально підтверджені судові  витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146, 00 грн. з Державного бюджету України. 
		Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Цептер Інтернаціональ Україна»задовольнити повністю. 
		2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці від 28 вересня 2012 року № 64 форми «Р».
		3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Південної митниці Державної митної служби України на користь Дочірнього підприємства «Цептер Інтернаціональ Україна»понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146, 00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень, 00 копійок). 
		Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		 
		 
		Суддя І.М. Погрібніченко
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10.12.2012 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...