Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-41679св11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.01.2013. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УХВАЛА                                   
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		28 грудня  2012 року                                                           м. Київ 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		Дербенцевої Т.П.,        Олійник А.С.,        Сімоненко В.М.,      
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні справу  за позовом ОСОБА_4 до закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживача
		за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 20 жовтня 2011 року, - 
		в с т а н о в и л а: 
		У травні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, у якому просила визнати недійсним кредитний договір, укладений між нею та закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (далі - ЗАТ КБ «Приватбанк») 17 травня 2007 року, у частині п. 2.3.3, умовами якого передбачено право банку при  зміні облікової ставки НБУ у односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки; визнати незаконним збільшення банком процентної ставки до 13, 8 % з 7 листопада 2008 року; зобов'язати банк зарахувати сплачені у період з 7 листопада 2008 року по 7 травня 2010 року кошти у рахунок наступних за договором платежів та дотримуватися графіку й розмірів платежів. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що кредитний договір у оспорюваній частині суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів». 
		Заочним  рішенням  Ленінського  районного   суду   м. Полтави  від    27   вересня  2010 року  позов задоволено. Визнано недійсною з 17 травня 2007 року умову пункту 2.3.3 кредитного договору від 17 травня 2007 року щодо права банку при  зміні облікової ставки НБУ у односторонньому порядку  збільшувати   розмір   процентної   ставки.   Визнано   незаконним з 7 листопада 2008 року збільшення ЗАТ КБ «Приватбанк»  процентної ставки за кредитом до 13, 8 %. Зобов'язано ЗАТ КБ «Приватбанк» зарахувати сплачені ОСОБА_4  у  період  з  7 листопада  2008 року по 7 травня 2010 року кошти у рахунок платежів за перші наступні два місяці після набрання рішенням законної сили. Зобов'язано банк дотримуватися графіку та  розмірів   платежів,  тобто   нараховувати  щомісячно суму у розмірі 1 588, 47 доларів США. Вирішено питання про судові витрати.
		Рішенням  апеляційного  суду   Полтавської   області  від  20 жовтня 2011 року заочне рішення Ленінського  районного   суду   м. Полтави  від    27 вересня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. 
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. 
		Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. 
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Доводи, викладені у касаційній скарзі про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права є безпідставними, висновки суду не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до ч. 3 ст.  332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись ч. 3 ст.  332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, - 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
		Рішення  апеляційного   суду   Полтавської   області   від  20  жовтня 2011 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Колегія суддів:                                                                  Т.П. Дербенцева                                                                                                  А.С. Олійник                                                                                               В.М. Сімоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...