Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1521/5442/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.01.2013. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1521/5442/12
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 січня 2013 року  Овідіопольський районний суд Одеської області в складі : 
		судді                         Гандзій Д.М.
		при секретарі          Рябоконь Н.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незавершеного будівництва об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		           23 листопада 2012 року, позивачка ОСОБА_1, звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила суд, визнати незавершений будівництвом житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1 -об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме її та чоловіка ОСОБА_2, мотивуючи це будівництвом спірного будинку в період шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя за узгодженою документацією.
		           В судовому засіданні, позивачка підтримала свій позов.
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до ч. 3 ст. 76 ЦПК України, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та перебування, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток під підпис члену сім`ї - матері позивача, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надав, даславши на адресу свої заперечення проти позову (а.с. 46,57,61).
		Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.    
		            
		Заслухавши пояснення позивачки та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
		 
		         Згідно із ст. 10 ЦПК України -цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		         Кожна сторона -повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		         Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи : роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. 
		        Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.      
		        Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. 
		        Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		        Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		        Згідно із ст.ст. 60,61 СК України, майно подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.
		         Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором -є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		         Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. 
		         При чому, ч. 2 ст. 65 СК України передбачає, що при укладенні договорів одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов'язки для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.
		         Згідно із ст. 68 СК України -розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. 
		         Статтями 368,372 ЦК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. У разі поділу майна, що є спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
		         У відповідності до ст.ст. 16,17 Закону України «Про власність», який діяв на час початку будівництва спірного будинку, право власності на будинок виникає коли будівництво велося подружжям в період шлюбу або велося за рахунок спільної праці членів сім`ї - жилий будинок стає їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.  
		         Суд встановив, що сторони по справі, починаючи з 1996 року перебували у фактичних шлюбних відносинах, в період якого, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.12.2009 р., виданого повторно (а.с. 8). 
		         Матеріалам справи підтверджується, що офіційно, позивачка та відповідач зареєстрували свій шлюб 10.06.2000 р., що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого повторно, серії НОМЕР_2 від 17.12.2009 р., який був розірваний рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 18.12.2012 р. та яким малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 було залишено на виховання матері (позивачки) та стягнуто аліменти з відповідача на утримання дитини у розмірі ј частини усіх видів його заробітку з дня подачі позову до суду (а.с. 7,9).
		         Суд встановив, що під час шлюбу сторін, рішенням Дальницької с/р № 85/2 від 30.09.2002 р., на підставі письмової заяви, відповідачу ОСОБА_2 було надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку на його присадибній ділянці в АДРЕСА_1, зобов'язано останнього в 2-х місячний строк одержати у районного архітектора будівельний паспорт та укласти договір на будівництво житлового будинку, після закінчення будівництва житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, пред'явити призначеній комісії для прийому в експлуатацію, старий будинок знести (а.с. 12,14).
		         Матеріалами справи підтверджується, що 22.11.2002 р., відповідач отримав на своє ім.`я будівельний паспорт (реєстраційний № 259), про що були вказівки у зазначеному рішенні Дальницьої с/р та отримав акт виносу в натурі меж земельної ділянки та розбивки будівель (а.с. 10-11,13,18).
		         Крім іншого, був складений у відповідності з діючим законодавством проект забудови земельної ділянки по вищевказаній адресі з відповідною пояснювальною запискою до нього (а.с. 15,16).
		         05.12.2002 р., Інспекцією ДАБК в Одеській області, у встановленому законом порядку, на ім.`я відповідача ОСОБА_2 був наданий Дозвіл на виконання будівельних робіт № 303 з терміном дії до 2005 р. (а.с. 17).
		         Рішенням Дальницької с/р № 1309 від 02.12.2005 р. -відповідачу було передано земельну ділянку, раніше надану в постійне користування у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, загальною площею 0,250 га та видано державний акт на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) серії ЯГ № 955460 від 22.06.2007 р. на за адресою : АДРЕСА_1, на якій знаходиться спірний житловий бдинок (а.с. 19,20).
		        З технічного паспорту, виданого на ім.`я відповідача 28.08.2012 р., вбачається, що процент готовності спірного незавершеного будівництвом житлового будинку становить 70% і складається з житлового будинку під літ. «А»1913 року побудови, незавершений будівництвом житловий будинок під літ. «ГГ-1, г-г 4», гараж під літ. «Д», сарай під літ. «Е», споруди № 1-6. Тобто -будинок до кінця недобудований і в експлуатацію не зданий (а.с. 40-45).
		        Матеріалами справи підтверджується, що позивачка зареєстрована та постійно проживає у спірному будинку : АДРЕСА_1 (а.с. 6 оборот арк., 25).
		        З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що новостворений незавершений будівництвом спірний житловий будинок за вказаною адресою із 70% готовності, замість старого будинку 1913 року побудови, який за рішенням Дальницької с/р було зобов'язано ОСОБА_2 знести -був побудований позивачкою та відповідачем, які на час побудови перебували у зареєстрованому шлюбі і будівництво здійснювали сумісно та за спільні кошти подружжя.  
		        Таким чином, суд дійшов висновку -що спірний, незакінчений будівництвом жилий будинок за адресою : АДРЕСА_1 -є спільною сумісною власністю бувшого подружжя, оскільки будувався в період шлюбу і для потреб їхньої сім`ї, за спільні кошти сторін.
		        Судом не приймаються до уваги письмові заперечення відповідача з посиланням на рішення судів, якими було відмолено у задоволенні позову позивачки, так як даний спір -не стосується визнання права власності на спірний незавершений будівництвом будинок, а в даному позові ставиться питання, що вказаний будинок є об'єктом спільної сумісної власності подружжя на підставі ст. 60 СК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,88,169,209,212,214,215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст.  60,61,63,65,68 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 368,372 ЦК України, Законом України «Про власність», суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		1.  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незавершеного будівництва об'єктом права спільної сумісної власності подружжя -задовольнити ;
		             2. Визнати, що незакінчений будівництвом жилий будинок за адресою : АДРЕСА_1 -є об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.  
		             
		 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
		 
		 
		                                                    Суддя                                                     Д.М. Гандзій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...