Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-60/9615-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.01.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.01.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
		 "14" січня 2013 р.                                                                                    Справа № 5011-60/9615-2012  
		 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		                         Головуючого судді                                       Прокопанич Г.К. 
		                         суддів                                                             Алєєвої І.В.
		         Євсікова О.О.
		за участю представників:
		Позивача: Шарана В.Н., директора; Григоренко Н.О., дов. № б/н від 20.12.2012 року;
		Відповідача: не з'явився;
		розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Серагем-Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 року
		у справі № 5011-60/9615-2012 господарського суду міста Києва
		за позовом малого приватного підприємства "Аріадна"
		до товариства з обмеженою відповідальністю "Серагем-Україна"
		про стягнення 141 081,70 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У липні 2012 року мале приватне підприємство "Аріадна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Серагем-Україна", просило стягнути з відповідача 28 525,90 грн. основного бору, 103 040,00 грн. штрафу, 9 788,80 грн. пені, всього 141 081,70 грн. за договором оренди нежитлових приміщень № 1/12 від 27.01.2012 року, 2 821,63 грн. судового збору, 1 800,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року (суддя Князьков В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 року (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Алданова С.О., Суховий В.Г.) (т. 1, а.с. 230-235) позовні вимоги малого приватного підприємства "Аріадна" задоволено частково, стягнуто з відповідача основного боргу 28 525,90 грн., штрафу 103 040,00 грн., пені 9 788,80 грн., вирішено питання судових витрат, в решті позову відмовлено (т. 1, а.с. 189-194).
		Оскаржені судові акти мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Серагем-Україна" умов договору оренди нежитлових приміщень № 1/12 від 27.01.2012 року щодо своєчасної оплати орендної плати за договором та правомірним нарахуванням позивачем штрафу та пені згідно умов вказаного договору.
		Не погодившись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Серагем-Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційної скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 року у справі № 5011-60/9615-2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові (т. 2, а.с. 3-20).
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанції не враховано, що підставою для розірвання договору в односторонньому порядку є несплата відповідачем орендної плати та інших платежів, передбачених договором. Крім того, судами обох інстанцій не взято до уваги, що позивач має право покрити прострочену заборгованість орендаря за рахунок гарантійного платежу.
		У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає судові рішення такими, що прийняті з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2012 року касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Серагем-Україна" прийнята до провадження та призначена до розгляду на 14.01.2013 року (т. 2, а.с. 1-2).
		У судове засідання 14.01.2013 року представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Серагем-Україна" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
		Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
		Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Серагем-Україна".
		Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.01.2012 року між малим приватним підприємством "Аріадна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Серагем Україна" укладено договір оренди нежитлових приміщень № 1/12, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування (оренду) офісні приміщення загальною площею 296 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Гайдара, 22, 7-й поверх корпус "В".
		Згідно п. 4.1. договору останній набирає чинності з 30.01.2012 року і діє до 30.01.2013 року.
		Пунктом 5.3. договору передбачено, що розмір місячної орендної плати з урахуванням ПДВ має дорівнювати 51 520, 00 грн. в т.ч. ПДВ 8 586,66 грн., що прирівнюється до 6 440 дол. США по курсу Міжбанківського валютного ринку на дату виписки рахунку.
		Відповідно до п. 5.6 договору орендар перераховує орендну плату до 28-го числа місяця, що передує звітному згідно одержаному рахунку.
		Згідно п. 6.1 договору протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього договору орендар зобов'язується сплатити орендодавцю гарантійний платіж, що дорівнює орендній платі за один місяць та 51 520 грн. в т.ч. ПДВ 8 586,66 грн., що прирівнюється до 6440 дол. США по курсу Міжбанківського валютного ринку на дату виписки на рахунку. Гарантійний платіж не може бути використаний без узгодження орендаря.
		Пунктом 6.3. договору передбачено, що гарантійний платіж підлягає поверненню орендарю тільки при припиненні дії цього договору та після виконання орендарем наступних умов:
		-          сплати всієї заборгованості по орендній платі та іншим платежам за цим договором;
		-          виконання всіх зобов'язань перед орендодавцем;
		- сплати всіх витрат за можливий ремонт та прибирання, що передбачені цим договором.
		Гарантійний платіж не підлягає поверненню у разі дострокового розірвання договору з вини орендаря.
		Згідно п. 8.1.2. орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату та інші платежі, передбачені п. 5 договору.
		Відповідно до п. 3.2 договору передача приміщення в оренду відбувається за актом прийому-передачі, підписання якого сторонами, свідчить про фактичний прийом приміщення в оренду.
		За актом прийому-передачі 30.01.2012 року орендодавець передав а орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 296 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Гайдара, 22, корпус "В", 7 поверх, згідно договору №1/12 від 27.01.2012 року (т. 1,а.с.22).
		Платіжним дорученням № 103 від 03.02.2012 року відповідачем сплачено гарантійний платіж, передбачений п. 6.1. договору та орендну плату за лютий 2012 року (т. 1, а.с. 105).
		Позивачем на виконання умов договору складено рахунок-фактуру № СФ-0000070 від 24.04.2012 на суму 51 520,00 грн. (т. 1, а.с. 23).
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Серагем Україна" не виконано зобов'язання щодо своєчасного та у повному обсязі внесення орендної плати.
		20.04.2012 року відповідачем направлено на адресу позивача лист № 20/04-12, яким повідомлено про намір розірвати договір оренди 11.05.2012 року. Вказаний лист отриманий позивачем 27.04.2012 року (т. 1, а.с. 24).
		Листом № 11/05-12 від 11.05.2012 року відповідач повідомив про звільнення 11.05.2012 року приміщення за адресою: м. Київ, вул. Гайдара, 22, 7-й поверх (т. 1,а.с. 27).
		17.05.2012 року сторонами підписано акт прийому-передачі приміщення після оренди 7-ого поверху корпусу "В" загальною площею 296 кв.м. за адресою:
		вул. Гайдара, 22 згідно з договором оренди нежитлових приміщень "1/12 від 27.01.2012 року (а.с. ЗО).
		Як правильно визначили суди попередніх інстанцій, предметом спору є стягнення заборгованості за невиконання умов договору щодо сплати орендної плати відповідачем.
		Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
		Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Згідно зі ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
		Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Згідно ч. З ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний як за згодою сторін, так і на вимогу однієї із сторін з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 784 Цивільного кодексу України, наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що підстав для розірвання договору, передбачених ст. 784 Цивільного кодексу України у відповідача не було.
		Згідно ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
		Частиною 3 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Відповідно до ч. 2 ст. 205 Господарського кодексу України встановлено, що повідомлення про неможливість виконання зобов'язання повністю або частково не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язань відповідно до вимог закону.
		Разом з тим, п. 10.2.3 договору сторони погодили, що за дострокове припинення орендарем дії цього договору на підставах, не передбачених цим договором, орендар сплачує штраф в розмірі двохмісячної орендної плати, що в сумі складає 103 040,00 грн. в т.ч. ПДВ 17 173, 33 грн.
		Враховуючи положення договору, викладені норми чинного законодавства, а також те, що сторони при укладанні договору чітко погодили вичерпний перелік підстав дострокового розірвання договору оренди, суди обох інстанцій дійшли правомірного висновку щодо нарахування штрафу, передбаченого умовами договору в розмірі 103 040,00 грн.
		Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
		У зв'язку з тим, що, товариством з обмеженою відповідальністю "Серагем Україна" згідно акта приймання-передачі від 17.05.2012 року повернуто предмет оренди лише 17.05.2012 року, суди дійшли правильного висновку щодо стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 28 252,90 грн.
		Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
		Відповідно до п. 10.2.1 договору, у випадку несвоєчасної оплати орендарем орендної плати нараховується пеня в розмірі 1 % від суми несплаченої орендної плати за кожен день прострочення. 
		З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вимоги про стягнення штрафу за дострокове розірвання договору, орендної плати за травень місяць (до дня підписання акта), а також пені в розмірі 1 %, за прострочення платежу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		З урахуванням наведених правових положень та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції, тому підстави для скасування оскарженої постанови   відсутні.
		Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Серагем-Україна" залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012 року у справі № 5011-60/9615-2012 залишити без змін.
		 
		Головуючий суддя          Г.К. Прокопанич
		Судді:          І.В. Алєєва
		                                                                                                     О.О. Євсіков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...