Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/6270/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.01.2013. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 212/6270/2012
		Провадження № 2/232/1237/12 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		19.12.2012                                         Вінницький міський суд Вінницької області 
		          в складі:           головуючого судді  Саблук С.  А.,
		                              при секретарі Храновська І. І., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом  Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 7»  до  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
		 
		  ВСТАНОВИВ: 
		 
		Міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №7»звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
		Позов мотивований тим, що Міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №7»є організацією, що надає населенню послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до умов визначених Правилами утримання житлових будинків та при будинкових територій», затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, ЗУ «Житолов-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №  1875.
		Помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 де проживають відповідачі отримує комунальні та інші послуги за державними розцінками.
		Боржники добровільно відмовляються розрахуватись за отримані комунальні та інші послуги в означений законом час і в повному обсязі. В результаті чого виникла заборгованість за період з 01.01.2010 р. по 01.03.2012 р,, яка складається з заборгованості з утримання будинків та прибудинкових територій в розмірі 2368,51грн., чим завдано матеріальних збитків МКП «ЖЕК-7». Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з даним позовом.
		В судове засідання представник позивача не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованості в сумі 2850,36 грн., 53,95 -інфляційних та 45,35 -3% річних, мотивуючи тим, що за час перебування справи в суді відповідачам проведенні нарахування з послуги утримання будинку та прибудинкової території. 
		Відповідачі в судове засідання не з'явилися, однак від них надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, в якій зазначили, що позов не визнають в повному обсязі. 
		Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання в тому, що позов не обґрунтований та задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Згідно із преамбулою Закону України "Про житлово-комунальні послуги", (у подальшому закон) правовідносини даного роду між сторонами регулюються зокрема законом, який є спеціальним.
		Відповідно до приписів ст. 19 закону відносини між учасниками правовідносин у сфері ЖКП здійснюється виключно на договірних засадах, істотні умови договорів на надання житлово-комунальних послуг встановлені у ст. 26 закону.
		Крім того, у ст. 29 Закону «Про житлово-комунальні послуги»зазначено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному жилому будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. Згідно ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Прикінцевими положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги»обов'язок розробити типові договори, передбачені цим Законом, покладений на Кабінет Міністрів України.
		Як доказ існування правовідносин між позивачем і відповідачем позивач не надав жодних документів. Відповідно між сторонами не існує законно встановлених та урегульованих правовідносин.
		Окрім того у відповідності із п. 6 ч. 1 ст. 24 закону балансоугримувач має право звертатись до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за житлово-комунальні послуги. Інші учасники відносин у сфері ЖКП (виробник, виконавець, управитель тощо) не наділені таким правом. Позивачем не надано доказів того, що він є балансоутримувачем даного будинку.
		Згідно із приписами ч. 1 ст. 60 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Окрім того у відповідності до ч. 4 даної статті доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. У відповідності до ч. 1 ст. 59 суд не бере до уваги докази, які одержані із порушенням порядку встановленого законом.
		У відповідності до приписів п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК позовна повинна містити зазначення доказів, що доводять кожну обставину.
		Позивач стверджує, що «відповідачі добровільно відмовляються розрахуватись за отримані комунальні послуги». Проте позивач не надав доказів того, що він звертався до відповідача з пропозицією укласти договір на обслуговування та попереджав про наявність боргу. Також не надано доказів, що відповідачі «ухиляються від підписання договору». Відповідачі неодноразово письмово зверталися до МКП «ЖЕК №7» заключити договір на надання житлово-комунальних послуг і це підтверджується листами, копіями квитанцій та поштових повідомлень (копії додаються). Більше того, відповідачі надіслали свій проект договору, на що відповіді не отримали по сьогоднішній день. Неодноразово письмово зверталися з проханням надати розрахунок тарифів на послуги по утриманню будинку № 39 по вул. Космонавтів.
		Крім того, позивач звертаючись до суду у позовній заяві зазначає, що «помешкання, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, де проживають відповідачі отримує комунальні послуги». Проте позивачем у позовній заяві не надано посилання на докази, яким ця обставина підтверджується. Надані позивачем акти виконаних робіт та картки собівартості не є первинні бухгалтерські документи. Згідно ЗУ «Про захист прав споживачів»та ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. »Не наданий позивачем детальний розрахунок послуг по утриманню будинку та прибудинкової території,, також невідома площа прибудинкової території, яка прибирається, невідомо площа сходових клітин, яка прибирається і чи прибирається взагалі, невідома взагалі площа будинку та нежитлових приміщень. І тому без документації на будинок, розрахунок послуг по утриманню будинку та прибудинкової території нікчемний.
		Щодо послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій, позивачем не надано доказів надання відповідачу вказаних послуг, їх обсяг, якість тощо. Так само не надано доказів того, що зазначені послуги відповідач замовляв у позивача, як і того, що позивач є виконавцем зазначеної послуги.
		Позивач стверджує, що розмір заборгованості зазначається в оборотній відомості за період 2003р. по квітень 2012р. замовленої на обліковому центрі м. Вінниці, вул. Єрмака, 7а. Але не згадують, що вся інформація у цей центр, надається самим позивачем. Слід зазначити, що оскільки дані "докази" не містять предмету доказування, а саме підтвердження того що відповідачу надавались певні послуги, які були належної якості, в необхідній відповідачу кількості, а так само те, що відповідач потребував надання цих послуг і відповідно їх споживав, то суд зазначені докази взагалі не має брати до уваги, оскільки вони не є належними і допустимими у розумінні ст. 58, 59 ЦПК.
		Крім того, в актах виконаних робіт за липень-вересень 2011 року зазначається прибирання та очищення території від снігу. Також з поясненням надано картки фактичної собівартості утримання будинку, що не є доказами в наданні послуг. Так в картці фактичної собівартості за вересень 2011 р. для «улаштування стяжки»розміром З кв. м було потрачено 5 (п'ять) мішків цементу та 0,2 т відсіву.
		Вказана ст. 625 ЦК України, на яку позивач посилається в позовній заяві в обґрунтування вимог про стягнення з відповідача інфляційних та 3-х відсотків річних не може бути застосована до даних зобов'язань, оскільки вони є не грошовими, а стосуються надання послуг за визначеними тарифами. І ці вимоги не підлягають задоволенню за їх безпідставністю.
		Згідно із ст. 4 ЦПК здійснюючі правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси осіб у визначений законом спосіб. Ст. 16 ЦК встановлені способи захисту прав та інтересів судом. Серед встановлених у ч. 2 цієї статті способів захисту цивільних прав - не має способу "стягнути заборгованість за послуги", з якою звернувся позивач.
		Окрім того у ст. 11 ЦК встановлені підстави виникнення цивільних прав і обов'язків. Так зокрема права виникають із договорів і інших правочинів (договірні зобов'язання), завдання майнової шкоди (деліктні зобов'язання) тощо. Як було зазначено вище між сторонами не має належного договору, чи іншого правочину, які встановлені як законом, так і ст. 208 ЦК тощо. Відтак права позивача відповідач міг порушити лише деліктом. Проте у позовній заяві позивач не зазначає який саме делікт мав місце у правовідносинах між сторонами. Тобто позивачем не надано жодних доказів порушення його прав відповідачем, відповідно немає підстав для задоволення позову.
		На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 60, 81, 209, 215- 219 ЦПК України, ст.ст. 2, 4, 11, 625 ЦК України,
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позову Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 7»  до  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.
		Судові витрати залишити за позивачем.
		Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...