Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-8/13685-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.01.2013. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2013.
Дата набрання законної сили: 22.01.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"22" січня 2013 р.           Справа№ 5011-8/13685-2012
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Калатай  Н.Ф.
		суддів:            Баранця  О.М. 
		          Пашкіної С.А. 
		при секретарі           Царук І. О.
		 
		За участю представників:
		від позивача :           Войстрик В. А. - представник за довіреністю № 01/1 від 21.01.2013
		від відповідача:          Басій К. С. - представник за довіреністю № 205 від 15.12.2012
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні 
		апеляційну скаргу          Товариства з обмеженою відповідальністю «Н2О» 
		на рішення                      господарського суду міста Києва від 13.12.2012
		у справі                     № 5011-8/13685-2012 (суддя Полякова К. В.) 
		за позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Н2О»
		до                                        Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк»
		про                              визнання недійсним договору комісії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позов заявлено про визнання недійсним договору комісії за заявою про продаж іноземної валюти № 3 від 07.07.2008.
		Як на підставу задоволення позову позивач послався на те, що спірний договір комісії, який оформлений заявою про продаж іноземної валюти, не містить всіх необхідних реквізитів,  встановлених Положенням про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженим Постановою Правління Національного Банку України від 05.03.2003 року №82, зокрема, коду заяви про продаж іноземної валюти, відбитку печатки та підписів відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2012, повний текст якого підписаний 18.12.2012, у справі № 5011-8/13685-2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.
		Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували правомірність заявлених позовних вимог щодо визнання оспорюваного договору недійсним саме з підстав, зазначених в позовній заяві, оскільки відповідно до п.1.7 Положення про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів в редакції, що діяла в червні-липні 2008 року, заяви про продаж іноземної валюти можуть бути оформлені та подаватись клієнтом до уповноваженого банку як на паперових носіях, так і у формі електронних розрахункових документів засобами програмно-технічного комплексу «Клієнт-Інтернет-Банк», в той час як 27.12.2007 між сторонами укладено договір №163 про розрахункове обслуговування шляхом здійснення електронних платежів, яким встановлено, що вирішення питань щодо організації робочих місць, вибір осіб, які мають доступ до комп'ютерів із встановленим програмно-технічним комплексом «Клієнт-Інтернет-Банк», відноситься до компетенції позивача.
		Суд першої інстанції виходив з того, що спірна заява містить всі необхідні реквізити, а що стосується прикладення печатки - то в електронному документі печатку та підпис уповноваженої особи заміняє «електронний ключ», в той час як  згідно умов зазначеного вище договору № 163 від 27.12.2007 саме клієнт зобов'язується під час використання системи  «Клієнт-Інтернет-Банк» додержуватися вимог з питань безпеки обробки електронних документів (вимог захисту інформації та засобів захисту в клієнтській частині  системи «Клієнт-Інтернет-Банк»), в тому числі не передавати програмне забезпечення, встановлене Банком, та паролі входу до системи «Клієнт-Інтернет-Банк» третім особам; додержуватись технологічної дисципліни в інформаційно-обчислювальній мережі, що використовується для забезпечення роботи системи «Клієнт-Інтернет-Банк», правил Регламенту робіт системи «Клієнт-Інтернет-Банк»,  а отже позивачу на підставі того, що лише визначені ним особи мали доступ до системи «Клієнт-Інтернет-Банк»та шляхом одержання виписки по поточному рахунку уповноваженою особою достовірно було повідомлено про продаж доларів США з поточного рахунку та про зарахування їх гривневого еквіваленту за винятком комісійної винагороди банку.  
		Крім того, суд першої інстанції зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з зазначеними вимогами та про наявність в матеріалах справи заяви відповідача про застосування строків позовної давності.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Н2О»  звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати  рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2012 по справі № 5011-8/13685-2012 та задовольнити позов та визнати недійсним договір комісії за заявою про продаж іноземної валюти № 3 від 07.07.2008.
		В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення норм матеріального та процесуального права.
		Так, позивач посилається на те, що суд першої інстанції при вирішення спору по суті не прийняв до уваги наступні обставини:
		- спірну заявку позивачем було отримано лише 07.08.2012 а отже, строк позовної давності для звернення до суду з зазначеними вимогами ще не сплинув;
		- рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2012 у справі № 5011-48/12283-2013 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н2О» до Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» про визнання недійсним договору встановлено, що договір № 163 про розрахункове о обслуговування шляхом здійснення електронних платежів від 27.12.2007 регулює лише порядок передачі документів щодо переказу коштів з рахунка платника на рахунок отримувача, в той час як заява про продаж іноземної валюти за своєю правовою природою не відноситься до таких документів; зазначене рішення набрало законної сили, а отже, в силу приписів ст. 35 ГПК України вказані обставини не потребують доведення в рамках даної справи.
		Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.
		Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.
		 
		27.12.2007 позивач як клієнт та Акціонерний банк «ТАС-Бізнесбанк», правонаступником якого є відповідач, як банк уклали договір банківського рахунку (про здійснення розрахунково-касового обслуговування) № 163 (далі Договір банківського рахунку), за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточні рахунки та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинних нормативно-правових актів Національного банку України, а позивач оплачує ці послуги банку (а.с. 61-66 т. 1).
		Також, 27.12.2007 позивач як клієнт та Акціонерний банк «ТАС-Бізнесбанк», правонаступником якого є відповідач, як банк уклали договір про розрахункове обслуговуванні шляхом здійснення електронних платежів (далі Договір № 163), за умовами якого відповідач надав позивачу можливість застосовувати програмно-технічний комплекс «Клієнт-Інтернет-Банк», який забезпечує зв'язок позивача з програмно-технічними засобами відповідача, за допомогою якого позивач може створювати, шифрувати та відправляти відповідачу електронні розрахункові документи для здійснення платежів зі своїх рахунків у відповідача, одержувати у відповідача електронні банківські виписки зі своїх рахунків та іншу довідникову інформацію в електронному вигляді (а.с. 67-73 т. 1).
		28.12.2007 позивач як позичальник та Акціонерний банк «ТАС-Бізнесбанк», правонаступником якого є відповідач, як банк уклали кредитний договір № КР 42-2007 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого, із змінами і доповненнями, відповідач надає позивачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 3 000 000 грн. з терміном погашення не пізніше 25.12.2009 на поповнення обігових коштів, в т. ч. придбання обладнання.
		З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що на виконання  Кредитного договору відповідач надавав позивачеві кошти, в тому числі і в доларах США.
		07.07.2008 на підставі заяви  про продаж іноземної валюти № 3 від 07.07.2008 (далі Заява) відповідач здійснив операцію з продажу іноземної валюти в сумі 30 000 доларів США шляхом списання зазначених коштів з рахунку позивача та зарахування їх гривневого еквіваленту на рахунок позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіального валютного ордеру № 6432 від 07.07.2008 та меморіального ордеру № 19590 від 07.07.2007 (а.с. 102-103 т. 1).
		Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, просить визнати недійсною Заяву, яка, на його думку, за своєю правовою природою є договором комісій, посилаючись на те, що Заявка не містить всіх необхідних реквізитів, визначених Положенням про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженим Постановою Правління Національного Банку України від 05.03.2003 року №82, зокрема, коду заяви про продаж іноземної валюти, відбитку печатки та підписів відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки.
		Суд першої інстанції не визнав зазначені обставини як підставу для визнання Заявки  недійсною, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.
		Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 
		Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України). 
		Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. 
		Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. 
		Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.  Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 
		Частиною 8 ст. 181 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
		Тобто, у випадку недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, фактично договір між сторонами не укладено.
		Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
		Згідно з статтею 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
		Виходячи зі змісту Заяви вона за своєю правовою природою є правочином комісії, предметом якого є продаж відповідачем від свого імені  за рахунок позивача  іноземної валюти.
		Вимоги щодо оформлення заяв на продаж іноземної валюти на дату вчинення Заяви встановлювались Положенням про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженим Постановою Правління Національного Банку України від 05.03.2003 року №82 (далі Положення).
		Так, згідно п. 1.6 Положення (тут і далі в редакції, яка діяла на дату складення Заяви) платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів виписуються не менше ніж у двох примірниках з використанням технічних засобів або заповнюються від руки ручкою з чорним або синім чорнилом та обов'язково мають бути засвідчені підписами відповідальних осіб та відбитком печатки клієнта (крім фізичних осіб, які її не мають) на першому примірнику. Під час підписування не дозволяється використовувати факсиміле, а також робити будь-які виправлення.
		Пунктом 3.1 Положення встановлено, що заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів заповнюються українською мовою
		Відповідно до п. 3.4 Положення заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів обов'язково мають містити такі реквізити: 
		- найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує клієнта; 
		- код заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів відповідно до Державного класифікатора управлінської документації, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 N 1024; 
		- назву документа - «Заява про продаж іноземної валюти» або «Заява про продаж іноземної валюти або банківських металів»; 
		- дату складання заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); 
		- повну або скорочену назву клієнта, що збігається з назвою, яка заявлена ним у картці зі зразками підписів і відбитком печатки, місцезнаходження, номер телефону/факсу (для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові); 
		- номер рахунку в іноземній валюті або банківських металах, з якого клієнт доручає здійснити продаж іноземної валюти або банківських металів, найменування та код уповноваженого банку, що його обслуговує, у якому відкрито цей рахунок (для фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю, цей реквізит може не заповнюватися); 
		- назву іноземної валюти або виду банківського металу, що продається, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора; 
		- суму продажу іноземної валюти цифрами у разі продажу банківських металів зазначається маса банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою); 
		- мінімальний курс продажу (можливе зазначення «за курсом уповноваженого банку»); 
		- гривневий еквівалент іноземної валюти або банківських металів, що доручається продати відповідно до встановленого в заяві курсу (не заповнюється під час продажу іноземної валюти або банківських металів за курсом уповноваженого банку, що обслуговує клієнта); 
		- номер поточного рахунку в гривнях, на який потрібно зарахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти або банківських металів, найменування і код уповноваженого банку, у якому відкрито цей рахунок; 
		- відбиток печатки та підписи відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки (для фізичної особи, яка її не має, проставляється лише її підпис).
		Отже, враховуючи викладені вище приписи Положення, заява про продаж іноземної валюти має  бути складена українською мовою та обов'язково має містити відбиток печатки та підписи відповідальних осіб позивача.
		Вимоги щодо необхідності підписання Заяви уповноваженими особами та проставляння на ній відбитку печатки позивача,  визначенні в Положенні, кореспондуються зі ст. 207 ЦК України, згідно з якою правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
		Зі змісту Заяви слідує, що вона складна російською мовою та не містить ані підпису уповноваженої особи позивача ані відбитку печатки позивача, внаслідок чого Заява не може вважатися такою, щодо умов, викладених в якій, сторонами досягнуто згоди і яка породжує права та обов'язки для позивача та відповідача.
		З огляду на вказані обставини, враховуючи, що Заява за свою правовою природою є договором комісії і що вона не містить всіх встановлених законодавством необхідних  умов для її укладення, зокрема, не підписана уповноваженими представниками позивача та  не скріплена його печаткою, фактично зазначений правочин є неукладеним.
		За правилами ст. 236 ЦК України, правочин, у випадку визнання його судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		Тобто, визнаний недійсним може бути лише вчинений правочин (укладений договір), тобто такий, що фактично відбувся.
		Така правова позиція викладена в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, де зазначено, що:
		- відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено;
		- у зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо);
		- зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації;
		-  встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
		Отже, заява про продаж іноземної валюти № 3 від 07.07.2008 є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а відтак, в задоволенні позовних вимог про визнання її недійсною слід відмовити.
		Щодо посилань відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, на те, що в Заяві відбиток печатки та підписи відповідальних осіб клієнта заміняє «електронний ключ», про що сторонами погоджено в Договір № 163 та можливість чого встановлена в п. п. 1.7, 4.5 Положення, слід зазначити таке.
		Згідно з п. 1.7 Положення платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів можуть бути оформлені та подаватися клієнтом до уповноваженого банку як на паперових носіях, так і у формі електронних розрахункових документів засобами програмно-технічного комплексу «клієнт-банк» (якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремій угоді з клієнтом). Платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів можуть подаватися до уповноваженого банку у формі електронних розрахункових документів лише у випадках, зазначених у пункті 4.5 цього Положення.
		Згідно з п. 4.5 Положення платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів надсилаються клієнтом до уповноваженого банку, що його обслуговує, в електронному вигляді лише в разі: 
		- перерахування коштів або банківських металів з власного поточного рахунку на погашення заборгованості за кредитом, наданим уповноваженим банком, що обслуговує платника; 
		- продажу іноземної валюти або банківських металів на МВРУ; 
		- купівлі іноземної валюти або банківських металів на МВРУ. Заява про купівлю іноземної валюти приймається до виконання лише після подання до уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, документів, які є підставою для купівлі іноземної валюти; 
		- здійснення переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь бенефіціара. Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах приймається до виконання лише після подання до уповноваженого банку, що обслуговує клієнта, документів, які підтверджують законність здійснення платежу. 
		Документи, які підтверджують законність здійснення платежу, можуть не надаватися, якщо платник здійснює переказ у межах України із свого поточного або депозитного рахунку на такі цілі: поповнення свого поточного (карткового), вкладного (депозитного) рахунків; погашення кредиту.
		Виходячи зі змісту п. 1.7 Положення, можливість подання заяви про продаж іноземної валюти в електронному вигляді можлива лише у випадку, якщо це визначено в договорі банківського рахунку або в окремій угоді з клієнтом.
		Предметом Договору № 163 є надана банком клієнту можливість застосовувати програмно-технічний комплекс «Клієнт-Інтернет-Банк», який забезпечує зв'язок позивача з програмно-технічними засобами відповідача і за допомогою якого позивач може, зокрема, створювати, шифрувати та відправляти відповідачу електронні розрахункові документи для здійснення платежів зі своїх рахунків у відповідача, тобто сторонами погоджена можливість електронного передання лише розрахункових документів.
		Згідно з п. 1.35 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.
		Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 встановлено, що розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
		Проте, заява про продаж іноземної валюти не є розрахунковим документом в розумінні законодавства, тому на її передання не розповсюджуються умови Договору № 163.
		Сторонами не надано доказів існування між сторонами будь-яких інших правочинів, які б передбачали можливість передачі заяві про продаж іноземної валюти за допомогою застосування  програмно-технічного комплексу «Клієнт-Інтернет-Банк».
		Вказані вище факти, а саме те, що умови Договору № 163 не розповсюджуються на правовідносини сторін з подання заяв про продаж іноземної валюти та те, що між сторонами відсутні будь-які інші правочини, які б передбачали можливість електронної передачі заяв про продаж іноземної валюти, також встановлена рішення господарського суду від  31.10.2012 в справі № 5011-48/12283-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н2О» до Публічного акціонерного товариства «ТАСкомбанк» про визнання недійсним договору, яке набрало законної сили, а отже, в силу приписів ст. 35 ГПК України вказані обставини не потребують доведення в рамках даної справи.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є вірним по суті і, незалежно від підстав відмови у позові, скасуванню не підлягає.
		З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Н2О» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2012 у справі № 5011-8/13685-2012 залишається без змін.
		Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Н2О».
		Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд          
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Н2О» на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2012 у справі № 5011-8/13685-2012 залишити без задоволення.
		2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2012 у справі № 5011-8/13685-2012 залишити без змін.
		3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи  № 5011-8/13685-2012.
		 
		Повний текст постанови складено:                     23.01.2013
		 
		Головуючий суддя                                                            Калатай  Н.Ф. 
		 
		Судді                                                                                Баранець  О.М.
		 
		                                                                                Пашкіна С.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...