Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5015/2187/12(5015/6097/11 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2013. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2013.
Дата набрання законної сили: 22.01.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		                                                                                                                                            ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.01.13                                                             Справа  № 5015/2187/12(5015/6097/11 
		 
		Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
		головуючого-судді                                                                       Хабіб М.І.
		суддів                                                                                             Гриців В.М.
		          Зварич О.В.
		при секретарі судового засідання  Бараняк Н.Я., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Соренсен і Хаар" Датської компанії "Концепт Партнерс", б/н від 26.09.2012 року 
		на рішення господарського суду Львівської області від 30.08.2012 року
		у справі № 5015/2187/12(5015/6097/11)
		за позовом: Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина", м. Львів 
		до відповідача: дочірнього підприємства "Соренсен і Хаар" Датської компанії "Концепт Партнерс", м. Львів 
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Західні ворота", м. Львів
		про зобов'язання надати завірені копії документів,  які містять екологічну інформацію
		 
		За участю представників:
		позивача: Алексєєва Є.А. - представник (довіреність в матеріалах справи);
		відповідача: Єжов О.Ю. -представник (довіреність в матеріалах справи);
		третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Алексєєва Є.А. - представник (довіреність в матеріалах справи).
		 
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 19.10.12р. (головуюча суддя -Дубник О.П., судді: Скрипчук О.С., Процик Т.С.) прийнято апеляційну скаргу ДП "Соренсен і Хаар" Датської компанії "Концепт Партнерс"до провадження, справу призначено до розгляду на 06.11.2012 р.
		У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Дубник О.П., розпорядженням керівника апарату суду №141 від 05.11.12р. призначено повторний автоматизований розподіл справи №5015/2187/12(5015/6097/11) та розподілено до розгляду судді -доповідачу Хабіб М.І.
		Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.12р. у склад колегії для розгляду справи №5015/2187/12(5015/6097/11) і введено суддів Гриців В.М. та Якімець Г.Г.
		У зв'язку з перебуванням судді Гриців В.М. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.12р. у склад колегії суддів для розгляду справи замість судді Гриців В.М., введено суддю Скрипчук О.С.
		Розпорядженням голови суду від 11.12.2012р.  у зв'язку з перебуванням судді Скрипчук О.С. у відпустці та   зайнятістю судді Якімець Г.Г. в іншому судовому засіданні у склад колегії замість суддів Скрипчук О.С. та Якімець Г.Г. введено суддів Гриців В.М. та Зварич О.В.
		           Розгляд справи 11.12.2012р. розпочато спочатку.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду Львівської області від 30.08.2012 року у справі № 5015/2187/12(5015/6097/11) (головуючий суддя Артимович В.М., судді Морозюк А.Я., Цікало А.І.) позовні вимоги Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" задоволено повністю.
		Зобов'язано відповідача надати Міжнародній благодійній організації "Екологія-Право-Людина" завірені копії документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами, розроблені ТОВ "Ріал-Плюс" згідно з договором №21 від 26.05.2009 року,  та звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ДП "Соренсен і Хаар" Датської компанії "Концепт Партнерс", на підставі яких відповідач отримав дозвіл №4610137500-84 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області 26.10.2009 року.
		Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про інформацію", ст.ст.1,2 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Зокрема, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач є суб'єктом господарювання, що володіє інформацією про стан довкілля та являється розпорядником запитуваної інформації, відтак, зобов'язаний надавати достовірну, точну та повну інформацію.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник вказує, зокрема, що в своєму запиті № 492 від 27.05.2011р. позивач не вимагав направлення йому завірених копій документів, якими обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, розроблені ТОВ "Ріал Плюс", та завірених копій звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин. Вказані вимоги позивач заявив в заяві про зменшення та уточнення позовних вимог від 05.12.11р., тому апелянт вважає, що посилання позивача на відмову у наданні екологічної інформації, зазначеної в заяві від 05.12.11р., та на порушення його прав, не підтверджені жодними доказами. Поряд з тим зазначає, що позивачем не надано доказів щодо наявності у відповідача на час розгляду справи інформації, яка запитувалась позивачем.
		Позивач відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, в судовому засіданні  представник позивача заперечив проти доводів скаржника, зазначив, що  в порушення норм  Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про інформацію", Закону України "Про доступ до публічної інформації" не надав на запит позивача  запитуваної інформації, яка є публічною. Також пояснив, що в ході розгляду справи позивачу стало відомо, які конкретно документи має відповідач, тому в заяві від  05.12.11р. уточнив свої позовні вимоги.
		В судове засідання 22.01.2013р. представники сторін з'явилися та підтримали свої доводи.
		Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне. 
		Відповідно до п.2.1 Статуту Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина", зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.03.1999 року, метою створення і діяльності позивача є надання допомоги у захисті екологічних прав фізичним і юридичним особам, захист довкілля, сприяння розвитку природоохоронної справи та розвитку екологічної освіти, науки та культури. 
		Однією з форм здійснення  благодійної діяльності позивача є здійснення  громадського  екологічного контролю, громадського управління у галузі охорони навколишнього природного середовища (п.п. 2.3.11, 2.3.12   п. 2.3 статуту).
		У зверненні  від 23.05.2011 року, адресованому позивачеві ( т.1 ,а.с.35), голова об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Західні ворота" повідомив,  що з територією багатоквартирного житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 134а, безпосередньо межує деревообробне виробництво, діяльність якого заважає нормальному проживанню мешканців будинку, оскільки підприємство працює цілодобово, що спричиняє поширення на територію будинку шуму, пилу та неприємного запаху. У зв'язку з цим  просив звернутися від імені ОСББ і всіх власників квартир у контролюючі органи і з'ясувати, яке виробництво знаходиться біля зазначеного будинку, чи отримав відповідний суб'єкт господарювання усі необхідні дозвільні документи на проведення такої діяльності, чи дотримується він  вимог і обмежень, встановлених у таких дозвільних документах. Також просив провести аналіз відповідності здійснюваної деревообробним підприємством діяльності вимогам чинного законодавства в сфері екологічної безпеки та санітарного благополуччя, а у   разі необхідності, звернутися від імені ОСББ до суду для захисту права на безпечне для життя і здоров'я довкілля мешканців будинку. 
		На підставі названого звернення позивач надіслав відповідачу запит від 27.05.2011р.  за № 492 (т.1 а.с. 16), в якому, посилаючись на ЗУ "Про доступ до публічної інформації" та ЗУ "Про інформацію", просив надати можливість ознайомитися: із документами, якими обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; висновком органів санітарно-епідеміологічного нагляду на ці документи; інвентаризацією стаціонарних джерел викидів; документами, що обґрунтовують розміри санітарно-захисної зони, та іншими документами підприємства, що містять екологічну інформацію. 
		Листом №116 від 07.06.2011р. (а.с. 17, 23) відповідач відмовив  в задоволенні  запиту позивача з тих підстав, що запитувана інформація не є публічною  і  підприємство не є її розпорядником, у зв'язку з чим рекомендував звернутись з аналогічним запитом до суб'єкта владних повноважень, який є розпорядником запитуваної інформації. 
		 
		Відмова відповідача стала підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом до дочірнього підприємства "Соренсен і Хаар" Датської компанії "Консепт Партнерс" про зобов'язання відповідача надати позивачу можливість ознайомитися та зробити копії із документів, якими обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, висновку органів санітарно-епідеміологічного нагляду на ці документи, документів інвентаризації стаціонарних джерел викидів, документів, які обґрунтовують розміри санітарно-захисної зони та інших документів підприємства, що містять екологічну інформацію. В позовній заяві  як на підставу своїх вимог позивач посилається на ст.25-1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.13 ЗУ "Про інформацію", ст.ст. 13,14 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", ст.2 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля., ратифікованої Україною в 1999р. 
		05.12.2011р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про зменшення та уточнення позовних вимог, в якій просив зобов'язати відповідача надати завірені копії документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ДП "Соренсен і Хаар" Датської компанії "Концепт Партнерс", розроблені ТОВ "Ріал Плюс" згідно договору №21 від 26.05.2009 року та Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на дочірньому підприємстві "Соренсен і Хаар" Датської компанії "Концепт Партнерс", на підставі яких ДП "Соренсен і Хаар" отримав дозвіл №4610137500-84 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області 26.10.2009 року.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, на підставі висновку Санітарно-епідеміологічного загону (регіонального) МО України №12 від 30.09.2009р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області 26.10.2009р..відповідачу виданий дозвіл №4610137500-84 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (т1, а.с.36-49). У згаданому висновку №12 вказано, що документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ДП "Соренсен і Хаар" Датської компанії "Концепт Партнерс", розроблені ТОВ "Ріал Плюс" згідно  з договором №21 від 26.05.2009 р., укладеним ТОВ "Ріал Плюс" та ДП "Соренсен і Хаар". В цьому ж висновку є посилання на Звіт з інвентаризації викидів.
		Крім того, місцевим судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.12.2011 р. одними із видів діяльності відповідача - ДП "Соренсен і Хаар" Датської компанії "Концепт Партнерс" є виробництво меблів, лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини.
		Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 9 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" кожний громадянин України має право на вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом.
		Згідно з п. "в" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні права громадян забезпечуються в т. ч. участю громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища.  
		У відповідності до п. п. "д", "і" ст. 21 цього Закону громадські природоохоронні об'єднання мають право, зокрема, вільного доступу до екологічної інформації; оскаржувати в установленому законом порядку рішення про відмову чи несвоєчасне надання за запитом екологічної інформації або неправомірне відхилення запиту та його неповне задоволення.
		 
		Згідно зі ст. 4 Закону України "Про інформацію" суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень. 
		Відповідно до ст. 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації" суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема, запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень.
		Отже, позивач є суб'єктом інформаційних відносин, запитувачем інформації. 
		 
		Статтею 1 згаданого Закону встановлено, що інформація -це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, а документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
		Статтею 10 Закону України "Про інформацію" визначені види інформації за змістом, до яких відноситься також і інформація про стан довкілля (екологічна інформація).
		Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об'єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (ч.3 ст.13 Закону України "Про інформацію"). 
		 
		Статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		 
		Нормою ч. 2 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які, зокрема, володіють інформацією про стан довкілля; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
		   
		Згідно з пунктом 6 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації. 
		В силу ст. 20 Закону України "Про інформацію" за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
		Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України "Про інформацію" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. 
		До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені, зокрема, відомості про стан довкілля (ч. 4 ст. 21 Закону України "Про інформацію").
		         
		Відповідно до ст. 13 Закону України "Про інформацію" інформація про стан довкілля (екологічна інформація) - відомості та/або дані про: 
		- стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими; 
		- фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
		- стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля; 
		- інші відомості та/або дані.
		Правовий режим інформації про стан довкілля (екологічної інформації) визначається законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		 
		Так, статтею 25 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що  інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про: стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівня їх забруднення; біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища; джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей; загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей; екологічні прогнози, плани і програми, заходи в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища; витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля. (ст. 25 Закону України 
		В силу частини 1 ст. 25-1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, діяльність яких може негативно вплинути або впливає на стан навколишнього природного середовища, життя і здоров'я людей, зобов'язані забезпечувати вільний доступ населення до інформації про стан навколишнього природного середовища.
		 
		Відповідно до ст.1 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля,  яка ратифікована Законом України № 832-ХІV від 06.07.1999 р., метою сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров'я та добробуту, кожна зі Сторін гарантує права на доступ до інформації, на участь громадськості в процесі прийняття рішень і на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, відповідно до положень цієї Конвенції.
		В статті 2 Конвенції наведені визначення, застосовані для цілей цієї Конвенції. Так, "Сторона" означає договірну Сторону цієї Конвенції, якщо в тексті немає іншого визначення; "Державний орган" означає: а) урядовий орган на національному, регіональному та іншому рівні; б) фізичні, чи юридичні особи, які виконують державні адміністративні функції згідно з національним законодавством, включаючи конкретні обов'язки, види діяльності та послуги, що мають відношення до навколишнього середовища; в) будь-які інші фізичні або юридичні особи, на які покладено виконання державних обов'язків чи функцій, або які надають населенню послуги, що мають відношення до навколишнього середовища, під наглядом органу або особи, зазначених вище у підпунктах а) чи б); г) заклади будь-якої регіональної організації економічної інтеграції, зазначені в статті 17, які є Стороною цієї Конвенції. 
		Виходячи з наведених вимог чинного законодавства, слід зазначити, що Конвенція хоч і покладає обов'язок щодо надання екологічної інформації на державні органи, однак не обмежує та не звільняє відповідних суб'єктів (у даному випадку конкретне підприємство) від виконання вимог національного законодавства щодо надання екологічної інформації (ст.25-1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
		       
		         Матеріалами справи підтверджено, що на підставі звернення  ОСББ "Західні ворота" позивач, керуючись Законами України "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", звернувся  до відповідача із запитом № 492 від 27.05.2011 року, в якому просив надати можливість ознайомитися: із документами, якими обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; висновком органів санітарно-епідеміологічного нагляду на ці документи; інвентаризацією стаціонарних джерел викидів; документами, що обґрунтовують розміри санітарно-захисної зони, та іншими документами підприємства, що містять екологічну інформацію, та зняти копії  цих документів. Відповідач відмовив  позивачу у  наданні  інформації з тих підстав, що запитувана позивачем інформація не є публічною інформацією, а сам відповідач не є її розпорядником.
		       
		       Однак, з аналізу названих вище норм законодавства випливає, що запитувана позивачем інформація є публічною, а відповідач є  її розпорядником і зобов'язаний  надавати достовірну, точну  та повну інформацію. Отже, відмова у наданні позивачу  інформації є неправомірною.
		Щодо доводів відповідача про те, що  в своєму запиті № 492 від 27.05.2011 р позивач не вимагав направлення йому завірених копій документів, які містять екологічну інформацію, тому право позивача не порушене, то,  на думку апеляційного суду, ці доводи є необґрунтовані. Своєю протиправною відмовою  відповідач порушив право позивача на отримання  екологічної інформації, а саме: позбавив позивача можливості ознайомитися з документами, які  містять екологічну інформацію, в т.ч. з документами, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ДП "Соренсен і Хаар" Датської компанії "Концепт Партнерс", розробленими ТОВ "Ріал Плюс" згідно  з договором №21 від 26.05.2009 р., укладеним ТОВ "Ріал Плюс" та ДП "Соренсен і Хаар",  звітом з інвентаризації викидів, та зняти копії цих документів. За таких обставин апеляційний суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання відповідача надати копії  названих документів, які містять екологічну інформацію,  є правомірною та відповідає способам захисту порушеного права, встановленим законом. 
		        Матеріалами справи підтверджено, що  документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів та які містять екологічну інформацію, створені на замовлення та за кошти відповідача. На підставі цих документів відповідачу був виданий дозвіл №4610137500-84 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Відтак, відповідач є власником  цих документів, тому його доводи про  ненадання позивачем доказів  наявності у відповідача на час розгляду справи документів, що містять екологічну інформацію, не можуть братися до уваги.
		        Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду та вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
		       Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		     В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна   довести   ті обставини, на   які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		       Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		  Скаржником не доведено наявності підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги.      
		    Апеляційний суд вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, правильно застосовані норми процесуального та матеріального права, тому рішення належить залишити без змін, а  апеляційну скаргу без задоволення. 
		  Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Рішення господарського суду Львівської області від 30.08.2012 року у справі №5015/2187/12(5015/6097/11) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		2.  Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
		3.    Справу повернути до місцевого господарського суду.
		 
		Головуючий-суддя                                                                                                        Хабіб М.І.
		суддя                                                                                                                    Гриців В.М.
		 
		           суддя                                            Зварич О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...