Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6/19/2012/5003 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.01.2013. Забезпечено надання загального доступу: 28.01.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
		 "23" січня 2013 р.                                                                                    Справа № 6/19/2012/5003  
		Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:
		ГоловуючогоМирошниченка С.В.,СуддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р.у справі№ 6/19/2012/5003 господарського суду Вінницької областіза позовомХмільницької міської радидоАгропромислового науково-виробничого підприємства "Візит"простягнення 307 569,22 грн.та за зустрічним позовомАгропромислового науково-виробничого підприємства "Візит"доХмільницької міської радипровнесення змін до Угоди № 28 від 12.03.2010 р.
		За участю представників:позивача:не з'явилися;відповідача:не з'явилися;
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.05.2012 р. (суддя Говор Н.Д.) у справі № 6/19/2012/5003 в позові Хмільницької міської ради до Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" про стягнення 307569,22 грн. відмовлено.
		Зустрічний позов Агропромислового науково виробничого підприємства "Візит" до Хмільницької міської ради задоволено. Внесено зміни до Угоди   № 28   від 12.03.2010 р., укладеної між Хмільницькою міською радою та АП НВП "Візит", шляхом виключення з Угоди пункту 3.2.5. та внесення до неї пункту   3.2.6. в наступній редакції:   "Зобов'язання, виконані до внесення змін   в Угоду, поверненню не підлягають.   Невиконані зобов'язання   на момент внесення змін в Угоду, виконанню не підлягають.
		Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. (судді: Коломис В.В., Огороднік К.М., Тимошенко О.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким первісні позовні вимоги задоволено частково, а в задоволенні зустрічного відмовлено.
		Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Агропромислове науково-виробниче підприємство "Візит" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
		Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
		12 березня 2010 р. між Хмільницькою міською радою та АП НВП "Візит" була укладена Угода № 28 (далі - угода, т.1, а.с.46), предметом якої є діяльність сторін, направлена на реконструкцію існуючих корпусів санаторію "Радон" з їх переоснащенням та розширенням, а також будівництвом їдалень, лікувально-діагностичних, спортивно-оздоровчих корпусів з організацією двох санаторно-курортних корпусів по вул. 1-го Травня,1 в м. Хмільник.
		Відповідно до  п. 3.2 угоди сторона-2 виконує функції замовника та інвестора реконструкції об'єкту; виконує всі технічні умови для забезпечення введення об'єкту до експлуатації; забезпечує технічний та авторський нагляд за реконструкцією об'єкту; несе відповідальність за дотримання термінів реконструкції об'єкту; передає стороні-1 на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницьк кошти в сумі 367 190, 33 грн. згідно до розрахунку. Сплата проводиться щомісячно рівними частинами від загальної суми до 31.12.2010 р.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов вищевказаної угоди зобов'язання по сплаті коштів пайового внеску виконав частково, сплативши лише 100000,00 грн., що в свою чергу підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою фінансового управління Хмільницької міської ради.
		Враховуючи викладене, Хмільницька міська рада звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 268190,22 грн., 28554,33 грн. пені та 10824,67 грн. відсотків річних.
		В свою чергу, Агропромисловим науково-виробничим підприємством "Візит" була подана зустрічна позовна заява про внесення змін до Угоди від 12.03.2010 року.
		Відмовляючи в первісному та задовольняючи зустрічний позов, місцевий господарський суд виходив з того, що зміна угоди шляхом внесення до неї умови про звільнення замовника будівництва медичного і оздоровчого призначення від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідає вимогам ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.7 розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, та приймаючи нове, яким первісний позов задоволено частково, а в зустрічному відмовлено, апеляційний господарський суд виходив з того, що укладаючи угоду сторони погодили, що плата пайового внеску відповідачем (за первісним позовом) проводиться щомісячно рівними частинами від загальної суми до 31.12.2010 р. згідно графіку. Тобто, строк виконання зобов'язання в відповідача  (за первісним позовом) настав 31.12.2010 р., тоді як Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" набрав чинності лише 12.03.2011 р., що в свою чергу, унеможливлює застосування вказаного закону до даних правовідносин.
		Але, з таким висновком суду апеляційної інстанції Вищий господарський суд України погодитись не може, з огляду на наступне.
		Так, відповідно до п. 5.3 Угоди від 12.03.2010 р., угода діє з моменту її підписання та до закінчення виконання Сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань та розрахунків.
		При цьому, як встановлено судами, відповідач (за первісним позовом) на момент набрання чинності Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов'язання щодо сплати пайового внеску не виконав, а отже, договір не припинив свою дію.
		Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертої цієї статті.
		Зокрема, п.2 ч. 4 цієї статті встановлено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в акті готовності об'єкта підтверджено належність об'єктів, стосовно яких була укладена Угода про пайову участь, до будівель медичного та оздоровчого призначення.
		Пунктом 7 розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, якщо договором про пайову участь, який укладено до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом.
		Отже, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що Угода № 28 від 12.03.2010 р. може бути змінена на підставах, встановлених вище зазначеним законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		Разом з тим, суд першої інстанції вірно врахував положення Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 р. (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), у якому зазначено, що "Конституційний суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
		Оскільки пунктом 7 розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлена пряма вказівка на зворотню дію в часі щодо умов цього Закону щодо договорів про пайову участь, які не виконані на поточний момент, вони мають бути приведені у відповідність до вимог цього закону. 
		Отже, місцевим господарським судом вірно зазначено, що зміна Угоди шляхом внесення до неї умови про звільнення замовника будівництва медичного і оздоровчого призначення від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідає вимогам ст. 40 "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 7 розділу V Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"
		Враховуючи наведене, вірним є також висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача обов'язку перерахувати пайовий внесок.
		З урахуванням наведеного, касаційна інстанція вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Вінницької області від 14.05.2012 р. - залишенню в силі.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит" задовольнити.
		Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. скасувати.
		Рішення господарського суду Вінницької області від 14.05.2012 р. у справі № 6/19/2012/5003 залишити в силі.
		 
		Головуючий суддяС.В. МирошниченкоСуддіТ.Л. Барицька  О.О. Хрипун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...