Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-39/12061-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.01.2013. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2013.
Дата набрання законної сили: 28.01.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  5011-39/12061-2012 28.01.13
		За позовом     Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 
		до                Комунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації   
		третя особа, яка не заявляє самостійних 
		вимог на предмет спору на стороні 
		відповідача  Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.                                  
		про                   стягнення 1760190,59 грн. 
		 
		                                                                                                                  Судді   Гумега О.В. (головуючий)
		                                                                                                                               Картавцева Ю.В.
		                                                                                                                               Полякова К.В.
		 
		Представники: 
		Від позивача:  Герасименко І.В., довіреність № 384  від 28.12.2012 р.
		Від відповідача:  Ядчишин О.В., довіреність № 4-07 від 03.01.2013 р.;
		                  Розум А.Г, довіреність № 48-07  від 14.01.2013 р.;
		                  Бакуменко А.П., довіреність № 6-07  від 03.01.2013 р.;
		Від третьої особи:  Печена Л.Р., за довіреністю № 17 (№ 137/38) від 10.01.2013 р.
		 
		 
		                                                         ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві ради   (відповідач) про стягнення 1615792,61 грн. основного боргу, 2729,47 грн. інфляційних втрат, 28341,88 грн. трьох відсотків річних, 113326,64 грн. пені, а всього 1760190,59 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2012 р.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012 р. було порушено провадження у справі № 5011-39/12061-2012 та призначено її до розгляду на 01.10.2012 р. на 10:50 год.
		01.10.2012 р. через відділ діловодства суду, представник відповідача подав відзив на позов, яким проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, оскільки: постачання холодної води на підігрів спірним договором не передбачено; на балансі відповідача жодного теплового пункту не перебуває; кошти, сплачені мешканцями за холодну воду на підігрів відповідач не отримує. При цьому відповідач зазначив, що заборгованість за спожиті послуги власників (орендарів) нежитлових приміщень в сумі 33041,39 грн. (включена позивачем до розгорнутого розрахунку позовних вимог за кодом 9-1656) була погашена відповідачем ще в липні 2012 р., що підтверджується платіжним дорученням від 06.07.2012 р. № 2012, яке в якості додатку додано до відзиву на позов. 
		01.10.2012 р. через відділ діловодства суду, представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
		Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 01.10.2012 р.,  подав  заяву про відсутність подібного спору та клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено. Заява та клопотання були передані до відділу діловодства суду для їх подальшої реєстрації відповідно до п.п. 2.4 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.). 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 р., на підставі ст.ст. 27, 77, 86 ГПК України, розгляд справи відкладено на 22.10.2012 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті  Києві державної адміністрації.
		09.10.2012 р. через відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.
		Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 22.10.2012 р., позов підтримав та надав пояснення по суті спору.
		Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 22.10.2012 р., проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі та надав пояснення по суті спору. 
		Представники позивача та відповідача в судовому засіданні, призначеному на  22.10.2012 р., подали спільне клопотання про продовження термінів розгляду справи. Судом клопотання задоволено та передано до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації відповідно до п.п. 2.4. п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України  № 18 від 26.12.2011 р.
		Представник третьої особи в судове засідання 22.10.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 01.10.2012 р. не  виконав, про дату і час проведення судового процесу був повідомлений належним чином.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 р., на підставі ст.ст. 69, 77, 86 ГПК України, продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 05.11.2012 р. о 11:50 год. 
		24.10.2012 р. через відділ діловодства суду представник позивача подав письмові пояснення у справі № 5011-39/12061-2012, відповідно до яких звернув увагу суду на те, що відповідач не підтвердив свої заперечення щодо обсягів отриманих ним послуг жодними з передбачених спірним договором документами, зокрема, Журналом обліку споживання води (п. 2.1.5 договору). Також позивач зазначив, що відповідно до умов спірного договору відповідач зобов'язаний надавати повну і достовірну інформацію (дислокацію об'єктів), яка є невід'ємною частиною договору, щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водоспоживання, приєднаних до міських комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або які знаходяться у його повному господарському віданні (п. 3.3.1 договору); фактично дислокація до договору містить перелік теплових пунктів, які перебували на балансі відповідача на час укладення спірного договору, тоді як належних доказів передачі цих теплових пунктів на баланс іншим підприємствам відповідач суду не надав, тощо. Крім того, позивач вказав, що між сторонами даної справи вже розглядалась справа № 52/237-35/143-2012 про стягнення з відповідача заборгованості за водопостачання та водовідведення за спірним договором за попередній період. 
		В судовому засіданні, призначеному на 05.11.2012 р., судом залучені до матеріалів справи письмові пояснення у справі № 5011-39/12061-2012, подані представником позивача через відділ діловодства суду 24.10.2012 р. 
		Представник відповідача судовому засіданні, призначеному на 05.11.2012 р., подав пояснення на виконання вимог ухвали суду від 22.10.2012 р., відповідно до яких повідомив про розгляд господарськими судами справ № 41/498-8/58 та № 52/237-35/143-2012, предметом спору в яких були вимоги про стягнення заборгованості відповідача за надані позивачем послуги на підставі Договору № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 р. за попередні періоди заборгованості, ніж у справі № 5011-39/12061-2012.
		Представник третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 05.11.2012 р., подав пояснення, відповідно до яких вимоги позовної заяви вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, третя особа не вважає такими, що відповідають дійсності, твердження позивача про те, що позивач надає послуги з водопостачання та водовідведення відповідачу та останній їх оплачує. На думку третьої особи, відповідач є споживачем холодної води і водовідведення тільки для власних потреб та не може відповідати за якість цих послуг перед іншими споживачами та у нього відсутня можливість розраховуватись за отриману власниками та квартиронаймачами житлових приміщень послугу з водопостачання та водовідведення. Третя особа також зазначила, що опосередкованими учасниками договірних відносин між позивачем та відповідачем є балансоутримувач - КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (третя особа), КП "ГІОЦ" (в частині порядку розрахунків), власники (квартиронаймачі) житлових приміщень, орендарі (власники) нежитлових приміщень (в частині споживання) та бюджет (в частині компенсації пільг та субсидій). 
		Вищенаведені пояснення відповідача та третьої особи були залучені до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для їх подальшої реєстрації відповідно до п.п. 2.4 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. 
		Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 05.11.2012 р., подав клопотання про витребування додаткових доказів, а саме: про витребування у ПАТ "АК "Київводоканал" методики нарахувань обсягів питної води, поданої до теплових пунктів, в яких не знімались показники засобів обліку, та відповідних підтверджуючих документів надання відповідних послуг.
		Представник третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 05.11.2012 р., подав клопотання про зобов'язання позивача: надати суду детальний розрахунок виставлених сум за питну воду (вода та стоки), при цьому вказати, чи входить в зазначену суму вода, що йде на виготовлення гарячої води, а якщо так, то вказати її розмір; повідомити, яка сума коштів із сплачених за спожиті послуги, що надані ПАТ "АК "Київводоканал", надійшла на рахунок позивача від КП "ГІОЦ", а яка іншим способом (які суми та від кого саме).
		Вищенаведені клопотання відповідача та третьої особи судом задоволені та передані до відділу діловодства суду для їх подальшої реєстрації відповідно до п.п. 2.4 п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.
		В судовому засіданні, призначеному на 05.11.2012 р., представник позивача надав усні пояснення по суті спору.
		Представники третьої особи та відповідача в судовому засіданні 05.11.2012 р. надали усні запереченні проти заявлених позовних вимог.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 р. розгляд справи було відкладено на 19.11.2012 р. о 09:30 год., зобов'язано сторони надати додаткові докази по справі.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 р. було ухвалено здійснювати розгляд справи № 5011-39/12061-2012 колегіально у складі трьох суддів.
		Розпорядженням   Заступника  Голови  Господарського  суду  міста  Києва  від  19.11.2012  р. для здійснення колегіального розгляду справи № 5011-39/12061-2012 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Картавцева Ю.В., Полякова К.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 р. справа № 5011-39/12061-2012 прийнята до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Картавцева Ю.В., Полякова К.В., розгляд справи призначений на 10.12.2012 року о 14:10 год. 
		07.12.2012 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав супровідний лист № б/н від 07.12.2012 р. про залучення документів до матеріалів справи, серед яких: службова записка № 2277/08-3736-12 від 16.11.2012 р., Дислокація про водопостачання орендарів, які знаходяться на обслуговуванні в КП "Залізничне" станом на 01 квітня 2008 р., Дислокація житлових будинків, які знаходяться на обслуговуванні в КП "Залізничне" станом на 01 квітня 2008 р., зведені відомості розщеплення сплат (холодна вода, водовідведення гарячої води, вода для підігріву) за період з 04.05.2011 р. по 27.06.2012 р., постанова Вищого господарського суду України від 27.11.2012 р. по справі № 52/237-35/143-2012 (в копіях).
		В судовому засіданні, призначеному на 10.12.2012 р., представники відповідача подали клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Судом клопотання задоволено та передано до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації відповідно до п.п. 2.4. п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України  № 18 від 26.12.2011 р.
		В судовому засіданні, призначеному на 10.12.2012 р., відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 14.01.2013 р. о 13:45 год.
		14.12.2012 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволено.
		08.01.2013 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав доповнення до відзиву на позов. Зокрема, до викладеного у відзиві на позов, відповідач додав, що позивач не належно виконує свої зобов'язання щодо проведення метрологічної повірки засобів обліку води, про що відповідач звертався до позивача з відповідними листами, що, в свою чергу, ставить під сумнів правильність показників обліку поставленої води, а тому, на думку відповідача, не можливо визначити обсяг холодної води на підігрів гарячої, яка була поставлена до житлових будинків, які знаходяться на обслуговуванні відповідача. Відповідач з посиланням на наданий позивачем розгорнутий розрахунок позовних вимог вказав, що заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення для власних потреб та за спожиті послуги власників (орендарів) нежитлових приміщень у відповідача відсутня, а тому в задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю.   
		08.01.2013 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав супровідний лист № б/н від 08.01.2013 р. про залучення документів до матеріалів справи, серед яких, зокрема, Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2008 №310088, журнали обліку споживання (в копіях).
		В судове засідання, призначене на 14.01.2013 р., з'явились представники сторін та третьої особи.
		Представник третьої особи в судовому засіданні 14.01.2013 р. подав додаткові пояснення, в яких, зокрема, вказав на суттєву різницю в нарахуваннях за послуги з водопостачання та водовідведення за даними позивача та за даними відповідача. Зокрема, за даними відповідача, заборгованість останнього перед позивачем станом на 01.11.2012 р. становить 1818619,54 грн., в т.ч.: гаряче водопостачання - 899195,37 грн. (при місячному нарахуванні 795333,37 грн.) та холодне водопостачання та водовідведення - 919424,17 грн. (при місячному нарахуванні 608917,17 грн.). При цьому, третя особа зазначає, що умовами Договору № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 р. не регулюється постачання холодної води на виготовлення гарячої води, матеріали справи не містять доказів наявності на балансі КП "Залізничне" теплових пунктів (бойлерів), відомість КП ГІОЦ щодо розщеплення сплачених населенням коштів за житлово-комунальні послуги є одним з доказів відсутності у КП "Залізничне" заборгованості перед позивачем,  тощо.
		В судовому засіданні 14.01.2013 р. судом відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом судді № 14804756 (а.с. 28 т. 1) встановлено, що вірним найменуванням відповідача станом на час вирішення спору є Комунальне підприємство "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, при цьому представники відповідача підтвердили, що відповідна зміна найменування відповідача не є його реорганізацією, а рівно не потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в ч. 3 ст. 25 ГПК України.
		Представник позивача  в судовому засіданні 14.01.2013 р. надав усні  пояснення  по  суті  заявлених  позовних  вимог, позовні  вимоги  підтримав  повністю. 
		Представники відповідача в судовому засіданні 14.01.2013 р. надали усні заперечення щодо  заявлених  позовних  вимог   та  просили  повністю відмовити  позивачу  в  позові.  
		Представники третьої особи в судовому засіданні 14.01.2013 р. підтримали заперечення представників відповідача щодо заявлених позовних вимог.
		Заслухавши надані представниками сторін та третьої особи пояснення по суті спору, суд прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів до матеріалів справи.
		Представник відповідача в судовому засіданні 14.01.2013 р. подав клопотання про продовження термінів розгляду справи. Судом клопотання задоволено та передано до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації, відповідно до п.п. 2.4 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України   № 18 від 26.12.2011 р.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р., на підставі ст.ст. 69, 77, 86, 87 ГПК України, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 28.01.2013 р. о 14:00 год. 
		25.01.2013 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав пояснення у справі № 5011-39/12061-2012 на виконання вимог ухвали суду від 14.01.2013 р., в яких зазначив про наступне: 
		- позивачем з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 4.2 Договору нараховано пеню за період, що не перевищує року, що відображено у розгорнутому розрахунку позовних вимог, доданому до позовної заяви;
		- позивач підтвердив відсутність заборгованості відповідача за кодом 9-1656 в сумі 33041,39 грн., яка була погашена відповідачем 06.07.2012 р., у зв'язку з чим позивач надав суду Довідку щодо заборгованості КП "Залізничне" перед ПАТ "АК "Київводоканал" за послуги з водопостачання та водовідведення № 08/384 від 24.01.2013 р. Відповідно до наведеної довідки (за підписом заступника директора розрахункового департаменту ПАТ "АК "Київводоканал" В.О.Люліна та головного бухгалтера ПАТ "АК "Київводоканал" Н.Я.Лупар) борг КП "Залізничне" за період з 01.05.2011 р. по 01.07.2012 р. становить 1582751,22 грн.;
		- позивач з посиланням на п. 3.3.1 Договору зазначив, що перелік об'єктів, на які за Договором здійснюється постачання питної води та від яких приймаються стічні води, визначається абонентом - відповідачем, який надає відповідну інформацію постачальнику - позивачеві, на основі якої й укладається Договір. При цьому, на обслуговуванні у відповідача перебувають вбудовані у житлові будинки бойлери, про що він інформував позивача і які включені до дислокації до Договору. Таким чином, бойлери, що становлять собою невід'ємну частину внутрішньобудинкового обладнання будинків, є вбудованими і не можуть перебувати в обслуговуванні іншого підприємства, оскільки на баланс/обслуговування може передаватися лише вся будівля, а не окремі її частини. До того ж, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо перебування бойлерів на балансі ПАТ "Київенерго", як і не конкретизовано, що це за бойлери, їх місцезнаходження тощо.
		Отже, як зазначив позивач, Договором регулюється постачання питної води, якість якої відповідає вимогам чинних ДСанПіН 2.2.4-171-10, яка постачається до будинків, включених відповідачем до дислокації до Договору, та обліковується лічильниками, зареєстрованими у позивача. Постачання питної води, що використовується відповідачем у його господарській діяльності для надання населенню послуг з гарячого водопостачання, як виконавцем житлово-комунальних послуг, відповідає вказаним вимогам та положенням Договору. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 18.12.2012 р. у справі № 14/71-52/28-2012. Крім того, аналогічну правову позицію висловив Вищий господарський суд України у постанові від 27.11.2012 у справі №52/237-35/143-2012 за позовом ПАТ "АК "Київводоканал" до КП "Залізничне" з тих же підстав про стягнення заборгованості за інший період за спірним договором.
		- позивач також зазначив, що під час нарахувань відповідачу за поставлену воду та прийняті стічні води в спірний період, були застосовані тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для потреб населення, встановлені постановою Національної комісії електроенергетики України від 20.01.2011 р. № 58 та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.02.2012 р. № 82.
		В судове засідання, призначене на 28.01.2013 р., з'явились представники сторін та третьої особи.
		Представник відповідача в судовому засіданні 28.01.2013 р. подав супровідний лист про залучення документів до матеріалів справи, зокрема, копії Статуту КП "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АБ № 758974) станом на 25.01.2013 р. 
		Представник третьої особи в судовому засіданні 28.01.2013 р. подав додаткові пояснення, в яких звертає увагу суду, що заборгованість КП "Залізничне" перед ПАТ "АК "Київводоканал" за холодне водопостачання та водовідведення за Договором № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 р. станом на 01.01.2013 р. становить 866276,91 грн. (при місячному нарахуванні 601172,46 грн.), а тому в задоволенні позову просить відмовити.
		В судовому засіданні 28.01.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням викладеного ним в поясненнях у справі № 5011-39/12061-2012, поданих через відділ діловодства суду 25.01.2013 р.
		Представники відповідача в судовому засіданні 28.01.2013 р. надали усні заперечення щодо  заявлених  позовних  вимог  та  просили  повністю відмовити  позивачу  в  позові.  
		Представник третьої особи в судовому засіданні 28.01.2013 р. підтримав заперечення представників відповідача щодо заявлених позовних вимог.
		В судовому засіданні 28.01.2013 р. здійснювався розгляд справи по суті.
		Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.01.2013 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
		Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва 
		 
		                                                         ВСТАНОВИВ:
		 
		Предметом судового спору у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - позивач) про стягнення з Комунального підприємства "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - відповідач) 1615792,61 грн. основного боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2012 р., а також 2729,47 грн. інфляційних втрат, 28341,88 грн. трьох відсотків річних, 113326,64 грн. пені на підставі Договору № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.
		Вищезазначений Договір № 08208-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі укладений 01.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (Постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Залізничне" Солом'янської районної у місті Києві ради, перейменоване на Комунальне підприємство "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації  (Абонент, відповідач) (надалі - Договір або Договір № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 р.).
		Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (були чинними на момент укладення Договору, проте на даний час втратили чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (в подальшому - Правила користування)), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691 (в подальшому - Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
		Зазначені вище Правила користування та Правила приймання відповідно до ст. 3 Закону України від 10.01.2002 р. № 2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері постачання питної води та питного водопостачання. Відповідно до ст. 22 наведеного Закону одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
		Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку; розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (пункти 3.1, 3.7 наведених Правил).
		Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом. 
		Підпунктом 2.1.2 п. 2.1 Договору встановлено, що зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника у присутності представника Абонента у строки згідно з графіком обслуговування Постачальника. Для Абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися Постачальником поквартально, при цьому останній направляє Абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків Постачальником від Абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо Абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті Постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату послуг.
		Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1 Договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил  користування та місцевих правил приймання. 
		Згідно підпункту 2.1.5 п. 2.1 Договору передбачено, що Абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється Абонентом та представником Постачальника.
		У підпунктах 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 пункту 2.2 Договору сторони погодили наступний порядок розрахунків:
		Постачальник щомісячно направляє до банківської установи Абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору Постачальник доводить Абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів (п.п. 2.2.1).
		У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента. За згодою Постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України (п.п. 2.2.2).
		В разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п.п. 2.2.3).
		У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента письмово повідомити про це Постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п.п. 2.2.4).
		Згідно п.п. 3.3.1 п. 3.3 Договору Абонент зобов'язується надавати повну і достовірну інформацію (дислокацію об'єктів), яка є невід'ємною частиною договору щодо кількості та місцезнаходження всіх об'єктів водоспоживання, приєднаних до комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або які знаходяться у його повному господарському віданні, тощо.
		Як зазначив позивач у позовній заяві, згідно облікових даних ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" відповідачу в період з 01.05.2011 р. по 30.06.2012 р. відповідно до умов Договору були надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод на загальну суму 10998523,85 грн. (з врахуванням перерахунків), що підтверджується актами про зняття показань з приладу обліку, дебетовими інформаційними повідомленнями, платіжними вимогами-дорученнями, а також витягами з розрахункових листів, що наявні в матеріалах справи.
		Позивач вважає, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих йому в період з 01.0.2011 р. по 30.06.2012 р. послуг з постачання питної води та приймання стічних вод, оскільки здійснив лише часткові розрахунки за спірні послуги на суму 9382731,24 грн., у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1615792,61 грн., з яких 612491,96 грн. за кодом 9-1571, 33041,39 грн. за кодом 9-1656, 970259,26 грн. за кодом 9-51571 (10998523,85 грн. - 9382731,24 грн. = 1615792,61 грн.), що підтверджується розгорнутим розрахунком позовних вимог, який додано до позовної заяви
		Втім, в процесі судового розгляду справи позивач підтвердив відсутність заборгованості відповідача за кодом 9-1656 в сумі 33041,39 грн., яка була погашена відповідачем 06.07.2012 р., на підтвердження чого подав Довідку щодо заборгованості КП "Залізничне" перед ПАТ "АК "Київводоканал" за послуги з водопостачання та водовідведення № 08/384 від 24.01.2013 р., відповідно до якої заборгованість відповідача за період з 01.05.2011 р. по 01.07.2012 р. становить 1582751,22 грн.
		Станом на час розгляду справи по суті докази сплати відповідачем заборгованості у вищенаведеній сумі в матеріалах справи відсутні. 
		Крім того, у зв'язку із неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивач просить стягнути з відповідача 2729,47 грн. інфляційних втрат, 28341,88 грн. трьох відсотків річних, 113326,64 грн. пені та 35203,81 грн. судового збору.
		Відповідач повністю заперечує позовні вимоги з огляду на те, що постачання холодної води на підігрів спірним договором не передбачено; на балансі відповідача жодного теплового пункту не перебуває; кошти, сплачені мешканцями за холодну воду на підігрів відповідач не отримує; не можливо визначити обсяг холодної води на підігрів гарячої, яка була поставлена до житлових будинків, які знаходяться на обслуговуванні відповідача, так як позивач не належно виконує свої зобов'язання щодо проведення метрологічної повірки засобів обліку води.
		Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 р. на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за своєю юридичною природою є договором про надання послуг, зокрема, послуг з водопостачання та водовідведення.
		Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. 
		Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
		За умовами укладеного між сторонами Договору, кількість води, що подається Постачальником (позивач) та використовується Абонентом (відповідач), визначається за показаннями лічильників, зареєстрованими у Постачальника (п.п. 2.1.1 Договору), а кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показаннями лічильників води та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію (п.п. 2.1.4 Договору).
		Зібрані у справі докази свідчать, що під час укладення спірного Договору відповідачем було надано позивачу Дислокацію про водопостачання орендарів, які знаходяться на обслуговуванні в КП "Залізничне" станом на 01 квітня 2008 р. та Дислокацію житлових будинків, які знаходяться на обслуговуванні в КП "Залізничне" станом на 01 квітня 2008 р. (в т.ч. з переліком теплових пунктів) (копії зазначених дислокацій наявні в матеріалах справи, надалі разом - Дислокації до Договору), відповідно до яких відповідачем було визначено об'єкти водоспоживання, на підставі яких позивач і зареєстрував за відповідачем водолічильники. При цьому докази внесення будь-яких змін у вказані дислокації (в т.ч. і щодо зазначених в них теплових пунктів), до матеріалів справи надані не були.
		Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2008 р. позивачем на підставі спірного Договору було відкрито відповідачу особовий рахунок та присвоєно код 9-1571, за яким здійснювались нарахування за спожиту холодну воду, відповідний обсяг стоків та стоків гарячої води, а також код 9-51571, за яким здійснювалися нарахування за холодну воду, яка використовувалась на підігрів. З 01.03.2012 р. позивачем здійснюються нарахування на код 9-51571 - за холодну воду в складі гарячої та відповідні об'єми стоків після її використання, а на код 9-1571- за холодну воду та відповідний обсяг стоків після її використання. Наведене підтверджується службовою запискою позивача № 2277/08-37/36-12 від 16.11.2012 р. Крім того, згідно даних вказаної службової записки вбачається, що з 01.05.2011 р. по 31.12.2011 р. нарахування обсягів питної води, поданої до теплових пунктів, проводилось по середньодобовій витраті, оскільки ПАТ "Київенерго" не допускало представників позивача до приладів обліку холодної та гарячої води, які встановлені у центральних теплових пунктах, що обслуговуються ПАТ "Київенерго". З 01.01.2012 р. позивач приймає для нарахування за холодну воду в складі гарячої води офіційні дані щодо об'ємів води, пред'явленої до сплати мешканцям, що були передані відповідачем до КП ГІОЦ КМДА, а отже не виникає різниці між нарахуваннями позивача та нарахуваннями мешканцям відповідачем за рахунок втрат на мережах від центральних теплових пунктів. При цьому позивачем до матеріалів справи додані зведені відомості розщеплення сплат (холодна вода, водовідведення гарячої води, вода для підігріву) за період з 04.05.2011 р. по 27.06.2012 р.
		Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
		Згідно з приписами статей 16, 19 названого Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. 
		Судом встановлено, що 31.03.2008 р. між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради (Замовник, третя особа) та Комунальним підприємством "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві ради    (Виконавець, відповідач) було укладено Договір № 2 на утримання житлових будинків і прибудинкових територій, предметом якого була передача Замовником Виконавцю функцій з утримання будинків, споруд і об'єктів благоустрою та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкових територій, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо), надання споживачам комунальних послуг (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо) (а.с. 53-56 т. 1). 
		Крім того, судом встановлено, що 01.10.2008 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Залізничне" Солом'янської районної у м. Києві ради (Споживач, відповідач) було укладено Договір № 310088 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
		Згідно підпунктів 2.2.1 та 2.3.1 вищенаведеного Договору № 310088 на постачання теплової енергії у гарячій воді  Постачальник постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності Споживача для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, а Споживач дотримується кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені додатком 1, своєчасно сплачує вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2. Тобто, ПАТ АК "Київенерго" виставляє рахунки відповідачу за теплову енергію, а КП "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації сплачує вартість спожитої теплової енергії. 
		З урахуванням заперечень відповідача, наданих ним у відзиві на позов (а.с. 32-36 т. 1) та доповненнях до нього, суд вважає, що при розгляді даного спору підлягає доведенню, зокрема, факт наявності (або відсутності) підстав для нарахування позивачем відповідачу оплати за кількість питної води, яка була використана для приготування гарячої. У зв'язку з наведеним судом  встановлено наступне.
		Відповідно до п.п. 2.2.1 спірного Договору № 08208-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.04.2008 р. позивач щомісячно направляє до банківської установи відповідача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. У наведеному пункті Договору також встановлено, що тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору Постачальник доводить Абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів 
		Як свідчать матеріали справи, позивач у відповідності до наведених умов Договору щомісячно у спірний період складав та направляв до банківської установи відповідача дебетові інформаційні повідомлення (том 5) та платіжні вимоги-доручення (томи 2, 3, 4). 
		При цьому судом перевірено виставлення Постачальником (позивачем) до сплати Абоненту (відповідачу) сум за послуги з водопостачання та водовідведення на підставі Договору № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 р. згідно з тарифами, встановленими постановою Національної комісії електроенергетики України від 20.01.2011 р. № 58 та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.02.2012 р. № 82, які відповідно були чинними у спірний період. 
		Підпунктом 2.2.4 Договору передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, відповідач зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача письмово повідомити про це позивача та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова відповідача оплатити розрахунковий документ позивача вважатиметься безпідставною.
		Відповідачем до матеріалів справи надані листи № 371 від 18.05.2011 р., № 170 від 08.06.2011 р., № 690 від 08.08.2011 р., № 776 від 12.09.2011 р., № 866 від 06.10.2011 р., № 1017 від 07.11.2011 р., № 16-09/58 від 05.01.2012 р., № 223-09/58 від 16.02.2012 р., № 354-03/58 від 06.03.2012 р., № 985-09/58 від 03.07.2012 р., № 1057-09/58 від 16.07.2012 р. (а.с. 38-48 т. 1) (надалі - Листи), згідно яких останній відмовляється прийняти розрахунки позивача за холодну воду для підігріву по бойлерам (по рахункам за травень, липень - жовтень, грудень 2011 р., січень - травень 2012 р.) у зв'язку з відсутністю на балансі відповідача бойлерів. В той же час, належних доказів того, що рахунки позивача за даними Листами повертались позивачу відповідачем, а також докази направлення відповідачем свого представника з обгрунтовуючими документами до позивача для проведення звіряння та підписання відповідного акту, як це передбачено 2.2.4 Договору, до матеріалів справи надано не було. 
		Крім того, відповідач у відзиві на позов (а.с. 32-36 т. 1) та доповненнях до нього з посиланням на наданий позивачем розгорнутий розрахунок позовних вимог зазначає, що заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення для власних потреб та за спожиті послуги власників (орендарів) нежитлових приміщень у відповідача відсутня. Проте, такі зазначення відповідача з наданого позивачем розгорнутого розрахунку позовних вимог (а.с. 10-13 т. 1) не вбачаються, а належних доказів, які б підтвердили дані обставини до матеріалів справи надано не було.
		Разом з тим, в матеріалах справи містяться Акти "Про зняття показань з приладу обліку" (том 5 а.с. 95-177, томи 6-13) (надалі - Акти), які складені та підписані сторонами за спірний період, в яких зафіксовано обсяг наданих послуг за Договором. Відповідач проти правильності визначення такого обсягу та вартості наданих послуг у порядку, передбаченому п.п.2.2.4 Договору, заперечень не надавав.
		Зокрема, відповідні докази направлення відповідачем позивачу письмового повідомлення про незгоду щодо певної кількості або вартості отриманих послуг у спірний період, а також відповідні докази направлення відповідачем свого представника з обгрунтовуючими документами до позивача для проведення звіряння та підписання акту, останнім до матеріалів справи не додані. Наявні ж в матеріалах справи Листи відповідача, в яких останній відмовляється прийняти розрахунки позивача за холодну воду для підігріву по бойлерам у зв'язку з відсутністю на його балансі цих бойлерів, носять загальний та формальний характер, так як не містять зазначення певної кількості або вартості отриманих послуг, з якими не погоджується відповідач у спірний період, а тому не є належними доказами у порядку, передбаченому п.п. 2.2.4 Договору. 
		Крім того, лише відсутність теплових пунктів (котелен, бойлерів) на балансі відповідача не є підставою для відмови в оплаті, оскільки відповідно до абз. 1 пункту 3.13 Правил користування суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потребу, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. В той же час, згідно умов Договору № 2 на утримання житлових будинків і прибудинкових територій від 31.03.2008 р., укладеного між відповідачем та третьою особою, відповідач був уповноважений здійснювати обслуговування переданого йому житлового та нежитлового фонду, а також зобов 'язаний був укласти з виробниками договори на постачання комунальних послуг на об'єкти, що передані йому в обслуговування (пункти 1, 3.15 наведеного договору). До того ж, на обслуговуванні у відповідача перебувають вбудовані у житлові будинки бойлери, про що він інформував позивача і які включені до Дислокацій до Договору. В свою чергу, бойлери, що становлять собою невід'ємну частину внутрішньобудинкового обладнання будинків, є вбудованими і не можуть перебувати в обслуговуванні іншого підприємства, оскільки на баланс/обслуговування може передаватися лише вся будівля, а не окремі її частини, що підтверджується листом Головного управління комунальної власності м. Києва від 08.10.2010 № 042/8/90-7449, яке на запит ПАТ "АК "Київводоканал" повідомило, що житлові будинки із вбудованими тепловими пунктами зараховуються до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до комунальної власності м. Києва без відокремлення вартості теплових пунктів від власності будинку.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (надалі -  ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
		Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
		За змістом ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
		Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" належним чином виконувало свої зобов'язання за Договором, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки. Окрім того, між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів постачання питної води для потреб водопостачання і водовідведення протягом травня 2011 - червня 2012 року, які грунтуються на підписаних сторонами актах зняття показань з приладів обліку (лічильників), докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
		Відповідно до п. 3.7 Правил користування, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.
		Пунктом 3.13 цих Правил передбачено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потребу, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення (абз. 1).
		Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності (абз.2).
		Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором (абз.3).
		При цьому, згідно п. 1.2 цих Правил, виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання  та водовідведення (виробник).
		Згідно приписів ст. 275 Господарського кодексу України за договором  енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором  режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1) Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч.2). Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (ч. 3). Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпечення енергією будь-яких споживачів, у том числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами (ч.5).
		Разом з тим, у даній справі спір виник з приводу оплати послуг з водопостачання та водовідведення, обсяги яких сторонами визначено актами у відповідності з умовами договору (копії наявні в матеріалах справи), а не у зв'язку із оплатою обсягів води, яка є сировиною для виробництва гарячої води, як про це зазначає відповідач у своєму відзиві на позов та доповненнях до нього. А відтак, правовідносини сторін регулюються умовами Договору, виходячи із складених двосторонніх Актів.
		Фактично умовами спірного Договору не передбачено розподіл послуг, які надаються позивачем відповідачу, на постачання холодної води та постачання холодної води на підігрів. При цьому згідно Договору показники знімаються з приладів обліку, зареєстрованих позивачем (п.п. 2.1.1 Договору). 
		Гаряча вода складається із холодної води, яка використовується для підігріву, та вартості її підігріву.
		Виробником холодної води є позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", а підігрів води здійснюють теплопостачальні організації, у яких теплові пункти перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.
		Відповідач повністю заперечує нарахування йому вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, що була поставлена на теплові пункти, балансоутримувачем яких він не є.
		Як стверджує відповідач, на його балансі не має теплових пунктів (бойлерів), а забезпечення 190 жилових будинків, які знаходяться на його обслуговуванні, послугою з централізованого гарячого водопостачання здійснюється від 77 теплових пунктів (бойлерів) (надалі - ТП), з яких: 59 ТП знаходяться на балансі ПАТ "Київенерго", що підтверджується листом ПАТ "Київенерго" від 19.07.2012 р. № 18/41/3/6766, 1 ТП - Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, що підтверджується  Додатком № 2 до Договору № 2 від 31.03.2008 р., а в 17 ТП - балансоутримувач не визначений. 
		Щодо теплових пунктів від яких здійснюється гаряче водопостачання будинків відповідача, які на твердження відповідача перебувають у користуванні ПАТ "Київенерго" (перелік яких наведено у додатку до листа ПАТ "Київенерго" від 19.07.2012 р. № 18/41/3/6766 (а.с. 49-50 т. 1) та кількість яких за даними відповідача складає 59 шт., то матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження перебування зазначених теплових пунктів у користуванні ПАТ "Київенерго". 
		Не містять матеріали справи також і належних доказів на підтвердження перебування 1 ТП на балансі Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, так як фактично Додаток № 2 до Договору № 2 від 31.03.2008 р. (а.с. 57-61 т. 1), на який посилається відповідач, складений станом на 01.05.2008 р., дані про внесення змін до нього станом на час виникнення спірної заборгованості відповідача відсутні, більш того, даний додаток містить перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м Києва, які передаються на відповідальне зберігання в КП "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві ради.
		Щодо 17 теплових пунктів, балансоутримувач яких, як стверджує відповідач, не визначений, то і такі твердження відповідача не підтверджені належними доказами. 
		В той же час судом встановлено, що на обслуговуванні у відповідача перебувають вбудовані у житлові будинки бойлери, про що він інформував позивача і які включені до Дислокацій до Договору. В свою чергу, бойлери, що становлять собою невід'ємну частину внутрішньобудинкового обладнання будинків, є вбудованими і не можуть перебувати в обслуговуванні іншого підприємства, оскільки на баланс/обслуговування може передаватися лише вся будівля, а не окремі її частини, що підтверджується листом Головного управління комунальної власності м. Києва від 08.10.2010 № 042/8/90-7449, яке на запит ПАТ "АК "Київводоканал" повідомило, що житлові будинки із вбудованими тепловими пунктами зараховуються до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до комунальної власності м. Києва без відокремлення вартості теплових пунктів від власності будинку.
		З урахуванням зазначеного, суд не погоджується з доводами відповідача про неправомірність нарахування йому позивачем коштів за холодну воду на підігрів до вищевказаних теплових пунктів, оскільки відповідачем фактично не спростовано використання саме ним облікованої позивачем спірної питної води для потреб гарячого водопостачання, яка надійшла з систем водопостачання через спірні теплові пункти. Більш того, здійснені кінцевими споживачами питної води для потреб гарячого водопостачання розрахунки, свідчать про використання відповідачем питної води для потреб гарячого водопостачання у спірний період на підставі Договору.
		Відтак, суд вважає, що виконуючи свій обов'язок із оплати за поставлену та обліковану воду відповідач на виконання умов договору зобов'язаний був оплатити і ту кількість поставленої і облікованої води, яка в подальшому використовувалась на підігрів. Аналогічний висновок міститься у постанові Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 р. у справі № 41/498-8/58, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 07.04.2011 р. у справі № 41/498-8/58, а також у постанові Вищого господарського суду України від 27.11.2012 р. у справі № 52/237-35/143-2012, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 р. у справі № 52/237-35/143-2012, якою, в свою чергу, залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 р. у справі № 52/237-35/143-2012.
		При цьому спір у  справах № 41/498-8/58 та № 52/237-35/143-2012 виник між тими ж сторонами і з тих же підстав (Договір № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 р.), що і у справі № 5011-39/12061-2012, тоді як предмет спору в наведених справах різний, оскільки вимога про стягнення заборгованості стосується різних спірних періодів (за період з 01.06.2008 р. по 01.10.2008 р.- у справі № 41/498-8/58, за період з 01.10.2008 р. по 30.04.2011 р. - у справі № 52/237-35/143-2012 та за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2012 р. - у справі № 5011-39/12061-2012).
		Як вбачається з приписів статті 35 ГПК України, остання визначає підстави, за яких особи, які беруть участь у справі, звільняються від обов'язку доказування. Зокрема, частини 2-4 наведеної статті вказують на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер. 
		Так, відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. 
		З огляду на наведене, висновки, встановлені у постанові Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 р. у справі № 41/498-8/58 та у постанові Вищого господарського суду України від 27.11.2012 р. у справі № 52/237-35/143-2012, в яких брали участь ті ж самі сторони, що і у справі № 5011-39/12061-2012, є преюдиціальними при розгляді справи № 5011-39/12061-2012.
		Відтак, виконуючи свій обов'язок з оплати частини поставленої та облікованої води, відповідач на виконання умов Договору зобов'язаний був оплатити вартість поставленої і облікованої води, яка в подальшому використовувалась на підігрів.
		Не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи й інші доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позов та доповненнях до цього відзиву, в т.ч. і стосовно не належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо проведення метрологічної повірки засобів обліку води. Так, листи про проведення повірки приладів обліку, на які відповідач посилається у доповненнях до відзиву на позов та копії яких додані до цих доповнень (№ 1445 від 06.11.2009 р., № 1794 від 24.12.2009 р. № 60/1 від 25.01.2011 р., № 969-09/58 від 27.06.2012 р.), судом не приймаються у якості належних доказів, оскільки: перші три наведених листи з проханням провести заміну застарілих приладів обліку води не відносяться до спірного періоду,  в той час як додані відповідачем копії "Планових нарядів на заміну, технічне обслуговування лічильника води, опломбування обвідної лінії лічильника води" як раз і свідчать про вчиненням позивачем відповідних дій; останній наведений лист відповідача також свідчить про не належне виконання позивачем своїх зобов'язань щодо проведення метрологічної повірки засобів обліку води, так як фактично містить прохання відповідача до позивача "надати перелік будинкових приладів обліку води". 
		В той же час, зібрані у справі докази, зокрема, платіжне доручення № 2012 від 06.07.2012 р., свідчать про відсутність заборгованості відповідача за кодом 9-1656 в спірний період на суму 33041,39 грн., яка була включена позивачем до суми основного боргу (1615792,61 грн.) згідно розгорнутого розрахунку позовних вимог, доданого до позовної заяви. Власне сам позивач не заперечує відсутність заборгованості відповідача в наведеній частині суми основного боргу, що підтверджується Довідкою щодо заборгованості КП "Залізничне" перед ПАТ "АК "Київводоканал" за послуги з водопостачання та водовідведення № 08/384 від 24.01.2013 р., відповідно до якої заборгованість відповідача за період з 01.05.2011 р. по 01.07.2012 р. становить 1582751,22 грн. (1615792,61 грн. - 33041,39 грн. = 1582751,22 грн.).
		Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1615792,61 грн. основного боргу за надані ПАТ "АК "Київводоканал" на підставі Договору послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2012 р. підлягають частковому задоволенню в сумі 1582751,22 грн. за вказаний період.
		В іншій частині вимог стосовно стягнення 33041,39 грн. основного боргу позивачу належить відмовити, оскільки заборгованість відповідача в цій частині не підтверджується матеріалами справи.
		Крім того, у зв'язку із неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 2729,47 грн. інфляційних втрат та 28341,88 грн. трьох відсотків річних.
		Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Положеннями ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За умов наведених вище, з огляду на те, що відповідач прострочив виконання зобов'язань, а також здійснивши перевірку наданого позивачем розгорнутого розрахунку позовних вимог (а.с. 10-13 т. 1), суд прийшов до висновку, що суми інфляційних втрат у розмірі 2729,47 грн. та 28341,88 грн. трьох відсотків річних, нараховані на суму основного боргу (за кодами 9-1571, 9-51571), є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю. При цьому суд звертає увагу, що інфляційні втрати та три відсотків річних на суму основного боргу за кодом 9-1656 позивачем не нараховувались та розгорнутого розрахунку позовних вимог не включались.
		Також, з урахуванням п. 4.2 Договору позивачем заявлені  вимоги про стягнення з відповідача 113326,64 грн. пені, які фактично нараховані позивачем за період з 01.07.2011 р. по 01.07.2012 р.  (за 1 рік).
		Відповідно до п. 4.2 Договору сторонами визначено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної  облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата Абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному розмірі.
		Відповідно  до   ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Статтею 6 ЦК України  врегульовано,  що  сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.  Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. 
		Відповідно  до ст. 628 ЦК України,  зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). 
		Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При  цьому, договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. 
		Статтею 549 ЦК України встановлено,  що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина 1). 
		Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч. 1  ст. 547 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. 
		Наведене  свідчить,  що  відповідно до норм  чинного законодавства сторони уклали  договір,  в якому  визначили  розмір та порядок сплати  неустойки у вигляді пені,  яку  повинен  сплатити  відповідач  в  разі  порушення  умов  виконання  договору. При  цьому  судом  враховано,  що сторони договору встановили інший термін припинення нарахування  неустойки ніж  той,  що  визначено  умовами  ч. 6  ст. 232  ГК України. 
		Відповідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
		Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. 
		Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
		З урахуванням вищенаведених правових норм, суд прийшов до висновку, що позивачем  здійснено  нарахування пені в розмірі, що передбачений  умовами  договору  і  відповідає  вимогам  чинного  законодавства  та  розраховано пеню за період,  що  визначений  сторонами  в  договорі. 
		З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 113326,64 грн. на підставі п. 4.2 Договору за період з 01.07.2011 р. по 01.07.2012 р. (1 рік) обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю. 
		З урахуванням викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 1727149,21 грн., з яких: 1582751,22 грн. заборгованості за надані послуги з водовідведення та водопостачання на підставі Договору № 08208-А/2-09 від 01.04.2008 р. за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2012 р., 2729,47 грн. інфляційних втрат, 28341,88 грн. трьох відсотків річних, 113326,64 грн. пені.
		Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-6, 22, 27, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
		 
		                                                               В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити частково. 
		2. Стягнути з Комунального підприємства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації  (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 3А, ідентифікаційний код 35756945) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 1582751,22 грн. (один мільйон п'ятсот вісімдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят одну гривню 22 коп.) основного боргу,  2729,47 грн. (дві тисячі сімсот двадцять дев'ять гривень 47 коп.) інфляційних втрат, 28341,88 грн. (двадцять вісім тисяч триста сорок одну гривню 88  коп.) 3 % річних,  113326,64 грн. (сто тринадцять тисяч триста двадцять шість гривень 64 коп.) пені, 34542,98 грн. (тридцять чотири тисячі п'ятсот сорок дві гривні 98 коп.) судового збору.
		3. В іншій частині позову відмовити.
		4. Видати наказ. 
		 
		Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України  рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 
		 
		Повне рішення складено 31.01.2013 р.
		          
		Судді                                                                                                      Гумега О. В. (головуючий)
		                                                                                                               
		 
		                                                                                                               Картавцева Ю.В.
		                                                                                                                     
		 
		                                                                                                               Полякова К.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...