Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-17028/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 01.02.2013. Зареєстровано: 01.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2013.
Дата набрання законної сили: 16.05.2013
Результат оскарження 16.05.2013 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 23 січня 2013 року           14:12           № 2а-17028/12/2670
		          
		За позовомОСОБА_1доПодільської районної у м.Києві державної адміністраціїпро визнання протиправним та скасування висновку
		Суддя: Кротюк О.В.
		Секретар судового засідання: Четвертак Я.І.
		 
		Обставини справи:
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Подільської районної у м.Києві державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку органу опіки і піклування Подільської районної у м.Києві державної адміністрації від 04.10.2012.
		Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю підстав для відмови позивачу в наданні дозволу для оформлення опіки над малолітніми дітьми з урахуванням того, що позивач являється їх родичем та виконав вимоги законодавства з відповідного питання.  
		Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
		Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
		 
		встановив:
		 
		За наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 органом опіки і піклування Подільської районної у м.Києві державної адміністрації відмовлено йому в наданні дозволу на оформлення опіки над малолітніми дітьми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 Вказана відмова оформлена у вигляді висновку від 04.10.2012.
		Позивач, вважаючи вищевказану відмову необґрунтованою, звернувся до суду про скасування висновку від 04.10.2012.
		Аналізуючи правову позицію та доводи позивача і відповідача, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог з урахуванням наступного.
		Згідно із статтею 243 Сімейного кодексу України (далі - СК України), опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. 
		Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
		Статтею 244 СК України передбачено, що опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. 
		При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. 
		Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.2 ст.212 СК України, крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
		Із змісту оскаржуваного рішення (висновку) вбачається, що комісія дійшла висновку про те, що інтереси позивача суперечать інтересам дитини з огляду на обставини викладені у висновку.
		В той же час, згідно з абз.2 пп.3.1 п.3 Правил опіки та піклування (затверджені наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. N 34/166/131/88 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за N 387/3680), при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
		Пунктом 3.2 Правил опіки та піклування передбачено, що опікунами (піклувальниками) не можуть бути зокрема особи, інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню.
		Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини визначено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 (далі - Порядок).
		Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника (п.42 Порядку).
		Відповідно до пункту 43 Порядку, у разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. 
		Аналіз вищенаведених норм Сімейного кодексу України, Правил опіки та піклування та Порядку дає підстави вважати, що рішення органу опіки та піклування про встановлення чи відмову у встановленні опіки чи піклування над дитиною, є дискреційним повноваженням вказаного органу.
		Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.    Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. 
		Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. 
		Таким чином, задоволення позовних вимог позивача виходитиме за межі завдань адміністративного судочинства та може бути формою втручання в дискреційні повноваження відповідача.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що порушень процедури при складанні та підписанні відповідачем висновку не виявлено, та про це не зазначалось позивачем в обґрунтування позовних вимог.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. 
		Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Позивач всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України не довів суду обставин, які можуть бути підставою для задоволення позову.
		Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом  десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                                                                                                       О.В.Кротюк 
		 
		Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 30.01.2013.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...