Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-757/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2013.
Дата набрання законної сили: 16.07.2012
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №1/1312/45/12 
		 
		В И Р О К
		іменем  України
		26 червня 2012 року                                 Личаківський районний суд м.Львова 
		в складі :          
		головуючого судді -                              Гирич С. В. 
		при секретарі          судових засідань -          Попович Х.І.
		за участю прокурорів -                    Клюнка Ю.Є., Букаловського Р.О. 
		захисника -                                        ОСОБА_2
		потерпілої -                                        ОСОБА_3
		підсудного -                                        ОСОБА_4
		 
		в м. Львові
		у відкритому судовому засіданні
		розглянувши  кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж.: м. Львова, українця, громадянина України, освіта неповна середня, учня Львівського професійного ліцею побутового обслуговування, раніше не судимий, прож.: АДРЕСА_1, - за ч.1 ст.115,  ч.1 ст.185 КК України, суд -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Підсудний ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 в період часу з 14 до 15 год., перебуваючи на галявині в парковій зоні «Погулянка», поблизу будинку № 42 по вул. Пасічна в м. Львові, неподалік паркану ботанічного саду ЛНУ ім. І. Франка, під час конфлікту, який раптово виник з потерпілим ОСОБА_5, взятою на місці події дерев'яною палицею, наніс два удари нею в голову ОСОБА_5, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження від яких потерпілий помер, після чого на деякий час залишив місце події.
		Крім цього, підсудний ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 в період часу з 14 до 15 год., перебуваючи на галявині в парковій зоні «Погулянка»поблизу будинку №42 по вул. Пасічна в м. Львові, після заподіяння потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, від яких той помер, повернувся на місце події та переконавшись, що потерпілий мертвий, умисно, таємно викрав чуже майно -мобільний телефон марки «Нокіа 6233»вартістю 1350 грн., в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайф»вартістю 100 грн. із залишком коштів на рахунку в сумі 90 грн., а також карта пам'яті вартістю 130 грн., а всього майна потерпілого ОСОБА_5, на загальну суму 1670 грн. 
		Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні винність у скоєних злочинах не визнав, суду показав, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_7 він зателефонував до потерпілого ОСОБА_5, з яким підтримував товариські відносини, для того щоб зустрітися та повернути потерпілому борг в сумі 100 грн. Вони зустрілися в цей день близько 14.00 год. біля його будинку по АДРЕСА_1, де він віддав потерпілому 90 грн. Зі згоди ОСОБА_5 залишив собі ще 10 грн., які мав повернути пізніше. Після цього, він пішов та купив в кіоску сигарети, а ОСОБА_5 пішов в сторону зупинки громадського транспорту по вул. Пасічна в м. Львові. Ствердив, що явку з повинною на досудовому слідстві не писав, покази дані в якості підозрюваного, де він розповідав про обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 дав під тиском працівників міліції. На відтворенні обстановки та обставин подій про обставини скоєння злочинів розповідав зі слів працівників міліції, які і вказали йому місце виявлення трупа потерпілого. Ствердив, що на місці виявлення трупа потерпілого не був, йому тілесних ушкоджень не заподіював, і мобільний телефон не викрадав. 
		Не зважаючи на те, що підсудний вину у інкримінованих злочинах не визнав, суд вважає, що його винуватість у скоєних злочинах доведена наступними доказами.
		З протоколу огляду місця події від 19.06.2007р. (а.с.3-5 Том №1) вбачається, що о 21.00 год. в лісопарку «Погулянка»на відстані 20 м. від залізного кованого паркану ботанічного саду ЛНУ ім. І.Франка, неподалік будинку по вул. Пасічна, 42 в м. Львові, в кущах виявлено труп невідомої особи чоловічої статі з ознаками гниття.
		З протоколу впізнання трупа від 20.06.2007р. (а.с.20 Том №1) вбачається, що громадянин ОСОБА_29 в особі, труп якої виявлено на місці події, впізнав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6. 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 ствердила, що потерпілий ОСОБА_5 був її сином. ІНФОРМАЦІЯ_7 зранку разом з сином вони поїхали в лікарню на вул. П.Орлика, а після проведеного обстеження заїхали на Краківський ринок, де придбали одяг для потерпілого, який готувався до випускного вечора у школі. Коли вони перебували на ринку, на телефон сина зателефонував підсудний ОСОБА_4, з яким син домовився про зустріч біля 14.00 год. в районі будинку по місцю проживання підсудного. При цьому син ствердив, що він не може запізнюватись, так як ОСОБА_4 не віддасть йому борг в сумі 100 грн., які він йому позичив раніше. Біля 13.45 год. ОСОБА_5 взяв із собою куплений одяг та поїхав на зустріч із підсудним. Після зустрічі із підсудним, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 мав їхати до своєї дівчини ОСОБА_19. 
		Коли вона  повернулася сина вдома не було. Вона побачила, що він переодягнувся у новий куплений одяг. В цей день вона декілька разів телефонувала сину, але телефон його був поза межами досяжності. Крім цього, їй телефонувала дівчина ОСОБА_5 і повідомила, що він на зустріч не прибув. Ввечері він не повернувся до дому. Розуміючи, що з ним щось трапилося, вона звернулася наступного дня в райвідділ міліції, але зразу її заяву не прийняли, радили почекати декілька днів, так як син міг десь загуляти. Згодом її заяву зареєстрували, і проводився розшук сина. 19.06.2007р. до неї зателефонували працівники міліції та повідомили, що виявили в парковій зоні по вул. Пасічна в м. Львові труп молодого хлопця і просили прибути на впізнання. 20.06.2007р. її родич впізнав сина. Ствердила, що жодних коштів при ОСОБА_5 не було, т.б. твердження підсудного про те, що він повернув сину борг не відповідає дійсності. 
		Як вбачається з явки з повинною від 21.06.2007р.(а.с.32-35 Том №1), підсудний ОСОБА_4 в цей день з'явився в Личаківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області зізнався у скоєнні вбивства потерпілого та власноручно на чотирьох аркушах описав про обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 в парковій зоні «Погулянка»в м. Львові, а також заволодіння його мобільним телефоном. Зокрема, підсудний вказав, що біля 14.00 -15.00 год. вони зустрілися з потерпілим біля його будинку, при цьому він пожартував над потерпілим, що той одітий в новий не попрасований одяг. Після цього вони покурили та вирішили прогулятися в сторону парку. По дорозі він віддав потерпілому 90 грн. боргу. Вони спустилися стежкою в кущі на галявину, так щоб їх ніхто не бачив, і щоб вони могли спокійно посидіти та обговорити свої теми. Коли вони присіли і почали розмову, між ними виник конфлікт, так як потерпілий став його ображати. Згодом потерпілий сильно штовхнув його і він це сприйняв, як удар. Він взяв грубу палку біля 1м довжини, товщиною 5-6 см, яка попалася під руку на місці події, і наніс нею удар зліва вище вуха і ближче до потилиці потерпілого. Після удару потерпілий впав, став кричати і ще більше його ображати. Тоді він завдав йому удар з правої сторони вище скроні, від чого потерпілий впав, а на місці удару появилася кров. Він попробував пульс потерпілого і не дуже чітко його відчував. Після цього він почав підніматися вверх по схилу, але дуже перелякався за життя потерпілого і через деякий час повернуся назад. Коли знову поміряв пульс потерпілого, то зрозумів, що потерпілий мертвий. Він перелякався, взяв у потерпілого гроші, які він повернув йому як борг з правої кишені бриджів, а з лівої кишені забрав мобільний телефон потерпілого. Труп залишився в кущах де вони сиділи. Після цього, він пішов до дому та виключив мобільний телефон потерпілого. Біля 17.00 год. цього ж  дня він поїхав в центр міста, де підійшов до «бариги»та продав мобільний телефон потерпілого за 350 грн. Всі дні після скоєного, він не міг перемогти страх, щоб прийти в міліцію і покаятися, але згодом переміг страх, прийшов в міліцію і зізнався у скоєному. Просив врахувати, що зробив це не навмисно, так як був у стані злості і страху. Погодився показати місце, де він скоїв злочин та залишив труп потерпілого. 
		Як вбачається із протоколу допиту ОСОБА_4, в якості підозрюваного від 22.06.2007р. (а.с.65-67 Том №1), підсудний в присутності адвоката підтвердив обставини нанесення тілесних ушкоджень потерпілому та уточнив, що з того місця, куди він наніс другий удар потерпілому в голову  пішла кров. Він перелякався, але звернув увагу, що потерпілий був живий, так як дихав, що було видно по руху живота. Після цього він залишив його на місці події та пішов в сторону будинку №42 по вул. Пасічна в м. Львові, але через деякий час повернувся на місце і переконався, що потерпілий мертвий. Він забрав гроші в сумі 90 грн. та мобільний телефон марки «Нокіа 6233»з кишень штанів (бриджів), в які був одітий потерпілий. Мобільний телефон в цей день продав невідомій особі в районі пл. Міцкевича з тильної сторони будинку «Книга»за 350 грн. При цьому підсудний на карті-схемі м. Львова власноручно зробив позначку та запис про приблизне місце, де він продав телефон ОСОБА_5 (а.с.68 том №1).
		З протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 22.06.2007р. (а.с.69-70 Том №1) та фото таблиці до нього (а.с.72-80 Том №1) вбачається, що після допиту в якості підозрюваного підсудний ОСОБА_4 виявив бажання на місці події вказати та розповісти про обставини скоєння злочину, а також місце, де він залишив труп потерпілого. Дійсно в протоколі відтворення ОСОБА_4 детально вказав на місце в парку «Погулянка», де вони сиділи з потерпілим в кущах, а також де він залишив труп потерпілого. Крім цього, підсудний розповів та на манекені показав, яким чином і в які місця голови потерпілого ОСОБА_5 він наносив удари виявленою під час відтворення дерев'яною палицею, яка була подібна на ту, що він мав в руках ІНФОРМАЦІЯ_7 
		З відтвореного у судовому засіданні відеозапису відтворення обстановки та обставин подій від 22.06.2007р. вбачається, що підсудний ОСОБА_4 конвоювався одним працівником міліції, про обставини скоєного злочину повідомляв слідчому в присутності понятих, обставини відтворював добровільно, послідовно, на запитання слідчого вносив уточнення та деталізував їх. При цьому суд враховує, що підсудний вказав на точне місце вчинення злочину і саме на цьому місці 19.06.2007р. було виявлено труп потерпілого. 
		Суд вважає, що доводи підсудного про те, що явку з повинною він не писав, а при дачі показів в якості підозрюваного та висвітленні подій під час відтворення обстановки та обставин подій 22.06.2007р. на нього здійснювався тиск зі сторони працівників міліції є його формою захисту і такі спростовуються слідуючими доказами. 
		Допитані в судовому засіданні в якості свідків працівники міліції - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14 підтвердили, що підсудний ОСОБА_4 власноручно написав явку з повинною та детально описав обставини скоєння злочинів, і виявив бажання показати місце знаходження трупа потерпілого. 
		Свідок ОСОБА_15, показав, що 22.06.2007р., як працівник карного розшуку Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області супроводжував підсудного під час відтворення обстановки та обставин подій  і останній був прикріплений до нього наручниками з метою запобігання втечі. Про обставини вчинення даного злочину йому взагалі нічого не було відомо, як і про місце, де мало відбуватися відтворення.  ОСОБА_4 добровільно привів їх на місце події в лісопосадку, йшов попереду нього і вказав на густій галявині місце, де відбувалися події та де  залишив труп потерпілого. 
		Аналогічні покази дав в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, який був понятим під час відтворення обстановки та обставин подій 22.06.2007р. з участю підсудного. 
		З висновку експерта - спеціаліста-психолога Шаповалова В.О. № 0092 від 28.05.2012р. (а.с.69-101 Том №7) вбачається, що в результаті психологічного дослідження показань ОСОБА_4, що зафіксовані у відеозаписах слідчих дій, спеціаліст-психолог залучений в якості експерта прийшов до наступних висновків про те, що:
		ОСОБА_4 у показаннях, даних їм в ході відтворення обстановки та обставин події від 22.06.2007 надає опис власних дій та дій ОСОБА_5, здійснює прив'язку їх у просторі та часі. Наводить візуальну інформацію («ну, бачу кров з голови тече», «дивлюсь ну, шо взагалі не дихає»), уточнює і намагається надати детальний опис палиці, якою наносив удари ОСОБА_5 Передає загальний опис своїх висловлювань та цитат по відношенню до ОСОБА_5 Вислови та цитати мотивовані та вписані в контекст події. ОСОБА_4 вносить уточнення за власною ініціативою (без ініціювання з боку працівників міліції), а саме:
		-          де саме стояв ОСОБА_5 після нанесення йому удару;
		-          в якому положенні опинився ОСОБА_5 і як саме він підіймався, після удару палицею;
		-          самостійно, без ініціювання з боку учасників слідчої дії переходить до демонстрації наступного удару палицею;
		-          в якому положенні була голова ОСОБА_5 перед наступним ударом палицею.
		Вище зазначені покази ОСОБА_4 супроводжуються жестами ілюстраторами. Жести та покази конгруентні.
		Враховуючи сукупність результатів, отриманих після проведення психологічного дослідження, експерт-психолог прийшов до висновку, що в показах ОСОБА_4, які відносяться, як в цілому, до розслідуваної події, так і ті, що стосуються механізму вчинення насильницьких дій, щодо ОСОБА_5, є комплекс психологічних ознак достовірності, які є основою вільного володіння інформаційними, просторовими, статичними, динамічними і часовими характеристиками, розслідуваної події. 
		В результаті аналізу комунікативної взаємодії ОСОБА_4 та працівників міліції в ході відтворення обстановки та обставин події від 22.06.2007, було встановлено, що на запитання з боку працівників міліції, в яких була закладена відповідь або її варіанти, підекспертний відповідав у власній формі, не використовуючи частину відповіді яка була закладена, що свідчить про тенденцію до самостійної відповіді та внесення уточнення.
		Також, в ході слідчої дії, працівники міліції знайшли дерев'яну палицю та неодноразово запитували у ОСОБА_4, чи то не та сама палиця, якою він наносив удари, але підекспертний наполегливо і неодноразово стверджував, що та палиця була коротша (демонстрував на знайденій палиці на скільки коротша). Зазначена змістовна складова комунікативної взаємодії ОСОБА_4 та інших учасників слідчої дії, виключає позицію веденого.
		В ході слідчих дій, зафіксованих у відеоматеріалах, ОСОБА_4 багаторазово вносить уточнення за власною ініціативою щодо тих чи інших деталей та обставин події. Зроблені ОСОБА_4 уточнення не ініційовані співробітниками міліції, які проводили слідчі дії, що є основою самостійної дачі показів.
		В результаті проведеного аналізу стенограм та відеозаписів судової психофізіологічної експертизи підсудного ОСОБА_4 від 28.02.2012 і комісійної комплексної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого від 13.04. та 17.04.2012, в яких зафіксовані висловлювання та поведінкові акти ОСОБА_4 простежується психологічні ознаки захисної стратегії, а саме:
		-          підекспертний повернувся спиною до відеокамери в ході бесіди з експертом-поліграфологом, що передує тестуванню на поліграфі, а після проходження пробного тесту, який доводив точність приладу, відмовився від подальшого тестування;
		-          пряма відмова з боку підекспертного в ході комісійної комплексної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого від 17.04.2012 від будь яких коментарів стосовно причин самообмови.
		Також зазначив, що ОСОБА_4 не намагався внести ясність щодо подій 13.06.2007, а навпаки заявляє, що йому надоїло повторювати одне і те саме, тому «розбирайтесь як хочете». Тобто мотивація та зайнята захисна позиція ОСОБА_4 є суперечливою для людини, яка стверджує, що на досудовому слідстві повністю обмовила себе і має бажання встановлення істини.
		В ході комісійної комплексної стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого від 13.04.2012, ОСОБА_4 стосовно психологічного та фізичного впливу з боку працівників міліції в ході досудового слідства, обмежився лише загальними фразами, а 17.04.2012 відмовився від будь яких коментарів причин самообмови, у зв'язку з чим встановлення наявності психологічних ознак достовірності не представляється можливим.
		Крім цього, винуватість підсудного у скоєнні стверджується іншими доказами зібраними по справі.  
		Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показав, що 19.06.2007р. біля 17.40 год. він спускався біля будинку №42 по вул. Пасічна в м. Львові вздовж огорожі ботанічного саду ЛНУ ім. І.Франка в парк «Погулянка»до джерела і відчув різкий запах, який доносився з лівого боку від стежки. Він звернув зі стежки та побачив в зарослях ноги людини. А коли підійшов ближче виявив тіло мужчини, яке знаходилося в кущах і мало ознаки гниття. Про виявлений труп він повідомив працівників міліції. Свідок підтвердив, що труп знаходився на маленькій галявині, яка закрита від стежки кущами, його зі стежки не видно і на місцевості через зарослі знайти це місце дуже важко. 
		Як вбачається з висновку судово-почеркознавчої експертизи (а.с.107-110 Том №2), при  порівнянні досліджуваних рукописних записів, якими заповнено представленими на дослідження документ -«явка з повинною прокурору Личаківського району громадянина ОСОБА_4 від 21.06.2007р.»з вільними взірцями почерку ОСОБА_4 по загальних та окремих ознаках було встановлено співпадіння, що  свідчить про виконання досліджуваного документу ОСОБА_4 Ознаки, які б свідчили про виконання рукописних записів, якими заповнено представлений на дослідження документ - «явка з повинною прокурору Личаківського району громадянина ОСОБА_4 від 21.06.2007р.»в надзвичайних умовах «після тривалого побиття, сильного хвилювання»- відсутні. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показала, що станом на червень 2007р. вона була дівчиною ОСОБА_5 і вони проводили разом багато часу. Дійсно ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_5 біля обіду телефонував їй та повідомив, що має зустрітися із ОСОБА_4, забрати у нього борг в сумі 100 грн., а потім приїхати до неї по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2. На той час вона користувалася мобільним телефоном НОМЕР_1. З ОСОБА_5 розмовляла останній раз о 13.33 год. ІНФОРМАЦІЯ_7 В послідуючому ОСОБА_5 до неї не приїхав, його телефон був поза межами досяжності, а тому вона переживала і телефонувала до дому до матері ОСОБА_5, яка повідомила, що останній не ночував вдома. 
		Показами свідка ОСОБА_20, який суду показав, що був другом ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 вони неодноразово зізвонювалися, йому відомо було, що ОСОБА_5 перебував з мамою у лікарні, а після того на Краківському ринку. Коли він йому телефонував  о 14.23год., ОСОБА_5 повідомив, що знаходиться по вул. Пасічна в м. Львові біля під'їзду ОСОБА_4, де з ним розмовляє, а після цього планує їхати до своєї дівчини ОСОБА_19. Вони домовились, що вечором зідзвоняться і зустрінуться. Після цього він ОСОБА_5 не телефонував, щодо дзвінка, який зафіксовано у роздруківці розмов ІНФОРМАЦІЯ_7 о 14.40 год. тривалість 52 с з його телефон на телефон потерпілого,  пояснив, що цей  дзвінок не здійснював, з потерпілим не розмовляв, оскільки носив телефон в кишені, то могло відбутись випадкове з'єднання з телефоном потерпілого за останнім набраним номером. 
		З показів свідка ОСОБА_21, даних в судовому засіданні, вбачається, що приблизно в липні-серпні 2007р. він вирішив придбати недорогий мобільний телефон. Від знайомих він дізнався, що в кафе по вул. Коперника навпроти Львівської філії НБ України, мужчина на ім'я ОСОБА_23 продає такі телефони. Він приїхав до цього чоловіка, який йому назвався ОСОБА_23 і за 700 грн. придбав без документів мобільний телефон «Нокіа 6233», ІМЕІ: НОМЕР_2. Цим телефоном він користувався майже рік, і в березні 2008р. продав своєму знайомому ОСОБА_30 за 600 грн.
		При цьому свідок ствердив, що в процесі розслідування кримінальної справи, йому проводили ставку віч-на-віч із свідком ОСОБА_23 та його впізнання, і він підтверджує, що саме ця особа є ОСОБА_23, який продав йому мобільний телефон «Нокіа 6233», влітку 2007р.
		Допитана на досудовому слідстві свідок ОСОБА_24 (а.с.103 Том №5), показала, що працювала барменом в кафе-барі «Старий замок», що по вул. Клоперника, 3 в м. Львові. Дійсно в цьому приміщенні багато відвідувачів, в тому числі і чоловік на ім'я ОСОБА_23, займалися скупкою-продажем золотих виробів, але чи займався він продажем мобільних телефонів, їй не відомо.  
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 підтвердив, що в червні 2007р. займався підприємницькою діяльністю з виготовлення вікон та дверей. Оскільки не мав офісу, часто проводив зустрічі з клієнтами в кафе по вул. Коперника в м. Львові. Він не заперечив, що купляв для себе декілька мобільних телефонів, але не пригадує, чи дійсно продавав свідку ОСОБА_21 мобільний телефон влітку 2007р. Однак не виключає, що такі події могли мати місце.
		Як вбачається з роздруківки деталізації дзвінків абонемента «Лайф»НОМЕР_3, ІМЕІ: НОМЕР_2, який належав потерпілому ОСОБА_5, дійсно ІНФОРМАЦІЯ_7 о 09.37 год. та о 09.45 год. підсудний ОСОБА_4, який користувався мобільним телефоном НОМЕР_4, двічі телефонував потерпілому ОСОБА_5, розмова тривала 58с і 21с. Крім цього, в цей же день, підсудний ОСОБА_4 телефонував до потерпілого об 11.55 год. і розмова тривала 25с. Крім цього, об 14.02 год. потерпілий ОСОБА_5 телефонував на мобільний телефон ОСОБА_4, і розмова тривала 44с. Крім цього, дійсно свідок ОСОБА_20, який користувався мобільним телефоном НОМЕР_5, ІНФОРМАЦІЯ_7 телефонував до потерпілого о 12.17 год., 13.21 год. та 14.23 год. Також ІНФОРМАЦІЯ_7 потерпілий неодноразово зізвонювався із свідком ОСОБА_19, яка користувалася мобільним телефоном НОМЕР_1. Останній раз потерпілий телефонував їй о 13.33 год. і розмова тривала 570 с. Остання дзвінок на мобільний телефон потерпілого був здійснено з мобільного телефону свідка ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_7 о 14.40 год. тривалістю 52 с.  Після цього, до 16.21 год. і в послідуючому вхідні та вихідні телефонні дзвінки на мобільний телефон потерпілого не здійснювалися, лише ІНФОРМАЦІЯ_7 о 16.21 год. на цей мобільний телефон поступило вхідне «смс»від оператора.
		При цьому в судовому засіданні встановлено, що телефонний дзвінок потерпілого ОСОБА_5 на мобільний телефон підсудного ІНФОРМАЦІЯ_7 о 14.02.46 год. було прийнято базовою станцією №542, яка знаходиться на вул. Ніщинського, 35 в м. Львові, і як ствердив свідок ОСОБА_25- спеціаліст оператора мобільного зв'язку «Лайф», цей дзвінок знаходився в межах покриття вказаної базової станції. 
		З висновку  № 638 (а.с.83 т.1) судово-медичної експертизи трупа потерпілого яка проведена  з 20.06.2007 року по 10.09.2007 року  вбачається, що  «…при екпертизі трупа невідомого чоловіка виявлені  дефекти слідуючих кісток мозкового черепа: правої скронево-тім'яної, лівої скронево-тім'яної, дефект потиличної кістки по середній лінії дещо справа з терасовидним переломом біля лівої очниці, повної відсутністю кісткових фрагментів, м'яких покровів голови, головного мозку… У зв'язку з відсутністю кісткових фрагментів, м'яких покровів голови, головного мозку, конкретно висловитися про предмет, яким були спричинені вказані у висновку тілесні пошкодження кісток черепу, механізм їх утворення, при життєвість, ступінь тяжкості, причинний зв'язок зі смертю, час протягом якого міг жити потерпілий та про можливість вчинення ним активних дій, не можливо. Більш конкретні дані про предмет та механізм спричинення переломів кісток черепа можна з'ясувати при проведенні медико-криміналістичного дослідження вилученого черепа з трупа потерпілого.
		З висновку  судово-криміналістичної експертизи (а.с.44-47 т.2), вбачається, що  при медико-криміналістичному дослідженні черепа від трупа потерпілого на лівій скроневій кістці з переходом на ліву тім'яну та потиличну, на правій тім'яній кістці вздовж стрілкоподібного шва, на правій скроневій кістці, з переходом на праву тім'яну кістку та на правій скроневій кістці біля сонцеподібного відростку було виявлено п'ять наскрізних пошкоджень (переломів), які утворилися від  дії рублячого предмету (предметів). Тобто є рубаними. Враховуючи їх розташування та кількість пошкоджень на різних поверхнях черепа можна вважати, що дані пошкодження утворилися внаслідок, як мінімум п'яти ударів. Вищевказані пошкодження не могли утворитися від дії дерев'яної палиці представленої на експертизу.
		З акту комплексної судово-медичної криміналістичної  експертизу  № 100/08 від  06.08. 2008року (а.с.361-370т.2) вбачається, що попередні висновки експертиз про характер тілесних ушкоджень на трупі потерпілого ОСОБА_5 підтверджено в тому числі про те, що загальний стан трупа (гниття, відсутність головного мозку та внутрішніх органів) не дають право категорично встановити безпосередню причину смерті ОСОБА_5 
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_26 підтвердив висновок судових експертиз проведених за його участю та ствердив, що дійсно палицею, яка представлена на експертизу, заподіяти рублені рани технічно не можливо, однак чи наносилися удари цією чи іншою палицею в область голови потерпілого встановити не можливо, так як відсутні м'які тканини голови. 
		Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_27 підтвердив висновки судових експертах за його участю та пояснив, що через значне гниття тіла потерпілого, в тому числі відсутність головного мозку та внутрішніх органів, експерти не можуть встановити дійсну причину смерті потерпілого, а також зробити категоричний висновок, що рублені рани, які виявлені черепі вилученого з місця події заподіяні за життя потерпілого і могли бути причиною його смерті. Спростувати, чи підтвердити твердження підсудного ОСОБА_4 про заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5 дерев'яною палицею, від яких настала смерть з вище наведених причин не можливо.
		Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення судового вироку»обвинувальний ухил при вирішенні питань про винність чи невинність підсудного є недопустимий. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх не можливо усунути направленням справ на додаткове розслідування повинні тлумачитися на користь підсудного. 
		На досудовому слідстві підсудний ОСОБА_4 при відтворенні обстановки та обставин подій вказав, що він під час раптово виниклого конфлікту наніс два удари дерев'яною палицею в область голови потерпілого, від чого той впав, а з місця нанесення удару потекла кров. Злякавшись скоєного він залишив місце події на декілька хвилин, а коли повернувся, потерпілий був вже мертвий. Ствердив, що умислу позбавити  життя потерпілого  він не мав. 
		Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003р. «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи»визначено, що для відмежування умисного вбивства від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ч.2 ст.121 КК України, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчинення діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувало події їх стосунків. 
		Таким чином вина підсудного у скоєному доведена.
		Суд вважає, що не здобуто жодних доказів про те, що смерть потерпілого ОСОБА_5 наступила внаслідок заподіяння п'яти рублених ран, які заподіяні рубленим предметом  підсудним ОСОБА_4 Оскільки підсудний  при відтворенні обстановки і обставин подій  стверджував, що наніс два удари дерев'яною палицею і область голови потерпілого, внаслідок чого заподіяв травму голови від якої  наступила смерть потерпілого ОСОБА_5, але  жодних доказів того, що підсудний бажав скоїти вбивство потерпілого не здобуто. Враховуючи те, що  вони були товариші і мотиви вбивства підсудним потерпілого не встановлені,  тому суд вважає, що дії підсудного слід перекваліфікувати з ч.1 ст.115 КК України  на ч.2 ст.121 КК України, як заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, від якого настала смерть потерпілого ОСОБА_5
		Правильно кваліфіковані дії підсудного ОСОБА_4 за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він переконавшись, що після нанесених ударів потерпілий ОСОБА_5 був мертвий, таємно заволодів чужим майном -мобільним телефоном марки «Нокіа 6233»вартістю 1350 грн., в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «Лайф»вартістю 100 грн. із залишком коштів на рахунку в сумі 90 грн., а також карта пам'яті вартістю 130 грн., а всього майном потерпілого ОСОБА_5, на загальну суму 1670 грн.
		Призначаючи покарання підсудному, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. 
		Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання відсутні.
		Обираючи покарання підсудному, суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, по місцю проживання характеризується позитивно, ніде не працює, на час скоєного навчався у ліцеї, заподіяну злочинами шкоду не відшкодував.
		На підставі викладеного, враховуючи наведені обставини суд приходить до висновку про те, що його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому слід обрати покарання у виді позбавлення волі.
		Крім цього, слід задоволити цивільний позов потерпілої та стягнути з підсудного ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 заподіяну злочином  матеріальну шкоду 25 000 грн., яка складається з витрат на поховання сина в сумі 7500 грн., встановлення надмогильного пам'ятника вартістю 15 000 грн., вартості викраденого мобільного телефону 1670 грн., оплати за підключення контракту в сумі 600 грн., оплати кредиту, який використовувався на придбання телефону  в сумі 135 грн. та 100 грн. боргу, які не повернув підсудний її сину. 
		Також слід стягнути із підсудного в користь ГУ МВСУ у Львівській області вартість проведених судових експертиз. 
		Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-
		 
		ЗАСУДИВ:
		                 
		ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.185 КК України.
		Обрати покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст. 121 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, за ч.1 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		У відповідності до вимог ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого більш суворим остаточно обрати покарання ОСОБА_4 у виді 8  (восьми) років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.
		Строк покарання  ОСОБА_4 слід рахувати з часу фактичного затримання з 21.06.2007р., а не дати складання протоколу затримання.
		Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу залишити тримання під вартою.
		Цивільний позов ОСОБА_3 задоволити. 
		Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду заподіяну злочином в розмірі 25000 грн.
		Стягнути з ОСОБА_4 в користь ГУ МВС України у Львівській області вартість проведених експертиз в розмірі 3829 грн. 74 коп.
		Речові докази по справі -мобільний телефон марки «Нокіа 6233»в копусі чорного кольору, дерев'яну палицю -знищити, золоту жіночу каблучку вилучену в ході слідства у свідка ОСОБА_28 повернути останній.
		          На вирок суду може бути подана апеляційна скарга, протягом 15 діб до апеляційного суду Львівської області: підсудним -з часу вручення копії вироку, іншими учасниками - з часу проголошення вироку. 
		 
		Суддя:                                                                                          Гирич С. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...