Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1412/247/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		2/487/576/13 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем      України 
		 
		01.02.2013 року                       м.Миколаєва
		      Заводський районний суд м. Миколаєва  у складі:
		головуючого судді Бобрової І.В., 
		при секретарі Пономарьовій Д.С., 
		в присутності позивачки  ОСОБА_1, представника позивача  ОСОБА_2,
		відповідачки  ОСОБА_3, представника відповідача  ОСОБА_4,
		розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Миколаївської міської ради про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Миколаївської міської ради про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди.
		Позовні вимоги обґрунтовували тим, що вони є власниками жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул. Кірова, 24,  в Великій Коренисі, м. Миколаєва. Рішенням Миколаївської міської ради від 28.04.2009 року їм, за вказаною адресою, надано у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 1000,00 кв.м., а також додатково передано в оренду строком на 25 років земельну ділянку  1098, 00 кв.м.. На підставі даного рішення вони отримали державний акт на право власності на земельну ділянку від 11.11.2009 року та уклали договір оренди землі №6853 від 26.08.2009 року. Відповідачка, що є власницею жилого будинку, розташованого на суміжній земельній ділянці самовільно переміщує паркан у бік позивачів, що призвело до зменшення їх земельної ділянки. В звязку з чим позивачі змушені звернутися до суду і після уточнень просять суд ухвалити рішення, яким зобовязати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_5 самовільно зайняту по межі з останніми земельну ділянку, не чинити в подальшому перешкоди в користуванні позивачами, належною їм земельною ділянкою, стягнути з відповідачки шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 1262,16 грн., а також моральну шкоду по 1000,00 грн. на кожного та судові витрати.
		В судовому засіданні позивачка та представник відповідача зменшили позовні вимоги, просили позов задовольнити у повному обсязі без урахування вимоги про зобовязання відповідачки в подальшому не чинити перешкоди позивачам в користуванні ними своєю земельною ділянкою. 
		Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, оскільки ніякого самозахвату вона не здійснювала. До того ж раніше судом було відмовлено позивачам в позові про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, що свідчить про відсутність з її боку будь-яких дій спрямованих на самовільне зайняття земельної ділянки ОСОБА_5. 
		Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
		Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. 
		Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами ( ст. 126 ЗК).
		З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є власниками земельної ділянки площею 0,1000 га по вулиці Кірова,24 в Заводському районі міста Миколаєва на підставі рішення ММР від 28.04.2009 року за №34/42 про що їм виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №100950. 
		Також на підставі зазначеного рішення ММР, ОСОБА_1, ОСОБА_5 уклали договір оренди землі №6853 від 26 серпня 2009 року, відповідно до умов якого прийняли в оренду земельну ділянку площею 1098 кв.м. для обслуговування свого жилого будинку, господарських будівель і споруд, строком на 25 років.
		Відповідачка ОСОБА_3 користується суміжною з позивачами земельною ділянкою відведеною в 1959 році совхозом «Іскра» в постійне користування в розмірі 0,26 га..
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» 19 червня 2003 року, N 963-IV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
		Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №125-0040 від 30.07.2012 року, встановлені порушення розмірів фасадної границі земельної ділянки №24 по вулиці Кірова в місті Миколаєві Велика Корениха в меншу сторону на 1,05 м, самовільно зайняту відповідачкою на всю довжину земельної ділянки №24  40,64 м, установленого Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №1950 від 11.11.2009 року, площею  42,67 кв.м., а також порушення границі суміжного землекористування земельної ділянки, встановленого Договором оренди №6853 від 26.08.2009 року розміром 1,21Х47,86 площею  57,91 кв.м.. Загальна площа земельної ділянки №24 по вулиці Кірова в м. Миколаєві, самовільно зайнята відповідачкою, складає 100,58 кв.м..
		В судовому засіданні експерт підтвердила проведені нею розрахунки. Пояснила що експертиза проводилася в присутності позивачів, а також дочки відповідачки, як представника останньої. Після проведення замірів сторони прийшли до обоюдної згоди щодо перенесення існуючої границі суміжного землекористування між ділянками №24 та №26 в бік ділянки №26 в фасадній частині на ширину  0,75 м та на ширину 0,5 м в торцевій частині.         
		Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. 
		Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення споруд, здійснюється за рахунок громадян або осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.
		Згідно ст.212 ч.1, ч.2 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
		Відповідно до ст. 157 ЗК України, на яку посилаються позивачі, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють   органи    виконавчої    влади,    органи місцевого самоврядування,  громадяни  та юридичні особи,  які використовують земельні  ділянки,  а  також  органи  виконавчої   влади,   органи місцевого самоврядування,  громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників  і  землекористувачів  або  погіршує якість  земель,  розташованих  у  зоні  їх  впливу,  в  тому числі внаслідок  хімічного  і  радіоактивного   забруднення   території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок  визначення  та  відшкодування  збитків  власникам землі   і  землекористувачам  встановлюється  Кабінетом  Міністрів України.
		Проте, як розяснено у п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», порядок визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам встановлюються Кабінетом Міністрів України, постановою якого від 19 квітня 1993 р. № 284 затверджений «Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», який передбачає створення спеціальних комісій для визначення розміру заподіяних збитків, включаючи і неодержані доходи в звязку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. 
		Тобто, збитки, заподіяні позивачам самовільним зайняттям відповідачкою їх земельної ділянки, повинні розраховуватися комісією, створеною у порядок передбачений п.2, зазначеного Порядку.
		Позивачами такий розрахунок суду надано не було.
		На підставі викладеного позовні вимоги в частині стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, задоволенню не підлягають. 
		Згідно розяснень викладених в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).
		Оскільки, як уже було вищезазначено, права позивачів, як власників земельної ділянки, порушені протиправними діями відповідачки, то вони мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої такими діями.
		При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує систематичність вчинення протиправних дій з боку відповідачки та тривалість порушень і приходить до висновку, що з неї підлягає стягненню на користь позивачів моральна шкода у розмірі по 200 грн. на кожного.
		До того ж з відповідачки на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати, понесені ними при зверненні до суду: 214,60 грн. та  107,30 грн. (забезпечення доказів) судового збору, а також витрати на проведення експертизи у сумі 2000,00 грн..  
		Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 216, 226, 228, 233 ЦПК України, суд, -      
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Миколаївської міської ради про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди  задовольнити частково.
		Зобовязати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_5, ОСОБА_1 самовільно зайняту по межі з останніми земельну ділянку площею 100,58 кв.м..
		 Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_1 по 200 грн. на кожного в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_1 по 1160,95 грн. на кожного судових витрат.
		В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Миколаївської міської ради в частині відшкодування шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки  відмовити. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		        
		                                     Суддя                                                                                                             Боброва І.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...