Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2218/18116/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2013.
Дата набрання законної сили: 29.01.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		копія
		УКРАЇНА
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_____________________________________________________________________
		Справа №           2218/18116/2012
		Провадження №   22-ц/792/143/13
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 січня 2013 року                                                                         м. Хмельницький
		           
		Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах
		Апеляційного суду Хмельницької області
		 
		в складі :головуючого -судді Баса О.Г., 
		   суддів :  Карпусь С.А., Матковської Л.О. 
		   при секретарі Щербань А.В.
		   з участю : ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. М.Старицького Гамана А.В..
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. М.П. Старицького про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.  
		Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи,  колегія суддів 
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		В серпні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хмельницького обласного музично-драматичного театру ім. М.П. Старицького про стягнення заробітної плати та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог зазначала, що з вересня 1979 року  по даний час працює у театрі на посаді заслуженого артиста -провідного майстра сцени. З 1993 року, крім посади артиста, також виконувала роботу режисера-постановника вистав за окремою трудовою угодою. Наказом №107-0 від 08 липня 2011 року її було призначено режисером-постановником вистави «ІНФОРМАЦІЯ_1»за п'єсою ОСОБА_4, розмір оплати за постановку якої за усною домовленістю між нею та генеральним директором театру  мав складати 10 тисяч гривень. 05 листопада 2011 року  відбулась прем'єра вистави, інсценізація якої  в подальшому проводилась по декілька разів на місяць. 5 листопада 2011 року вона надіслала в ДП „Українське агентство з авторських та суміжних прав" заявку  для реєстрації її авторства як режисера-постановника спектаклю, який виконується в театрі. 30 грудня 2011 року генеральний директор театру відмовив їй оплатити виконану роботу за постановку вистави. Посилаючись на те, що внаслідок неправомірних дій відповідача по невиплаті їй 
		винагороди за виконану роботу режисера-постановника в розмірі 10 тисяч грн. вона зазнала душевних страждань, тому просила стягнути з відповідача на її користь заборговані кошти в сумі 10 тисяч гривень та моральну шкоду у розмірі 20 тисяч гривень.
		________________________________________________________________________________
		Головуючий у першій інстанції -Продан Б.Г.                       Провадження № 22-ц/792/143/13
		Доповідач -Карпусь С.А.                                                     Категорія № 51
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 листопада 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.  
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд безпідставно відмовив у клопотанні про витребування доказів та виклик в судове засідання свідків, які могли б підтвердити той факт, що першочерговим був наказ за контрактом, а наказ за згодою був виданий відповідачем після її звернення з приводу невиплати коштів. Відповідач, відмовивши в укладенні трудової угоди, фактично допустив її до постановки вистави. Під час розгляду справи її представник звертав увагу суду на те, що у разі відсутності трудового договору на постановку вистави, оплату праці слід провести у розмірі посадового окладу режисера-постановника у розмірі 2252 грн..
		В запереченні на апеляційну скаргу відповідач просив її відхилити, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.                
		Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
		Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. 
		Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		У відповідності зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачка, працюючи заслуженим артистом -провідним майстром сцени в Хмельницькому обласному музично-драматичному театрі ім. М.Старицького, за наказом генерального директора театру № 107-о від 08 липня 2011 року без укладення трудової угоди погодилась виконувати роботу режисера-постановника вистави „ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_4 з одночасним виконанням головної ролі „Вона". Оплата праці за період з серпня по листопад 2012 року була проведена роботодавцем відповідно до табелів обліку робочого часу, які ведуться на позивачку. А тому суд обґрунтовано дійшов висновку, що ОСОБА_1 не надала доказів, що вона виконувала трудові обов'язки режисера-постановника з укладенням трудової угоди з оплатою за фактично виконану роботу, тому її вимоги є недоведеними.
		Такі висновки суду підтверджуються матеріалами справи, в тому числі довідкою облмуздрамтеатру ім. Михайла Старицького від 05.07.2010 року № 255, копією трудової книжки позивачки, наказом генерального директора облмуздрамтеатру ім. Михайла Старицького № 107-0 від 8 липня 2011 року „Про постановку вистави „ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_4", довідкою про доходи № 2 ОСОБА_1 за період з 1 липня по 31 грудня 2012 року, інформацією відповідача від 05.10.2012 року про посадовий оклад, доплати та надбавки, виплачувані позивачці, штатним розписом театру станом на 01.04.2011 року, яким передбачено посади режисера-постановника -Заслуженого діяча мистецтв України та режисера-постановника, посадовою інструкцією артиста, колективним договором Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького на 2011-2013 роки, схваленого загальними зборами трудового колективу 7 квітня 2011 року. 
		У відповідності зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. 
		Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
		Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України „Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно розділу II. Організація та оплата праці пункту 9. Положення,  Мінкультури СРСР, від 17.08.1989,  "Положення про умови та оплату праці працівників театрів", яке є чинним на час вирішення спору, разові виступи, постановки і інша робота, що тимчасово виконується запрошеними працівниками, оформляється трудовим договором з оплатою за фактично виконану роботу, виходячи з посадових окладів, що діють, і ставок авторської винагороди з врахуванням прийнятого театром порядку встановлення норм виступів і постановок, надбавок і оплати на договірних індивідуальних умовах.  
		У такому ж порядку оформляється і оплачувана робота штатних працівників театрів, що виконується по місцю основної роботи,  яка не входить в круг їх прямих обов'язків. 
		Вказана робота не є сумісництвом.
		При вирішенні даного спору, суд також правильно керувався положеннями ст. 97  КЗпП та ст.20  Закону України „Про оплату праці".
		Давши належну оцінку зібраним по справі доказам та врахувавши вимоги наведеного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачкою обставин укладення трудової угоди між генеральним директором облмуздрамтеатру ім. Михайла Старицького та нею -артисткою цього театру про виконання роботи як режисера-постановника  вистави „ІНФОРМАЦІЯ_1" та у зв'язку з цим недоведеність її права на оплату за виконання цієї роботи, відшкодування моральної шкоди  та підставно відмовив у позові.  
		Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
		Твердження в апеляційній скарзі про те, що фактично виконана позивачкою робота режисера-постановника вистави підлягає оплаті за посадовим окладом режисера-постановника, не ґрунтуються на законі та матеріалах справи. Як встановлено судом, позивачка працює артисткою-провідним майстром сцени, за період з 10 серпня по 5 листопада 2011 року отримала заробітну плату за займаною посадою, письмової трудової угоди між роботодавцем та нею на виконання обов'язків режисера-постановника вистави не укладалось, виконання одночасно цих обов'язків не є сумісництвом, а тому у відповідності з наведеним вище Положенням оплата праці в такому порядку, як вона зазначила, не може бути проведена.
		Крім того, як пояснила позивачка в судовому засіданні, в період часу з 10 серпня по 5 листопада 2011 року вакантної посади  режисера-постановника не було, а особи, які працювали на цих посадах, у відпустці не перебували. Як видно зі змісту колективного договору, адміністрація театру не встановила доплати за суміщення професій, що можливе при наявності вільної посади, та обов'язків тимчасово відсутнього працівника, тому з урахуванням наведених обставин вимоги позивачки про оплату праці є безпідставними. 
		Системний аналіз чинного законодавства, що регулює питання оплати праці, свідчить про те, що саме по собі фактичне виконання обов'язків працівником одночасно за двома різними посадами, не є підставою для проведення повністю оплати праці за цими посадами за відсутності для цього правових підстав.
		Доводи апеляційної скарги про те, що по театру попередньо був виданий наказ про виконання позивачкою обов'язків режисера-постановника зазначеної вистави за трудовою угодою, який пізніше був виданий в інший редакції, що надана відповідачем суду, спростовуються матеріалами справи і будь-яких переконливих доказів на їх підтвердження позивачка не надала.
		Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи, в тому числі посилання позивачки на те, що вона не була ознайомлена з наказом № 107-0 від 8 липня 2011 року, оскільки фактично цей наказ нею був виконаний і не оспорювався  в установленому законом порядку.
		Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
		Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
		 
		у х в а л и л а :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. 
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 листопада 2012 року залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
		 
		                    Головуючий  /підпис/          
		                    Судді /підписи/     
		 
		          Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду:                                         С.А. Карпусь

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...