Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 3-69гс12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		22 січня 2013 року                          м. Київ
		 
		Судова палата у господарських справах 
		Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючогоБарбари В.П.,суддів:Балюка М.І.,Ємця А.А.,Потильчака О.І.,Берднік І.С.,Жайворонок Т.Є.,Фесенка Л.І.,Гуля В.С.,Колесника П.І.,Шицького І.Б., -
		за участю представників сторін
		                                       заявника:   Яблуновської К.М.,
		                                       позивача:   Дернового А.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви спільного підприємства «Агроспецмонтажник» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 липня 2012 року в справі № 5006/18/13/2012 за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - ДП «Донецька залізниця») до спільного підприємства «Агроспецмонтажник» (далі - СП «Агроспецмонтажник») про стягнення безпідставно сплачених коштів,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У лютому 2012 року  ДП «Донецька залізниця» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 квітня 2011 року між ним як замовником та СП «Агроспецмонтажник» як підрядником укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту трактора Т-150К. У травні 2011 року між сторонами узгоджено фактичну калькуляцію вартості капітального ремонту трактора, роботи виконано, складено акт прийому-передачі виконаних робіт на узгоджену суму, роботи оплачено у повному обсязі.  У грудні 2011 року службою контролю та внутрішнього аудиту ДП «Донецька залізниця» проведено позапланову документальну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності дистанції колії Красноармійськ ДП «Донецька залізниця». За результатами ревізії складено акт про те, що за вказаним договором відповідачем безпідставно збільшено вартість витрат на проведення ремонту трактора на загальну суму 16 167 грн 96 коп. Посилаючись на викладене, ДП «Донецька залізниця» просило стягнути на свою користь із СП «Агроспецмонтажник» безпідставно сплачені кошти на суму 16 167 грн 96 коп.
		Рішенням господарського суду Донецької області від 28 лютого 2012 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17 квітня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.
		Постановою Вищого господарського суду України від 2 липня 2012 року рішення господарського суду Донецької області від 28 лютого 2012 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17 квітня 2012 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з СП «Агроспецмонтаж» на користь ДП «Донецька залізниця» 16 167 грн 96 коп.,         1 609 грн 50 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 804 грн 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 804 грн 75 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
		У заявах про перегляд постанови Вищого господарського суду України від        2 липня 2012 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), СП «Агроспецмонтажник» просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 2 липня 2012 року та прийняти нове рішення у справі, посилаючись на неправильне застосування касаційним судом  положень ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 26 листопада 2012 року заяви СП «Агроспецмонтажник» об'єднано в одне провадження, справу допущено до провадження Верховного Суду України.
		В обґрунтування заяв СП «Агроспецмонтажник» додано копію постанови Вищого господарського суду України від 3 жовтня 2012 року в справі                         № 5006/16/54/2012 за позовом ДП «Донецька залізниця» до СП «Агроспецмонтажник» про стягнення безпідставно отриманих коштів, у якій, на думку заявника, суд касаційної інстанції по-іншому застосував положення ст. 1212 ЦК України.   
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Верховний Суд України вважає, що заяви підлягають частковому задоволенню.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ДП «Донецька залізниця» не доведено належними та допустимими доказами факт безпідставного набуття майна СП «Агроспецмонтажник», оскільки правовідносини сторін виникли на підставі договору, узгодженого та виконаного ними у повному обсязі; виявлені ревізією порушення у діяльності посадових осіб ДП «Донецька залізниця» не можуть бути підставою для звернення до суду з позовом про стягнення коштів із СП «Агроспецмонтажник».
		Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий господарський суд України виходив із наявності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, якою встановлено, що особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно незалежно від того, чи було безпідставне набуття майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		  В основу доданої для порівняння постанови Вищого господарського  суду України від 3 жовтня 2012 року в справі № 5006/16/54/2012, якою ДП «Донецька залізниця» відмовлено у задоволенні позову до СП «Агроспецмонтажник» про стягнення безпідставно отриманих  коштів,  покладено  висновок  про те, що для застосування положень ст. 1212 ЦК України необхідно встановити, що особа набула майно за рахунок іншої безпідставно, а в спірних правовідносинах відповідач отримав плату за виконану роботу за договором, отже, за наявності правової підстави. 
		Таким чином у справах із подібними предметом й підставою позову, встановленими фактичними обставинами справи та за участю одних і тих же сторін касаційний суд неоднаково застосував положення ст. 1212 ЦК України.    
		Для усунення розбіжностей  у застосуванні судами касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права Судова палата у господарських справах виходить  з такого.  
		Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 За  положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843,  ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
		Під час розгляду справи судами встановлено, що 20 квітня 2011 року між ДП «Донецька залізниця» (замовник) та СП «Агроспецмонтажник» (підрядник) укладено  договір № Д/ПЧ-8-111225/НЮ на виконання робіт з капітального ремонту трактора Т-150К на загальну суму 264 529 грн 33 коп., що підтверджується калькуляцією, яка є невід'ємною частиною договору (п. 4.1 договору).  21 квітня 2011 року позивач передав, а відповідач прийняв для ремонту указаний трактор, що підтверджується актом, підписаним представниками сторін. 22 квітня 2011 року сторони підписали акт дефектовки зазначеного трактора, в якому наведено перелік вузлів та деталей, які підлягають 100 % заміні. 27 травня 2011 року сторони узгодили фактичну калькуляцію на капітальний ремонт трактора Т-150К на суму 229 447 грн 21 коп. 28 травня 2011 року позивач прийняв виконані роботи за актом приймання-передачі. Вартість  робіт згідно з актом становила 229 447 грн 21 коп., роботи оплачено у повному обсязі. У грудні          2011 року службою контролю та внутрішнього аудиту ДП «Донецька залізниця» проведено позапланову документальну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності дистанції колії Красноармійськ ДП «Донецька залізниця», за результатами якої складено акт від 26 грудня 2011 року, пунктом 3 якого встановлено, що відповідач безпідставно збільшив вартість запчастин на капітальний ремонт трактора на 4 215 грн 66 коп., заробітної плати - на 2 575 грн, загальновиробничих витрат - на 4 143 грн 18 коп. та адміністративних витрат - на 1 547 грн 58 коп., а всього витрати безпідставно збільшено на суму 16 167 грн.          96 коп.
		Пунктом 11 спірного договору ДП «Донецька залізниця» та СП «Агроспецмонтажник»   передбачили, що істотні умови договору не повинні змінюватися після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами. Умови цього договору може бути змінено та доповнено за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових письмових угод, які є його невід'ємною частиною.
		 Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.  Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 
		1) повернення виконаного за недійсним правочином; 
		2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 
		3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 
		4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		 Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/  набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. 
		Оскільки між сторонами у справі, яка переглядається, було укладено договір про оплатне виконання замовлення на капітальний ремонт трактора, а кошти, які ДП «Донецька залізниця»  просить стягнути з СП «Агроспецмонтажник», отримано останнім як оплату виконаних  за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. 
		Виявлені внутрішньою ревізією  ДП «Донецька залізниця» порушення не впливають на умови  спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.
		Ураховуючи, що при вирішенні спору суд касаційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, постанова Вищого господарського суду України від 2 липня 2012 року підлягає скасуванню, а справа - передачі до Вищого господарського суду України на новий касаційний розгляд. 
		Керуючись ст.ст. 11123, 11124, 11125 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
		 
		 
		п о с т а н о в и л а:
		 
		Заяви спільного підприємства «Агроспецмонтажник» задовольнити частково. 
		Постанову Вищого господарського суду України від 2 липня 2012 року скасувати, справу передати на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.
		Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 11116 ГПК України.
		 
		 
		ГоловуючийВ.П. Барбара  Судді: М.І. Балюк  І.С. Берднік  В.С. Гуль  А.А. Ємець  Т.Є. Жайворонок  П.І. Колесник  О.І. Потильчак  Л.І. Фесенко  І.Б. Шицький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...