Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-25739/06 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.01.2009. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
			01029 м.Київ, вул.Московська,8
			У Х В А Л А
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			25.11.2008№К-25739/06 
			Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
			КарасяО.В. (головуючого), 
			БрайкаА.І., ГолубєвоїГ.К., РибченкаА.О., ФедороваМ.О.
			при секретарі: МіненкоО.М.
			за участі представників позивача: ЯцкаВ.Ф. та відповідача: БорисенкаО.В.
			розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Закарпатської області від17.02.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від04.05.2006 посправі№14/4
			за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Меделін”
			до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції
			про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
			ВСТАНОВИВ:
			Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції (даліМДПІ) від13.05.2005 №0001992352/0/1077/2 (після адміністративного оскарження), яким застосовано штрафні санкції на загальну суму 18747,55грн. на підставі пп.1, 4 ст.17, ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та абз.3 ч.1 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», винесеного за наслідками планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ“Меделін” (даліТОВ) за період з 01.10.2001 по 30.06.2004, за результатами якої складено Акт від30.09.2004 №53/23-111/30105020, де зазначено про невідповідність суми 18,51грн. готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, неоприбуткування готівкових коштів на загальну суму 3663грн. за 20.09.2004 в касу ТОВ та незбереження фіскального звіту №0569 за 20.09.2004 реєстратора розрахункових операцій у книзі обліку розрахункових операцій.
			Постановою Господарського суду Закарпатської області від17.02.2006 залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від04.05.2006 посправі№14/4 позов задоволено. Визнано недійсним повідомлення-рішення від13.05.2005 №0001992352/0/1077/2.
			Суд першої інстанції мотивував постанову тим, що факт оприбуткування коштів підтверджується прибутковими касовими ордерами, а факт непідклеєння фіскального звіту в кінці обліку розрахункових операцій при його фактичній наявності не може бути підставою для застосування штрафних санкцій згідно п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Судом першої інстанції також зазначено, що положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» щодо визначення податкового зобов'язання, граничного строку сплати, наслідків несплати, порядку стягнення поширюються лише на штрафні санкції, які справляються з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами. Апеляційний господарський суд повністю погодився із позицією суду першої інстанції.
			При цьому судами досліджені фактичні обставини справи, про те що в Акті перевірки зазначено, що на момент перевірки позивачем несвоєчасно оприбутковано готівки на загальну суму 3663грн. за 20.09.2004 - не відображено зазначені суми коштів у день їх одержання у касовій книзі ТОВ. При дослідженні зазначеного порушення, суди встановили, що вказана сума готівкових коштів, яка була отримана позивачем 20.09.2004 за реалізацію продукції власного виробництва від інших суб'єктів підприємницької діяльності на підставі прибуткових касових ордерів разом з іншою готівкою в сумі 4625,60грн. в той же день, з оформленням видаткового касового ордеру за №153/193 на суму 9300грн. була здана до банківської установи (квитанція від20.09.2004) як торгова виручка з відповідним відображенням руху вищезазначеної суми готівкових коштів у журналі обліку прибуткових та видаткових касових ордерів. Відповідно враховуючи п.9 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.2.10, 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, п. суди визнали, що зазначеними доказами підтверджується відсутність умислу у діях позивача на ухилення від оприбуткування готівкових коштів, оскільки їх рух через касу ТОВ у встановленому порядку був документально оформлений та підтверджений передбаченими законодавством документами (фіскальним звітом РРО №0569 за 20.09.2004).
			Окрім того судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що штрафні санкції застосовані до позивача не за порушення правил оподаткування, і у відповідача не було правових підстав для визначення їх як податкове зобов'язання.
			Не погодившись із постановою Господарського суду Закарпатської області від17.02.2006 та ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від04.05.2006 посправі№14/4 Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція (даліУжгородськаМДПІ) подала касаційну скаргу, де просить скасувати судові рішення та відмовити в позові. УжгородськаМДПІ не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій з підстав неповного з'ясування обставин справи та порушення судами норм матеріального права. Посилаючись на п.2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою НБУ №72 від19.02.2001 та зазначаючи обставини справи, які зазначені в Акті перевірки, скаржник наголошує, що факт допущеного порушення касової дисципліни перевіркою підтверджено, а факт здачі готівки до установи банку не звільняє підприємство від обов'язку належного та своєчасного ведення касової книги. Також скаржник послався на п7.5. Порядку реєстрації, ведення книг обліку розрахункових операцій (далі-КОРО) і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПАУкраїни від01.12.2000 №614 і зазначив, що факт не підклеєного фіскального звіту та не ведення КОРО зафіксовано в Акті перевірки, підтверджено підписами перевіряючих та не заперечувався на момент перевірки бухгалтером ТОВ«Меделін» записом в графі «Зауваження до акту перевірки не маю» з особистим підписом.
			Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить судові рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на фактичні обставини справи та зазначивши, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права і винесли обґрунтоване рішення стосовно порушення відповідачем чинного порядку застосування штрафних санкцій при визначенні операції з оприбуткування готівки, так як фактично спірні суми готівкових коштів проведені через касу підприємства з оформленням відповідних касових документів, в даному випадку - прибуткових касових ордерів.
			Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
			В силу п.9 ст.3 Закону України 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (даліЗакон України №265/95) - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
			А відповідно до п.2.10, 3.1, 3.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від15.12.2004 №637 - уся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах; оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів; касові операції оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами і мають застосовуватися усіма підприємствами; приймання готівки касами підприємств, у тому числі й одержаної з банку, проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства; про приймання готівки видається квитанція за підписами головного бухгалтера або особи, уповноваженої керівником підприємства, і касира, засвідчена печаткою підприємства.
			Суд касаційної інстанції погоджується із обґрунтованим висновком судів про те, що спірна сума готівкових коштів, яка була отримана позивачем 20.09.2004 за реалізацію продукції власного виробництва від інших суб'єктів підприємницької діяльності на підставі прибуткових касових ордерів разом з іншою готівкою в сумі 4625,60грн. в той же день, з оформленням видаткового касового ордеру за №153/193 на суму 9300грн. була здана до банківської установи (квитанція від20.09.2004) як торгова виручка з відповідним відображенням руху вищезазначеної суми готівкових коштів у журналі обліку прибуткових та видаткових касових ордер, оскільки їх рух через касу товариства у встановленому порядку був документально оформлений та підтверджений передбаченими законодавством документами.
			З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що за висновки УжгородськоїМДПІ щодо несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів ТОВ не відповідають фактичним обставинам справи і наявним доказам, так як застосування санкції за не зберігання в КОРО 2-звіту №0509 від20.09.2004 в сумі 340грн. є безпідставною, оскільки судами доведено, що звіт за вказаним номером знаходився в КОРО, але не був підклеєним, тобто він був у наявності.
			Також є встановленим той факт, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте за процедурою, передбаченою нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». А згідно з преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне страхування, нарахування та сплати пені і штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Отже суди першої та апеляційної інстанцій вірно визначилися, що серед переліку видів податків і зборів (обов'язкових) платежів, що справляються на території України, встановленого Законом України «Про систему оподаткування» - відсутні штрафні санкції, встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки такі штрафні санкції не є податковим зобовязанням та не можуть стягуватись за процедурою, передбаченою Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
			Відповідно постанова Господарського суду Закарпатської області від17.02.2006 та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від04.05.2006 посправі№14/4 скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права. А касаційна скарга висновків судів не спростовує.
			Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
			УХВАЛИВ:
			Касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
			Постанову Господарського суду Закарпатської області від17.02.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від04.05.2006 посправі№14/4 залишити без змін.
			Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст.ст.237-239 КАС України.
			 
			 
			 
			Головуючий О.В.Карась
			 
			Судді А.І.Брайко
			 
			 Г.К.Голубєва
			 
			 А.О.Рибченко
			 
			 М.О.Федеров
			 
			підписано 02.12.2008

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...