Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-6/4350-2012 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
		 "12" лютого 2013 р.                                                                                    Справа № 5011-6/4350-2012  
		Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :
		головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В, Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Заступника прокурора м. Києвана постановувід 10.10.2012 Київського апеляційного господарського суду у справі№5011-6/4350-2012 господарського суду м. Києваза позовомЗаступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі:  1.          Головного управління Держкомзему у м. Києві; 2.          Київської міської радидоТОВ "Ділайс"простягнення 1113 217,18 грн. шкодиза участю представників:
		позивачів: не з'явилися;
		відповідача: Лементарчук Т.В., дов. від15.01.2013;
		Генеральної прокуратури України: прокурора відділу Гудименко Ю.В., посв. дійсне до 21.01.2018, №014715;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2012 (суддя С. Ковтун), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 (судді Р. Федорчук, Г. Корсакова, Ю. Михальська) в задоволенні позову про стягнення 1113 217,18 грн. шкоди за самовільне використання земельної ділянки відмовлено.
		 
		Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, заступник прокурора міста Києва звернуся в інтересах Головного управління Держкомзему у м. Києві та Київської міської ради із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Вважає, що судами порушено приписи ст.ст. 116,125 ЗК України. ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" застосовано в редакції, що не діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
		Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.          
		Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
		Договором оренди земельної ділянки від 28.08.2003 року Київська міська рада, на підставі рішення Київради від 27.02.2003 року за №289/449, передала ТОВ «Ділайс» в оренду земельну ділянку на перетині просп. П.Григоренка та вул. Колекторної у Дарницькому районі міста Києва площею 7,3479 га для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-побутового-розважального комплексу, строком на 25 років.
		19.01.2012 року ГУ земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель міста Києва, затвердженого рішенням сесії Київської міської ради від 25.06.2003 року №16/890, ст. 187, 189 Земельного кодексу України, проведено обстеження земельної ділянки за адресою: перетин просп. П. Григоренка та вул. Колекторної у Дарницькому районі міста Києва, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки №17/02 від 19.01.2012 року.
		Вказаним актом встановлено, що ТОВ «Ділайс», самовільно, без  правовстановлюючих документів, займає земельну ділянку площею близько 2,1 га, за межами земельної ділянки, наданої йому за договором оренди від 28.08.2003.
		22.02.2012 року Головним управлінням Держкомзему у місті Києві було проведено позапланову перевірку, підставою для проведення якої став лист Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю від 03.02.2012 року №7/6-608 та лист прокуратури Дарницького району міста Києва від 20.02.2012 року №52/1351 вих-11.
		В результаті вказаної перевірки було складено акт обстеження №24 від 22.02.2012 року, а за її наслідками - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №А-132/10 від 22.02.2012 року, в яких також зазначено, що відповідач самовільно займає земельну ділянку площею 2,1 га за адресою: перетин просп. П. Григоренка та вул. Колекторної у Дарницькому районі міста Києва.
		Судами встановлено, що акт обстеження земельної ділянки №17/02 від 19.01.2012 року та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №А-132/10 не можуть бути належними доказами на підтвердження позовних вимог, оскільки складені в результаті обстеження, яке здійснювалось за відсутності керівника або уповноваженої особи відповідача, що свідчить про недодержання обов'язків органу державного нагляду та забезпечення права відповідача.
		Застосовуючи до спірних правовідносин ст.ст. 2,123,124 ЗК України, ст.ст. 4,7,10 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963 суди дійшли висновку, що встановлений актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства №А-132/10 та приписом №П-132/10 факт щодо відсутності документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 2,1 га у відповідача не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки неможливо встановити наявність або відсутність правовстановлюючих документів у особи за її відсутності. Як наслідок - в позові відмовлено, оскільки позивачем не доведено факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 2,1 га на перетині вулиці Колекторної та проспекту Петра Григоренка у Дарницькому районі міста Києва.
		 
		З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
		Статтею 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєстрації.
		У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (п. 3.6).
		Згідно з п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення та вини у його скоєнні, а саме: 
		          - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; 
		          - протокол про адміністративне правопорушення; 
		          - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); 
		          - акт обстеження земельної ділянки. 
		Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
		Однак, в матеріалах справи наявні лише подані позивачем та прокурором акт обстеження №24 від 22.02.2012, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №А-132/10 від 22.02.2012 та припис №П-132/10 від 28.02.2012. В той час як будь-яких доказів про притягнення відповідача чи його керівника до адміністративної чи кримінальної відповідальності позивачем не надано.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що позивачем не доведено факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 2,1 га на перетині вулиці Колекторної та проспекту Петра Григоренка у Дарницькому районі міста Києва. Тому, відсутні правові підстави для стягнення заявленої позивачем шкоди.
		Колегія суддів відхиляє доводи прокурора про те, що факт притягнення керівника відповідача до відповідальності є доведеним. Постанова про порушення кримінальної справи не свідчить про притягнення особи до кримінальної відповідальності. 
		З огляду на встановлені обставини у даному випадку у суду відсутні підстави для застосування ст.ст. 116,125 ЗК України. Тому, доводи про порушення судами зазначених норм права є безпідставними.
		Констатуючи, що касаційна скарга в цілому зводиться до опису обставин справи, встановлених апеляційним судом та незгоди прокурора із висновками, викладеними в оскаржуваній постанові, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України касаційний суд позбавлений права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові акти прийняті судами з дотримання вимог процесуального права та правильним застосуванням до спірних правовідносин норм матеріального права. Підстави для їх скасування відсутні. 
		Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 24.05.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 у справі №5011-6/4350-2012 - без змін.
		 
		 
		Головуючий, суддяВ. Овечкін     Судді:Є. Чернов      В. Цвігун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...