Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 50/556 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2013.
Дата набрання законної сили: 30.01.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"30" січня 2013 р.           Справа№ 50/556
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Тищенко  О.В.
		суддів:            Смірнової  Л.Г. 
		          Чорної Л.В. 
		при секретарі                       Дмитрина Д.О.
		за участю представників
		від прокуратури:     не з'явився
		від позивача :              Ковальчук І.В. дов. № 220/1014/д від 12.12.2012 року
		від відповідача:        Парицька Н.О. дов. № 21/11910 від 20.11.2012 року                    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні 
		апеляційну скаргу   Міністерства Оборони України
		на рішення                Господарського суду м. Києва  
		від                                  27.11.2012  року 
		у справі                        № 50/556 (суддя - Головатюк Л.Д.) 
		за позовом                 Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в 
		               особі Міністерства Оборони України
		до                                Державного підприємства «Антонов»
		про                              примусове виконання обов'язку в натурі та стягнення пені в розмірі 
		16 394 073,00 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про зобов'язання державного підприємства "Антонов" до примусового виконання обов'язку в натурі шляхом пред'явлення Міністерству оборони України додаткового обсягу робіт за додатковою угодою № 8 на суму 14 637 566,00 грн. та стягнення за ненадання звітних документів на проавансовану суму пені  у розмірі 1 756 507,00 грн. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог ст. ст. 526, 530, 893, 894, 897 ЦК України, розділу 4 додаткової угоди до державного контракту від 10.06.1992 № 117024ВВ  зобов'язання щодо виконання дослідно-конструкторської роботи в обсязі наданого авансу у шести місячний термін, визначений постановами Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 № 2244 та від 11.03.2009 № 200-2 до 2 червня 2010 року не виконав, звіт про витрати позивачу не надав. За таких обставин, позивач, просить суд зобов'язати відповідача виконати в натурі власні зобов'язання за додатковою угодою № 8 на суму 16 394 073,00 грн. та керуючись ст.. 230 ГК України, ст.. 610 ЦК України та п. 3.1 додаткової угоди стягнути з відповідача 0,1% пені за кожен день прострочення від суми про авансованих коштів, на які не подано звіт в розмірі 1 756 507 грн.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.12.2010 провадження по справі № 50/556 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про зобов'язання державного підприємства "Антонов" до примусового виконання обов'язку в натурі шляхом пред'явлення Міністерству оборони України додаткового обсягу робіт за додатковою угодою № 8 на суму 14 637 566,00 грн. та стягнення за ненадання звітних документів на проавансовану суму пені  у розмірі 1 756 507,00 грн. було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 6/458 за позовом ДП "АНТОНОВ" до Міністерства оборони України про зобов'язання Міністерства оборони України підписати протокол узгодження ціни фактично виконаних та прийнятих робіт за етапом 1 (в межах обсягів фінансування у 2009 році) та твердої фіксованої ціни етапу 2 додаткової угоди від 11.07.2008р. № 8 до державного контракту (договору) від 10.06.1992р. №117024ВВ на загальну суму 29 973 212,27 грн., яка перебуває у провадженні господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.11.2012 провадження у справі № 50/556 за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про зобов'язання державного підприємства "Антонов" до примусового виконання обов'язку в натурі шляхом пред'явлення Міністерству оборони України додаткового обсягу робіт за додатковою угодою № 8 на суму 14 637 566,00 грн. та стягнення за ненадання звітних документів на проавансовану суму пені  у розмірі 1 756 507,00 грн. було поновлено.
		З урахуванням рішень господарських судів, прийнятих у справі №6/458, прокурором, який приймає участь у справі - прокурор відділу представництва Генеральної прокуратури України подано заяву №10/2/3-34794-10 від 23.11.2012 про уточнення позовних вимог у справі у якій прокурор просить суд: припинити провадження у справі №50/556 в частині примусового виконання обов'язку державним підприємством "АНТОНОВ" в натурі шляхом пред'явлення Міністерству оборони України додаткового обсягу робіт за додатковою угодою №8 на суму 12 181 802,17 грн. у зв'язку з рішенням господарського суду м. Києва від 20.02.2012 по справі №6/458, який вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав і яке вступило в законну силу; припинити провадження у справі №50/556 в частині примусового виконання обов'язку державним підприємством "АНТОНОВ" в натурі шляхом пред'явлення Міністерству оборони України додаткового обсягу робіт за додатковою угодою №8 на суму 2 455 763,83 грн. у зв'язку з добровільним поверненням цієї суми позивачу (Міністерству оброни України) різниці вартості сплаченого авансу і прийнятих робіт.
		В свою чергу Міністерством оборони України 26.11.2012 подано заяву про уточнення позовних вимог у якій позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції за ненадання звітних документів за наданий аванс у сумі 446 950,14 грн.; збитки від інфляції у сумі 260 310,93 грн.; три відсотки річних у сумі 162 085,55 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до ст.230, ч.6 ст.232 ГК України, ст.610 ЦК України та п.31 додаткової угоди №8 до державного контракту з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення від суми проававнсованих коштів, на які не подано звіт - 2 455 763,83 грн. за період з 03.06.2010(дата надання звітності за використання авансу) по 01.12.2010, а відповідно дост.625 ЦК України за безпідставне користування зазначеними коштами за період з 03.06.2010 по 14.08.2012 (дата повернення авансу на який не подано звітність) з відповідача підлягають стягненню збитки від інфляції за період серпень 2010р. - березень 2012р. та 3% річних за 803 дні.
		Рішенням господарського суду м. Києва по справі № 50/556 від 27.11.2012 р. провадження у справі № 50/556 в частині позовних вимог про пред'явлення додаткового обсягу робіт на суму 12 181 802,17 грн.  за додатковою угодою від 11.07.2008 №8 до державного контракту (договору) від 10.06.1992 №117024ВВ припинено.
		Припинено провадження у справі №50/556 в частині примусового виконання обов'язку державним підприємством "Антонов" в натурі шляхом пред'явлення Міністерству оборони України додаткового обсягу робіт за додатковою угодою №8 на суму 2 455 763, 83 грн. у зв'язку з добровільним поверненням цієї суми позивачу (Міністерству оборони України) різниці вартості сплаченого авансу і прийнятих робіт.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог Генеральної Прокуратури України відмовлено.
		Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що рішенням господарського суду м. Києва у справі №6/458 встановлено преюдиціальний факт належного виконання з боку відповідача умов договору від 10.06.19992р. №117024 ВВ ДКР та додаткової угоди від 11.07.2008р. №8 до нього, в тому числі щодо повноти обсягу виконаних робіт та своєчасності надання звітності  за використання авансу, що у свою чергу унеможливлює застосування до відповідача  приписів ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України.
		З огляду на ту обставину, що відповідачем у повному обсязі виконано роботи за додатковою угодою №8 та здійснено повернення зайво перерахованих 2 455 763,83 грн. суд керуючись ст.. 80 ГПК України дійшов до висновку про необхідність припинення провадження у справі  в частині позовних вимог про пред'явлення додаткового обсягу робіт на суму 14 637 566,00 грн.  за додатковою угодою від 11.07.2008р. №8 до державного контракту (договору)  від 10.06.1992р. №117024ВВ  у зв'язку з відсутністю предмета спору.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2012 року у справі № 50/556, та прийняти нове рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за ненадання звітних документів за наданий аванс у сумі 446 950,14 грн., збитків від інфляції у сумі 260 310, 93 грн. та трьох процентів річних у сумі 162 085,55 грн. 
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. 
		Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Ємельянова А.С. № 50/556 від 27.12.2012 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 50/556 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст.4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 50/556 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 року апеляційну скаргу  прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарг на 30.01.2012 року.
		Апелянт в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2012 р. у справі № 50/556 скасувати, та прийняти нове рішення, яким  уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2012 р. у справі № 50/556.
		Прокурор у судове засідання 30.01.2013 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги. 
		Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
		          Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності прокурора.
		          Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
		Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		10.06.1992 між Міністерством оборони України (генеральний замовник) та державним підприємством "Авіаційний науково-технічний комплекс ім.О.К. Антонова" (виконавець) було укладено державний контракт (договір) №117024ВВ на виконання дослідно-конструкторської роботи, що віднесено до Державного оборонного замовлення.
		Розділом І договору встановлено, що відповідач зобов'язується виконати та здати, а позивач прийняти та оплатити дослідно-конструкторську роботу "Адепт" по темі "Створення виробу "77" (літак АН-70). Пунктом 1 розділу І договору №117024 від 11.11.1992р. встановлено поетапне виконання робіт. 
		Відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 22.01.2010р. №17 назву відповідача - Державне підприємство "Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова" змінено на Державне підприємство "АНТОНОВ" та затверджено його Статут. 
		11.07.2008 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №8 до договору від 10.06.1992р. №117024ВВ (далі-додаткова угода №8) у п. 1 розділу І якої визначено, що відповідно до обсягів коштів, які передбачені бюджетною програмою КПКВ 2101160 "Прикладні дослідження у сфері військової оборони держави" за КЕКВ 1171 на 2008 рік, замовник та виконавець домовились про обсяги і терміни виконання робіт по створенню літака АН-70,що виконуються виконавцем в межах основного договору за власні обігові кошти та будуть оплачуватись в поточному році за рахунок коштів Міністерства оборони України в межах даної додаткової угоди по темі "Завершення державних спільних випробувань  літака АН-70 та дороблення його за результатами випробувань в обсязі 2008р.", шифр "Адепт". Повний обсяг роботи, окремі етапи та терміни виконання вказані у відомостях виконання робіт, що є невід'ємним додатком до даної додаткової угоди.  
		Згідно п.9 розділу ІІІ додаткової угоди №8 датою виконання обов'язків за додатковою угодою вважається дата затвердження замовником акту про приймання робіт. Військове представництво №615 не пізніше наступного дня після отримання затвердженого акту видає виконавцю посвідчення за встановленою формою, яке після підписання сторонами договірної (твердої фіксованої) ціни прийнятих за додатковою угодою робіт є підставою для пред'явлення рахунку на оплату робіт. 
		Відповідно до п.10 розділу ІV додаткової угоди №8 для прийняття робіт по створенню літака АН-70 у 2008 році в межах лімітної ціни додаткової угоди та відповідно до обсягів, передбачених відомістю виконання, замовник на підставі письмового повідомлення виконавця про готовність виконаних робіт для приймання замовником, за 10 днів до кінцевого терміну виконання етапу, передбаченого відомістю виконання, створює комісію за участю зацікавлених сторін та видає відповідний наказ. Робота комісії проводиться у період не більше 5 днів із складанням відповідного акту про приймання, або відхилення від приймання робіт, що будуть пред'явлені виконавцем. Акт затверджується замовником не пізніше терміну виконання відповідного етапу, встановленого відомістю виконання додаткової угоди. За позитивними результатами приймання робіт сторонами у встановленому порядку на підставі фактичних витрат виконавця затверджується протокол договірної (твердої) фіксованої ціни виконаних робіт за відповідним етапом по створенню літака АН-70.
		Пунктом 16 розділу VІ додаткової угоди №8 сторони передбачили, що перелік робіт, передбачених відомістю виконання за фактично виконаними роботами виконавцем може уточнюватись шляхом підписання відповідного погоджувального протоколу. 
		01.12.2009 між позивачем та відповідачем підписано узгоджувальний протокол №7 до додаткової угоди від 11.07.2008р. №8 до договору від 10.06.1992 №117024ВВ. згідно п.І якого  зобов'язання за 2009 рік замовником беруться в межах фактично виділених коштів в сумі 30 000 000,00 грн. за частину виконаних робіт згідно відомості виконання до додаткової угоди від 11.07.2008р. №8 до договору від 10.06.1992р. №117024ВВ за двома етапами: етап 1 "Завершення державних спільних випробувань літака АН-70 та дороблення його за результатами випробувань" розділ "в"; етап 2 "Виготовлення фюзеляжу і хвостового оперення (кіля, правої половини стабілізатора) для доукомплектування зразка статичних випробувань. Остаточне складання".
		П.ІІ узгоджувального протоколу №7 встановлено, що відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. №2244 та від 11.03.2009р. №200-2 замовник здійснює попередню оплату (авансування) етапів 1 і 2 в розмірі 30 000 000,00 грн. Попередня оплата (авансування) надається на строк, визначений цим протоколом, але не більше строку встановленого відповідно до вимог пункту 191 Порядку формування основних показників державного оборонного замовлення…), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. №2244 "Питання державного оборонного замовлення" (з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009р. №200-2 з обов'язковим звітуванням про використання коштів перед замовником. 
		Пунктом 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. № 2244 "Питання державного оборонного замовлення" встановлено, що у державних контрактах на закупівлю озброєння, військової і спеціальної техніки з тривалим циклом виробництва (більше трьох місяців) і на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з розроблення озброєння, військової і спеціальної техніки, а також робіт з підготовки виробництва і створення спеціальних технологій та матеріалів для їх виготовлення і модернізації може передбачатися попередня оплата на строк не більш як шість місяців. 
		02.12.2009 замовником було сплачено на користь виконавця аванс в розмірі 30 000 000,00 грн.
		Відповідно до п. ІІІ узгоджувального протоколу №7 в термін до 25.12.2009 виконавець зобов'язався здати замовнику обсяг робіт відповідно до відомості виконання на суму, що не перевищує суму сплаченого авансу. Замовник створює комісію та проводить приймання виконаного обсягу робіт. За результатами приймання складається акт про приймання робіт, який затверджується замовником 
		24.12.2009 між позивачем та відповідачем укладено узгоджувальний протокол №9 до додаткової угоди від 11.07.2008 №8 до договору від 10.06.1992р. №117024ВВ з метою упорядкування бюджетних зобов'язань Міністерства оборони України та за результатами аналізу ходу виконання робіт по літаку АН-70 із врахуванням закінчення ресурсу та необхідності ремонту комплектуючих виробів для подальшого проведення Державних спільних випробувань літака АН-70 №01-02, а також на підставі п.16 додаткової угоди від 11.07.2008р. №8.
		Розділом ІІІ узгоджувального протоколу №9 від 24.12.2009 до додаткової угоди №8 від 11.07.2008р. сторони домовились скоригувати та затвердити розподіл витрат за статтями структури ціни протоколом твердої (фіксованої) ціни згідно фактичному розподілу за результатами виконаних робіт, але в межах лімітної ціни, встановленої п.14 додаткової угоди №8.
		Відповідно до п.15 розділу VІ додаткової угоди №8 виконані і прийняті замовником у відповідності з вимогами, встановленими у п.3 даної додаткової угоди, роботи оплачуються за договірною (твердою фіксованою) ціною, яка розраховується виконавцем та затверджується замовником на підставі перевірки фактичних витрат виконавця та співвиконавців, що підтверджується документально. Перевірка фактичних витрат проводиться з урахуванням вимог п.12 даної Додаткової угоди. 
		Пунктом 19 розділу І додаткової угоди №8 визначено, що оплата виконаних та прийнятих за цією додатковою угодою робіт проводиться замовником по рахунку виконавця на підставі затвердженого акту про приймання робіт, посвідчення 615 ВП МОУ про приймання робіт, протоколу узгодження договірної (твердої фіксованої) ціни. Замовник має право відмовитись від оплати виконавцю у наступних випадках: а) при відсутності затверджених акту, протоколу ціни, або посвідчення; в) при неналежному оформленні документів (відсутності печатки, підписів, і ін.).
		У пункті 12 розділу ІV додаткової угоди №8 сторони зазначили, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №279 "Про затвердження Положення про військові представництва на підприємствах,  установах і організаціях" військові представництва під час виконання підприємствами дослідно-конструкторських робіт зобов'язані здійснювати контроль за якістю науково-технічної продукції на всіх стадіях її розроблення, своєчасним виконанням робіт за даною Додатковою угодою, перевіряти і узгоджувати калькуляційні матеріали щодо договірних (твердих фіксованих) цін та здійснювати контроль за правильністю визначення витрат, проведених згідно з кошторисом на всіх стадіях розроблення та виготовлення дослідних зразків, надавати висновок щодо рівня цін. Замовник без втручання в оперативно-господарську діяльністю виконавця має право перевіряти хід і якість виконання дослідно-конструкторської роботи, а також фактичні витрати, понесені виконавцем та співвиконавцями за даною додатковою угодою. Перевірки проводяться за участю ПЗ №615.
		На виконання умов розділу ІV додаткової угоди №8, відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення №87/801ЗК від 11.12.2009р., на адресу ПЗ 615 - повідомлення №87/7939 від 08.12.2009р. Крім того, на адресу 615 ВП МО України службовою запискою №166/02/274 від 15.12.2009р., а на адресу позивача листом №21/8389 від 24.12.2009р. відповідачем направлені на розгляд та погодження матеріали договірної (твердої фіксованої) ціни, яким виконавцем заявлено, що ціна робіт становить 30 032 863,82 грн.
		25.12.2009 позивачем затверджено акт роботи комісії з приймання робіт за етапом І "Завершення державних спільних випробувань літака Ан-70 та дороблення його за результатами випробувань" (розділ "в"), етапом 2 "Виготовлення фюзеляжу і хвостового оперення (кіля, правої половини стабілізатора) для доукомплектування зразка статичних випробувань. Остаточне складання" додаткової угоди №8 від 11.07.2008р. до договору від 10.06.1992р. №117024ВВ (дослідно-конструкторська робота "Адепт").
		Висновками комісії, що містяться у п. 7 акту роботи комісії з приймання робіт, встановлено, що роботи за "Етапом 1", "Етапом 2" у частині пред'явлених та проавансованих робіт, вважаються виконаними, прийнятими та такими, що підлягають до оплаті (з урахуванням здійсненого авансування).
		Представництвом замовника №615 30.12.2009 вих.№627, видано відповідачу посвідчення №2/2009 у якому зазначено, що у відповідності з умовами додаткової угоди від 11.07.2008 №8 до договору від 10.06.19992р. №117024 ВВ ДКР, шифр "Адепт" роботи етапу 1 "Завершення державних спільних випробувань літака АН-70 та дороблення його за результатами випробувань" (розділ "в", в межах обсягів фінансування у 2009р.) та етапу 2 "Виготовлення фюзеляжу і хвостового оперення (кіля, правої половини стабілізатора) для доукомплектування зразка статичних випробувань. Остаточне складання" вважаються виконаними та підлягають оплаті.
		09.02.2010 листом №247/9/490 позивач у відповідь на лист №21/8389 від 24.12.2009р. повідомив відповідача, що за результатами опрацювання наданих розрахунково-калькуляційних матеріалів та окремих документів бухгалтерського обліку із заявлених 30 032,86 тис. грн. лише 15 397 297,15 грн. можливо розглядати як витрати, понесені за додатковою угодою №8. 
		Зазначена обставина спричинила звернення ДП "АНТОНОВ" до господарського суду м.Києва з позовом до Міністерства оборони України у якій ДП "АНТОНОВ" просило зобов'язати Міністерство оборони України узгодити та затвердити ціну фактично виконаних та прийнятих робіт за етапом 1 (в межах обсягів фінансування у 2009 році) та тверду фіксовану ціну етапу 2 додаткової угоди від 11.07.2008р. №8 до державного контракту (договору)  від 10.06.1992р. №117024ВВ на загальну суму 29 973 212,27 грн. шляхом  підписання протоколу узгодження ціни фактично виконаних та прийнятих робіт за етапом 1 (в межах обсягів фінансування у 2009 році) та твердої фіксованої ціни етапу 2 додаткової угоди від 11.07.2008р. №8 до державного контракту (договору)  від 10.06.1992р. №117024ВВ на загальну суму 29 973 212,27 грн. (двадцять дев'ять мільйонів дев'ятсот сімдесят три тисячі двісті дванадцять гривень 27 коп.).
		За результатами вирішення зазначеного спору, рішенням господарського суду міста Києва від 20.02.2012р. у справі №6/458 вирішено: - позов ДП "АНТОНОВ" задовольнити частково; - зобов'язати Міністерство оборони України узгодити та затвердити ціну фактично виконаних та прийнятих робіт за етапом 1 (в межах обсягів фінансування у 2009 році) та тверду фіксовану ціну етапу 2 додаткової угоди від 11.07.2008р. №8 до державного контракту (договору)  від 10.06.1992р. №117024ВВ на загальну суму 27 544 236,17 грн. шляхом  підписання протоколу узгодження ціни фактично виконаних та прийнятих робіт за етапом 1 (в межах обсягів фінансування у 2009 році) та твердої фіксованої ціни етапу 2 додаткової угоди від 11.07.2008р. №8 до державного контракту (договору)  від 10.06.1992р. №117024ВВ на загальну суму 27 544 236,17 грн.; стягнути з Міністерства оборони України на користь державного підприємства "АНТОНОВ" 29 845,20 грн. витрат на проведення експертизи; в іншій частині позову відмовити. 
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2012р. у справі №6/458 залишено без змін. 
		Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2012р. у справі №6/458 Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. залишено без змін.
		На виконання Постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 у справі №6/458, Міністерством оборони України та ДП "АНТОНОВ"  підписано протокол узгодження ціни фактично виконаних та прийнятих робіт за етапом 1 (в межах обсягів фінансування у 2009 році) та твердої фіксованої ціни етапу 2 додаткової угоди від 11.07.2008р. №8 до державного контракту (договору)  від 10.06.1992р. №117024ВВ на загальну суму 27 544 236,17 грн.
		В свою чергу,  відповідачем платіжним дорученням №5230 від 14.08.2012р. повернуто позивачу залишок авансу за  додатковою угодою від 11.07.2008р. №8 до державного контракту (договору)  від 10.06.1992р. №117024ВВ в сумі 2 455 763,83 грн. 
		 
		Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав. 
		 
		Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Як було вірно досліджено судом першої інстанції, між сторонами по справі були оформлені договірні відносини, а саме укладено державний контракт (договір) №117024ВВ від 10.06.1992 року на виконання дослідно-конструкторської роботи, що віднесено до Державного оборонного замовлення, за яким відповідач зобов'язувався виконати та здати, а позивач прийняти та оплатити дослідно-конструкторську роботу "Адепт" по темі "Створення виробу "77" (літак АН-70). Крім того 11.07.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду №8 до договору від 10.06.1992р. №117024ВВ у якій було визначено обсяги і терміни виконання робіт по створенню літака АН-70.
		Пунктом 17 вказаної угоди та узгоджувальним протоколом № 7 сторони погодили часткову попередню оплату позивачем роботи по етапам 1,2 в розмірі 30 млн. грн.. подальшим звітуванням у шестимісячний строк відповідача щодо використання авансу.
		На виконання власних зобов'язань 02 грудня 2009 року Міністерство оборони України платіжним дорученням № 247/2/158 перерахувало на рахунок відповідача 30 млн. грн.
		При зверненні до суду спірним питання, на якому ґрунтувалися первісні позовні вимоги, на думку прокурора було встановлення у судовому порядку факту невиконання відповідачем договірних зобов'язань передбачених розділом 4 додаткової угоди до державного контракту №117024ВВ від 10.06.1992 року, а саме нездійснення дослідно-конструкторської роботи в обсязі наданого авансу у шести місячний термін та ненадання позивачу звіту щодо витрат отриманого авансу у розмірі 14 637 566 грн., що у свою чергу розцінювалось би у якості достатніх підстав для стягнення штрафних санкцій.
		Згідно п. 2-4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу Українии факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. 
		Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. 
		Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
		Частини 2 - 4 цієї статті вказують на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.
		Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
		У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" (з подальшими змінами, далі - Закон) і поширенням на Україну юрисдикції Європейського суду з прав людини, прийняттям Закону України "Про ратифікацію Протоколів N 12 та N 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", з огляду на приписи статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України. 
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі - Суд) в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. 
		Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. 
		Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні. 
		Згідно з практикою Європейського Суду одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007). 
		Рішенням господарського суду м. Києва від 20.02.2012 у справі № 6/458, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року № 6/458 та постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2012р. у справі №6/458, встановлені наступні обставини, які мають преюдиціальний характер, а саме належне виконання відповідачем у повному обсязі робіт по етапу 1 та 2, передбачених додатковою угодою №8 від 11.07.2008р. та подальше прийнятті їх стороною позивача, а також  ціну  фактично виконаних та прийнятих робіт за етапом 1 та тверду фіксовану ціну етапу 2 додаткової угоди від 11.07.2008р. №8 до Державного контракту (Договору)  від 10.06.1992р. №117024ВВ, яка становить 27 544 236,17 грн. Крім того, узгоджувальним протоколом №7 сторони встановили, що позивач має здійснити попередню оплату (авансування) етапів 1 і 2 в розмірі фактично виділених коштів - 30 000 000,00 грн.
		Відповідно до п. 1.1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства125. 
		Існування норм, що регулюють припинення провадження у справі, викликано необхідністю вилучати з процесу судочинства справи, порушені за позовами, що подані на підставі помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду, або внаслідок розпорядчих дій сторін. 
		При виявленні встановлених законодавством обставин відсутня необхідність розгляду справи по суті. Припинення провадження у справі відбувається у випадках, коли неможливий судовий захист особи у господарському суді. 
		Частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України  встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору в частині позовних вимог про пред'явлення додаткового обсягу робіт на суму 14 637 566,00 грн.  за додатковою угодою від 11.07.2008р. №8 до державного контракту (договору)  від 10.06.1992р. №117024ВВ, з огляду на виконання відповідачем у повному обсязі робіт за додатковою угодою №8 та повернення зайво перерахованих коштів у розмірі 2 455 763,83 грн.
		Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій за ненадання звітних документів за наданий аванс, збитків від інфляції та трьох процентів річних колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Пунктом 31 додаткової угоди №8, на який позивач посилається у підставах позовних вимог,  передбачено, що за ненадання звітних документів відповідно до пункту 18 цієї додаткової угоди виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від коштів, на яку не подано звіт щодо надання попередньої оплати (авансу), за кожний день прострочення.          
		З огляду на ту обставину, що рішенням господарського суду м. Києва у справі №6/458 встановлено належне виконання з боку відповідача умов договору від 10.06.19992р. №117024 ВВ ДКР та додаткової угоди від 11.07.2008р. №8 до нього, в тому числі щодо повноти обсягу виконаних робіт та своєчасності надання звітності та пред'явлення відповідних  документів, що супроводжують процедуру здачі робіт, а також  зважаючи на те, що аванс було перераховано 02.12.2009р., а звітні матеріали договірної (твердої фіксованої) ціни, яким виконавцем заявлено, що ціна робіт становить 30 032 863,82 грн., направлені відповідачу на розгляд та погодження 24.12.2009р., колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про дотримання відповідачем договірних зобов'язань щодо  строку надання звітних матеріалів та відсутності підстав для застосування до відповідача приписів статті 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України.
		Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14  «Про судове рішення у цивільній справі»,  рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
		Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.
		Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача (апелянта). 
		Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27 листопада 2012 року у справі № 50/556  залишити без змін. 
		Матеріали справи № 50/556  повернути до Господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
		 
		Головуючий суддя                                                            Тищенко  О.В. 
		 
		Судді                                                                                Смірнова  Л.Г.
		 
		                                                                                Чорна Л.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...