Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 8/5009/6104/11 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		донецький апеляційний господарський суд
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		12.02.2013 р.           справа №8/5009/6104/11
		 
		Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів : 
		Головуючого:Кододової О.В.суддівАзарової З.П. Гези Т.Д.при секретарі                                Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився                                   від відповідача -  Марковський М.С. (за довіреністю) від прокуратури - Зозуля Н.В. представник прокуратури Донецької області Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратури Орджонікідзевського району  міста Запоріжжя      на рішення господарського судуЗапорізької області від 21 листопада 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 28.11.2012року).у справі№8/5009/6104/11 (суддя Попова І.А.)за позовомПрокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі  органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради, м. Запоріжжя    доТовариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей-7», м. Запоріжжя      прозобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по Прибережній автомагістралі поряд кафе "Сонечко", площею 0,00825 та повернення її за належністю Запорізькій міській раді в стані, придатному для подальшого використання, зобов'язання знести споруду, розташовану на самовільно зайнятій земельній ділянці. ВСТАНОВИВ:
		    Прокурор Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі  органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради, м. Запоріжжя звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей-7», м. Запоріжжя про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по Прибережній автомагістралі поряд кафе "Сонечко", площею 0,00825 та повернення її за належністю Запорізькій міській раді в стані, придатному для подальшого використання, зобов'язання знести споруду, розташовану на самовільно зайнятій земельній ділянці .
		     Рішенням господарського суду Запорізької області від 21 листопада 2012року у справі №8/5009/6104/11 у задоволенні позову відмовлено.    
		      Рішення суду мотивоване тим, що на час вирішення даного спору розміщення на об'єкті благоустрою населеного пункту (в даному випадку -пляжі) малої архітектурної форми не вимагає від суб'єкта підприємницької діяльності оформлення документів землеустрою та отримання у користування земельної ділянки під такий об'єкт. Підстави, з яких заявлено позов про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення об'єкта, є хибними.
		      Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що стосується утримання на пляжі павільйону (тимчасової споруди), то на даний час, за свідченням відповідача, на місцевому рівні нормативно не визначено питання розроблення комплексної схеми розміщення тимчасових спору для провадження підприємницької діяльності.   Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради, розглянувши звернення ТОВ "Скарабей-7" про оформлення та видачу паспорту прив'язки тимчасової споруди -літнього майданчику на території міського пляжу "Молодіжний" по Прибережній магістралі, листом № 563 від 09.02.2012 р. повідомило про неможливість надання відповідного паспорту прив'язки, зважаючи на нормативну невизначеність даного питання на місцевому рівні. 
		      Господарський суд зазначає, що при розгляді справи обмежений заявленими предметом та підставами позову, наявність інших підстав не впливає в даному випадку на висновки суду про безпідставність обґрунтувань позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. 
		     Прокуратура Орджонікідзевського району м. Запоріжжяне погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення господарського суду  Запорізької області від 21.11.2012року та задовольнити позов у повному обсязі. Скаржник зазначає, що рішення прийнято  з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		      Скаржник також зазначає, що судом не взято до уваги, що відповідно до п.3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту  господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеним щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.
		       У скарзі також скаржник зазначає, що тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Однак судом , на думку скаржника, не взято до уваги те, що  прокурором заявлено позов про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,00825га, тобто 82,5кв.м. Споруда, розташована на земельній ділянці, значно більша за площею, ніж 30кв.м. Таким чином, вказане приміщення не є тимчасовою спорудою в розумінні  ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		      Відповідач у відзиві від 11.01.2013р. (вхід. №02-48/208) на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. У судовому засідання представник відповідача просив відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги.
		      Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
		       У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.
		       Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
		       Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:
		      Як вбачається з матеріалів справи (т.1, а.с.42-43) між виконавчим комітетом Запорізької міської ради та правонаступником ПП Кошеленко Товаристом з обмеженою відповідальністю «Скарабей-7» (переможець) 10.06.2008року укладено угоду №1 про виконання умов конкурсу на право здійснення підприємницької діяльності на території міського пляжу в районі бул.Шевченка (Орджонікідзевський район, вихід з вул. Тбіліської на Прибережну магістраль, ліва частина пляжу) Дана угода діє до 06 червня 2028року.
		      22.04.2010року виконавчим комітетом Запорізької міської ради прийнято рішення №161 (т.1,а.с.47-48) , пунктом 9.6. якого дозволено підприємцям обладнати міські пляжі літніми майданчиками, малими архітектурними формами, пляжним інвентарем для відпочинку жителів міста. Відповідно п.10 рішення, управлінню земельних ресурсів в             м. Запоріжжі Запорізької області, головному управлінню архітектури та містобудування міської ради оформити документи по відведенню земельної ділянки ТОВ «Скарабей -7» для розташування та функціонування пляжу.
		      Відповідачем отримано відповіді щодо можливості відведення в оренду спірної земельної ділянки Головного управління архітектури та містобудування (т.1,а.с.49), Запорізького регіонального управління водних ресурсів (т.1,а.с.50), Запорізького міського управління земельних ресурсів (т.1,а.с.52)
		       Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на території Прибережної автомагістралі на міському пляжі поряд кафе «Сонечко», ТОВ «Скарабей - 7», за результатами якої складено акт від 09.06.2011року (т.1,а.с.12-13)  Перевіркою встановлено: на земельній ділянці Прибережної автомагістралі на міському пляжі поряд кафе «Сонечко», самовільно встановлено одна дерев»яна споруда торгівельного призначення директором ТОВ «Скарабей-7» Чупілкою О.Л., загальною площею 0,00825га. (землі рекреації) На момент перевірки правовстановлюючі документи на вищезазначену земельну ділянку не оформлені згідно чинного земельного законодавства. Чим порушені вимоги ст.125,126 Земельного Кодексу України. Також Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області 09.06.2011року складено акт обстеження земельної ділянки №21 (т.1,а.с.16-17) 
		       09 червня 2011року Управлінням Держкомзему у м. Запоріжжя Запорізької області складено протокол про адміністративне правопорушення Серія А №00027/27 та 14 червня 2011року  прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №2-02/27 (т.1,а.с.20-21)
		      Згідно листа Управління Держкомзему  у м. Запоріжжя Запорізької області від 20.06.2011року №10-07/213 (т.1,а.с.10) нормативна грошова оцінка земельної ділянки  площею 0,00825га по Прибережної автомагістралі, поряд кафе «Сонечка», станом на 01.01.2011року становить 77270,32грн. 
		     Як вбачається з матеріалів справи відповідач звернувся до Запорізької міської ради  із листом від 20.12.2011року (т.1,а.с.83) щодо надання згоди на розміщення тимчасової споруди в межах міського пляжу на Прибережній магістралі в районі бул. Шевченка, відповідно наданих картографічних матеріалів; оформлення та видачі паспорту прив»язки тимчасової споруди.
		     Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради листом від 30.07.2012року (т.1,а.с.118)  повідомлено відповідача про неможливість надання відповідного паспорту прив»язки, зважаючи на нормативну не визначеність даного питання на місцевому рівні.
		     Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги  виходячи з наступного.
		      Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.
		       Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. 
		       Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (ст.2 Земельного Кодексу України)
		       Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України   визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.    
		       Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування.    
		      Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
		       Стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.    
		       Згідно п.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.    
		       Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. 
		       Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України. Так, згідно ч. 1 цієї статті надання   земельних   ділянок   державної     або     комунальної власності   у   користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на   підставі   проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в     користування   земельних   ділянок,   межі   яких   не встановлені в натурі (на місцевості). 
		       Надання у     користування     земельної     ділянки,     межі     якої встановлені   в   натурі   (на   місцевості),   без   зміни її цільового призначення,   здійснюється на підставі технічної   документації   із землеустрою     щодо     складання     документа,     що   посвідчує   право користування земельною ділянкою. 
		       Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. 
		      Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. 
		      Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки - є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.    
		      Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України „Про оренду землі").
		      Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. (п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України)
		      Матеріалами справи доведено, що відповідачем не здійснюється плата за оренду або користування спірної земельної ділянки чим порушуються вимоги чинного законодавства України та завдаються збитки державі у вигляді недоотриманої вигоди, таким чином висновок суду першої інстанції, що розміщення на об'єкті благоустрою населеного пункту малої архітектурної форми не вимагає від відповідача оформлення документів землеустрою та отримання у користування земельної ділянки під об'єкт, є невірним та не відповідає чинному законодавству.
		    У матеріалах справи відсутні рішення позивача про передачу  відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду). 
		    Згідно ст. 211 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства зокрема за самовільне зайняття земельних ділянок.
		     Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного Кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		     Частинами 1 та 2 ст. 212 ЗК України, передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. 
		     Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. 
		     Відповідач не використав свого права наданого йому ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не представив суду доказів добровільного звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або доказів оформлення відповідно до законодавства правовстановлюючих документів на неї.
		     Відповідно до ч.3 ст.212 Земельного Кодексу Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. 
		      В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		      Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. 
		      Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		      За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем  земельного законодавства, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2012року по справі №8/5009/6104/11 прийнято з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, позов прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей-7», м. Запоріжжя про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по Прибережній автомагістралі поряд кафе "Сонечко", площею 0,00825 та повернення її за належністю Запорізькій міській раді в стані, придатному для подальшого використання, зобов'язання знести споруду, розташовану на самовільно зайнятій земельній ділянці, слід задовольнити, апеляційну скаргу прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2012року по справі №8/5009/6104/11 задовольнити.
		     Результати апеляційного провадження у справі №8/5009/6104/11 оголошені в судовому засіданні. 
		     Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на відповідача.
		     Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
		                                                  П О С Т А Н О В И В:
		     Апеляційну скаргу прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2012року (повний текст рішення складений та підписаний 28.11.2012року) по справі №8/5009/6104/11  - задовольнити.
		      Рішення  господарського суду Запорізької області від 21.11.2012року (повний текст рішення складений та підписаний 28.11.2012року) по справі №8/5009/6104/11 - скасувати.
		      Позов прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей-7»,                м. Запоріжжя про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по Прибережній автомагістралі поряд кафе "Сонечко", площею 0,00825 та повернення її за належністю Запорізькій міській раді в стані, придатному для подальшого використання, зобов'язання знести споруду, розташовану на самовільно зайнятій земельній ділянці, задовольнити .
		       Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Скарабей-7», м. Запоріжжя звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по Прибережній автомагістралі поряд кафе "Сонечко", площею 0,00825 та повернути її за належністю Запорізькій міській раді в стані, придатному для подальшого використання. Зобов'язати  Товариство з обмеженою відповідальністю «Скарабей-7», м. Запоріжжя знести споруду, розташовану на самовільно зайнятій земельній ділянці.
		        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скарабей-7» (м. Запоріжжя, бул. Центральний,23, кв.123, ІК 35924812) на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 85,00грн. та судовий збір у розмірі 536,50грн. 
		        Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
		        Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
		Головуючий                                                                                          Кододова О.В.
		 
		Судді:                                                                                                      Азарова З.П.
		 
		                                                                                                                   Геза Т.Д.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Надруковано 7 екз.: 1 - прокурору Орджонікідзевського р-ну, 1 - прокурору Дон.обл.1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...