Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/2719/2013 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2013.
Дата набрання законної сили: 13.02.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 22-ц/796/2719/2013                                              Головуючий у І інстанції - Вовк С.В.
		Доповідач - Андрієнко А.М.
		 
		 УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		            13 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
		 
		            Головуючого судді   Андрієнко А.М.
		            Суддів:                       Заришняк Г.М.
		                                               МараєвоїН.Є.
		            При секретарі           Дубик Ю.Г.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві, про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, визнання права власності, припинення права власності, виселення та визнання недійсним правочину,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому із врахуванням уточнень позовних вимог просив   усунути перешкоди у користуванні  1/3 частиною житлового будинку АДРЕСА_1,   визнати за ним право власності у порядку спадкування за законом   на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1;  припинити право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 1/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2  не вчиняти перешкоди   в користуванні 1/3 частини будинку по АДРЕСА_1; визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане держаним нотаріусом Прудь Н.В.  Шостої Київської Державної нотаріальної контори у спадковій справі за  №154/10  від 05.08.2010 на ім. я ОСОБА_3
		          Свої вимоги позивач мотивував тим, що його дядько ОСОБА_6, 1929 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після його смерті залишилася спадщина, а саме 1\3 частина будинку АДРЕСА_1, що належала йому на праві власності та яку після його смерті успадкувала  ОСОБА_3  як дружина і спадкоємець першої черги. Однак, в даний час вона не входить до кола осіб, які мають право на отримання спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_6, оскільки актовий запис про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було анульовано, так як ОСОБА_3 зареєструвала шлюб із спадкодавцем не розірвавши попередній шлюб, тому він просив  визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на імя ОСОБА_3  шостою Київською державною нотаріальною конторою, недійсним. Зазначає, що відповідачі, проживаючи та користуючись частиною будинку, яка належала його дядькові, позбавляють  його можливості користуватися спадщиною, на яку він просить визнати за собою право  власності в порядку спадкування  за законом, зобов'язати відповідачів не вчиняти йому перешкоди та виселити їх із 1\3 частини, яка належала спадкодавцю, АДРЕСА_1. 
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року позов задоволено частково, визнано недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 05 серпня 2010 року Державним нотаріусом шостої Київської державної нотаріальної контори у спадковій справі №154/10 на ім'я ОСОБА_3 на отримання спадщини за законом, яка складається з 1/3 частини житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1, визнано право власності за ОСОБА_4 на 1/3 частину будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1, припинено право власності ОСОБА_3 на 1/3 частину будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1, виселено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 1/3 частину будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		            В апеляційних скаргах відповідачі просять скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, вказуючи на  те, що суд неповно з'ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки та допустив порушення норм матеріального і процесуального закону .  
		       В суді апеляційної інстанції  апелянти та їх представники підтримали апеляційні скарги  з доводів та підстав,   викладених в них. 
		      ОСОБА_4 та його представник проти апеляційних скарг заперечували, просили їх відхилити та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
		 
		       Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обгрунтованість  постановленого рішення  в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги   задоволенню не підлягають із наступних підстав.
		       Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 13.06.1987 року здобула право власності на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1.  Відповідно до цього договору до її користування перейшла частина будинку, що складається з двох жилих кімнат площею 15,2 кв.м. та 15,5 кв.м., зазначених по плану індексами 3-4 та 3-5, кухня площею 12,9 кв.м. зазначена під індексом 3-1, ванна площею 1,8 - під індексом 3-3, та туалет площею 1,4 - під індексом 3-2. (а.с.123-124).
		ОСОБА_2 надано суду довідку форми №3, з якої вбачається реєстрація ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 з 1987 року, її сина ОСОБА_7 з 1995 року та ОСОБА_3 з 2000 року (а.с. 163).
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 успадкував 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 від своєї дружини ОСОБА_8 (а.с. 16).
		Таким чином у порядку спадкування став власником 1/3 частини житлового будинку, що складається з жилої кімнати площею 12,3 кв.м., яка визначена на плані індексом 2-4, кухні площею 9,7 кв.м. визначеної індексом 2-2, кімнати площею 12,9 кв.м. - індекс 2-3 та веранди площею 14,2 кв.м. - індекс 2-1 згідно з технічним паспортом від 08.09.2006 року, який містить план будівлі (а.с. 22, 53).
		Посилання апелянтів на ту обставину, що судом першої інстанції не визначено спадкову частку та не зазначено, із якої частини будинку виселено відповідачів, не може бути прийнято до уваги, оскільки  право власності спадкодавця на 1\3 частину будинку, яка позначена в технічному плані як квартира 2 , судом встановлена і саме із цієї частки виселено відповідачів.
		1\3 частина будинку, що належить ОСОБА_2 позначена в технічному плані як квартира 3.
		21.01.2003 року ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3) одружився із ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4), про що відділом реєстрації актів громадського стану Печерського районного управління юстиції в м. Києві у книзі реєстрації актів про одруження 21.01.2003 року зроблено запис за №21 (а.с. 14).
		ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належну йому 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 13).
		 ОСОБА_3 успадкувала як дружина, що пережила чоловіка, 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1, про що 05.08.2010 року Державним нотаріусом шостої Київської державної нотаріальної контори у спадковій справі №154/10 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 16).
		28.09.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану Переслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Київській області анульовано актовий запис №21 про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_3, складений 21.01.2003 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 15).
		За таких обставин, ОСОБА_3 не є особою, яка має право на спадкування 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6, оскільки не є спадкоємцем першої черги і  на час розгляду справи  не входить до кола осіб, які мають право на спадкування після померлого спадкодавця.
		ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5) є сином ОСОБА_9 (1927 р.н.).
		ОСОБА_9 (1927 р.н.) був рідним братом ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3) (а.с. 82 - 91).
		Згідно ст.. 1258 Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
		Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, на ім'я якої було зроблено заповіт ОСОБА_6 , відмовилася від прийняття спадщини на користь  матері ОСОБА_3, що відповідачами та їх представниками було підтверджено в апеляційній інстанції.
		Згідно ст.. 1273 ч.5 ЦК України відмова від прийняття спадщини є безумовною та беззастережною.
		Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем п'ятої черги.
		Посилання відповідачів на те, що ОСОБА_3 проживала із спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років і є спадкоємцем  попередньої четвертої черги на підставі ст.. 1264 ЦК України, не може бути прийнято до уваги, оскільки на час розгляду справи відповідач не надала суду доказів зазначених обставин,   не звернулася до суду за встановленням  факту проживання  із спадкодавцем однією сім'єю. 
		Згідно ст..1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців.
		          Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. 
		Право на спадщину ОСОБА_4 отримав після 28.09.2012 року,  а саме з дати анулювання відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції  м.Києва актового запису про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_3 
		           31.10.2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із даним позовом  про визнання за ним права власності на спадкове майно.
		         Посилання  відповідачів на ту обставину, що  позивач не позбавлений був права та можливості звернутися до нотаріальної контори за прийняттям спадщини, спростовується тим, що після смерті спадкодавця була заведена спадкова справа, в якій було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3  і тому після звернення до нотаріальної контори позивача ним було із цих підстав отримано відмову нотаріуса у видачі такого Свідоцтва на його ім'я. 
		             В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 зазначено, що «Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у   порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
		    У разі відмови  нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.»
		    Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що  позивач в даному випадку був позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в установленому законом порядку до вирішення спору в суді, тому, задовольняючи позов, визнав свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом шостої Київської державної нотаріальної контори у спадковій справі №154/10 на імя ОСОБА_3 на 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1,  недійсним  та визнав  право власності на спадкове майно за ОСОБА_4
		      Колегія суддів прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції повно і всебічно 
		з'ясував  обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про  доведеність позовних вимог  позивачем.   
		        Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
		 
		                Керуючись ст..ст. 303,   308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
		 
		 УХВАЛИЛА:
		 
		         Апеляційні скарги  ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
		         Рішення   Печерського районного суду м.Києва від 13 грудня 2012 року  залишити без змін.
		       
		         Ухвала набирає законної сили з моменту їїпроголошення, але може бути оскарженав касаційному порядку до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ   протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
		 
		Головуючий:
		Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...