Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-35/9070-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 "13" лютого 2013 р.                                                                                    Справа № 5011-35/9070-2012  Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Губенко Н.М.,  Іванової Л.Б.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі"на постанову Київського апеляційного господарського суду   від 27.11.2012у справі №  5011-35/9070-2012 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі"до  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"провизнання договору укладенимза участю представників сторін:
		позивача: Бучковський І.В., дов. від 24.12.2012 № 24-12/12-01
		відповідача: Мацегорін А.О., дов.від 14.12.2012 № 259/10
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання укладеним договору про списання заборгованості №1 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на умовах, викладених у проекті від 15.05.2012 та про визнання укладеним договору про списання заборгованості №2 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на умовах, викладених у проекті від 15.05.2012.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 у справі №5011-35/9070-2012 (суддя Літвінова М.Є.) позов задоволено повністю, визнані укладеними договори про списання заборгованості № 1 та № 2 від 15.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на умовах, викладених у рішенні; стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" 1073,00 грн. судового збору.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі № 5011-35/9070-2012 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Дикунської С.Я., суддів Алданової С.О., Сітайло Л.Г.) рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 у цій справі скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 536, 50грн. судового збору, сплаченого за розгляд скарги судом апеляційної інстанції.
		Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 та залишити                      в силі рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 у даній справі.
		Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
		Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" подані до Вищого господарського суду України письмові пояснення по справі №5011-35/9070/2012.
		Сторони згідно з приписами статті  1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги та скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи  в касаційній інстанції.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню,  з огляду на наступне.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, згідно рішень Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2011 у справах №9/13 та №9/14 та постанов Київського апеляційного господарського суду по цих справах, позивач мав заборгованість перед відповідачем (пеня, інфляційні витрати та 3% річних) за прострочення оплати за отриманий в період 2009-2010 рр. природний газ за договорами №06/09-1228 ТЕ-39 від 23.09.2009 та № 06/09-1229 БО-39 від 23.09.2009 на загальну суму 1 053 805,49 грн. 
		Рішення Господарського суду Чернігівської області у справах №9/13та №9/14, залишені без змін постановами Київського апеляційного господарського суду у цих справах, набрали законної сили 05.07.2011.
		Як зазначено судами, супровідним листом № 01-07/786 від 15.05.2012 позивач надіслав відповідачу проект договору про списання заборгованості №1 від 15.05.2012   за договором № 06/09-1228-ТЕ-39 на загальну суму 719 464,66 грн. та проект договору про списання заборгованості № 2 від 15.05.2012   за договором  № 06/09-1229-БО-39 на загальну суму 334 340,83 грн. 
		Предметом позову у даній справі є позовні вимоги про визнання укладеними договори про списання заборгованості із сплати штрафних санкцій у розмірі                         1053805,49 грн. (присуджені до стягнення згідно рішень Господарського суду Чернігівської області від 04.05.2011 у справах № 9/13 та № 9/14).
		Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не прийнято пропозицію позивача щодо укладення договору про списання заборгованості по нарахованим штрафним санкціям, чим порушені права позивача.
		 
		Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі,  виходив з того, що розмір заборгованості відповідача по штрафним та фінансовим санкціям за договорами № 06/09-1228 ТЕ-39 та № 06/09-1229 БО-39 від 23.09.2009 встановлений рішеннями Господарського суду Чернігівської області та постановами Київського апеляційного господарського суду у справах №№ 9/13 та 9/14, які набрали законної сили; заборгованість у визначених цими судовими рішеннями розмірах, відображена в проектах договорів про списання заборгованості, які позивачем було надіслано відповідачу, отже, у сторін відсутні розбіжності щодо вказаних сум; відмова відповідача від підписання вищезгаданих договорів є фактично ухиленням останнього від здійснення списання заборгованості по штрафним та фінансовим санкціям, що суперечить вимогам Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" і порушує права позивача.
		Суд апеляційної інстанції з висновками місцевого господарського суду не погодився та, скасовуючи рішення суду першої інстанції у цій справі,  виходив з того, що положеннями чинного законодавства не встановлено обов'язку відповідача на укладення з позивачем спірного договору; права позивача з цього приводу відповідачем не порушено; за відсутності між сторонами домовленостей про вирішення переддоговірного спору судом, вимоги позивача про визнання договорів про списання заборгованості укладеними є безпідставними.
		Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" (далі - Закон) дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок".
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, сторони по справі є учасниками процедури списання заборгованості.
		Згідно з пунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону заборгованість за природний газ (у тому числі реструктуризована) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, у тому числі ліквідованих підприємств, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз", що обліковувалася станом на 1 січня 2010 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, підлягає списанню на умовах, визначених цим Законом.
		Відповідно до пункту 2.2 статті 2 Закону на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними в період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.
		 
		Згідно пункту 2.5 статті 2 Закону списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		У відповідності до пункту 4 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 №894 (далі - Порядок), обсяг заборгованості (в тому числі реструктуризованої) за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників.
		Згідно пункту 6 Порядку для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника як голова комісії та головний бухгалтер, і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі затверджених її головою протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
		Заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 р. по 1 січня 2011 р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочато процедуру судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, які укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (пункт 7 Порядку).
		Відповідно до пункту 8 Порядку учасники процедури списання подають протягом 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 Порядку протоколу, але не пізніше 31 грудня 2011 кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості.
		З урахуванням викладеного слід зазначити, що постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 894 "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
		Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема, утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та надання кредиторам інформації про списані суми.
		Отже, нормами Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" не встановлено обов'язковість укладення договору про списання заборгованості у зв'язку з прямою вказівкою закону, оскільки законом такої вказівки не передбачено, а встановлено лише визначення заборгованості у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
		При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що пункт 7 Порядку не обмежує дію пункту 2.2 статті 2 Закону, яким встановлені конкретні умови для списання заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), а саме: їх нарахування підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними в період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і їх несплата станом на дату набрання чинності цим Законом, адже, пунктом 7 Порядку передбачено не обов'язок укладення договорів на списання заборгованості зі штрафних санкцій, а лише механізм визначення розміру заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції) у відповідних договорах, у разі відсутності судового рішення, тобто, за наявності невирішеного спору саме щодо розміру санкцій.  
		Крім того, частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. 
		Згідно приписів частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. 
		Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Крім цього, згідно приписів статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у встановлених договором або актом цивільного законодавства межах, особа не може бути примушеною до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
		Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом апеляційної інстанції в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
		Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. 
		Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що доводи скаржника фактично зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст.ст. 1115, 1117 ГПК України. 
		Відповідно до п.  1 ст.  1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду  колегія суддів не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
		 
		                                               ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніжинтепломережі" залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012                      у справі №  5011-35/9070-2012 залишити без змін.
		 
		         Головуючий суддя:                                                                    Т. Козир 
		 
		         судді:                                                                                             Н. Губенко
		 
		                                                                                                                Л. Іванова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...