Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2027/19527/2012 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________
		Справа № 2027/19527/2012                                                                                   Суддя 1-ї інстанції: Погасій О.Ф.
		Провадження № 33/790/105/13                                              
		Категорія: ч. 4 ст. 122, ст. 124 КУпАП 
		П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		м. Харків                                                                                                        15 лютого 2013 року                  
		 
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області Каплієнко І.І., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2012 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122, ст. 124 КУпАП,     
		В С Т А Н О В И В :
		У відповідності з цією постановою
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Харкова, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
		визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.122 та ст. 124 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
		Як вбачається з постанови, 22 жовтня 2012 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем БМВ Х6 д/н НОМЕР_1 в м. Харкові на перехресті вул. Гвардійців Широнінців та вул. Героїв Праці перед виконанням маневру не впевнився в безпеці руху, перед зміною напрямку руху не пропустив автомобіль МАЗДА д/н НОМЕР_2, внаслідок чого трапилось ДТП з пошкодження автомобілів. До того ж при оформленні ДТП він був відсутній, покинув місце ДТП. 
		Цими своїми діями, як зазначається у постанові,  ОСОБА_2  порушив п.п. 1.5, 2.10, 10.1 ПДР України.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати в частині визнання його винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 (ст.122-4) КУпАП та закрити провадження за відсутністю в його діях факту залишення місця ДТП, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм процесуального права, які потягли неправильне застосування норм матеріального права. На обґрунтування поданої апеляційної скарги він зазначає, що навмисно не залишав місця ДТП, оскільки, перебуваючи в шоковому стані, він знаходився неподалік від місця ДТП і не мав фізичної можливості приймати участь в огляді місця зіткнення та давати пояснення щодо його обставин, що було розцінено робітниками ДАІ як залишення місця ДТП. При цьому суддя суду першої інстанції притягнув його до відповідальності та визнав винним за ч. 4 ст. 122 КУпАП, а не за ст.122-4 КУпАП, якою передбачена відповідальність за залишення місця ДТП, допустивши, таким чином, неправильне застосування норм матеріального права.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали за апеляційною скаргою та її доводи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова судді підлягає зміні, виходячи з наступного.
		З огляду на матеріали адміністративної справи суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що апелянтом не оскаржується.
		Разом з тим, суддя безпідставно визнав винним ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 122 КУпАП, оскільки, по-перше, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається про настання відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, а не за ч. 4 ст. 122 КУпАП, по-друге, у справі відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про факт залишення ОСОБА_2 місця ДТП.
		Так, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати:чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. 
		Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
		Вищезазначені вимоги закону суддею виконані не в повному обсязі. 
		Таким чином, суддя місцевого суду, отримавши матеріали про адміністративне правопорушення, не вжив передбачених ст.278 КУпАП заходів, не звернув увагу на неповноту з'ясування обставин справи, прийняв постанову, яка не ґрунтується на доказах, у яких би повно, всебічно і об'єктивно містились усі дані, які необхідні для законного і обґрунтованого вирішення справи. 
		Доводи ОСОБА_2 про те, що він залишив місце дорожньо-транспортної пригоди у зв'язку з перебуванням у стресовому стані внаслідок ДТП не є безпідставними, оскільки з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи видно, що ОСОБА_2 відмовився давати пояснення на місці події, посилаючись на ст. 63 Конституції України, що свідчить про те, що він там був присутній. Його ж пояснення в суді першої інстанції свідчать проте, що він, перебуваючи у шоковому стані, знаходився декілька осторонь місця ДТП.
		В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що на місці ДТП він дійсно відмовився давати пояснення, пославшись на ст. 63 Конституції України, але не покидав місця ДТП, а лише знаходився неподалік від цього місця і його бачив ОСОБА_4, якому належав автомобіль БМВ.
		При таких обставинах апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню в частині визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.
		Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
		  П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності     ОСОБА_2 задовольнити.
		Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2012 року змінити.
		Постанову в частині визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні  адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП  скасувати , а провадження у справі у цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події адміністративного правопорушення.     
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...