Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2318/3989/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку; Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2014.
Дата набрання законної сили: 29.05.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		          
		                                                                                                                                                                                                            Справа №2318/3989/12
		1/705/84/13 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		14 лютого 2013 року                                       Уманський міськрайонний суд   Черкаської області
		 
		в складі: головуючого-суддіКормана О.В.
		             при секретарі Маштабей Л.В.
		 
		                        з участю прокурораБурлаки О.М.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Умань кримінальну справу про обвинувачення
		         ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.361-1 КК України, 
		                                                                       В С Т А Н О В И В:
		        Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він в березні 2012 року незаконно збув шкідливий програмний засіб «KGB Keylogger 4.2», призначений для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин. Так, в лютому 2012 року ОСОБА_1, маючи знання в сфері користування мережею Internet, знаходячись в невстановленому в ході досудового слідства місці, з метою подальшого незаконного збуту, скачав на власний флеш-накопичувач з невстановленого в ході досудового слідства Інтернет-сайту шкідливий програмний засіб «KGB Keylogger 4.2», основним функціональним призначенням якого є несанкціоноване та приховане копіювання інформації, яка обробляється на компютері з послідуючим її відправленням на конкретну електронну скриньку. 16 березня 2012 року ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, знаходячись в м.Умань на вулиці Радянській, приблизно о 16 годині, незаконно збув шкідливий програмний засіб «KGB Keylogger 4.2» ОСОБА_2 При цьому, ОСОБА_1 особисто скопіював зазначений програмний засіб із вказаного флеш-накопичувача на оптичний диск CD-R фірми «PATRON» серійний номер C0102R_MB1_80UG, продемонструвавши при цьому ОСОБА_2 на компютері типу «ноутбук» hp Pavillion dv6 принцип роботи шкідливого програмного засобу «KGB Keylogger 4.2». 
		       Таким чином, на думку органу досудового слідства, ОСОБА_1В 16 березня 2012 року незаконно збув шкідливий програмний засіб, призначений для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин та компютерних мереж, чим вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.361-1 КК України, тобто збут шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (компютерів), автоматизованих систем, компютерних мереж чи мереж електрозвязку.
		       У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав, що збув вказану у обвинуваченні програму, проте не знав, що вона шкідлива. При цьому показав, що на початку 2012 року до нього на мобільний телефон зателефонував чоловік на імя ОСОБА_3 Єфім, який привітався та повідомив, що у нього є знайомий чоловік, якому потрібно на компютер встановити програму, яка б запамятовувала дії, що відбуваються на компютері. Спочатку ОСОБА_1 відмовився, але коли ОСОБА_3 повідомив, що його знайомий хоче слідкувати за своєю дружиною, яка в «Однокласниках» переписується з коханцями, і той знайомий хоче таким чином зберегти свою сімю, ОСОБА_1 погодився. ОСОБА_3 запитав чи може він дати номер телефону ОСОБА_1 своєму знайомому, на що той також погодився. Через деякий час до нього знову зателефонував ОСОБА_3 та сказав, що ОСОБА_1 може взяти за установку програми з його знайомого 200 чи 400 гривень, щоб потім ще поділитись з ОСОБА_3, на що ОСОБА_1 обурився. Також зазначив, що ОСОБА_3 ще раз телефонував, запитував точну назву програми, яку ОСОБА_1 встановить його знайомому.  Через деякий термін часу до ОСОБА_1 на мобільний телефон зателефонував чоловік, який повідомив, що він від Єфіма по питанню встановлення програми. Після чого він з цим чоловіком зустрівся в центрі міста і вони домовились, що той чоловік зателефонує до ОСОБА_1 пізніше. При цьому чоловік також говорив, що хоче встановити програму, щоб слідкувати за своєю дружиною. ОСОБА_1 в одному з Інтернет-клубів в місті Умань з мережі Інтернет завантажив програму KGB Keylogger, яку скопіював на свій флеш-накопичувач. Згідно опису програми, вона слідкує за натисненням клавіш, запамятовує ці дії, робить знімки з екрану, слідкує за відправкою електронної пошти. В середині березня 2012 року до нього зателефонував чоловік, який просив у ОСОБА_1 програмний засіб, і вони домовились зустрітись о 16 годині біля готелю «Умань». Чоловік був на автомобілі. ОСОБА_1 сів у автомобіль, скопіював програму KGB Keylogger на оптичний диск з допомогою ноутбука чоловіка, що прийшов на зустріч, та допоміг установити програму на вказаний ноутбук. Чоловік пропонував йому за це гроші, але ОСОБА_1 відмовився. Після чого його затримали працівники СБУ та вилучили флеш-накопичувач з програмою KGB Keylogger. Вважає, що своїми діями не вчинив злочину, так як він дійсно допоміг завантажити програму з Інтернету, де вона у вільному доступі, і він не знав, що така програма являється шкідливою, так як хотів лише допомогти чоловікові зберегти сімю.
		       Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 показав, що являється співробітником СБУ і у лютому 2012 року за вказівкою свого начальника, він зателефонував на номер мобільного оператора, який йому теж дав начальник. Телефонував до ОСОБА_1, повідомив, що він від Єфіма і домовився з ОСОБА_1 про зустріч. Вони зустрілись біля готелю «Умань». Свідок повідомив ОСОБА_1, що підозрює свою дружину в непорядності і хоче прослідкувати, що вона робить на компютері, тому запитав, чи може ОСОБА_1 продати йому такий програмний засіб, щоб виконував вказані дії на компютері.  ОСОБА_1 погодився, і вони домовились, що свідок через кілька днів зателефонує до ОСОБА_1 Через деякий час свідок знову зателефонував до ОСОБА_1 і запитав, чи зможе той продемонструвати дію програми, після чого вони домовились, що свідок візьме свій ноутбук і ОСОБА_1 продемонструє дію програми. 16 березня 2012 року свідкові були видані для придбання у ОСОБА_1 програми 50 чи 100 гривень. Чи була оформлена видача таких коштів для проведення закупки, свідок не памятає. Оперативна закупка проводилась на підставі постанови про проведення оперативної закупки. Свідок підїхав в обумовлене місце біля готелю «Умань» з ноутбуком, ОСОБА_1 сів до нього у автомобіль, продемонстрував свідкові на його ноутбуці як працює програма і записав саму програму на оптичний диск. Після чого підійшли колеги свідка і забрали ОСОБА_1 в приміщення СБУ. Доповнив, що ОСОБА_1 гроші за програму у свідка не взяв, тому гроші свідок повернув іншому працівнику СБУ, чи оформлялось якимось чином повернення таких коштів він не памятає. Ноутбук, на який була встановлена програма, він також передав іншому працівнику СБУ. Особисто з ОСОБА_3 свідок не знайомий. Про те, щоб зателефонувати до ОСОБА_1 йому сказав начальник, а про що говорити з ОСОБА_1 йому сказав інший працівник СБУ. Свідок давав згоду на залучення його до проведення оперативної закупки ще до винесення постанови про проведення оперативної закупки. Гроші в сумі 500 гривень йому ніхто не видавав.
		         Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показав, що в один з днів у 2012 році він зі своїм знайомим ОСОБА_5 стояли в центрі міста Умані, і їли хот-доги. В цей час до них підійшли працівники СБУ та запросили бути понятими. Після чого завели в приміщення СБУ, де показали диск, на який мала бути записана програма, повідомили, що мають намір затримати людину, яка розповсюджує протизаконні програми. Диск перевірили на компютері, він був порожній. Також оглядали ноутбук. Диск оглядали хвилин 15, а ноутбук хвилин 15-25. Оглянули працівника СБУ, який мав купити програму, той показав, що у нього нічого немає. Цьому працівникові видали 50 чи 100 гривень. При свідкові цей же працівник СБУ телефонував до ОСОБА_1 (як їм повідомили) і домовився про зустріч. Після чого всі вийшли з приміщення СБУ, працівник, якому вручили диск, сів в машину «Шевроле», яка стояла на зупинці, і поїхав до готелю «Умань», а свідок з іншими пішли до готелю пішки. Хвилин 5-10 вони зачекали, після чого у автомобіль до працівника СБУ сів ОСОБА_1 на заднє сидіння автомобіля. Ще хвилин через 10-15 свідок з працівниками СБУ підійшли до вказаного автомобіля. В автомобілі їм показали, що вилучають флешку, показали диск і сказали, що там шпигунська програма. Чи складали якісь документи у автомобілі, свідок не памятає. При свідкові ОСОБА_1 запитували де він взяв програму, на що той відповів, що скачав в Інтернеті, і що він не знав, що ця програма шкідлива. 
		           Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 показав, що в один з днів у 2012 році він з ОСОБА_4 були у центрі міста, їли хот-доги. До них підійшли працівники СБУ і запросили бути присутніми про проведенні закупки. Ці події відбувались приблизно о 14 годині. Після чого вони з ОСОБА_4 та працівниками СБУ пішли в приміщення СБУ, яке розташоване на 8-му поверсі. Їх завели в один з кабінетів, де був один працівник СБУ, а інші, які прийшли зі свідком, пішли. Чоловік, який був у кабінеті, повідомив ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що буде проводитись закупка програмного засобу, який заборонений. Понятим показали диск та ноутбук. Диск оглядали 1 чи 2 хвилини, він був порожній. Також при них увімкнули ноутбук, при цьому технічні характеристики ноутбуку не показали. Ноутбук оглядали хвилини 3-4. Чоловік на прізвище ОСОБА_2 взяв оглянуті диск та ноутбук в руки і пішов. Чи вручали ОСОБА_2 кошти свідок не памятає. Коли оглядався диск, то ОСОБА_2 телефонував до ОСОБА_1 і просив скинути йому програму та навчити нею користуватись. При цьому ОСОБА_2 запитував скільки це буде коштувати, але відповіді свідок не чув. Вони всі разом вийшли з приміщення, ОСОБА_2 сів в автомобіль «Шевроле», який стояв біля входу, і відїхав до готелю «Умань». Перед його відїздом автомобіль не оглядали. До ОСОБА_2 в автомобіль підсів ОСОБА_1 Через 10-15 хвилин до автомобіля підійшли працівники СБУ з ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Один з працівників СБУ показав ОСОБА_1 своє посвідчення, після чого всі приїхали до приміщення СБУ. У кабінеті ОСОБА_1 пояснили, що він затриманий за те, що продав незаконну програму. ОСОБА_1 був у шоковому стані, сказав, що програму скачав з Інтернету і не знав, що вона шкідлива. 
		         Допитаний у судовому засіданні за клопотанням прокурора в якості свідка ОСОБА_3 показав, що ОСОБА_1 знає, так як з 2004 року співпрацював з рекламним агентством газети «Вечірні Черкаси - Умань», де працював ОСОБА_1 Проте, з якого часу знайомий саме з ОСОБА_1, уточнити не зміг. Так як свідок працює експертом-оцінювачем, до нього часто звертаються люди з різними питаннями, і він по можливості їм допомагає. Не заперечує, що до нього звернувся якийсь чоловік, назвати якого він не взмозі, з проханням знайти якусь програму. Він цьому чоловікові запропонував кілька телефонів осіб, які були повязані з роботою на компютері, так як сам свідок таким спеціалістом не являється. Про те, якого характеру потрібна програма, йому той чоловік не говорив. Після чого він зустрів один раз в приміщення готелю «Умань» ОСОБА_1, так як був тоді там по своїх справах, і можливо говорив з ОСОБА_1 за програму. Не заперечує, що можливо і телефонував до ОСОБА_1, проте заперечив, що просив за якусь конкретну програму, однак, міг повідомити, що потрібна якась спеціальна програма, яку в Умані не продають, а її можна завантажити з Інтернету. Про гроші він ОСОБА_1 не розмовляв, який саме чоловік до нього звертався, назвати не може.
		 
		               Дослідженням письмових доказів по справі встановлено наступне.
		 
		          9 лютого 2012 року оперуповноважений Уманського МРВ УСБ України в Черкаській області ОСОБА_6 подав на імя свого начальника рапорт, в якому зазначив, що у ході здійснення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення фактів незаконного обігу шкідливого програмного забезпечення, ним отримано дані щодо можливої причетності до вказаної діяльності жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, який працює на посаді компютерного дизайнера редакції «Вечірні Черкаси - Умань». Вказана особа, користуючись знаннями у сфері компютерних технологій, здійснює ремонт компютерної техніки, має навички в готуванні програмного забезпечення, тощо, але поряд з вказаною діяльністю ОСОБА_1 здійснює збут шкідливого програмного забезпечення (а.с.4).
		         10 лютого 2012 року оперуповноважений Уманського МРВ УСБ України в Черкаській області ОСОБА_6 подав на імя свого начальника рапорт, в якому зазначив, що у ході здійснення оперативно-розшукових заходів по справі, спрямованих на документування факту незаконного збуту шкідливого програмного забезпечення жителем міста Умань ОСОБА_1, який працює на посаді компютерного дизайнера редакції «Вечірні Черкаси - Умань», у лютому 2012 року було організовано зустріч оперативного співробітника, який дав добровільну згоду на проведення оперативної закупівлі шкідливого програмного забезпечення. Зустріч проведена з метою підтвердження даних щодо продовження ОСОБА_1 дій по збуту, розповсюдженню шкідливого програмного забезпечення. З метою організації зустрічі ОСОБА_2 з номеру стільникового телефону зателефонував на номер стільникового телефону, який належить ОСОБА_1 та в розмові домовився про зустріч. Зустріч відбулася 10 лютого 2012 року поблизу готелю «Умань» в м.Умань по вулиці Радянській, 7. Під час зустрічі інформація своє підтвердження знайшла, а саме ОСОБА_1 від своїх намірів не відмовився і продовжує вказаною діяльністю займатись (а.с.5).
		       20 лютого 2012 року начальником Уманського МРВ УСБ України в Черкаській області ОСОБА_7, була винесена постанова про проведення оперативної закупівлі товару, яка 21.02.2012 року затверджена начальником УСБ України в Черкаській області, та 22.02.2012 року погоджена із заступником прокурора Черкаської області. У вказаній постанові зазначено, що згідно з отриманою в ході роботи за оперативно-розшуковою справою №УМРВ/1084 від 17.02.2012 року оперативною інформацією встановлено, що громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, користуючись своїми знаннями у сфері компютерних технологій, здійснює завантаження з мережі Інтернет різного роду програмних засобів, у тому числі шкідливих, які за фінансову винагороду збуває постійним клієнтам та зацікавленим особам. Установлено, що найближчим часом ОСОБА_1 має намір збути шкідливий програмний засіб особі, яка буде виступати в якості покупця. Постановив: провести оперативну закупівлю у ОСОБА_1 товару (шкідливий програмний засіб) за 500 гривень в період до 30 червня 2012 року; оперативну закупівлю провести через оперуповноваженого Уманського МРВ УСБ України в Черкаській області ОСОБА_2, який дав на це добровільну згоду (вказана постанова долучена прокурором до матеріалів справи в ході судового слідства).
		        16 березня 2012 року складено акт огляду диску CD-R, згідно якого оперуповноваженим Уманського МРВ УСБУ  в Черкаській області ОСОБА_6, в період часу з 13 години 10 хвилин по 13 годину 30 хвилин, за участю понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, проведено огляд диску CD-R PATRON, ємністю 700 МВ с/н C0102R MB1 80UG. Вказаний диск був встановлений на робочу ПЕОМ, в результаті чого встановлено, що вказаний диск не містить жодного файлу та обєм записаної на ньому інформації становить 0 МВ. Після цього диск розміщений на письмовому столі з метою подальшого вручення співробітнику для використання під час проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_1 або у інших осіб, на яких він вкаже, шкідливого програмного засобу (а.с.7).
		     16 березня 2012 року складено акт огляду ПЕОМ типу НОУТБУК, згідно якого оперуповноваженим Уманського МРВ УСБУ  в Черкаській області ОСОБА_6, в період часу з 13 години 40 хвилин по 14 годину 20 хвилин, за участю понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, проведено огляд ПЕОМ типу ноутбук. Зясовано технічні характеристики ноутбуку «hp Pavillion dv6». З метою перевірки наявності на ньому будь-яких файлів, програм вказаний ноутбук увімкнено. У акті зазначено технічні характеристики процесору, графічного адаптеру, оперативної памяті, жорстокого диску, веб камери, аудіо системи, та вказано, що встановлена система Windows 7 Home Basis. Інших програм на ПЕОМ не виявлено. Після цього ноутбук розміщений на письмовому столі з метою подальшого вручення співробітнику для використання під час проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_1 або у інших осіб, на яких він вкаже, шкідливого програмного засобу (а.с.8).
		      16 березня 2012 року складено акт огляду покупця, згідно якого оперуповноваженим Уманського МРВ УСБУ  в Черкаській області ОСОБА_6, в період часу з 14 години 30 хвилин по 14 годину 55 хвилин, за участю понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, проведено огляд покупця  співробітника Уманського МРВ УСБУ в Черкаській області ОСОБА_2, який дав добровільну згоду на проведення оперативної закупівлі у ОСОБА_1 або у інших осіб, на яких він вкаже, шкідливого програмного засобу. На момент огляду у ОСОБА_2 сторонніх речей в одязі не виявлено (а.с.9).
		      16 березня 2012 року  складено акт вручення диску та ПЕОМ, згідно якого оперуповноваженим Уманського МРВ УСБУ  в Черкаській області ОСОБА_6, в період часу з 15 години по 15 годину 20 хвилин, за участю понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вручено співробітнику Уманського МРВ УСБУ в Черкаській області ОСОБА_2, диск CD-R PATRON, ємністю 700 МВ с/н C0102R MB1 80UG, який він поклав у кишеню куртки, та ПЕОМ типу Ноутбук «hp Pavillion dv6» (а.с.10).
		        16 березня 2012 року складено протокол вилучення шкідливого програмного засобу, згідно якого оперуповноважений Уманського МРВ УСБУ  в Черкаській області ОСОБА_6, в період часу з 16 години 40 хвилин по 17 годину 10 хвилин, за участю понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вилучив у ОСОБА_2 програмний засіб, який знаходиться на CD-R диску PATRON, обєм 700 МВ C0102R MB1 80UG упакований в конверт білого кольору. ОСОБА_2 пояснив, що зазначений програмний засіб він придбав у громадянина ОСОБА_1 16 березня 2012 року за адресою: м.Умань, вулиця Радянська, 7 на парковці перед будівлею під час проведення оперативної закупівлі шкідливого програмного засобу у зазначеної особи (а.с.11).
		     16 березня 2012 року складено протокол вилучення ПЕОМ типу ноутбук, згідно якого оперуповноважений Уманського МРВ УСБУ  в Черкаській області ОСОБА_6, в період часу з 17 години 15 хвилин по 17 годину 45 хвилин, за участю понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вилучив у ОСОБА_2 ПЕОМ типу ноутбук «hp Pavillion dv6». ОСОБА_2 пояснив, що зазначений ПЕОМ він отримав у співробітника МРВ УСБУ ОСОБА_6  березня 2012 року (точна дата не вказана) за адресою: м.Умань, вул.Леніна, 1-а в приміщенні Уманського МРВ УСБУ, під час проведення оперативної закупівлі шкідливого програмного засобу у жителя ІНФОРМАЦІЯ_6 С.В. (а.с.12).
		     16 березня 2012 року складено акт добровільної видачі, згідно якого ОСОБА_1 у присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_4 добровільно надав для проведення експертного дослідження флеш-накопичувач Apacer  обємом 2 гігабайта, чорного кольору (а.с.13).
		     6 червня 2012 року матеріали по факту розповсюдження шкідливого програмного забезпечення ОСОБА_1 були направлені начальнику слідчого відділу УСБ України в Черкаській області для прийняття рішення у порядку статті 97 КПК України 1960 року (а.с.3).
		       6 червня 2012 року начальником СВ УСБУ в Черкаській області порушена кримінальна справа стосовно ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.361-1 КК України (а.с.1) і цього ж дня кримінальну справу до свого провадження прийняв слідчий СВ УСБУ в Черкаській області ОСОБА_9 (а.с.2).
		       7 червня 2012 року слідчим проведено огляд ноутбука «hp Pavillion dv6», який 16 березня 2012 року був вилучений у ОСОБА_2 Оглядом ноутбука файлів чи документів, які мають значення для розслідування кримінальної справи не виявлено (а.с.35). Цього ж дня оглянутий ноутбук повернуто ОСОБА_2 (а.с.36-38) під розписку.
		       19 червня 2012 року слідчим проведено огляд диску та флеш-накопичувача, які були вилучені 16 березня 2012 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.39-40). 
		        В ході досудового слідства на підставі постанови слідчого від 6 червня 2012 року (а.с.45) експертом ОСОБА_10 була проведена компюторно-технічна експертиза, за результатами якої складено висновок експерта №171/2 від 13 червня 2012 року. У висновках експерт зазначив, що відповідно до терміну, взятого із матеріалів Вікіпедії  вільної енциклопедії, шкідливим програмним засобом є будь-яке програмне забезпечення, призначене для отримання несанкціонованого доступу до обчислювальних ресурсів самої ЕОМ або до інформації, збереженої на ЕОМ, з метою несанкціонованого власником використання ресурсів ЕОМ або заподіяння шкоди (нанесення збитку) власникові інформації, та/або власнику ЕОМ, та/або власнику мережі ЕОМ, шляхом копіювання, спотворення, видалення або підміни інформації. Виходячи з викладеного та враховуючи певні налаштування після інсталяції на ПК наданого на дослідження ПЗ «kgb_setup_421.exe», яке записано на наданий на дослідження лазерний диск CD-R, фірми PATRON, та на флеш-накопичувач чорного кольору фірми Apacer, можливо зробити висновок що дане ПЗ відноситься до типу шкідливих програмних засобів. Проаналізувавши роботу та функціональні особливості наданого на дослідження ПЗ «kgb_setup_421.exe», яке було записано на лазерний диск типу CD-R, фірми PATRON, та на флеш-накопичувач чорного кольору фірми Apacer, можливо зробити висновок, що при певних налаштуваннях дане ПЗ здатне здійснити несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем, компютерних мереж чи мереж електрозвязку (а.с.48-50).
		 Суд, заслухавши показання підсудного, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та допустимість доказів, зібраних органом досудового слідства, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.361-1 КК України.
		Свою позицію суд обґрунтовує наступним.
		У відповідності до вимог статті 65 КПК України 1960 року доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Суд вважає, що оперативна закупівля програмного забезпечення у ОСОБА_1 була проведена з порушенням вимог чинного законодавства України, тому обєкти, які були отримані в ході проведення такої оперативної закупівлі не можуть бути джерелом доказів по справі.
		У відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (в редакції закону, який діяв на час проведення оперативних заходів) оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право: проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.
		У відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (в редакції закону, який діяв на час проведення оперативних заходів) у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Без заведення оперативно-розшукової справи проведення оперативно-розшукових заходів, крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті, забороняється. 
		Як вбачається з постанови про проведення оперативної закупівлі, винесеної 20 лютого 2012 року, та затвердженої і погодженої відповідно 21 та 22 лютого 2012 року, вона винесена за результатами розгляду оперативно-розшукової справи від 17 лютого 2012 року. Проте, ще 10 лютого 2012 року, тобто до заведення оперативно-розшукової справи, проводились оперативно-розшукові заходи, спрямовані на документування діяльності ОСОБА_1, шляхом організації зустрічі співробітника СБУ ОСОБА_2 з ОСОБА_1 для узгодження придбання ОСОБА_11 шкідливого програмного забезпечення. Факт проведення таких оперативно-розшукових заходів відображено у рапорті о/у МРВ УСБУ в Черкаській області ОСОБА_6 (а.с.5).
		Крім того, до проведення таких оперативно-розшукових заходів був залучений громадянин ОСОБА_3, що вбачається з показань ОСОБА_1, який зазначив, що саме ОСОБА_3 організував зустріч ОСОБА_1 з особою, яка виявилась співробітником СБУ, та показань ОСОБА_2, який зазначив, що, домовляючись з ОСОБА_1 про придбання програмного забезпечення, він попередньо зіслався на те, що він від Єфіма. Проте, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що ОСОБА_3 давав згоду на залучення його до проведення оперативно-розшукових заходів відносно ОСОБА_1, і було прийнято відповідне рішення про таке залучення, і сам ОСОБА_3 заперечував у судовому засіданні про те, що він приймав участь у придбанні у ОСОБА_1 програмного забезпечення.
		Враховуючи те, що оперативно-розшукові заходи, спрямовані на закупівлю програмного забезпечення у ОСОБА_1, розпочались ще до заведення оперативно-розшукової справи, для проведення таких заходів не було правових підстав, тому зібрані за результатами оперативної закупівлі дані, не можуть бути доказом по справі.
		Як вбачається з постанови про проведення оперативної закупівлі, шкідливий програмний засіб повинен був бути придбаний за 500 гривень.
		Проте, а матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували видачу ОСОБА_2 грошових коштів, хоча в своїх показаннях як ОСОБА_2, так і свідки, які були понятими при проведенні закупівлі, вказували, що гроші в сумі 50 чи 100 гривень вручались.
		Аналізуючи обставини справи суд також прийшов до висновку, що, незалежно від допустимості зібраних по справі доказів, у відношенні ОСОБА_1 співробітниками СБУ було здійснено підбурювання до вчинення злочину.
		У відповідності до статті 3 Кримінального кодексу України законодавство України про кримінальну відповідальність становлять і норми міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обовязковість яких надано Верховною радою України.
		Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» (рішення від 9 червня 1998 року) Європейський суд з прав людини проголосив  порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та констатував порушення права на справедливий розгляд, оскільки заявник був засуджений за торгівлю наркотиками на підставі матеріалів оперативної закупівлі наркотичних засобів, проведеної працівниками поліції з підбурюванням заявника знайти і продати їм наркотики. 
		В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що до 16 березня 2012 року ОСОБА_1 збував шкідливе програмне забезпечення. Проте, в суді підтверджено, що ОСОБА_1 фактично відшуковував програмне забезпечення та збував його на замовлення співробітників СБУ. В суді не доведено той факт, що ОСОБА_1 без втручання співробітників СБУ, відшуковував би і збував ті чи інші програмні засоби. Тобто, дії співробітників СБУ суд розцінює як підбурювання до вчинення злочину.
		Як самостійну підставу, яка свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу злочину, суд вважає за необхідне зазначити, що для наявності складу злочину, передбаченого ч.1 ст.361-1 КК України повинна бути наявна субєктивна сторона, яка характеризується прямим умислом. Тобто, особа має усвідомлювати шкідливі властивості поширеного чи збутого нею програмного засобу. У судовому засіданні не здобуто доказів того, що ОСОБА_1 усвідомлював шкідливі властивості програмного засобу, який він збув, а також не спростовано доводи ОСОБА_1 про те, що програмний засіб ним було завантажено у вільному доступі з мережі Інтернет і він не допускав, що такий програмний засіб може бути шкідливим.
		Також суд вважає за необхідне зупинитись на відсутності в даному випадку обєкту складу злочину, передбаченого ч.1 ст.361-1 КК України.
		Згідно ч.1 ст.361-1 КК України кримінальна відповідальність настає за збут шкідливих програмних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ (компютерів), автоматизованих систем, компютерних мереж чи мереж електрозвязку.
		Про необхідність наявності несанкціонованого доступу програмного забезпечення в роботу ЕОМ вказує і експерт у своєму висновку №171/2 від 13.06.2012 року (а.с.50).
		Під несанкціонованим втручанням в роботу ЕОМ, їх систем чи компютерних мереж слід розуміти проникнення до цих машин, їх систем чи мереж і вчинення дій, які змінюють режим роботи машини, її системи чи компютерної мережі без дозволу (згоди) відповідного власника.
		В даному випадку, експерт у своєму висновку не вказав про те, що програмне забезпечення, яке було досліджено, може бути встановлено на ЕОМ без згоди його власника та виконувати ті чи інші завдання без відповідних налаштувань без згоди власника. Навпаки, висновок експерта, містить інформацію про те, що програмне забезпечення потребує відповідного встановлення людиною, та відповідного налаштування.
		Тому суд не може розцінити програму  «KGB Keylogger 4.2» як таку, що несанкціоновано, без згоди власника, може втручатись в роботу ЕОМ.
		У відповідності до статті 75 КПК України 1960 року висновок експерта для суду не є обовязковим.
		Суд вище мотивував свою позицію по відношенню до вилученого програмного засобу, і вважає, що висновок експерта не відповідає встановленим судом обставинам. Тому суд не приймає такий висновок як доказ.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має бути визнаний невинним в предявленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.361-1 КК України у звязку з відсутністю в його діях вказаного злочину, і по суду виправданим.
		Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 органом досудового слідства у вигляді підписки про невиїзд з місця проживання, підлягає скасуванню.
		Речовий доказ - диск CD-R PATRON, ємністю 700 МВ с/н C0102R MB1 80UG, який долучено до матеріалів справи (а.с.42), слід залишити в матеріалах справи.
		Речовий доказ  флеш-накопичувач фірми Apacer, який долучено до матеріалів справи (а.с.43), та належить ОСОБА_1, слід повернути останньому за належністю.
		Судові витрати понесені по справі, у звязку з відсутністю засудженої особи, слід прийняти на рахунок держави.
		Керуючись п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Європейського суду з прав людини від 9 червня 1998 року у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії», статтями 6 п.2, 65, 67, 81, 93, 321, 323, 324, 327, 330-335 КПК України 1960 року, суд,
		                                                                       ПОСТАНОВИВ :
		     ОСОБА_1 в предявленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.361-1 КК України, визнати невинним, у звязку з відсутністю в його діях складу вказаного злочину, і по суду виправдати.
		       Скасувати запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з місця проживання, обраний відносно ОСОБА_1 органом досудового слідства.
		          Речовий доказ - диск CD-R PATRON, ємністю 700 МВ с/н C0102R MB1 80UG - залишити в матеріалах справи.
		Речовий доказ  флеш-накопичувач фірми Apacer,  повернути ОСОБА_1 за належністю.
		Судові витрати, понесені по справі, прийняти на рахунок держави. 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом 15 діб з моменту проголошення. 
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                               О.В. Корман

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...