Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2208/6798/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення недоторканності житла.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2013.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа №    2208/6798/12   
		Номер провадження  1/676/36/13  
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ 
		 21 лютого 2013 року                                                              м. Кам'янець-Подільський
		 
		Кам'янець-Подільський міськрайонний суду Хмельницької області в складі:
		головуючого - судді                                 Черпепахіна В.О. 
		  з участю секретаря                     Мостової Н.С. 
		               прокурора                                 Мензило Л.В.,
		                захисника                                 ОСОБА_1, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам'янець-Подільському кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Смотрич Камянець-Подільського району Хмельницької області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 28 грудня 2011року Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України із встановленням іспитового строку два роки, 
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В провадженні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 162КК України. 
		Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 17.04.2012 року близько 22 год., перебуваючи в стані  алкогольного сп'яніння, прийшов разом із своєю знайомою ОСОБА_3 в гості до свого знайомого ОСОБА_4. який проживає по АДРЕСА_2, власником, якої є матір останнього ОСОБА_5, та постукав  у вхідні двері даної квартири, однак двері йому ніхто не відчинив, оскільки вдома нікого не було. Після цього ОСОБА_2 з метою незаконного проникнення в житло ОСОБА_5, умисно зірвав руками фанеру, якою були знизу оббиті вхідні двері, та через отвір, який утворився, без дозволу останньої, проник в середину квартири по  АДРЕСА_2, внаслідок чого порушив ст.30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла.
		Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному проникненні до житла, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.
		В судовому засіданні захисник підсудного ОСОБА_1 заявив клопотання, яке підтримав підсудний, про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки під час проведення досудового слідства у неповному обсязі досліджена особа підсудного, внаслідок чого було порушено його право на захист. 
		Прокурор заперечив проти направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, мотивуючи тим, що на досудовому слідстві органу досудового слідства не було відомо про психічні розлади у ОСОБА_2, оскільки згідно довідки лікаря-психіатра Кам'янець-Подільської міської поліклініки №1 від 20.07.2012року б/н останній на обліку у психіатричному кабінеті Кам'янець-Подільської міської поліклініки №1 за останніх п'ять років не перебував. 
		Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду та вивчивши матеріали кримінальної справи, вважає, що клопотання захисника підсудного підлягає задоволенню, а кримінальну справу необхідно  направити для проведення додаткового розслідування, виходячи із наступних підстав. 
		Так, відповідно до ст. 281 КПК України (1960року), повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
		Як вбачається із вимог ч.1 ст.22 КПК України (1960року)- прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
		Серед обставин, які підлягають доказуванню, ст.64 КПК України передбачено і обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання.
		          Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України у п.8 своєї постанови № 2 від 11 лютого 2005року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України (1960року) не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а неправильним - в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і при прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не можу бути розглянута в суді.
		Однак, в порушення зазначених вимог закону орган досудового слідства під час провадження досудового слідства поверхово та однобічно дослідив обставини, які мають значення для правильного вирішення справа, а також допустив таку неправильність  досудового слідства, яку усунути в судовому засіданні неможливо.
		Так , в судовому засіданні підсудний вів себе неадекватно, повідомив факти про неодноразове отримання ним травм голови. У суду виникли обґрунтовані припущення про наявність у ОСОБА_2 психічного розладу, що в свою чергу ставило під сумнів його осудність та     здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, в зв'язку з чим по справі була призначена амбулаторна судово-психіатрична експертиза, а в послідуючому і стаціонарна, згідно висновків якої (акт №13 від 23.01.2013року) ОСОБА_2 виявляє органічний розлад особистості внаслідок не уточненого ґенезу з легким інтелектуально-мнестичним зниженням та вираженою психопатією особистості, виявляв таке і на період інкримінованого йому злочину. Внаслідок цього він не міг та не може в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними. 
		 Враховуючи зазначений висновок та відповідно до вимог ст.20 КК України, встановлено, що ОСОБА_2 під час провадження досудового розслідування був обмежено осудним, а отже через психічні вади не міг сам реалізувати своє право на захист.  
		Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.45 КПК України (1960року) участь захисника при провадженні досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою у справах осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад.
		Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.13 своєї постанови №8 від 24 жовтня 2003року «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» під особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати право на захист (п.2 ч.1 ст.45 КПК України (1960року)), необхідно розуміти, зокрема, осіб з істотними дефектами мови, зору, слуху тощо, а також осіб, які, хоча і визнані осудними, але мають психічні вади, що перешкоджають самостійно захищатися від обвинувачення.   
		Незважаючи на це, слідчий, в провадженні якого на досудовому слідстві перебувала дана справа, належним чином не дослідивши особу обвинуваченого, не виконав вимог ст. ст. 45,47КПК України  (1960року) та не забезпечив обов'язкову участь захисника на досудовому слідстві. В подальшому обвинуваченому ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення, виконані інші слідчі дії та пред'явлено матеріали справи для ознайомлення без участі захисника.
		При цьому слідчий лише обмежився дорученням до матеріалів справи двох довідок лікарів психіатра та нарколога Кам'янець-Подільської міської поліклініки №1про те, що ОСОБА_2 не перебуває на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Кам'янець-Подільської міської поліклініки №1 протягом останніх п'яти років.
		І хоча під час досудового слідства слідчий з'ясовував у ОСОБА_2 питання про забезпечення участі захисника, однак відмова від захисника приймалась без достатніх даних про психічний стан здоров'я обвинуваченого.
		Крім того, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 заявив, що неодноразово повідомляв слідчому про те, що він неодноразово отримував  травми голови і у зв'язку із цим просив забезпечити участь у справі захисника. Однак повідомлені ним факти про отримані травми голови та його прохання про забезпечення у справі захисника слідчим були проігноровані, а відмова в забезпеченні участі у справі захисника слідчим була мотивована тим, що вчинений ОСОБА_2 злочин не є тяжким і за його вчинення йому буде призначено мінімальний штраф, а тому участь захисника у справі є необов'язковою.  
		Цей факт свідчить про безпідставне усунення захисника від участі у справі, яке призвело до істотних обмежень права обвинуваченого на захист.  
		Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Шабельник проти України»(п.53, рішення від 19 лютого 2009 року, заява № 16404/03), хоча право кожного обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення на ефективний захист з боку адвоката, який, у разі потреби, може бути призначений офіційно не є абсолютним, воно становить одну з основоположних засад справедливого судового розгляду. 
		Згідно із підпунктом «с» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
		Таким чином, неповнота встановлення характеризуючих даних про особу ОСОБА_2, зокрема про стан здоров'я, потягли під час досудового розслідування кримінальної справи порушення його права на захист. 
		З огляду на викладені обставини, право на захист обвинуваченого ОСОБА_2 на досудовому слідстві було порушене, що уможливлює подальше провадження у справі, оскільки згідно з п. 3 ч. 2 ст.370 (1960 року) порушення права обвинуваченого на захист тягне скасування судових рішень, так як ці порушення позбавили обвинуваченого у здійсненні його права на захист і перешкоджає суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу та постановити законне і обґрунтоване судове рішення.
		Як зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003року №8 «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві», згідно з п. 3 ч. 2 ст. 370 КПК України (1960року) істотне порушення чинного законодавства, яке регламентує право на захист, у передбачених законом випадках тягне скасування судових рішень. Зокрема вони підлягають обов'язковому скасуванню тоді, коли таке порушення позбавило чи обмежило підозрюваного, обвинуваченого, підсудного або їх захисників у здійсненні цього права і перешкодило чи могло перешкодити суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне і обґрунтоване судове рішення.
		При викладених обставинах дана кримінальна справа підлягає поверненню прокурору м. Кам'янець-Подільського для проведення  додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута під час судового слідства,      під час якого необхідно забезпечити по справі участь захисника, в повній мірі зібрати дані, що характеризують ОСОБА_2, провести інші слідчі дії відповідно до вимог чинного Кримінального процесуального кодексу України направлені на повне, об'єктивне та всебічне дослідження обставин справи. 
		Зазначена неповнота та неправильність досудового слідства за своїм об'ємом та характером не може бути усунута судом під час судового розгляду, оскільки вимагає проведення комплексу слідчих дій з обов'язковою участю захисника, які не можуть бути здійснені судом.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 281 КПК України (1960року), суд, -
		 
		                                  П О С Т А Н О В И В :
		 
		          Клопотання захисника ОСОБА_1 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування задовольнити. 
		 
		Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, направити прокурору м.Кам'янець-Подільського для проведення  додаткового розслідування.
		 
		Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд. 
		 
		На постанову може бути подано апеляцію в апеляційний суд Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом семи діб з дня її винесення.
		 
		 Суддя Кам'янець-Подільського
		  міськрайонного суду                                                                                                  Черепахін В.О

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...