Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5002-8/2443-2011 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
		 "19" лютого 2013 р.                                                                                    Справа № 5002-8/2443-2011  
		Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		 Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П.розглянувши матеріали  касаційної скарги Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р.у справігосподарського суду Автономної Республіки Кримза позовомПрокурора міста Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим доМаломаяцької сільської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору державне підприємство  "Таврида"   ОСОБА_5    Кабінет Міністрів України   Міністерство аграрної політики України   Державний концерн "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра"  провизнання недійсним рішення    за участю представників:
		скаржника: не з'явився,
		позивача: не з'явився,
		відповідача: не з'явився,
		третьої особи 1: не з'явився,
		третьої особи 2: ОСОБА_5, 
		третьої особи 3: Нестеренко О.І. (представник за дов. від 28.12.2012р. № 9.1-22/1554), Кравчук А.С. (представник за дов. від 28.12.2012р. № 9.1-22/1555),
		третьої особи 4: не з'явився,
		третьої особи 5: не з'явився,
		прокуратури: Сайтарли І.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 21.01.2013р. № 014716)
		 
		                       / в судовому  засіданні 12.02.2013р.  оголошувалась перерва / 
		 
		                                                             ВСТАНОВИВ:
		 
		     Прокурор   міста Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Маломаяцької сільської ради про визнання недійсним рішення "Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5" від   20.03.2009 р. № 27-11.
		     Позовні вимоги мотивовані тим, що з прийняттям зазначеного рішення відповідачем здійснено розпорядження земельною ділянкою ДП "Таврида", яка віднесена до державної власності,  та  яка неправомірно передана   до земель запасу Маломаяцької сільської ради, з посиланнями на приписи ст. 117, 179, 181, 190, 191 ЦК України, ст. 116, 118, 152 ЗК України.
		     Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.08.2011р. у справі № 5002-8/2443-2011 позовні вимоги задоволено.
		           Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право постійного користування спірною земельною ділянкою належало ДП "Таврида", яке засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України, в зв'язку з чим вказане підприємство не мало повноважень відмовлятися від зазначеної земельної ділянки, оскільки це віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
		     Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.08.2011р. у справі № 5002-8/2443-2011 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
		     Постанова суду апеляційної інстанції мотивована безпідставністю звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, який не є належним позивачем у даному спорі, та відповідністю вимогам законодавства оспорюваного рішення Маломаяцької сільської ради від 20.03.2009р. № 27-11 "Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_5" 
		      Не погоджуючись з прийнятою постановою, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим в інтересах КМ України звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що судом апеляційної інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального права.
		     Зокрема, як зазначається скаржником, враховуючи положення ст.13, ч.2,3 ст. 84, ч.3, 4 ст. 142, п.9 ст. 149 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, розпорядження, в тому числі припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності та не може передаватись у комунальну власність, належить до повноважень КМ України, а не сільської ради.
		     У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_5 просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.
		       Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
		     Так, прокурор   м. Алушти, звертаючись з даним позовом, визначив Республіканський  комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		     Згідно ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
		     Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
		     Статтею 36-1 названого Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		     Згідно ст. 2 ГПК  України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		     Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99  зазначено, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.
		      В резолютивній частині зазначеного рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		      З огляду на відповідні приписи Конституції України, норми Закону України "Про прокуратуру" та ГПК, а також рішення Конституційного Суду України,  прокурори та їх заступники, звертаючись до господарського суду в інтересах   держави,   у позовній заяві повинні обов'язково зазначати   лише той орган, який державою уповноважено здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання   відповідного позову до суду. ( Інформаційний  лист ВГСУ від 17.09.2012р. №01-06/1259/2012 "Про деякі питання представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді").
		      Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		     Згідно п. 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою КМ України від 09.03.2008р. №224, Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		      Згідно п. 7 ч. 1 п. 4 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою КМ України від 09.03.2008р. №224, Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".      
		     Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено вичерпане коло заходів, які вправі вживати Держкомзем (Рескомзем), здійснюючи державний контроль. 
		      Так, згідно ч. 4 ст. 9 цього Закону, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
		      Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст.5 наведеного Закону, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
		      Положенням про Республіканський комітет по земельний ресурсах Автономної Республіки Крим, затвердженого постановою Ради міністрів АР Крим від 25.05.2010 р. № 200, визначається, що Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим є республіканським органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань земельних ресурсів і входить в єдину систему державних територіальних органів земельних ресурсів.
		      Отже, вищенаведеними нормами передбачені конкретні підстави для звернення прокуратури до суду саме в інтересах Рескомзему, в обґрунтування захисту   прав якого, як  встановлено господарським судом апеляційної інстанції, прокурором жодної з цих підстав в позовній заяві не наведено. 
		      Не передбачений чинним законодавством України і такий спосіб захисту прав Рескомзему, як вимога про скасування рішення органу місцевого самоврядування, а прокурором в світлі Роз'яснень   президії ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000р. №02-5/35 не зазначено, яким чином оспорюваний акт органу місцевого самоврядування порушує права саме Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.
		      Враховуючи зазначене, висновки господарського суду апеляційної інстанції щодо безпідставності звернення прокурора з даним позовом в інтересах  держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим,  який не є  належним позивачем по заявлених у даному спорі вимогах, та недоведеність факту    порушення  прав якого оспорюваним рішенням Маломаяцької сільської ради встановлена   судом, колегія визнає правомірними.
		      Крім того, апеляційним господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.06.2007р. Маломаяцькою сільською радою   прийнято рішення   "Про затвердження проекту землеустрою по впорядкуванню існуючого землекористування   ДП "Таврида", розташованого на території Маломаяцької сільської ради м. Алушти" № 9-84, згідно з яким наряду з іншим: - припинено землекористування ДП "Таврида" у зв'язку із його добровільною відмовою та передано до земель запасу Маломаяцької сільської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 25,48 га. 
		           Рішенням Маломаяцької сільської ради від 20.03.2009р. вилучено із земель ДП "Таврида" земельну ділянку, площею 0,1000 г., та передано її до земель запасу Маломаяцької сільської ради; - затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки індивідуального дачного будівництва, розташованої   за адресою: Маломаяцька сільська рада, с.   Бондаренково, ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1;- -     передано ОСОБА_5 у власність  під індивідуальне городництво земельну ділянку/кадастровий   номер 01 103 918 00:11:001:0064, площею 0,1000 га, для індивідуального дачного будівництва; - віднесено земельну ділянку до категорії земель рекреаційного призначення, у тому числі - за угіддями: забудовані землі, використовуємі для відпочинку; -   привласнено земельній ділянці поштову адресу: АДРЕСА_2; - накладено обмеження № 1.3. (збереження земельних насаджень) на земельній ділянці, площею 0,1000 га, обмеження № 4.3. (охоронна зона ЛЕП) на земельный ділянці - 0,0073 н\га, обмеження ; 4.2./2-х кілометрова прибережна полоса Чорного моря/на ділянку, площею 0,1000 га; - вирішено видати ОСОБА_5 державний акт на право   власності   на земельну ділянку, площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва.
		      Дослідивши оспорюване рішення органу місцевого самоврядування від 20.03.2009р. та   матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив, що земельна ділянка, виділена  цим рішенням у власність ОСОБА_5, є частиною ділянки, щодо якої припинено право   землекористування ДП "Таврида" рішенням Маломаяцької сільської ради від 27.06.2007р., яке в свою чергу було предметом судового дослідження у справі № 2-5/8168-2008 за позовом прокурора м. Алушти в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим до Маломаяцької сільської ради про визнання його недійсним, за результатами розгляду якої постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.07.2009р. позов залишено без задоволення.
		      Таким чином, враховуючи встановлене та положення ст. 116, 141, п.12 Перехідних положень ЗК України, ст. 13, 142-145 Конституції України, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку щодо законності рішення Маломаяцької сільської ради від 20.03.2009р.№ 27-11. 
		Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередньої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, колегія визнає правомірним та обґрунтованим.  
		Слід також зазначити, що апеляційний господарський суд, відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, з достатньою повнотою з'ясував обставини, які мали  значення для правильного розгляду апеляційної скарги, порушень норм матеріального та  процесуального права не вбачається, постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи з урахуванням чого підстави для її скасування відсутні.
		Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, - 
		                                                    
		                                                          ПОСТАНОВИВ:
		 
		В задоволенні касаційної скарги відмовити.
		 
		Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.11.2012р. у справі № 5002-8/2443-2011 залишити без змін.    
		                                                                
		 
		     
		     
		   Головуючий суддя          :                                                                Н.Г. Ткаченко   
		                       
		                     Судді:                                                                Л.Й. Катеринчук
		                                                                                                   
		                                                                                                Г.П. Коробенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...