Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 789/22-ц-306/13 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2013.
Дата набрання законної сили: 21.02.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 789/22-ц-306/13Головуючий у 1-й інстанції  Дуда О.О. Провадження № 22-ц/789/306/13 Доповідач - Загорський О.О.Категорія - 27  
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		21 лютого 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі: 
		головуючого - Загорського О.О. 
		суддів -  Козака  І. О., Хоми  М. В., 
		при секретарі - Танцюра  О.В. 
		за участі -   представника банку Лещук Н.В.,
		ОСОБА_2  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ "Укрінбанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 січня 2013 року по справі за позовом ПАТ "Укрінбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
		ВСТАНОВИЛА:
		          01.09.2009 року ПАТ "Укрінбанк" звернулося в суд з вищенаведеним позовом. Вимоги аргументує тим, що 23.02.2007 року між АТ "Укрінбанк" - (правонаступником якого є ПАТ "Укрінбанк") та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №24/07-ф, за яким банк надав йому кредит на споживчі потреби - 200000 грн. терміном 12 місяців з кінцевим погашенням заборгованості 22.02.2008 року та сплатою 18% річних. Посилаючись на невиконання ОСОБА_2 зобов'язань по поверненню кредиту та відсотків за його користування просить стягнути з відповідача заборгованість -  236915,44 грн. 
		          Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 17 січня 2013 року у задоволенні позову ПАТ "Укрінбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
		          В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги ПАТ "Укрінбанк" посилаючись на порушення норм матеріального права. Зазначає, що суд безпідставно дійшов висновку про не підтвердження факту отримання ОСОБА_2 коштів за  договором та користування ними, оскільки в підтвердження цього банком надано копію заяви на видачу готівки №002 від 23.02.2007 року, яка є основним документом, що підтверджує отримання кредитних коштів ОСОБА_2 Судом не враховано, що висновком експертизи №1-1001/12 від 18.07.2012 року встановлено, що підпис в заяві на видачу готівки виконано ймовірно ОСОБА_2 Виявлено 5 відповідностей та 3 розбіжності між його підписом на заяві в порівнянні з вільним зразком підпису і експерти підтвердили, що відповідностей між підписами ОСОБА_2 більше ніж розбіжностей. 
		          Вказує, що безпідставними є висновки суду, які базуються на матеріалах кримінальної справи, як на доказ неотримання ОСОБА_2 коштів за договором, оскільки в межах кримінальної справи не досліджувалося питання законності прибутково-касових ордерів чи отримання кредитних коштів УПП "Металоресурси". 
		          В судовому засіданні представник банку апеляційну скаргу підтримала з викладених в ній мотивів.
		          ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив і вказав, що коштів він не отримував, а коли працював офіціантом в ресторані, власником чи співвласником якого був ОСОБА_3, то він і попросив його про послугу взяти ненадовго в кредит кошти. ОСОБА_3 запевняв його, що кошти скоро поверне. ОСОБА_2 вказав, що підписав 3-4 листка на прохання ОСОБА_3, але що підписував він не знає.
		          Заслухавши доповідь головуючого, пояснення, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
		          Відмовляючи в задоволенні позову, суд 1 інстанції виходив з того, що доказами по справі не підтверджується факт отримання ОСОБА_2 коштів за кредитним договором №24/07-ф від 23.02.2007 року та користування ними.
		З такими висновком суду слід погодитися, оскільки він підтверджений матеріалами справи та достатньо мотивований.
		          Судом встановлено, що згідно кредитного договору №24/07ф від 23.02.2007 р. сторонами якого є АТ "Укрінбанк" (кредитор) (правонаступником якого є ПАТ "Укрінбанк"), та ОСОБА_2 (боржник) кредитор зобов"язувався  надати боржнику кредит - 200000 грн. терміном на 12 місяців з кінцевим строком повернення 22.02.2008 року із сплатою 18% річних. (а.с. 13-16 т.1).
		          В підтвердження факту отримання відповідачем коштів позивачем було представлено заяву від 23.02.2007 року, на видачу готівки - 2000000 грн. отримувачем коштів у якій зазначено ОСОБА_2
		          Відповідно до розрахунку станом на 15.12.2011 року заборгованість за  договором №24/07-ф від 23.02.2007 року - 236915,44 грн, з яких - сума прострочення кредиту 200000 грн., проценти за користування кредитом - 112123, 14 грн., комісія - 14792,30 грн. (а.с. 30 т.2).
		          Судом 1 інстанції встановлено, що згідно висновку експерта НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області №1-1174/11 від 11.11.2011 року, який міститься в матеріалах кримінальної справи №1681363 (1915/82/2012), встановити ким, ОСОБА_2, ОСОБА_3 чи іншою особою виконано підпис від імені ОСОБА_2 на заяві про переказ готівки не вдалося можливим по причинам, вказаним у дослідницькій частині висновку.           Відповідно до дослідницької частини висновку (стор. 36 ) при порівнянні підпису на заяві про про переказ готівки від імені ОСОБА_2, із зразками його почерку та підпису в жодному з випадків порівняння не було встановлено сукупності ознак, достатніх для вирішення питання про наявність чи відсутність тотожності. (а.с. 63-96 т.2).
		          Відповідно до висновку комісійної судової почеркознавчої експертизи №1-1001/12 від 18.07.2012 року, складеного  НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, підпис в графі "Підпис отримувача" заяви на видачу готівки №002 від 23.02.2007 року виконаний ймовірно ОСОБА_2 
		          Як вбачається з дослідницької частини висновку (стор. 6), було виявлено розбіжності за окремими ознаками щодо форми рухів при з'єднанні, протяжності рухів по вертикалі при виконанні. (а.с. 137-141 Т-2).
		          Судом 1 інстанції вказано, що вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.11.2011 року по справі №1-34/11 про обвинувачення працівників банку ОСОБА_4 за ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366, ч.2 ст.367 КК України, ОСОБА_5 за ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України, з оголошених в судовому засіданні прибуткових касових ордерів УПП "Металоресурси" встановлено, що отримані по договору №24/07-ф, укладеному між ТФ АТ "Укрінбанк" та ОСОБА_2, кошти були внесені в касу даного підприємства від ТФ АТ "Укрінбанк" і ОСОБА_2 ніяких коштів в банку особисто не отримував. 
		          Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		          За правилами ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		          Відповідно до ч.4 ст. 61ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. 
		          Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до переконання, що суд І інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.
		          Прибутковими касовими ордерами УПП "Металоресурси"підтверджується, що кошти по договору №24/07ф від 23.02.2007 р. надійшли в касу УПП "Металоресурси" від ТФ АТ "Укрінбанк", а не від ОСОБА_2, що в свою чергу доведено проведеною позаплановою комплексною документальною перевіркою УПП "Металоресурси", якою встановлено, що  кошти, по кредитних договорах з ТФ АТ "Укрінбанк", надійшли в касу УПП "Металоресурси" в сумі 3950000 грн. в тому числі і за договором №24/07ф від 23.02.2007 року.
		          Показання ОСОБА_2, в частині несплати ним коштів, за кредитним договором, оформленим на нього, підтверджуються  висновком експерта №1-1174/11 від 11.11.2011 року, згідно якого не встановлено чи ОСОБА_2 виконано підпис на більшості заявок на переказ готівки. 
		          Згідно довідки про сплату УПП "Металоресурси" ТФ АТ "Укрінбанк" коштів з 2006 по 2009 рік встановлено, що УПП "Металоресурси" сплачено в касу ТФ АТ "Укрінбанк" - 1883206,9 грн. в тому числі і кошти по погашенню заборгованості за кредитним договором №24/07ф від 23.02.2007 року. (а.с. 38-58 т.2).
		          Додатковим підтвердженням не отримання ОСОБА_2 коштів і не користування ними за кредитним договором №24/07ф від 23.02.2007 року є і лист ОСОБА_3, згідно якого між ним, як директором УПП "Металоресурси" та АТ "Укрінбанк" було підписано угоду у вигляді протоколу зустрічі про те, що ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання та відповідальність за погашення кредитних зобов'язань на загальну суму - 4150000 грн., в тому числі і по договору №24/07ф від 23.02.2007 року.
		          У вказаному листі вказано, що УПП "Металоресурси" проводить погашення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №24/07ф від 23.02.2007 року. (а.с. 23-25 Т.1).
		          Відомості зазначені в листі сторонами не спростовані і не оспорюються.
		          Відповідно до протоколу зустрічі від 21.05.2008 року ОСОБА_3 визнав факт користування коштами ряду осіб, в тому числі і ОСОБА_2 (200000 грн)  та прийняв на себе відповідальність за погашення кредитів загальною сумою 4150000 грн. до 1 жовтня 2008 року. (а.с. 26 Т-1).
		          Підтвердженням фактів викладених у вказаному листі та протоколі зустрічі від 21.05.2008 року є переписка ОСОБА_3 та АТ "Укрінбанк". (а.с. 27-34 Т-1).
		          В судовому засіданні представником банку не оспорювався факт того, що  розпорядження директора Тернопільської філії АТ "Укрінбанк" ОСОБА_4 №002 від .02.2007 р. було на видачу ОСОБА_2 кредит - 200000 грн через касу банку - (а.с. 17), але отримані по договору №24/07-ф, укладеному між Тернопільською філією АТ "Укрінбанк" та ОСОБА_2 кошти були внесені в касу УПП "Металоресурси" від ТФ АТ "Укрінбанк", а не ОСОБА_2, що на думку колегії суддів також є підтвердженням не отримання і не користування ОСОБА_2 коштами згідно кредитного договору №24/07ф від 23.02.2007 року.
		          Враховуючи викладене, колегією суддів оцінюються критично доводи апеляційної скарги, що суд 1 інстанції безпідставно дійшов висновку про не підтвердження факту отримання і використання ОСОБА_2 коштів за кредитним договором та користування ними, і доказом є надана банком копія заяви на видачу готівки №002 від 23.02.2007 року, яка є основним документом, що підтверджує отримання кредитних коштів ОСОБА_2 
		           Колегія суддів вважає, що в даному випадку копія заяви на видачу готівки №002 від 23.02.2007 року не може бути доказом використання готівкових коштів ОСОБА_2, отримання коштів ОСОБА_2 не доведено наведеними експертизами, спростовується матеріалами справи та поясненнями сторін. Крім того, ОСОБА_3 визнано користування вказаними коштами.
		          Доводи апеляційної скарги, що стосуються оцінки судом І інстанції висновків експертиз, колегією суддів оцінюються критично, оскільки така оцінка проведена у відповідності до ст. 212 ЦПК України і апеляційним судом не встановлено підстав вважати її хибною.
		          Критично оцінюються доводи апелянта про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, оскільки вони не підтвердженні беззаперечними доказами.
		          Рішення суду постановлено у відповідності до чинних норм матеріального та процесуального права.  Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.    
		Керуючись ст.ст.  218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
		УХВАЛИЛА:
		          Апеляційну скаргу ПАТ "Укрінбанк" відхилити.                          
		          Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17 січня 2013 року залишити без змін.                                                                                                                                              
		          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів.  
		 
		Головуючий - підпис 
		Судді - два підписи
		 
		З оригіналом згідно:
		Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.О. Загорський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...