Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/6270/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2013.
Дата набрання законної сили: 19.02.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 212/6270/2012 Провадження № 22-ц/772/495/2013Головуючий в суді першої інстанції:Саблук С.А.Категорія: 43Доповідач: Войтко Ю. Б.                     
		 
		                АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		                                       УХВАЛА
		                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		"19" лютого 2013 р.                                           м. Вінниця
		Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
		Головуючого: Войтка Ю.Б.,
		Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М., 
		При секретарі: Яблонській І.Л.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою позивача Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №7» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2012 року в справі
		за позовом Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №7» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -
		                                              встановила :
		МКП «Житлово-експлуатаційна контора №7» звернулося до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №7» є організацією, що надає населенню послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до умов визначених «Правилами утримання житлових будинків та при будинкових територій», затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875.
		Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради житлові будинки, передані на баланс МКП «ЖЕК №7». Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
		Помешкання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, де проживають відповідачі отримує комунальні послуги в повному обсязі та за державними розцінками. Факт надання послуг підтверджено актами виконаних робіт, що підписані старшим по будинку. Якість наданих послуг та виконаних робіт підтверджується фактом відсутності жодних поданих до МКП «ЖЕК №7» актів-претензій. Формування тарифів за спожиті послуги з утримання будинків та прибудинкових територій МКП «ЖЕК №7» здійснює відповідно до Постанови КМУ «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» № 869 від 01 червня 2011 року.
		Відповідачі добровільно відмовляються розрахуватись за отримані комунальні та інші послуги в означений законом час і в повному обсязі, що є порушенням п.5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875, відповідно до якої споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
		Окрім того відповідачі ухиляються від підписання договору про надання житлово-комунальних послуг з МКП «ЖЕК №7». Це в свою чергу є порушенням п.1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до якого споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Договір, який укладається між МКП «ЖЕК №7» та мешканцями будинків розроблений на основі типового договору, який міститься в Постанові Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року та відповідає нормам чинного законодавства.
		В результаті недотримання відповідачами вимог законодавства виникла заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2010р., а саме: за послуги з утримання будинку та прибудинкової території - 2850 грн. 36 коп., яку позивач просив стягнути на свою користь, а також інфляційні - 53 грн. 95 коп., 3% річних - 45 грн. 35 коп., судовий збір - 214 грн.60 коп.
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено. 
		Міське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №7» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі по суті позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду незаконне та необґрунтоване, судом було неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, порушено норми матеріального права.
		При цьому вказується на ті ж підстави, що і в позовній заяві.
		Відповідачі апеляційну скаргу не визнали, вказавши, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
		Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
		Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивач не надав доказів існування встановлених та урегульованих правовідносин між позивачем і відповідачем, а МКП «Житлово-експлуатаційна контора №7» є блансоутримувачем будинку в АДРЕСА_1, де проживають відповідачі.
		Позивачем не надано суду доказів надання належної якості та обсягу послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
		Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 знаходиться на обслуговуванні МКП «ЖЕК №7» відповідно до договору «Про передачу в господарське відання житлові будинки та при будинкові території» від 13.05.2009 року, укладеного між Управлінням житлового господарства Вінницької міської ради та МКП «ЖЕК №7».
		Форма договору про надання житлово-комунальних послуг затверджена рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27.04.2009 року № 962 з подальшими змінами та доповненнями.
		Апелянт зазначив, що оскільки Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено пряме зобов'язання виконавця послуг підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг, з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором, МКП «ЖЕК №7» було розроблено такий договір з урахуванням порядку наданням послуг з утримання будинків та прибудинкової території визначеним рішенням виконкому Вінницької міської ради.
		Позивачем поштою було направлено копію зазначеного вище договору відповідачам, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 для його підписання.
		Відповідачі відмовилися від укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який був запропонований МКП «ЖЕК № 7», мотивуючи це тим, що він не відповідає типовому договору, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529, направили на адресу позивача свою заяву про згоду укласти договір на інших, чим було запропоновано, умовах.
		На неодноразові звернення відповідачів укласти відповідний договір керівництво МКП «ЖЕК № 7» не відреагувало, не надало проект договору відповідачам.
		В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача не змогла пояснити причини ігнорування звернень позивачів керівництвом підприємства. Суду пояснила, що особливістю типового договору затвердженого рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27.04.2009 року № 962 є те, що послуги надаються не по фіксованому тарифу, як це передбачає типовий договір затверджений постановою КМУ № 529, а за фактично надані послуги.
		Відповідно до роз'яснень, даних в постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року щодо неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV від 24 червня 2004 року визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки. Він належить до нормативного акту спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
		Частиною 1 ст. 19 Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
		Пунктом 1 ч. 20 цього Закону передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України відвід 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».
		З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19-21 Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, постанови № 529 убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
		Укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст.ст. 19, 29 Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року.
		Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що запропонований позивачем МКП «ЖЕК № 7» для укладення типовий договір про надання житлово-комунальних послуг не відповідає типовому договору затвердженому постановою Кабінету Міністрів України відвід 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», він не є обов'язковим для відповідачів, а тому суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що між сторонами не було укладено договір про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території.
		Крім того, відповідно до роз'яснень зазначеної вище постанови Верховного Суду України, в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.
		Посилання апеляційної скарги на те, що в підтвердження факту надання послуг відповідачам, позивачем надані суду Акти виконаних робіт, картки фактичної собівартості не заслуговують на увагу, оскільки такі докази не підтверджують надання відповідних послуг відповідачам на суму заявлених вимог та не відображають відповідних тарифів, за якими вони нараховані.
		Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
		ухвалила:
		Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №7» відхилити.
		Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 грудня 2012 року залишити без змін.
		Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		 
		Головуючий:               (підпис)                                Войтко Ю.Б.
		 
		Судді:                            (підпис)                                Міхасішин І.В.
		 
		                                                     (підпис)                                Стадник І.М. 
		 
		          "З оригіналом вірно"
		        Суддя апеляційного суду                                              Войтко Ю.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...