Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1570/7224/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 28.02.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1570/7224/2012 
		ПОСТАНОВА  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 лютого 2013 року  10 год. 10. хв.          
		Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді    Іванова Е.А. 
		секретар                     Чиженко А.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в  м. Одесі адміністративну справу за позовом Кілійського районного  товариства мисливців та рибалок до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До суду звернулося Кілійське районне товариство мисливців та рибалок з позовом до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, в якому позивач з урахуванням уточнень до позову просив визнати протиправними дії Одеського обласного управління  лісового та мисливського господарства щодо відмови у погодженні складених розрахунків лімітів використання на територіях Кілійського районного товариства мисливців та рибалок звірів (кабан), та не встановлення пропускної спроможності мисливських угідь по зайцю-русаку, фазану, сірої куріпки з підстав, викладених у листі від 30.07.2012 року № 03-01/1052 та зобов'язати Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства погодити складені  розрахунки лімітів використання на територіях Кілійського районного товариства мисливців та рибалок звірів (кабан) та встановити визначену пропускну спроможність мисливських угідь по зайцю-русаку, фазану, сірої куріпки на мисливський сезон 2012-2013 року.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що в лютому місяці 2012 року  в мисливських угіддях Кілійського районного товариства мисливців та рибалок було проведено облік дичини (надалі таксація). Представником обласного управління лісового та мисливського господарства був призначений мисливствознавець ОСОБА_1, який повинен був підписати матеріали обліку, після їх складання, проте вказана посадова особа всіляким чином ухилялась від погодження та підпису матеріалів таксації. На підставі первинних матеріалів обліку, позивачем були складені розрахунки ліміту використання на територіях КРТМР звірів (кабан), пропускна спроможність мисливських угідь по зайцю-русаку, фазану, сірої куріпки та вказані матеріали були направлені на юридичну адресу обласного управління лісового та мисливського господарства та державної охорони навколишнього природного середовища Одеської області, проте вказані матеріали не були зареєстровані та не були розглянуті.
		Представник позивача ОСОБА_2 - в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
		Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, проте надав на адресу суду заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що матеріали таксації спочатку спрямовуються до ДП «Ізмаїльський лісгосп», а після погодження направляються до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства. Однак ДП «Ізмаїльський лісгосп» відмовився погодити зазначені матеріали, оскільки первинні матеріали не були складені належним чином: не вказана дата та час проведення обліку, погодні умови, прізвища учасників проведення таксації. При перевірці матеріалів обліку було виявлено невідповідність первинних матеріалів зі зведеним актом, первинні документи були заповнені різними чорнилами та різними почерками, що ставить під сумнів їх достовірність. Проект лімітів не відповідає дійсності та не може бути затвердженим Управлінням без проведення позивачем повторного якісного обліку основних видів мисливських тварин, однак від повторного обліку позивач відмовився. Також представник відповідача пояснив, що накази Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 29.12.1997 року № 11-4-1002, Міністерства лісового господарства від 29.12.1997 року № 04-06/2748, Міністерства охорони навколишнього середовища від 24.01.2003 року № 598-17/3-8 та Державного комітету лісового господарства України від 08.01.2003 року № 03-03/44, на які йде посилання в листі Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства від 30.07.2012 року № 03-01/1052, зазначені помилково, оскільки вони не регулюють питання залучення працівників Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства та державної екологічної інспекції до проведення обліку диких тварин.
		Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він чотири роки працює єгерем Кілійського районного товариства мисливців та рибалок та в лютому 2012 року приймав участь у проведенні обліку дичини. Свідок повідомив, що облік проводився 2 дні та ОСОБА_1 приймав участь у проведенні обліку перший день з 8.00 год. до 16.00 год. Свідок повідомив, що особи, які здійснюють облік знаходять на відстані 1-2 кілометри один від одного та до карток обліку записують кількість дичини, яку вони побачили під час обходу території. Сідок повідомив також, що перед проведенням обліку, мисливствознавець визначає ділянки та осіб, які будуть проводити облік дичини на цих ділянках. Сідок повідомив, що ОСОБА_1 записував дані з карток обліку, які надавали йому мисливці, що здійснювали облік та під час переписування даних, ОСОБА_1 наказав одному з мисливців переписати свою картку обліку у відношенні куріпок, оскільки ОСОБА_1 засумнівався у достовірності даних, внесених мисливцем до картки обліку щодо кількості куріпок, але йому було в цьому відмовлено.
		Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він приймав участь в обліку дичини у лютому 2012 року та по закінченні першого дня обліку до нього підійшов ОСОБА_1 та наполягав на тому, щоб він переписав дані, занесені ним до карток обліку та до акту обліку щодо кількості куріпок, оскільки засумнівався в достовірності даних, внесених ОСОБА_4 до картки обліку щодо кількості куріпок, проте ОСОБА_1 в цьому було відмовлено, так як всі дані були зазначені вірно.
		Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що працює єгерем Кілійського районного товариства мисливців та рибалок та приймав участь у проведенні обліку дичини у лютому 2012 року. ОСОБА_5 повідомив суду, що він вів облік кабана та що у проведенні обліку дичини приймав участь також ОСОБА_1, однак пройшовши 700-800 метрів, ОСОБА_1 пішов геть та більше свідок його під час проведення обліку не бачив.
		Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та свідків, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.
		Розпорядженням Одеської обласної ради «Про надання мисливських угідь для ведення мисливського господарства» від 11.08.1999 року № 137/99-ОР Кілійському районному товариству мисливців та рибалок було надано у користування мисливські угіддя загальною площею 24367,7 га, терміном на 15 років та п. 3 вказаного розпорядження зобов'язано Державному лісогосподарському об'єднанню «Одесаліс укласти договір про ведення мисливського господарства з Кілійським районним товариством мисливців та рибалок та забезпечити систематичний контроль за безумовним виконанням його умов (Т.1 а.с.23).
		На виконання п. 3 вищевказаного розпорядження Одеської обласної ради, Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства та Кілійське районне товариство мисливців та рибалок уклали договір № 43 від 28.04.2009 року про умови ведення мисливського господарства (а.с.19-22).
		Відповідно до п. 2 договору, Кілійське районне товариство мисливців та рибалок має право, серед іншого, проводити первинний облік чисельності і використання мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь, де перебувають такі тварини, у встановленому законом порядку надавати цю інформацію органам, що здійснюють державний облік мисливських тварин та облік їх використання. Підпунктом 2.4. пункту 2 договору визначені обов'язки Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, зокрема останнє зобов'язано надавати Кілійському районному товариству мисливців та рибалок, організаційну та методичну допомогу у веденні мисливського господарства, здійсненні мисливського впорядкування угідь.
		Судом встановлено, що в лютому 2012 року в мисливських угіддях Кілійського районного товариства мисливців та рибалок було проведено облік дичини.
		Кількість дичини, яка була виявлена під час проведення обліку вносилася особами, що проводили облік до первинних матеріалів обліку дичини та на їх підставі за результатами обліку були складені акти  обліку мисливських тварин (Т. 1 а.с.194-281, Т, 2 а.с.1-46).
		На підставі результатів обліку дичини Кілійським районним товариством мисливців та рибалок  були складені проект ліміту використання диких парнокопитних тварин (кабан) по Кілійському районному товариству мисливців та рибалок у мисливському сезоні 2012 -2013 року та фактична пропускна спроможність мисливських угідь Кілійського районного товариства мисливців та рибалок по зайцю - русаку, сірій куріпці та фазану в сезон полювання 2012 - 2013 р.р. (Т.1 а.с.66-69).
		Матеріали обліку мисливських тварин, проект ліміту використання диких парнокопитних тварин та фактична пропускна спроможність на зайця-русака, сіру куріпку та фазана були спрямовані Кілійським районним товариством мисливців та рибалок листами від 06.04.2012 року № 16 та № 15 до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства та до начальника управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області  (Т.1 а.с.34,35).
		Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства листом від 30.07.2012 року № 03-01/1052 повідомило голові Кілійського районного товариства мисливців та рибалок ОСОБА_6 про те, що відповідь на лист від 06.04.2012 року № 16 не був наданий у зв'язку з тим, що Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства не отримало матеріали таксації. Матеріали пропускної спроможності угідь на фазана, сіру куріпку, зайця-русака та проект ліміту використання диких (парнокопитних тварин) (кабан) на мисливський сезон 2012-2013 роки були отримані 17.07.2012 року та дані матеріали не могли бути узгодженими в зв'язку з відсутністю підписів державного мисливствознавця Кілійського району та представників державної екологічної інспекції, що ставило під сумнів дійсність цих даних (Т.1 а.с.37).
		Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та мисливство», «Про охорону навколишнього природного середовища», Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 26.05.1999 року № 116 «Про затвердження Інструкції щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення».
		Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», з метою забезпечення збору, обробки, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень в Україні створюється система державного моніторингу навколишнього природного середовища. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.
		Статтею 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, та іншими спеціально уповноваженими державними органами.
		Статтею 57 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими державними адміністраціями, радами та їх виконавчими органами, спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, мисливського господарства та полювання і рибного господарства та їх територіальними органами, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів і мисливського господарства та полювання, іншими державними органами відповідно до закону.  
		Статтею 16 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначено, що полювання на парнокопитних тварин, куницю лісову, бобра, ондатру, бабака, білку, віднесених до державного мисливського фонду, здійснюється відповідно до лімітів, які затверджуються на мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.
		Полювання на інших мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду, регулюється нормами відстрілу, які встановлюються на мисливський сезон центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства.
		Згідно ст. 27 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», користувачі мисливських угідь встановлюють за погодженням з територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища пропускну спроможність мисливських угідь.
		Статтею 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» визначені права та обов'язки користувачів мисливських угідь, а саме, користувачі мисливських угідь зобов'язані, серед іншого визначати пропускну спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування, проводити первинний облік чисельності і добування мисливських тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь і в установленому порядку подавати цю інформацію органам, які здійснюють державний облік чисельності тварин та облік їх добування, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу.
		Відповідно до Закону України "Про тваринний світ", Закону України "Про мисливське господарство та полювання" розроблена Інструкція щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 26 травня 1999 р. N 116.
		Пунктом 1.2. Інструкції визначено, що вона визначає застосування порядку встановлення лімітів використання таких диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, а саме: мисливських тварин (крім мисливських птахів, зайців-русаків, кролів диких, лисиць, вовків, єнотоподібних собак); диких тварин, які зазначені в додатку до Тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання диких тварин (крім водних безхребетних, наземних безхребетних у водній стадії розвитку), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 1996 року N 123.
		Пунктом 2.4. та 2.5. Інструкції визначено, що ліміти використання мисливських видів парнокопитих тварин, ведмедя, куниць лісової та кам'яної, норки американської, тхора лісового, бобра, нутрії вільної, ондатри, бабака і білки затверджуються на мисливський сезон Мінекобезпеки за поданням Держкомлісгоспу на підставі пропозицій користувачів мисливських угідь, погоджених з державним органом лісового господарства та органом екологічної безпеки Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя. 
		Проекти зазначених у пункті 2.4 цієї Інструкції лімітів розробляються користувачами мисливських угідь у розрізі окремих мисливських господарств або наданих у користування ділянок угідь і не пізніше як за 2,5 місяця до початку полювання подаються на розгляд і погодження державному органу лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя.
		Згідно п. 2.13 Інструкції використання інших мисливських тварин, ніж зазначені в пункті 2.4 цієї Інструкції, регулюється в залежності від максимально можливої кількості мисливців, які допускаються до полювання в один день на певній площі мисливського угіддя з урахуванням чисельності тварин і потреби додержання вимог техніки безпеки (пропускна спроможність мисливських угідь) та норм відстрілу, які встановлюються на мисливський сезон державним органом лісового господарства Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя за погодженням з органом екологічної безпеки Автономної Республіки Крим, області, м. Севастополя.
		Отже як вбачається з вищевикладених норм Законів України та підзаконних нормативно-правових актів ліміти використання парнокопитних тварин, а в даному випадку  - кабан та пропускна спроможність мисливських угідь по мисливським тваринам, іншим, ніж зазначені у п. 2.4. Інструкції, в даному випадку по зайцю-русаку, сірій куріпці та фазану погоджуються з державним органом лісового господарства та органом екологічної безпеки АРК, області, м. Севастополя, а проекти лімітів розробляються користувачами мисливських угідь.
		Як вже зазначалося вище Кілійське районне товариство мисливців та рибалок, яке є користувачем мисливських угідь за результатами проведення обліку дичини розробило відповідні проекти лімітів використання диких тварин та пропускної спроможності мисливських угідь по зайцю-русаку, сірій куріпці та фазану та листом від 06.04.2012 року спрямувало їх на погодження до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства.
		Як зазначав представник відповідача, вказані матеріали пропускної спроможності та проекти лімітів на мисливський сезон 2012-2013 року були отримані лише 17.07.2012 року, проте суд не погоджується з даним твердженням, оскільки воно спростовується листом Одеської дирекції  Центру поштового зв'язку № 5 від 24.07.2012 року № 1060 з якого вбачається, що рекомендований лист від 06.04.2012 року за адресою: 65107, м. Одеса, вул. Семінарська 18/20 Одеське обласне управління лісового ти мисливського господарства вручений 10.04.2012 року уповноваженій на отримання пошти (Т.1 а.с.36).
		Причинами відмови Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства у погодженні матеріалів пропускної спроможності та проекту лімітів використання диких тварин було те, що вказані матеріали не були підписані мисливствознавцем Кілійського району та представником державної екологічної інспекції.
		Однак, виходячи з положень вищенаведених норм Законів України та Інструкції щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення, порядок проведення обліку дичини, залучення до проведення обліку посадових осіб будь-яких державних органів не визначений, а тому вимога щодо підписання матеріалів обліку дичини мисливствознавцем по Кілійському району ОСОБА_1 та інспектором з охорони навколишнього природного середовища є незаконною, оскільки діючим законодавством не встановлена обов'язкова наявність їх підпису, як умова погодження відповідачем лімітів використання диких звірів та пропускної спроможності  по зайцю-русаку, сірій куріпці та фазану.
		Крім того, представник відповідача зазначав, що мисливствознавець по Кілійському району ОСОБА_1 в лютому 2012 року здійснював планову перевірку мисливських угідь та не повинен був підписати матеріали обліку диких тварин, проте таке твердження не відповідає дійсності, оскільки не підтверджене відповідними доказами, а саме планом проведення перевірки, наказом про її проведення, направленням на перевірку, актом, які суд пропонував представнику відповідача надати на  підтвердження своїх пояснень, які неодноразово змінювалися.
		Не відповідає дійсності також і твердження представника відповідача щодо закінчення строку дії договору про умови ведення мисливського господарства, оскільки воно спростовується наявним в матеріалах справи договором № 43 від 28.04.2009 року, у якому зазначено, що Кілійському районному товариству мисливців та рибалок надані у користування мисливські угіддя для ведення мисливського господарства до 11 серпня 2014 року (а.с.19).
		Представник відповідача також зазначав, що причиною відмови у погодженні матеріалів пропускної спроможності та проекту лімітів використання диких тварин стало також і те, що не встановлені в натурі межі здійснення обходу обліку дичини, проте таке твердження не відповідає дійсності, оскільки спростовуються відповідними актами встановлення межових знаків (Т.1 а.с.114-126).
		За таких обставин, оскільки діючим законодавством не визначений порядок проведення обліку дичини, проте встановлено, що ліміти використання диких тварин та пропускна спроможність мисливських угідь погоджується з державним органом лісового господарства області, до якого позивачем і були спрямовані матеріали проведення обліку дичини та проекти лімітів використання диких тварин і пропускної спроможності мисливських угідь, суд приходить до висновку, що підстав для відмови в погодженні вказаних проектів у відповідача не було.
		Позивач просить погодити ліміти використання диких тварин та пропускну спроможність мисливських угідь на мисливський сезон 2012-2013 року, проте на момент розгляду справи 2012 рік вже сплив, суд приходить до висновку щодо необхідності погодження лімітів та пропускної спроможності мисливських угідь тільки на 2013 рік.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. 
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). 
		Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Враховуючи те, що у відповідача були відсутні законні підстави для відмови в погодженні позивачу проекту лімітів використання диких парнокопитних тварин (кабан) та матеріалів пропускної спроможності  мисливських угідь на фазана, сіру куріпку та зайця-русака, а також те, що на момент прийняття рішення 2012 рік сплив, суд дійшов висновку щодо часткового задоволенні позову.
		Керуючись ст. ст. 2, 71 158-163 КАС України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Позов Кілійського районного товариства мисливців та рибалок до Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства задовольнити частково.
		Визнати протиправною відмову Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства у погодженні складених розрахунків лімітів використання на територіях Кілійського районного товариства мисливців та рибалок звірів (кабан) та не встановлення пропускної спроможності мисливських угідь по зайцю -русаку, фазану, сірій куріпки з підстав викладених у листі від 30.07.2012р.№03-01/1052.
		Зобов'язати Одеське обласне управління лісового та мисливського господарства погодити складені Кілійським районним товариством мисливців та рибалок розрахунки лімітів використання на територіях Кілійського районного  товариства мисливців та рибалок звірів (кабан) та встановити визначену пропускну спроможність мисливських угідь по зайцю -русаку, фазану, сірій куріпки на мисливський сезон 2013рік.
		Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.
		Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти  днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
		Постанова виготовлена в повному обсязі 26.02.2013 року.
		 
		Суддя:                                                                                                               Іванов Е.А.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		задоволено частково
		 
		          Повний текст постанови складено 26 лютого 2013 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...