Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11/796/422/2013 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2013.
Дата набрання законної сили: 28.02.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                  
		                    АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА КИЄВА
		               
		                                               ВИРОК
		                                    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		28 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
		головуючого судді -   Гриненка О.І.
		                      суддів  -  Сілкової І.М., Горб І.М.
		        при секретарі  -   Алімовій О.М.
		       за участю прокурора -   Горбаня В.В. 
		                       захисника -     ОСОБА_1
		                       засудженої -   ОСОБА_2
		             розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_2, -
		                                   В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А:
		Цим вироком, 
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Києва, українку, громадянку України, з вищою освітою, одружену, працюючу начальником відділу валютних операцій ПАТ «Акціонерно-комерційний банк «КАПІТАЛ», має на утриманні неповнолітню дитину, що  проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму,
		    -   засуджену за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, без конфіскації майна; за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбаленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій  строком на 2 роки 6 місяців. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю золчинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій  строком на 3 роки, без конфіскації майна.
		 
		 
		Справа № 11/796/422/2013                        Головуючий у першій інстанції     Криворот О.О.
		Категорія КК: ч.5 ст.191, ч. 1 ст. 366      Доповідач в апеляційній інстанції  Гриненко О.І.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.  
		Цивільний позов заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - КП «Київреклама» до ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - КП «Київреклама» 2 256 000 гривень.
		При постановленні вироку вирішено долю речових доказів.   
		 За вироком суду, ОСОБА_2 будучи службовою особою і займаючи  посаду директора КП «Київреклама» згідно з розпорядженням Київського міського голови № 199 від 09.04.2010 року, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністратвино-господарські  функції відповідно до статуту вказаного підприємства, 30.04.2010 року, умисно, за попередньою змовою з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, зловживаючи своїм службовим становищем розтратила в особливо великих розмірах кошти КП «Київреклама» в сумі 2 464 000 грн. та вчинила службове підроблення  шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів за наступних обставин.
		На початку квітня 2010 року, особа, матеріли справи відносно якої виділені в окреме провадження, надала вказівку ОСОБА_2 безпідставно перерахувати з рахунку КП «Київреклама» на банківський рахунок ТОВ «Рекламна агенція «Столиця» грошові кошти в сумі 1 590 000 грн. та на банківський рахунок ТОВ «Спецпромтехнології» грошові кошти в сумі 874 000 грн.
		30 квітня 2010 року на виконання даної вказівки, реалізуючи сіпльний злочинний умисел, спрямований на розтрату коштів КП «Київреклама», ОСОБА_2 зловживаючи своїм службовим становищем надала вказівку провідному бухгалтеру КП «Київреклама» ОСОБА_5, не ставлячи її до відому про свої злочинні наміри, перерахувати на банківський рахунок ТОВ «Рекламна агенція «Столиця» грошові кошти в сумі 1 590 000 грн. як плату за нібито розробку макетів та виготовлення поліграфічної продукції за договором № 10/04/2010 від 22.04.2010 року  та на банківський рахунок ТОВ «Спецпромтехнології» грошові кошти в сумі 874 000 грн., як плату за нібито надання послуг з монтажу рекламних засобів за договором № 05-04/04/2010 від 22.04.2010 року.
		Того ж дня, за платіжним дорученням № 633 від 30.04.2010 року на банківський рахунок ТОВ «Спецпромтехнології» № 26006180130854, відкритий у Київській регіональній філії  ПАТ КБ «Хрещатик» з рахунку КП «Київреклама»  на виконання вказівки ОСОБА_2 були перераховані грошові кошти  в сумі 874 000 грн., а також за платіжним дорученням  № 664 від 30.04.2010 року на банківський рахунок ТОВ «Рекламна агенція «Столиця» № 26003180129910, відкритий у тій же фідії банку, з рахунку КП «Київреклама»  перераховані грошові кошти в сумі 1 590 000 грн.
		На момент перерахування коштів на користь ТОВ «Рекламна агенція «Столиця» та ТОВ «Спецпромтехнології» договорів, на підставі яких перераховано кошти з КП «Київреклама» укладено не було, роботи не виконувались, а послуги не надавались.
		В липні 2010 року ОСОБА_2 з метою приховування факту розтрати нею коштів КП «Киїреклама», як на підставу перерахування на банківський рахунок  ТОВ «Рекламна агенція «Столиця» грошових коштів в сумі 1 590 000 грн., склала завідомо  неправдивий договір на виконання робіт № 10/04/2010 від 22.04.2010 року між КП «Киїреклама» та ТОВ «Рекламна агенція «Столиця» про виконання робіт по розробці  та виготовленню макетів  поліграфічної продукції з нагоди святкування Дня Перемоги - 9 травня, додаток №1  до даного договору та акт прийому-передачі виконаних робіт, які завірила відтиском свого особистого факсиміле.
		 В подальшому з метою приховування факту розтрати коштів КП «Київреклама» ОСОБА_2 в липня 2010 року, як на підставу перерахування на банківський рахунок ТОВ «Спецпромтехнології» грошових коштів в сумі 874 000 грн., склала завідомо  неправдивий договір на надання послуг № 05-04/04/2010 від 22.04.2010 року між КП «Киїреклама» та ТОВ «Спецпромтехнології» про монтаж рекламних засобів з нагоди святкування Дня Перемоги - 9 травня, додаток №1  до даного договору про надання послуг, акти прийому-передачі продукції від 03.05.2010 року та від 10.05.2010 року, які   завірила відтиском свого особистого факсиміле.
		Після складання і підписання вказаних завідомо неправдивих договорів, додатків до них, актів прийому-передачі продукції, виконаних робіт, наданих послуг, які є офіційними документами, оскільки вони засвідчують факти, що мають юридичне значення, ОСОБА_2 передала їх особі, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, для передачі та підписання керівниками зазначених підприємств.
		В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи кваліфікацію дій засудженої ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, просить вирок Солом'янського  районного суду м. Києва від 12.10.2012 року в частині призначення їй покарання скасувати в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що в свою чергу потягло призначення м'якого покарання. Прокурор просить суд апеляційної інстанції постановити свій вирок, яким засудити ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій         строком на 3 роки з конфіскацією майна; за ч. 1 ст. 366 КК України до  штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій  строком на 2 роки 6 місяців. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій  строком на 3 роки з конфіскацією майна.
		В своїх обґрунтуваннях прокурор посилається на те, що суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України та призначенням їй основного покарання за ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі санкції вказаного кримінального закону,  врахував як пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття та часткове відшкодування завданої шкоди, хоча ОСОБА_2 спричинивши державі збитків на загальну суму 2 464 000 грн. відшкодувала лише 8000 грн., а грошові кошти в розмірі 200 000 грн. судом самостійно звернуто в рахунок держави, які були внесені засудженою  в якості запобіжного заходу - застави. Крім того, поза увагою суду залишились обставини скоєних ОСОБА_2 діянь, а саме умисна розтрата службовою особою державних коштів в особливо великих розмірах та вчинення службового підроблення, ставлення засудженої до своїх діянь, яка маючи вищу освіту  повністю усвідомлювала наслідки своїх дій, що в сукупності з даними про особу засудженої не можуть істотно знижувати суспільну небезпеку вчинених нею діянь та бути підставою для застосування положень ст. 69 КК України. Також прокурор вказує і про неможливість досягнення мети призначеного ОСОБА_2 покарання  з огляду на вчинення нею особливо тяжкого злочину, без його реального відбування, а тому застосування положень ст. 75 КК України є безпідставним.
		         Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, думку засудженої ОСОБА_2 та її захисника, які заперечили проти задоволення апеляції вважаючи вирок Солом'янського  районного суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року законним та обґрунтованим, провівши судове слідство в частині дослідження матеріалів, які характеризують особу ОСОБА_2, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженої, перевіривши матеріали кримінальної справи, та обговоривши доводи викладені в апеляції, враховуючи заперечення на апеляцію захисника ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_2,  колегія суддів вважає, що подана апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2  у вчиненні розтрати коштів КП «Київреклама» в особливо великих розмірах зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження та вчиниення службового підроблення  шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів, тобто скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, за обставин, викладених у вироці, є обгрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними у справі доказами в їх сукупності, які перевірялися судом в ході судового слідства та апелянтом не оспорюються.
		         Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого   злочину,   особа 
		винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
		При призначені покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції врахувавши ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, конкретні обставини справи, суспільну небезпечність діянь, роль ОСОБА_2 у їх вчиненні, обгрунтовно прийшов до висновку щодо необхідності  обрання їй покарання у виді позбавлення волі.
		 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, а саме щире каяття у вчиненому та часткове відшкодування завданої шкоди, що в сукупності з даними про її особу, а саме наявність на утриманні неповнолітньої дитини та відсутність судимості, істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_2 злочинних діянь дають підстави для застосування положень ст. 69 КК України, а саме призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 5 ст. 191 КК України. Суд першої інстанції також обгрунтовано призначив ОСОБА_2 додаткове покарання в максимальних межах за ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків.
		Вимоги апеляції прокурора  щодо призначення засудженій ОСОБА_2 більш суворого покарання за ч. 5 ст. 191 КК України, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, так як суперечать положенням ч. 2 ст. 375 КПК України ( в редакції 1960 року). Як вбачається з матеріалів справи, попередній вирок  щодо засудженої ОСОБА_2  скасований Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 367 КПК України ( в редакції 1960 року), що виключає можливість призначення  більш суворого покарання ніж те, що було призначене судом за попереднім вироком.
		 Таким чином, суд першої інстанції при призначенні  ОСОБА_2 покарання в основному дотримався загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, врахував всі обставини, в тому числі і ті, на які в своїй апеляції вказує прокрурор.
		Разом з тим, заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляції прокурора про безпідставне застосування судом положень ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_2 від  відбування основного покарання з випробуванням.
		Суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, не навів переконливих доводів на підтвердження пирйнятого рішення про можливість виправлення ОСОБА_2 без реального відбування покарання та помилково прийшов до висновку про застосування ст. 75 КК України, оскільки не в повній мірі врахував ту обставину, що вчинений нею злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, згідно з положеннями ст. 12 кримінального закону відноситься до категорії особливо тяжких, ОСОБА_2 будучи службовою особою розтратила державні кошти спричинивши державі збитки на загальну суму 2 464 000 грн, що в сукупності значно підвищують  ступінь суспільної небезпеки скоєних нею злочиннів.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд  першої  інстанції  безпідставно  застосував  ст. 75  КК України  та   звільнив ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, а   тому   вирок   в    цій частині підлягає скасуванню із постановленням нового на підставі ст. 378 КПК України.
		Колегія суддів погоджується з видом та розміром покарання, призначеним ОСОБА_2 судом першої інстанції, також вважає за необхідне застосувати конфіскацію майна ОСОБА_2, оскільки такий вид додаткового покарання є обов'язковим, згідно санкції ч. 5 ст. 191 КК України та вважає, що саме таке покарання за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нею нових злочинів.
		 
		Суд вважає за необхідне запобіжний захід ОСОБА_2 змінити з застави на взяття під варту в залі суду.                              
		            
		Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України ( 1960 року), колегія суддів
		З  А  С  У  Д  И  Л  А:
		 
		Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити частково.
		Вирок Солом'янського  районного суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року відносно ОСОБА_2 скасувати в частині призначеного покарання із застосуванням ст. 75 КК України та вважати ОСОБА_2 засуджену за за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскаціїєю майна; за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбаленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій  строком на 2 роки 6 місяців. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій  строком на 3 роки, з конфіскацією майна.
		          Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінити з застави на взяття під варту. 
		  Під варту ОСОБА_2 взяти в залі судових засідань.
		  Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 28.02.2013 року.
		  В решті вирок районного суду залишити без змін.
		  Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженою в  той-же  строк   з моменту отримання копії вироку суду.
		                                                       
		Судді
		 
		 
		 
		 
		_______________                    _________________            _______________
		                Гриненко О.І.                         СілковаІ.М.                      Горб І.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...