Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/2165/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2013. Зареєстровано: 06.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2013.
Дата набрання законної сили: 04.03.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                    
		                                                               ПОСТАНОВА                                                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		           01 березня 2013 р. Справа № 804/2165/13-а            Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді -                               Юркова Е.О.
		при секретарі -                               Сап'яні С.А.
		          за участю:          представник позивача -                    ОСОБА_1
		                              представник відповідача -                    Бондарук Н.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування рішення,-
		ВСТАНОВИВ:
		До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з вимогами:
		- визнати протиправними дії Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС по призначенню фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3;
		- скасувати наказ Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 31.01.2013 року №156 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;
		- відшкодування судових витрат позивача по справі присудити відповідачу.
		В обґрунтування позову позивач зазначив, що Нікопольська ОДПІ Дніпропетровської області ДПС станом на дату прийняття рішення про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 не мала жодних належних доказів, які підтверджують використання ФОП ОСОБА_3 праці найманих працівників та отримання заробітної плати фізичними особами без належного оформлення трудових відносин.
		Таким чином позивач вказав, що наказ № 156 від 31.01.2013р. оформлено з порушенням вимог п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.          
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. При цьому посилався на те, що підставою для видання наказу від 31.01.2013 № 156 «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_1)» стало отримання у встановленому порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_3, а саме службової записки від 28.01.2013р. № 27/174. Та зазначив, що Нікопольська ОДПІ діяла виключно в межах діючого законодавства України та мала всі підстави для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 та видання наказу від 31.01.2013 № 156.          
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.          
		Законом України «Про державну податкову службу в Україні» визначено статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
		Відповідно до вимог ст. 3 зазначеного Закону органи ДПС у своїй діяльності керуються Конституцією України (254к/96-ВР), законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
		Згідно з імперативними приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України податковий орган має право проводити перевірки платників податків.
		Судом встановлено, що Нікопольською ОДПІ на підставі наказу від 31.01.2013 № 156 «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_1)» з 31.01.2013 по 07.02.2013 була проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтва про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 07.02.2013р. № 0407017/2230/НОМЕР_1. Під час перевірки встановлено порушення: 
		1. п. 1, 2, 6, 9. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.
		2. пп. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637.
		3. ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України.
		Перевірка проводилася в присутності ФОП ОСОБА_3
		ФОП ОСОБА_3 від підпису акту фактичної перевірки від 07.02.2013р. № 0407017/2230/НОМЕР_1 відмовилася, про що було складено акт відмови від підпису матеріалів перевірки від 07.02.2013р. № 72/223.
		Акт перевірки надіслано ФОП ОСОБА_3 рекомендованим листом поштою та отримано нею 12.02.2013р., що підтверджується поштовою квитанцією від 12.02.2013р.
		В адміністративному позові позивач зазначає, що «для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 та видання відповідного наказу у Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС були відсутні визначені Податковим кодексом України підстави». Суд вважає, що дане твердження не відповідає дійсності.
		Так, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
		Пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлює, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		Згідно пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання прані найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
		Судом встановлено, що до відділу контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю від сектору оподаткування самозайнятих осіб надійшла службова записка від 28.01.2013р. № 27/174 про забезпечення виконання вимог наказу ДПС у Дніпропетровській області «Про вжиття заходів щодо виявлення та руйнування схем ухилення від сплати ПДФО» від 07.05.2012 та з введенням в дію наказу Державної податкової служби України «Про затвердженні Критеріїв відбору ризикових суб'єктів господарювання» від 19.06.2012 № 524 та надано перелік ризикових суб'єктів господарювання, у яких кількість реєстраторів розрахункових операцій перевищує кількість найманих працівників, для включення до плану проведення фактичних перевірок, за участю фахівців управління оподаткування фізичних осіб. До зазначеного переліку було включено і ФОП ОСОБА_3
		Таким чином, суд вважає, що підставою для видання наказу від 31.01.2013р. № 156 «Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків (НОМЕР_1)» стало отримання у встановленому порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_3, а саме службової записки від 28.01.2013 № 27/174.
		Тому, Нікопольська ОДПІ діяла виключно в межах діючого законодавства України та мала всі підстави для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 та видання наказу від 31.01.2013 № 156.
		Також позивач посилається на те, що «в теперешній час жодним нормативно-правовим документом, а також чинним законодавством України ані порядок отримання органом державної податкової служби інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, ані порядок отримання органом державної податкової служби інформації про здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації не встановлено».
		Однак, дане твердження не відповідає дійсності, адже порядок отриманий інформації органами державної податкової служби на загальних підставах регулюються главою 7 ПК України, Законом України «Про інформацію», Законом України «Про звернення громадян».
		Згідно діючого законодавства жодних порушень під час отримання інформації, яка в подальшому стала підставою для винесення наказу від 31.01.2013 № 156, Нікопольською ОДПІ допущено не було.
		Також позивач вважає, що така інформація повинна надходити «від сторонніх підприємств, установ та організацій, назалежно від форм власності, або від фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб».
		Однак, згідно пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового конторолю.
		Відповідно до п. 74.2 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
		Позивач стверджує, що у неї працює одна наймана особа - ОСОБА_4, з якою належним чином оформленні трудові відносини. Також ОСОБА_3 вказує, що нею сплачуються податки до бюджету.
		Згідно п. 80.6 ст. 80 ПК України під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
		Згідно акту перевірки від 07.02.2013 № 0407017/2230/НОМЕР_1 працівниками Нікопольсьої ОДПІ було виявлено неоформленного працівника громадянку ОСОБА_5, яка здійснила продаж товару, який належить ФОП ОСОБА_3 Згідно акту відмови від підпису від 31.01.2013р. ОСОБА_5 відмовилась надати пояснення та документи, що підтверджують трудові відносини з ФОП ОСОБА_3, з її слів вона офіційно у ФОП ОСОБА_3 не працює.
		Крім того, відповідно до п.81.1 ст. 81 ПКУ - посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: 
		направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; 
		копії наказу про проведення перевірки; 
		службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. 
		Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. 
		Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. 
		При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. 
		У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. 
		Судом встановлено, що всі ці вимоги були виконані співробітниками Нікопольської ОДПІ в повному обсязі та до проведення перевірки працівники Нікопольської ОДПІ були позивачем допущені.
		Крім того, суд наголошує, що позивач оскаржує акт індивідуальної дії - наказ податкового органу щодо проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 Однак на день розгляду даної справи перевірку ФОП ОСОБА_3 фактично проведено, за її результатами складено акт перевірки від 07.02.2013 № 0407017/2230/НОМЕР_1, та його вручено позивачу. Таким чином, наказ щодо проведення перевірки позивача є реалізованим і вичерпав свою дію.
		Вимоги про скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акта юридичної сили (здатності до застосування). Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2  КАС України зобов'язаний  перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень  та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав підстави для прийняття наказу Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 31.01.2013 року №156 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та дії Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС по призначенню фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 слід визнати правомірними.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,  9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -     
		                                        ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовити у повному обсязі.
		Копію постанови направити сторонам по справі.
		Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Повний текст постанови викладений 06.03.2013 року.  
		 
		          Суддя                                                                      Е.О. Юрков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...