Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/1270/10027/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 07.03.2013. Зареєстровано: 09.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 11.03.2013.
Дата набрання законної сили: 18.03.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.
		Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
		 
		 
		ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 березня 2013 року                                                                                справа №2а/1270/10027/2012           приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 
		 
		Донецький апеляційний адміністративний суду у складі:
		головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,
		розглянувши у  порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року по адміністративній справі №2а/1270/10027/2012 за позовом ОСОБА_2 до Ягодинської митниці, третя особа ЗАТ «Лугавто» про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, -  
		                                                              ВСТАНОВИВ: 
		 
		Позивач звернувся до суду із позовом до Ягодинської митниці про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначив, що 11.12.2012 року він на службовому транспорті підприємства ЗАО «LUGAVTO» здійснював комерційну поїздку на територію України, перетинав кордон Польші з Україною на Ягодинській митниці. Під час проходження митного контролю, позивачем надані інспектору документи, а саме: реєстраційні документи, які підтверджують те, що автомобіль, на якому він перетинав кордон, є власністю підприємства ЗАО «LUGAVTO», реєстраційні документи на вказане підприємство; внутрішні документи у вигляді наказів, в яких визначалося, що експлуатувати це авто позивач буде виключно з метою комерційного використання в інтересах підприємства - здійснювати моніторинг ринку морепродуктів на території України та укладати попередні або інші договори з українськими контрагентами. 
		Однак інспектором митниці було відмовлено в оформленні транспорту за комерційним призначенням з посиланням, що транспортні засоби комерційного призначення оформлюються  за митною декларацією, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності.
		При цьому інспектор митниці наполягав на внесенні в митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, автомобіля OPEL ASTRA 2001 року випуску, р/н НОМЕР_2  з метою транзиту через територію України до Росії з виїздом у десятиденний термін. 
		Також  інспектор всупереч вимогам ст. 19 Митного Кодексу України не проінформував позивача про митні правила у встановленому законом порядку. 
		Позивач вважав, що інспектором митниці порушені вимоги Митного кодексу  України та  норми Стамбульської конвенції «Про тимчасове ввезення».
		Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року  у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.
		Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на невірне застосування норм матеріального та процесуального права. 
		Позивач вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку при визначення статусу автомобілю для особистого використання, оскільки наданими доказами підтверджено, що автомобіль використовувався виключно в комерційних цілях.
		Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. 
		Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		11.12.2012р. ОСОБА_2 на автомобілі марки «ОРЕL », р.н. НОМЕР_2 перетинав кордон Польші з Україною на Ягодинській митниці. 
		Під час проходження митного контролю, позивачем надані інспектору документи, а саме: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, наказ про призначення на посаду  директора  ЗАТ «Лугавто», наказ про відрядження до України позивача від ЗАТ «Лугавто» та установчі документи підприємства.
		Інспектором Ягодинської митниці було відмовлено в оформленні транспорту як комерційного призначення в зв'язку з тим,  що транспортні засоби комерційного призначення оформлюються  за митною декларацією, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності.
		11.12.2012 року позивачем заповнено митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, згідно якої  транспортний засіб особистого користування марки «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, ввезений в Україну з метою транзиту.
		Відповідно до п.59 ч.1 ст.4 Митного кодексу України транспортні засоби комерційного призначення, зокрема, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи), що використовується в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.
		Частиною першою ст.189 МК України визначено, що транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. 
		Відповідно до ч.3ст.189 МК України тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
		На підстві п.«b» ст.1 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення» від 24.03.20(34 №1661-IV, «комерційне використання» означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.
		Умови здійснення міжнародних перевезень вантажів та пасажирів (багажу) регламентовано Конвенцію про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів                      (м.Женева, 1956р.), Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м.Женева 1973р.), до яких Україна приєдналась 01.08.2006 та 05.12.2004 відповідно.
		Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м.Женева, 1956р.) застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду з використанням автомобілів, коли вказані в договорі місце прийняття до перевезення вантажу і місце, передбачене для здачі вантажу, знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймні одна являється учасником Конвенції. Статтями 4 та 5 цієї Конвенції, передбачено, що договір перевезення встановлюється накладною, другий примірник якої супроводжує вантаж.
		Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м. Женева 1973р.) застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення пасажирів ( та у відповідних випадках - їх багажу) транспортними засобами, коли у договорі вказано, що перевезення здійснюється територією принаймні двох країн та що пункт відправлення або пункт призначення, або той та інший знаходяться на території однієї з країн, що домовляються. Статтею 5 зазначеної Конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів перевізник має видати індивідуальний або колективний квиток, в якому мають бути зазначені назва та адреса перевізника.    
		Також питання міжнародних перевезень пасажирів і вантажів врегульовано розділом IV ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: 
		- дозвіл України;
		- дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків;
		- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
		- сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
		- документи на вантаж.    
		При виконанні міжнародних перевезень пасажирів нерезиденти повинні мати:
		-дозвіл України;
		-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
		-список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень);
		-білетно-облікову документацію.
		У транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.
		Згідно зі ст. 9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом при автомобільних перевезеннях може бути міжнародна автомобільна накладна (СМR).
		На підставі п.1 ч.1 ст.335 МК України визначено перелік документів та відомостей, які перевізник (декларант, уповноважена ним особа) надають митному органу при перевезені товарів автомобільним транспортом:
		а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);
		б)  транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);          
		в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
		г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;
		ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;
		д) найменування товарів;
		е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів;
		З огляду на аналіз вищезазначених нормативно-правових актів визнання автотранспортного засобу (у тому числі легкового) як транспортного засобу комерційного використання можливо виключно за умови його використання для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів, що повинно підтверджуватись:
		-  при платному перевезенні осіб: білетно-обліковою документацію;
		- при платному чи безоплатному промисловому чи комерційному транспортуванні товарів: товарно-транспортниими документами, зокрема міжнародною автомобільною накладною (СМR).
		Таким чином, враховуючи вищевикладене, громадянин (як резидент та і нерезидент) може тимчасово в'їжджати на територію України на транспортному засобі комерційного призначення зі звільненням від оподаткування і без застосування гарантії за умови, що вказаний транспортний засіб знаходиться у власності  (користуванні) юридичної особи, яка зареєстрована на території іншої держави, та використовується в комерційних цілях (платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення товарів).
		При цьому громадянин, який возить транспортний засіб комерційного призначення на митну територію України, повинен мати:
		-документи, що підтверджують здійснення цим громадянином діяльності на користь юридичної особи  - власника (користувача) транспортного засобу;
		- належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення транспортного засобу;
		- документи на транспортний засіб, що підтверджують його реєстрацію в іншій державі на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами України;
		- документи на транспортний засіб, що підтверджують мету його тимчасового ввезення;
		- документи, що підтверджують комерційне використання транспортного засобу.
		Надані позивачем в пункті перетину кордону України документи, а саме, -  свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, наказу про призначення на посаду  директора  ЗАТ «Лугавто», наказу про відрядження до України позивача від ЗАТ «Лугавто» та установчих документів підприємства, жодним чином не підтверджують комерційне використання транспортного засобу марки «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_2 на території України.
		На підставі викладеного, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що зазначений транспортний  засіб посадовими осабами відповідача правомірно було не визнано транспортним засобом комерційного призначення.
		На підставі ч.ч.1,2 ст. 105 МК України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у ст. 189 МК України та в Додатках В.1-В.9,С,Б до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених вказаними Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться ца митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.
		Відповідно до ст.189 МК України транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну Територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
		Згідно з п.«а» ст. 5 Додатка С до Конвенції для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.
		Пунктом «а» статті 7 Додатка С до Конвенції визначено, що незважаючи на положення статті 5 цього Додатка, транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення.
		Зазначені норми Митного Кодексу України та Конвенції стосовно надання пільг в оподаткуванні митними платежами при тимчасовому ввезенні транспортних засобів можуть застосовуватись виключно для транспортних засобів комерційного призначення (використання).
		Відповідно до п.60 ч.1 ст.4 МК України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною массію до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної  країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
		На підставі п. «с» ст.1 Додатка С до Конвенції «приватне використання» означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання.
		Пунктом «f» статті 1 Конвенції термін «особа» означає як фізичну, так і юридичну особу, якщо інше не передбачене контекстом.
		Відповідно до наданих документів суд першої інстанції правильно визначився, що  транспортний засіб марки «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_2, належить UАВ «Lugavto» (Литва), та переміщувався 11.12.2012 року через митний кордон України громадянином ОСОБА_2, який є представником зазначеного підприємства та мав належні повноваження власника на тимчасове користування зазначеним автомобілем, тому цей транспортний засіб правильно віднесений відповідачем до категорії транспортного засобу особистого користування, який перебуває у тимчасовому користуванні громадянина ОСОБА_2, в зв'язку з чим до позивача правомірно застосовані норми ст.380 МК України.
		Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що інспектором Ягодинської митниці було роз'яснено позивачу умови ввезення транспортних засобів на митну територію України.
		Відповідно до п. 1.3 Порядку заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України  від 28.05.2012 №614, декларація заповнюється власноручно громадянами, який досяг 16-річного віку, або уповноваженою ним особою і засвідчується його особистим підписом до пред'явлення товарів для митного контролю.
		Пунктом 1.7 Порядку передбачено, що посадові особи митних органів не мають права заповнювати декларацію, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в декларації, за винятком усунення до неї відомостей, що належать до компетенції митних органів.
		Громадянином ОСОБА_2 декларацію  заповнено власноручно і самостійно вказано напрям переміщення і зазначено автомобіль марки «Опель Астра» як транспортний засіб особистого користування.
		Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає  апеляційну  скаргу  без задоволення,  а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
		Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		                                                                УХВАЛИВ: 
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року по адміністративній справі №2а-1270/10027/2012- залишити без задоволення. 
		          Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року по адміністративній справі №2а-1270/10027/2012 - залишити без змін. 
		         Ухвала суду  апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів  після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
		 
		          Головуючий                                                                                             І.Д. Компанієць 
		          Судді                                                                                                         В.А. Шальєва 
		                                                                                                                            М.В. Бишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...