Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1003/16004/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		 
		Справа № 1003/16004/12
		2/357/587/13  
		Категорія 31 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		04 березня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді -          Бондаренко О.  В. ,
		при секретарі -                    Слюсаренко С. А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду № 4  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров'я, 
		В С Т А Н О В И В :
		 Позивач звернувся до суду з даним позовом 03.10.2012 року мотивуючи тим, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2012 року , який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, а саме: у заподіянні небезпечного для життя умисного тяжкого тілесного ушкодження. Так, 10.04.2008 року близько 10 год.10 хв. відповідач ОСОБА_2 перебуваючи в коридорі, неподалік лекційної аудиторії юридичного факультету Білоцерківського національного аграрного університету, розташованого по бул. 50 - р. Перемоги,96 в м. Біла Церква, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, знаходячись позаду ОСОБА_1, наздогнав останнього та умисно наніс кілька ударів рукою по тулубу ОСОБА_1, зокрема - два удари в область підребер'я зліва, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді двохмоментного розриву селезінки, внутрішньочеревну кровотечу. Згідно з висновком судово- медичної експертизи № 169/д від 23.05.2008 року зазначені тілесні ушкодження заподіяні тупими предметами, могли виникни ту, як від одного так і від кількох ударів в область тулуба і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя. 11.04.2008 року позивача було доставлено у важкому стані каретою ШМД до міської лікарні № 2, де його негайно прооперували ( видалили селезінку) після чого він перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні по 21.04.2008 року з діагнозом: закрита травма живота: двохмоментний розрив селезінки, внутрішньо черевна кровотеча. За час перебування на стаціонарному лікуванні за власний рахунок позивач придбав ліки, медичні інструменти та матеріали та проведено дослідження на що витрачено 1015 грн.28 коп. Також, діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в сильному фізичному болю, душевних та психічних переживаннях, порушенні нормальних життєвих зв'язків, яку він оцінює в розмірі 500 000 грн. Відповідач в добровільному порядку не відшкодував витрати на лікування, протягом тривалого судового розгляду кримінальної справи вину не визнавав, не вибачився за скоєне, постійно намагався уникнути відповідальності, оговорював та звинувачував позивача , його батьків та друзів у брихні, тому позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 1015,28 грн.. моральну шкоду в розмірі 500 000 грн. та судові витрати по справі.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі.
		Представник позивача за договором ОСОБА_5 позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
		Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні.
		Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_6 надав до суду заперечення проти позову і просив відмовити в задоволенні позову.
		Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, свідка ОСОБА_7, дослідивши докази встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		У відповідності до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені ст. 1167 ЦК України. Так моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо, зокрема, шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		Як встановлено ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
		Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, яка визначає підстави звільнення від доказування. Такими обставинами, зокрема, є обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.    
		Так по справі встановлено, що 10.04.2008 року близько 10 год.10 хв. відповідач ОСОБА_2 перебуваючи в коридорі, неподалік лекційної аудиторії юридичного факультету Білоцерківського національного аграрного університету, розташованого по бул. 50 - р. Перемоги,96 в м. Біла Церква, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, знаходячись позаду позивача ОСОБА_1, наздогнав останнього та умисно наніс кілька ударів рукою по тулубу ОСОБА_1, зокрема - два удари в область підребер'я зліва, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді двохмоментного розриву селезінки, внутрішньочеревну кровотечу. Згідно з висновком судово- медичної експертизи № 169/д від 23.05.2008 року зазначені тілесні ушкодження заподіяні тупими предметами, могли виникни ту, як від одного так і від кількох ударів в область тулуба і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя, що стверджується копією вироку Білоцерківського міськрайонного суду.
		Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2012 року , який набрав законної сили, відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, а саме: у заподіянні небезпечного для життя умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя ОСОБА_1, та призначено покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України його звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком - три роки. ( а.с.5-9).
		Також, встановлено, що внаслідок одержаних тілесних ушкоджень потерпілий від злочину ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Білоцерківській міській лікарні № 2 з 11.04.2008 року по 21.04.2008 року, на лікування були витрачені медичні препарати та матеріали  придбані за рахунок хворого, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 5-9,10,11,25,59).
		Тобто, матеріалами справи підтверджується протиправна поведінка відповідача (за що його притягнуто до кримінальної відповідальності), його вина та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та настанню наслідків у виді збитків.
		В підтвердження позовних вимог щодо стягнення з відповідача матеріальних збитків в розмірі 1015 грн. 28 коп. позивачем надано довідку Білоцерківської міської лікарні № 2 ( а.с.1,11, 59), яка містять перелік препаратів та матеріалів витрачених для його лікування, однак даний доказ не підтверджує розмір заявлених  витрат,  будь - яких інших належних та допустимих доказів в підтвердження понесених ним матеріальних витрат в заявленому розмірі  до суду не надано, тому  суд відмовляє в задоволенні даної вимоги.
		Суд погоджується з  доводами позивача, що йому було завдано і моральної шкоди, яка виразилась у  завданні сильного фізичного болю, душевних та психічних переживаннях, порушенні нормальних життєвих зв'язків  та тривалого розгляду кримінальної справи.
		Моральна шкода завдана позивачу підтверджується висновком судово - психологічної експертизи № 01-15/01 від 15.01.2013 року, якою встановлено, що в момент отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 переніс фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями образи, обурення, приниженої гідності, тривселюдно скривдженої честі, тривоги за своє здоров'я, в подальшому перебував на межі життя та смерті, переніс оперативне втручання, був вимушений проходити стаціонарне та амбулаторне лікування, витерплювати болісні тікувальні процедури та медикаментозне навантаження, наслідки травмування (втрата органа) відбиваються на психофізіологічному стані, викликають підвищену астенізацію організму, швидку втомлюваність, що призводить до труднощів реалізації учбової та фізичної діяльності, погіршуючи їх продуктивність. Внаслідок поточного соціального статусу (студент ВУЗу) та обставин отримання тілесних ушкоджень (в присутності ініпих студентів) довгий період переживав почуття приниженої честі та гідності, образи, досади, обурення поведінкою винуватця, побоювання щодо погіршення власного іміджу та соціальної репутації. Одночасно з відновленням фізичного стану довелося вирішувати проблему відстоювання правової справедливості, брати участь в ході слідства, проявляти ініціативу, залучати душевні ресурси, витрачати особистий час, що завдавало додаткових негативних переживань та клопоту.В зв'язку з наслідками ушкодження здоров'я лікарями приписані обмеження фізичної активності, харчові обмеження (дієта), необхідність поточного медичного спостереження за станом здоров'я, припускається можливе погіршення імунітету. Внаслідок ушкодження здоров'я, з втратою органу та порожнинною операцією, втрачена можливість певних видів працевлаштування (з суворими вимогами щодо стану здоров'я), зокрема, робота в системі служби безпеки, що сам підекспертний заявляє як життєву мрію, яка втрачена назавжди. Були порушені поточні актуальні життєві плани, на тривалий час поставали погіршеними можливості реалізації інших видів діяльності (звільнення від фізкультури на рік, своєчасне проходження навчального процесу та спеціальних курсів, допомога по господарству в приватному будинку, активний літній відпочинок). В зв'язку з перенесеним стресом дотепер залишаються такі відносні характерологічні зміни, як помисливість, підозрілість, насторога в контактах з оточуючими, підвищена тривожність, чутливість, образливість, ситуаційна невпевненість, фіксованість на переживаннях, відчуття власної фізичної неповноцінності. Наслідки перенесеного тілесного ушкодження дотепер обмежують форми і способи проведення вільного часу, харчування, можливості корисних навантажень організму, що викликає переживання тривоги, побоювань, очікування можливих неприємностей, та погіршує поточний психоемоційний стан. Наслідки події, що сталася, потягли за собою тривале витрачання продуктивного життєвого часу (на лікування, реабілітацію, слідство, відстоювання правових інтересів); обумовили необхідність залучання фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, потребують компенсаторних можливостей задля їх подолання. 
		В судовому засіданні відповідач та представник відповідача заперечили проти даного висновку експертизи, однак не надали до суду належних обґрунтувань , клопотань про проведення іншої експертизи до суду не заявили, відповідач зазначив про наявність моральної шкоди, але оцінити її не може.
		Даючи оцінку встановленим обставинам та зібраним по справі доказам в їх сукупності, враховуючи ступінь вини відповідача та його ставлення до скоєного злочину,  глибину фізичних та душевних страждань позивача, які мають тривалий психотравмуючий характер, обумовилений негативними змінами фізичної, психоемоційної та соціальної сфер існування особистості, перешкоджають можливостям активної та повноцінної життєдіяльності, непоправність втрати здоров'я і неможливість поновити попереднє становище, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 400 000 грн., що на думку суду відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних обставин не може вважатися завищеною чи надмірною.
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь  позивача судові витрати по справі пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 4213 грн. 84 коп. та судовий  збір  в дохід держави в розмірі  214 грн. 60 коп.
		          Керуючись ст. ст. 15,16,22,23,1166,1167,1195 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 213-215,  294, 296 ЦПК України, суд,   
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 400 000 грн. ( чотириста тисяч грн..) та судові витрати по справі в розмірі 4213 грн. 84 коп. ( чотири тисячі двісті тринадцять грн.. 84 коп.), всього 404 213 грн. 84 коп. ( чотириста чотири тисячі двісті тринадцять грн..84 коп.)
		В частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальних збитків відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.
		Звільнити ОСОБА_1  від сплати державного мита.
		Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня  його проголошення.
		  
		 
		Суддя                     О. В. Бондаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...