Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-12537/08-С : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Адміністративне провадження (КАСУ).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 13.03.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		04 березня 2013 року                                         м. Київ                              К-12537/08 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		Головуючого                                                  Кошіля В.В.
		Суддів                                                            Борисенко І.В.
		Моторного О.А.
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області
		на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008 
		та постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 20.02.2007
		по справі № 3/145-А-8/252 (22а-5513/07)
		за позовом Приватного підприємства «Черевчук»
		до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області
		про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Приватне підприємство «Черевчук»звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області від 17.06.2005 № 0001442301/0, № 0001452301/0.
		Справа розглядалась судами неодноразово.
		Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.02.2007, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008, позов задоволено; визнані нечинними спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.
		          В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. 
		          Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Черевчук»за період з 14.09.2004 по 31.03.2005, складено акт № 71/23-1/32886738 від 16.06.2005, в якому зафіксовано порушення: п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 2 934 грн., в т.ч.: жовтень 2004 року -на 1 298 грн., листопад 2004 року -на 570 грн., грудень 2004 року -на 533 грн., січень 2005 року -на 533 грн.; пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 5 755 грн., в т.ч.: ІV квартал 2004 року -5 089 грн., І квартал 2005 року -666 грн.
		На підставі результатів вказаної перевірки, 17.06.2005 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
		-          № 0001442301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 6 840 грн., в т.ч.: 5 755 грн. основного платежу та 1 085 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
		-          № 0001452301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 4 401 грн., в т.ч.: 2 934 грн. основного платежу та 1 467 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
		Донараховуючи податкові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідач виходив з інформації наданої у відповіді Івано-Франківської торгово-промислової палати від 07.08.2005 № В-253, на основі чого дійшов висновку про здійснення реалізації цементу пов'язаним особам та особам, що не зареєстровані платниками податку на додану вартість за цінами нижчими за звичайні.
		Матеріалами справи встановлено, що позивачем в ІV кварталі 2004 року та в січні 2005 року здійснювалась реалізація цементу пов'язаним особам та особам, що не зареєстровані як платники ПДВ за цінами без ПДВ: 208,33 грн., 204,17 грн., 216,67 грн., 212,50 грн. При цьому іншим особам, зокрема ПП ОСОБА_2 в ІV кварталі 2004 року цемент реалізувався за ціною 208,33 грн. без ПДВ за одну тонну.
		Згідно відповіді Хмельницької торгово-промислової палати від 12.02.2007 орієнтовна середньоринкова ціна цементу марки АШ-400 в жовтні 2004 року складала 230-280 грн. за одну тонну з ПДВ, в січні 2005 року 250-260 грн. за одну тонну з ПДВ.
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
		Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутност - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.
		Згідно з пп. 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 цього Закону у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.
		З метою оподаткування доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається, виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»)
		Відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону положення пп. 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
		Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.
		 
		Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.
		Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак, при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу.
		З'ясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися уповноваженим державним органом. Будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.
		З огляду на те, що відповідачем не було представлено статистичної оцінки рівня цін реалізації ідентичних або однорідних товарів, які б вказували на заниження позивачем ціни продажу вказаних товарів у співставних умовах, висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, з підстав реалізації продукції пов'язаним особам та особі, яка не є платником ПДВ за цінами нижче звичайних є правомірним.
		Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств. Виходячи з вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»також слід вважати протиправним і податкове повідомлення-рішення щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
		Зважаючи на вищезазначене, за відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області відхилити.
		Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008 та постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 20.02.2007 залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко  (підпис)О.А. Моторний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...